Комплекс машин та обладнання для механізації виробничих процесів на молочно-товарній фермі з розробкою лінії водопостачання

 

β – коефіцієнт нерівномірності  видачі корму.

 

Визначаємо продуктивність технологічних ліній.

 

Лінія грубих кормів:

 

,         (2.10)

 

де Т_і – тривалість обробки певного виду корму.

 

 кг/год.

 

 кг/год.

 

 кг/год.

 

Для визначення продуктивності змішувача визначаємо :

 

,   (2.11)

 

де q_bi – норми витрати води на приготування певного виду корму.

 

        (2.12)

 

V = 2,9 м³

β_з = 0,8

 

кг

 

кг/м³

 

Тривалість циклу приготування однієї порції кормової суміші становить:

 

        (2.13)

 

де t_з  – завантаження змішувача, год.;

    t_зм – час змішування, год.;

    t_р  – час розвантаження змішувача, год.

 

год.

 

         (2.14)

 

де Т_д – час приготування однієї порції кормової суміші.

 

год.

 

    приймаємо 1

 

   приймаємо 2 машини С-2

 

На основі даних розрахунків підбираємо машини і заносимо їх в таблицю.

 

Таблиця 2.4

 

Назва і марка обладнання	КОРК-15-2
Лінія грубих кормів
Навантажувач грубих кормів ПСК-5	1
Бункер-живильник ЛИС-3.01.001	1
Скребковий транспортер  ЛИС-3.02.001	1
Подрібнювач ИСК-3	1
Камера для термохімічної обробки	1
Лінія силосу
ПЗМ-1,5	1
Скребковий транспортер  АВБ-04.00	1
Лінія коренебульбоплодів
Бункер-живильник ТК-5Б	1
Подрібнювач коренеплодів ИКМ-5 Волгарь-5
Лінія концентрованих кормів
Бункер-дозатор КОРК-15.04.15,подрібнювач КДУ-2М	2
Шнек КОРК-15.04.07	1
Лінія приготування і  видачі кормових сумішок
Збірний транспортер  ланцюгово-планчастий КОРК-15.05.01	1
Змішувач С-2	1
Розвантажувальний транспортер	1

 

 

 

 

Рисунок 2.2 Типовий комплект обладнання кормоцеху

для ферм великої рогатої худоби:

1,2 – живильники-дозатори стеблових  кормів;  3 – бункер-живильник  коренеплодів;

4 – бункер сухих кормів;  5 – транспортери;  6 – дозатор  концентрованих кормів;

7 – мийка-подрібнювач коренеплодів;  8 – дозатор соковитих кормів;

9 – обладнання для приготування поживних розчинів;  10 – збірний транспортер;

11 – змішувач;  12 – вивантажувальний  транспортер,13- подрібнювач концентрованих кормів.

 

 

2.3 Розрахунок потрібної кількості кормороздавачів

 

На фермі для роздавання корму використовують причіпний тракторний кормороздавач КТУ – 10.

КТУ – 10 призначений для  транспортування і розкладання  на ходу в годівниці подрібнених  грубих і соковитих кормів. При  ширині крмового проходу не менше 2 м, а висота годівниць – не більше – 0,75 м. Крім того кормороздавач  використовується для підвезення зеленої маси (при заготівлі силосу і сінажу), подаванні її на стаціонарні транспортери, а також для перевезення різних сільськогосподарських вантажів з вивантажуванням назад поздовжнім транспортером.

 

 

 

         Таблиця 3.1 Продуктивн1сть кормороздавача КТУ-10

 

Поділки на      Секторі поздовжнього транспортера	Продуктивність, кг/ м  , на швидкості руху роздавача,  км/год
	1,67	2,85	1,67	2,85	1,67	2,85
	Зелена маса		Силос		жом
1 2 3 4 5   6 7	7 14 21 28 35 42 49	4 8 12 16 20 24 28	9 18 27 36 45 54 63	5,2 10,4 15,6 20,8 26,0 31,2 36,4	12 24 36 48 60 72 84	7 14 21 28 35 42 49

      

При роздаванні кормів мобільними кормороздавачами необхідно визначити  їх вантажопід’ємність та загальну кількість  кормороздавачів для ферм.

Вантажепід’ємність мобільного кормороздавача визначається за формулою:

G_р=ρ V_бβ_з                                                                                                                                       (2.15)

де:   β_з – коефіцієнт заповнення бункера, β_з=0,8

V_б – об’єм бункера кормороздавача, V_б=10м³

ρ – щільність корму ρ=530 кг/м³

G_р=10×0,8×530=4240 кг.

Кількість що може виконати один кормороздавач за час роздавання:

І_ц=Т_р/t_ц,                                                                                             (2.16)

де:  Т_р = 1,8 год – допустимий час роздачі кормів (повинен бути в межах 1,5...2 год)

t_ц – час необхідний для виконання одного рейсу.

Тривалість одного циклу  роздавання визначається як сума затрат часу на окремі операції цього циклу:

t_ц= (t_х + t_з + t_т + t_р) К_о                                                                                                                        (2.17)     

 

де: К_о =1,1 – коефіцієнт, що враховує затрати часу на вимушені зупинки (К_о=1,1 ...1,2) 

час транспортування  пустого кормороздавача t_х , год, до місця його завантаження кормами:

 

t_х= L/v_x                                                                                                                                                       (2.18)

 

де: L =0,3 км – відстань від тваринницького приміщення до місця завантаження кормів, v_x=20 км/год – швидкість транспортування порожнього роздавача.

 

t_х= 0,3/20=0,015 год.

 

час завантаження роздавача t_з, год:

 

t_з=G_p/Q₃                                                                                                                                                        (2.19)

 

де:  Q₃ = 1600 кг/год – продуктивність завантажувача.

 

t_з= 4320/16000 = 0,27 год.

 

час транспортування  завантаженого  кормороздавача   t_т , год, до місця роздавання кормів:

 

t_т = L/v_т                                                                                                                                                       (2.20)

 

де:  v_т= 10 км/год – швидкість транспортування завантаженого кормороздавача.

 

t_т = 0,1/10 = 0,01 год.

тривалість роздавання кормів  t_р ,год:

 

t_р = G_p/Q_р або t_р = L_п/v_р                                                                                                                   (2.21)

де: Q_р – продуктивність кормороздавача при роздаванні кормів у годівниці, кг/м;

 L_п – довжина тваринницького приміщення, км

v_р – швидкість переміщення кормороздавача при роздаванні корму, км/год

 

t_р = 0,09/1=0,09 год.

t_ц = (0,015 + 0,27 + 0,01 + 0,09)×1,2 = 0,3 год

 

І_ц = 1,8/0,3=6

 

Необхідна продуктивність кормороздавача Q_Р :             

 

   Q_Р = qv_Р                                                                                       (2.22)

 

де: v_Р - швидкість агрегату під час роздавання кормів у годівниці, км/год.

 

Погонну норму видачі корму q, км/год розраховують за формулою:

 

q = q_Вk/b                                    (2.23)

 

де: q_В – разова норма видачі на одну голову (встановлюється залежно від добового кормового раціону, а також кратності годівлі), q_В = 24 кг;

 

      k – змінність годівлі з одного головомісця (k = 1 – при прив’язному способі утримання);

      b – ширина фронту годівлі однієї тварини, b = 0,8 м.

 

q = 240/8 = 30 кг/м;

 

Q_Р = 30×0,004 = 0,12 км/год.

 

Загальна кількість  циклів (рейсів) i_З  для годівлі всіх тварин залежить від обсягу кормів, що необхідно роздати, і становить:

 

i_З  = G_РАЗ/G_Р (2.24)

 

Кількість корму G_РАЗ для однієї годівлі визначають за формулою:

 

G_РАЗ = mq_В;

(2.25)

де: m – загальне поголів’я тварин на фермі.

 

G_РАЗ = 400×24 = 9600 кг

 

І_З = 9600/4240 = 2,2;

 

тоді потрібна кількість  мобільних кормороздавачів n_Р становить:

 

 n_Р = і_З/ і_Ц                                                                                                       (2.26) 

 n_Р = 2,2/6 = 0,4.  Приймемо n_Р = 1

 

 

2.4 Механізація видалення  гною

 

2.4.1 Вибір технології  видалення та утилізації гною

 

Технологія видалення та утилізація гною зумовлюється насамперед його вологістю, яка залежить від способу утримання тварин у приміщеннях, а також кількості та варіанту використання підстилки.

На фермах великої  рогатої худоби (при утриманні  тварин на прив’язі) стійла прибирають 3 рази на добу. Гній видаляють за межі приміщення і транспортують у гноєсховище або на місце приготування компосту.

Структура технологічного процесу прибирання тваринницьких  приміщень та використання гною включає  комплекс операцій: доставка і розподіл підстилки в місцях утримання тварин; прибирання й видалення гною з приміщень; транспортування його в гноєсховища або до місця приготування компосту; знешкодження і переробка гною.

Визначаємо продуктивність технологічних ліній та кількості  технічних засобів.

Видалення гною механічними  транспортерами:

 

         (2.27)

 

де т' – кількість тварин, що обслуговуються однією стаціонарною установкою (скребкова, скреперна);

      z   – кількість рядів стійл (z = 2);

      L  – робоча довжина ряду стійла, м;

      b  – ширина одного стійла, м.

 

На фермах для прибирання гною застосовують транспортні та гідравлічні  системи.

Приймаємо транспортер  ТСН-160 з круглоланковим ланцюгом.

 

голів

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.5

 

Показник	ТСН-160
Продуктивність, т/год.	4,5
Швидкість руху скребків транспортера, м/с
Горизонтального	0,18
Похилого	0,72
Потужність електродвигуна
Горизонтального	4,0
Похилого	1,5
Висота піднімання гною, м	2,65
Крок ланцюга, мм	80
Крок скребків, мм	1120
Максимально допустима  довжина ланцюга, м	160
Маса транспортера горизонтального	1415