Кругообіг господарських засобів і місце коштів у ньому

Тобто облікова політика підприємства  ґрунтується на основних принципах  обліку  та звітності. І принципами бухгалтерського одліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися під час вимірювання, оцінки та реєстрації господарських операцій і при  відображенні таких операцій (її результатів) у фінансовій звітності.

  Облікова політика  може змінюватися тільки, якщо  змінюється вимоги органу, який  здійснює функції з державного  регулювання методології бухгалтерського  обліку та фінансової звітності,  бо якщо зміни облікової політики  забезпечень більш достовірне  відображення подій (господарських  операцій) у бухгалтерському обліку  і фінансової звітності.

     Питання встановлення облікової політики належать до компетенції власника (власників) підприємства, органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженому управляти корпоративними правами держави.

       Повноваження власника (власників) підприємства встановлювати облікову політику реалізується через визначення у розпорядчому документі переліку методів оцінки, обліку і процедур, щодо яких нормативно-методична база передбачає більш ніж один їх варіант. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати не доцільно, як імперативні для застосування підприємством норми.

     Розпорядчий документ складається виконавчим органом управління підприємством і подається на затвердження (погодження) власнику (власникам), органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженому управляти корпоративними правами держави.

   Облікова політика визначається на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

• Розпорядчий документ про облікову політику підприємства має визначити застосування:
• Методів оцінки вибуття запасів;
• Періодичності визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
• Порядку обліку (ідентифіковано чи загалом) і розподілу транспортно-заготівельних витрат;
• Окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
• Методів амортизації необоротних активів;
• Вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
• Класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку;
• Періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;
• Методу обчислення резерву сумнівних боргів;
• Переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;
• Порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;
• Сегментів, пріоритетного виду сегмента, засад ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках;
• Переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
• Порядку визначення ступеню завершеності робіт за будівельним контрактом;
• Дати визначення придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів;
• Бази розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;
• Порогу суттєвості щодо окремих об'єктів обліку;
• Переоцінки необоротних активів;
• Періодичності відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань;
• Окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства.

     На основі принципу послідовності облікова політика підприємства має передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики. Облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються на підприємстві статутні вимоги, якщо змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, або якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

     Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого за необхідності вносяться зміни з визначеного часу. У разі внесення до облікової політики змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на її зміст, розпорядчий документ про облікову політику доцільно повністю викласти в новій редакції.

     Облікова політика підприємства та її зміни розкриваються у примітках до річної фінансової звітності в описовій формі або доданням копії розпорядчого документа про встановлення і зміну облікової політики

    Розробка облікової політики цілком і повністю покладена на головного бухгалтера  підприємства або особа ( юридично або фізичну), яка здійснює бухгалтерський облік на підприємстві.

   Таким чином, розробка та затвердження облікової політики є важливим етапом під час створення будь-якого підприємства, для того щоб правильно організувати бухгалтерський облік не лише на рівні галузі, але й безпосередньо на самому підприємстві. Наявність наказу про облікову політику є одним з факторів щодо підтвердження правильності складання фінансової звітності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 3

 

3. Виробнича – фінансова характеристика господарства.

 

      Сільськогосподарське товариство  з обмеженою  відповідальністю «Удай-Агро» діє з 26 квітня 2003 р. в с. Духове Лубенського району Полтавської області по вулиці Нова, 19.

    Географічне положення  дозволяє вирощувати всі сільськогосподарські  культури,характерні для даної  зони. Загальна площа – 2985,4 га, у тому числі  угіддя -1392,8  га, рілля – 1032,3 га ,  сіножаті -  374,3 га, пасовища – 90 га, багаторічні насадження – 96 га.

 Відстань товариства від центральної садиби до обласного центра  м. Лубни -30км, найближчої залізничної станції – 10 км, до найближчої річки Удай -2,5 км.

  СТОВ « Удай – Агро» веде самостійний баланс, має круглу печатку, бланки зі своїм найменуванням, товарний знак має право відкривати та закривати поточні,кредитні та валютні рахунки в установах банку та інші реквізити.

 Дане підприємством, було  утворене з метою одержання доходу.   Головне завдання  СТОВ «Удай-Агро» виробництво, переробка та реалізація продукції, а також інші види діяльності. Діє підприємство на основі статуту, засновником підприємства є Трубніков  Валерій Михайлович.

    Для забезпечення  господарської діяльності товариство  створює статутний капітал, також  за рахунок щорічних відрахувань  резервний  фонд, але не менше  5 % від чистого прибутку.     

   Облікова політика  СТОВ « Удай - Агро»  ведеться згідно Наказу про облікову політику (Додаток 1)

      В господарстві  « Удай-Агро» бухгалтерський облік  ведеться за журнально – ордерним  методом, з використанням комп’ютерної програми

 «Бест звіт».

    Майно підприємства складають основні фонди та оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Джерелами формування майна товариства є:

• Доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
• Безоплатні або благодійні внески;
• Інші джерела, прямо не заборонені чинним законодавством України.

Товариство самостійно здійснює свою господарську діяльність, діє  на умовах самоокупності і самофінансування, та розпоряджається прибутком, що лишається після сплати податків та інших обов’язкових платежів. Всі витрати покриває за рахунок  власних доходів

  Рівень спеціалізації сільгосппідприємства  одна з основних умов підвищення ефективності роботи підприємства.

    СТОВ « Удай – Агро» - багатогалузеве господарство, але основним виробничий напрямок -  зерново–буряковий.

   СТОВ « Удай  – Агро» складається з таких  підрозділів :

1. Адміністрація;
2. Рільнича бригада по вирощуванні сільськогосподарських культур;
3. Автопарк;
4. Транспортна бригада;
5. Ремонтна майстерня для тракторів.

        Вся робота на підприємстві підпорядковується директору та головному бухгалтеру.

       Загальна  чисельність працівників 58 людей,  з яких адміністрація 8 чоловік,  а всі інші задіяні  на  виробництві.

    Важливим напрямком  загальної оцінки  фінансового стану підприємства є аналіз його майнового стану:

 

 

Таблиця 3.1

Аналіз майна підприємства (станом на кінець року)

 

 

З даних таблиці 3.1 видно  що майно в 2012 році в порівнянні з2010 роком збільшилось на  351 тис. грн., або 18,9%. При цьому необоротні активи зменшилися на 145 тис. грн.(16,5%), а оборотні активи зросли  на 496,8тис. грн. (51,4%). У підсумку питома вага необоротних активів  у майні зменшилися, з 47,8 до 33,8%, а оборотні активи зросли  з 52,2 до 66,4%.

Необоротні активи представлені, насамперед, основними засобами, вартість яких зменшилася на 145 тис. грн., або 16,5 %. Темп приросту основних засобів збільшився від приросту майна в цілому, що обумовило збільшення питомої ваги основного капіталу у майні з 47,8 до 33,6 %.

Зростання оборотних  активів  пояснюється збільшенням як оборотних  виробничих фондів ( на  615,5тис. грн., або 120,5%). Негативною характеристикою структури майна є збільшення частки поточної дебіторської заборгованості на 149,9 пунктів.  Залишок грошових коштів і поточних фінансових інвестицій збільшився 96,4 тис. грн. (150,6%), а їх питома вага у майні на кінець звітному року становить 7,3 %.

Таблиця 3.2

Аналіз джерел формування капіталу підприємства

(станом на кінець року)

 

З даних таблиці 3.2 видно  що в 2012 році 88.5% замає власний капітал. Він збільшився  на 761.7 тис. грн.(64.1%), відбулося за рахунок зростання  додаткового капіталу, а також суми нерозподіленого прибутку.

На  кінець 2012 року позиковий  капітал підприємства представлений  довгостроковими  та поточними зобов’язаннями. За період що досліджується  довгострокові  та поточні зобов’язання зменшилися,  а саме довгострокові на 361тис. грн., або 80,9%, та поточні зобов’язання на 49,7 тис. грн., або 22,8%. Сума кредиторської заборгованості  скоротилася на 49,7тис. грн.(22,8%).

 

 

 

 

 

Таблиця 3.3

Аналіз фінансових результатів  діяльності підприємства

З даних таблиці 3.3 видно, що в 2012 році дохід( виручка) від реалізації продукції збільшився, також збільшився і чистий дохід реалізованої продукції.

В структурі операційних  витрат питома вага собівартості реалізованої продукції  збільшилася з 85,5 до 95,6 %.  По іншим їх видах спостерігається зменшення питомої ваги, що пояснюється суттєвим  зменшенням темпу зростання адміністративних витрат  та інших операційних витрат.

Прибуток від операційної  діяльності та від звичайної діяльності  зменшився. У 2012 році часта чистого прибутку  в доході від   реалізації продукції становить - 3,1%, а валового прибутку - 31,2%. Таким чином спостерігається позитивна динаміка фінансових результатів діяльності підприємства.

 

Таблиця3.4

Аналіз ліквідації балансу  підприємства

(станом на кінець року)

 

 

З даних таблиці 3.4 видно, що  в 2010 році нестача високоліквідних  активів для покриття   найбільш термінових зобов’язань становить 154 тис. грн.., а в 2012 році ця сума збільшилася 142,5 тис. грн.. По низько - і середньоліквідним  активам спостерігається надлишок  платіжних засобів з тенденцією до його збільшення. В цілому по трьох групах активів надлишок платіжних засобів для покриття  зобов’язань збільшився на 1154,3 тис. грн.  Таким чином, баланс не є абсолютно ліквідним у зв’язку нестачею високоліквідних активів, але динаміка ліквідності підприємства позитивна.

 

Таблиця3.5

 
Аналіз відносин показників  ліквідності та платоспроможності 

підприємства (станом на кінець року)

 

 

Станом на 2010 рік коефіцієнт абсолютної ліквідності не відповідає нормативному значенню, а в 2012 році збільшився до 1. Отже підприємство підняли  можливість погашення поточних зобов’язань. Фактичне значення коефіцієнта швидкої  ліквідності і загального коефіцієнта  ліквідності збільшилось відповідно 1,6 та 4,3. Вони суттєво перевищують  нормативні значення, що свідчить про  високий рівень  і позитивну  динаміку ліквідності та платоспроможності  підприємства за даними відносними критеріями. Так станом на  кінець 2010 року    активи перевищують  поточні зобов’язання  в 4,4 разів, а на  кінець 2012 року в  8,7 рази.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

 

4.  Порядок ведення обліку коштів на рахунках в банку в національній і іноземній валюті.

 

4.1 Порядок відкриття  рахунків в банку.

 

    У відповідності до Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України всі державні, кооперативні, спільні, акціонерні та інші підприємства, організації чи установи, незалежно від форми власності та виду діяльності, мають поточні рахунки в банку і зобов’язані зберігати свої грошові кошти в банківських установах.

   Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій банки відкривають своїм клієнтам один або декілька рахунків. За договором банківського рахунка відкривається – поточний рахунок, за договором банківського вкладу – вкладний депозитний рахунок.

  Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.