Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 10:06, дипломная работа
Мета аграрної політики в сільському господарстві – перетворити його у високоефективну і високопродуктивну галузь народного господарства. Твердо йдучи наміченим курсом ринкової економіки, уряд України почав розв’язувати велике коло аграрних проблем в економічному і соціальному розвитку сільського господарства. На перший план висувається завдання швидкого розвитку орендних і фермерських господарств.
Вступ
1. Аналіз виробничої діяльності сільськогосподарського підприємства
1.1. Загальні відомості про господарство
1.2. Аналіз виробництва продукції рослинництва
1.3. Аналіз виробництва продукції тваринництва
1.4. Розміщення тварин і умови утримання
1.5. Кормова база і добові раціони
1.6. Стан механізації на фермі
2. Механізація виробничих процесів
2.1. Генеральний план ферми
2.1.1. Загальні відомості
2.1.2. Визначення кількості виробничих приміщень
2.1.3. Розрахунок потреб у складських об’єктах
2.2. Механізація кормоприготування
2.3. Розрахунок потрібної кількості кормороздавачів
2.4. Механізація видалення гною
2.5. Одержання і первинна обробка продукції
2.6. Первинна обробка молока
2.7. Технічне обслуговування машин та обладнання
3. Операційна технологія операції.
3.1. Розрахунок механізованого водопостачання
3.2. Витрати води
3.3Розрахунок водонапірної споруди
3.4. Розрахункова витрата води на ділянках
3.5. Вибір і розрахунок напувалок
4. Конструктивно-дослідницька частина проекту
4.1. Будова та робота вдосконаленого пристрою.
4.2. Розрахунок на міцність.
5. Економічна частина проекту
5.1. Визначення затрат праці
5.2. Визначення експлуатаційних затрат
6. Охорона праці
6.1. Екологія і охорона праці по проекту
Висновки та пропозиції
Використана література
Дані таблиці свідчать про те, що 98% від загальної земельної площі займають сільськогосподарські угіддя, із яких – 93,96% рілля.
Значну частину землі стновлять пасовища – 4,21%.
В господарстві площа непродуктивних угідь, тобто кущі, кам’янисті ділянки, прирівнюється до нуля, що є значним показником, бо земля, головне джерело виробництва в сільському господарстві використовується в повному масштабі.
Таблиця 1.2 Динаміка структури посівних площ
Назва культури |
Роки | ||
2008 |
2009 |
2010 | |
Зернові і бобові (без кукурудзи), га |
772 |
751 |
782 |
В тому числі: озимі зернові, га |
394 |
295 |
320 |
Ярі зернові (без кукурудзи), га |
220 |
310 |
307 |
зернобобові, га |
158 |
146 |
155 |
Кукурудза на зерно, га |
30 |
– |
– |
Цукрові буряки, га |
150 |
180 |
160 |
Соняшник на зерно, га |
40 |
50 |
54 |
Кормові коренеплоди, га |
– |
8 |
10 |
Сінокоси, га |
40 |
40 |
20 |
Багаторічні трави, га |
100 |
100 |
90 |
Однорічні трави, га |
89 |
56 |
75 |
Кукурудза на силос, га |
200 |
190 |
194 |
Разом по рослинництву, га |
1375 |
1375 |
1385 |
Дані таблиці свідчать про те, що співвідношення між площами культур майже стабілізуються, лише в окремі роки залежно від природно-кліматичних умов і економічно-доцільної потреби внесено зміни в бік збільшення або зменшення посівних площ культур. Динаміка структури посівних площ показує, що за проаналізовані роки площі посіву зернових залишались стабільними, так в 2010 – 782га, цукровий буряк – 200 га, вирощування кукурудзи на силос дещо понизилось у порівнянні з 2008 роком на 26 га, але зате у 2010 році збільшилась площа однорічних трав у порівнянні з 2009 роком на 19 га.
Таблиця 1.3 Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції, ц
Назва культури |
Роки | ||
2007 |
2008 |
2009 | |
Зернові і зернобобові, всього |
15937 |
8238 |
11770 |
Пшениця |
6850 |
4946 |
5889 |
Ячмінь |
2500 |
1346 |
992 |
Горох |
695 |
598 |
3 |
Овес |
5 |
2 |
4 |
Інші зернові |
5887 |
1199 |
4882 |
Соняшник |
134 |
– |
104 |
цукрові буряки |
24614 |
31958 |
11766 |
1.3 Аналіз виробництва продукції тваринництва
Провідною галуззю тваринництва у господарстві є і залишається молочно-м’ясне скотарство. Про наявність тварин у господарстві, їх динаміку свідчать дані таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Назва тварин |
Кількість голів | ||
2008 |
2009 |
2010 | |
ВРХ (основне стадо) |
190 |
182 |
150 |
Тварини на відгодівлі і вирощуванні |
400 |
378 |
346 |
Основне стадо свиней (З поросятами до відлучки) |
94 |
80 |
52 |
Свині на вирощуванні і відгодівлі |
54 |
42 |
26 |
Бджільництво (сімей) |
28 |
40 |
35 |
Дані таблиці свідчать про те, що поголів’я тварин за останні три роки значно зменшилось. Цьому значною мірою сприяє зменшення кормової бази, недостатність кормових раціонів, економічна структура.
З метою одержання якісної і поживної продукції тваринництва: молока та його продуктів, м’яса, а з іншого боку й органічних добрив для галузі рослинництва, на фермах по відгодівлі ВРХ всі процеси приготування і роздавання кормів повинні бути механізовані, особливо при відгодівлі телят, створені оптимальні умови мікроклімату для тварин, оптимізовані затрати праці.
В моєму господарстві на фермі є чотири тваринницьких приміщення. Два із них призначенні для утримання дійного стада, одне для утримання телят (молодняку), а в останньому відгодовують бичків (м’ясна порода). Вміст корівників 200 голів. В телятнику відведено місце для родильного відділення. Там же утримуються телята до 6-ти місячного віку. Потім молодняк переводять в корівник для відгодівлі. Бичків відгодовують до маси 450 кг і здають на м’ясо (м’ясокомбінат – один із основних пунктів здачі м’яса господарством), а телиць – для ремонту молочного стада.
Звісно, що із обсягом виробництва продукції тваринництва пряму залежність має валове річне виробництво, про що свідчать результати даних наведених у таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 Валове виробництво продукції тваринництва
Назва продукції |
Одиниця виміру |
Роки | ||
2008 |
2009 |
2010 | ||
ВРХ і птиця |
ц |
851 |
273 |
254 |
ВРХ |
гол. |
841 |
273 |
254 |
Свині |
ц |
10 |
9 |
9 |
Коні |
ц |
5 |
13 |
– |
Молоко |
ц |
1558 |
1935 |
1056 |
Мед |
ц |
3 |
3 |
1 |
Приріст продукції тваринництва по видах також є одним із показників рентабельності галузі тваринництва. В таблиці 1.6 показано динаміку приросту основних видів продукції.
Таблиця 1.6. Динаміка приросту продукції тваринництва
Назва продукції |
Одиниця виміру |
Роки | ||
2008 |
2009 |
2010 | ||
Молоко |
ц |
2235 |
1900 |
1874 |
Приплід ВРХ |
гол. |
168 |
150 |
146 |
Приріст ВРХ |
ц |
183 |
164 |
172 |
Відлучені поросята |
гол. |
135 |
106 |
120 |
Приріст поросят |
ц |
25 |
3 |
2 |
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок про те, що приріст молока, м’яса в порівнянні з 2008 роком значно знизився, проте показники 2008 року і 2009 року майже стабільні, різняться кількома десятками, тобто приріст стабільний.
1.4 Розміщення тварин і умови утримання
З аналізу сучасного стану вітчизняної галузі тваринництва, а саме вирощування ВРХ, і також із результатів дослідів, було доведено, що найбільш перспективне прив’язне утримання корів в корівниках. При такому утриманні худоба перебуває взимку в приміщеннях, в влітку на вигульно-кормових дворах або ж у літніх таборах. Прив’язне утримання поширене на фермах усіх виробничих напрямків і безумовно переважає на молочнотоварних. При цьому кожна тварина має своє стійло, в якому вона фіксується, воно оснащене годівницею, автонапувалкою та гнойовою канавою. Стійла в приміщенні розміщують поздовжніми паралельними рядами. Гній видаляють конвеєрами і вивантажують у тракторні причепи.
Новонароджені телята (до 20-ти денного віку) знаходяться в індивідуальних клітках профілакторію родильного відділення. Молодняк на відгодівлі утримують прив’язним способом в окремому телятнику.
Ферма приватно-орендного підприємства розміщена неподалік населеного пункту на рівнинній місцевості з урахуванням всіх екологічних вимог, щодо розташування тваринницьких об’єктів. На території ферми розміщенні такі виробничі споруди: чотири приміщення для утримання тварин, кормовий двір з кормоцехом та сховищами кормів, вигульно-кормові майданчики, водонапірна башта та транспортна підстанція. Санітарна зона включає гноєсховища, санпропускні пункти. Під’їздні шляхи виконанні з твердого покриття шириною 5 м. Ферма має зручне розташування для ведення молочно-тваринного виробництва.
Тваринницькі приміщення побудовані з цегли за плановими проектами. Стіни побудовані з цегли в 2 ряди, стеля змонтована з дерев’яних балок встелених дошками, які оброблені анти пожежним розчином. Для природного освітлення в стінах передбачено подвійні вікна розміром 2000×1000 мм. Покриття приміщень – шифер, а підлога має тверду бетонну основу, яку у місцях розміщення стійл, вистелена дерев’яними щитами (дошки товщиною 50 мм). Годівниці вилиті з бетону, їхня ширина складає 650 мм. Між годівницями передбачено бетонний прохід для механізованого роздавання кормів тваринам.
1.5 Кормова база і добові раціони
Продукція тваринництва одержують за рахунок згодовування тваринам кормових ресурсів рослинного походження. Для цього в господарстві вирощують зернофуражні культури, коренебульбоплоди, одно- і багаторічні трави, на зелену масу, силос, сінаж та сіно.
За хімічним складом, поживною та фізіологічною дією на тварин корми рослинного походження поділяють на дві великі групи: об’ємисті і концентровані. Перші містять у 1 кг не більше 0,5 кг перетравлених речовин, а за загальною поживністю не перевищує 0,65 кормової одиниці. Вони мають багато води (соковиті та водянисті) або клітковини (грубі). До соковитих належать зелені та силосні корми і коренебульбоплоди. Водянисті корми – відходи підприємств харчової промисловості (крохмальної, цукрової).
Концентровані корми
в 1 кг містять більше 0,5 кг концентрованих
поживних речовин. До них належать зернові
корми, а також відходи
В залежності від віку тварин ВРХ і періоду годівлі (стійловий, літній) в господарстві застосовують різні добові раціони годівлі тварин.
В господарстві ВРХ годують кормо сумішами, які готують в кормоцеху КОРК-15. Якість кормо суміші її загальна поживність залежить від якості компонентів, які входять в склад раціону. У моєму господарстві на молочнотоварній фермі запропонована триразова годівля тварин, але водночас низька продуктивність тварин обумовлена незбалансованістю раціонів годівлі та недотриманням розпорядку годівлі. Для виправлення становища, яке склалося на фермі і підвищення рентабельності тваринництва необхідно розвести високопродуктивні породи ВРХ і забезпечити їх достатньою і якісною кормовою базою, приділяти більшу увагу годівлі збалансованими кормо сумішами, забезпечити виробництво достатньої кількості кормів, знизити втрати їх поживності при заготівлі і зберіганні, а також правильно підготовлював ати корми до згодовування.