Аграрна біржа як суб’єкт аграрного права

В Україні товарні біржі, які  займаються реалізацією сільськогосподарської  продукції та визнаються за ознакою  товарів, якими здійснюють торгівлю, як аграрні, створювалися як особи приватного права. Зважаючи на безпосереднє втручання  з боку держави у роботу бірж, процес формування цін на ринку сільськогосподарської  продукції, зокрема зерна, біржі  ніколи не діяли вільно і самостійно, як того вимагає концепція юридичної  особи приватного права. Аграрна  біржа, створена Аграрним фондом –  це біржа публічного права, створена у концесійному порядку.

Як зазначає О.М. Сохацька, за ступенем участі держави у біржовій торгівлі біржі поділяються на три види: 1) публічні (державні); 2) приватні; 3) змішані. Перший вид бірж прийнято називати європейськими, другий – американськими. Слід повністю погодитися, що українські біржі належать до змішаного типу.

Виникає питання про використання назви «аграрна біржа» щодо окремої біржі. На підставі аналізу законодавства (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України «Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку» від 17.11.1995 р. №916) можна дійти висновку, що аграрними біржами в Україні є товарні біржі, на яких реалізується переважно сільськогосподарська продукція. В Україні ринок сільськогосподарської продукції представлений переважно у такій номенклатурі: зернові продовольчі6 пшениця (тверда, м’яка, різних класів), жито, гречка, просо; зернофуражні: пшениця (фуражна), ячмінь (фуражний), кукурудза; продукти переробки: меляса; продовольчі товари: цукор, цукор-пісок, борошно, сир, масло коров’яче. Згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України №916 у складі засновників і членів аграрних бірж повинно бути не менш як половина вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та представників переробної промисловості. Окремі біржі з метою чіткого визначення спрямованості своєї діяльності у назві використовують слово «аграрна» окремо або у словосполученні. Зокрема, Волинська аграрна спеціалізована біржа, Луганська агропромислова товарна біржа, Подільська спеціалізована аграрна біржа та інші.

Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» став підставою для створення єдиної Аграрної біржі, яка фактично є монополістом на аграрному біржовому ринку. У нормативних актах, після зазначеного Закону, вживається термін «аграрна біржа» виключно у розумінні біржі, засновником якої є Аграрний фонд України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення Аграрної біржі» від 26.12.2005 р. №1285 затверджено Статут Аграрної біржі, в якому зазначено офіційне найменування біржі: «Аграрна біржа». Для чіткого відокремлення Аграрної біржі від інших аграрних та товарних бірж, що спеціалізуються на сільськогосподарській продукції, у її назві необхідно зазначити індивідуальні ознаки. Наприклад, Державна аграрна біржа або Центральна аграрна біржа.

Щодо визначення самого поняття  «аграрна біржі» та її організаційно-правової форми слід зазначити, що після вступу в дію Господарського кодексу наголошувалося на необхідності узгодження його норм із нормами Закону України «Про товарну біржу» в частині визначення організаційно-правової форми, а саме непідприємницького товариства.

Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (ст.17) вказує, що Аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством. Стаття 83 Цивільного кодексу України встановлює, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та інших формах, встановлених законом. Стаття 85 дає визначення непідприємницького товариства. Зрозумілим стає, що законодавець, визначаючи організаційно-правову форму Аграрної біржі, пішов шляхом застосування норм Господарського кодексу. Але поняття «підприємство» у Господарському кодексі не є визначенням організаційно-правової форми, оскільки ст. 63 вказує не те, в яких організаційних формах може бути створене підприємство і не зазначає серед них неприбуткові (непідприємницькі) підприємства. Як вже зазначалося вченими, Кодекс ототожнює поняття видів підприємств та їх організаційно-правових форм, що є досить дискусійним питанням. Тому визначення організаційно-правової форми Аграрної біржі як непідприємницького товариства є більш обґрунтованим. [8;73-75]

Законодавством України  встановлено спеціальні вимоги щодо окремих товарних бірж. Йдеться про  те, що якщо аграрна біржа бажає  надавати послуги з укладання  та реєстрації угод купівлі-продажу  сільськогосподарської продукції  і продовольства для державних  та регіональних потреб, закладання зерна  до державного резерву, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходять у рахунок  сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості, та угод поставки підприємствам  агропромислового комплексу матеріально-технічних  ресурсів, які придбаваються за рахунок  коштів державного бюджету, проведення інтервенційних операцій на ринку зерна, а також з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів, то така біржа має отримати висновок про відповідність ЇЇ встановленим вимогам. Порядок надання такого висновку передбачено наказом Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Порядку надання товарній біржі висновку про її відповідність вимогам» від 01 серпня 2003 р., № 259.

Також слід зазначити й  про те, що законодавством України  регламентовано особливі види угод, що можуть укладатися на аграрних біржах. Так, згідно Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затверджених спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства  України, Міністерства економіки України  та Міністерства фінансів України від 03 квітня 1996 р., № 103/44/62 (зареєстрований в Міністерстві юстиції У країни 16 квітня 1996 р. за № 184/1209), під час біржових торгів на аграрній біржі можуть бути укладеш угоди, що пов'язані з:

1) негайною (від 1 до 30днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо до реальної сільськогосподарської продукції (спотова угода);

2) відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардна угода);

3) взаємною передачею  прав та обов'язків щодо стандартного  контракту (ф'ючерсна угода);

4) поступкою прав на  майбутню передачу чи набуття  прав і обов'язків щодо реального  товару або стандартного контракту  (опціонна угода). [5;449]

Оскільки аграрна біржа є юридичною особою і виступає суб’єктом правовідносин, на неї поширюються загальнотеоретичні положення щодо правового становища юридичної особи. Під правовим становищем слід розуміти встановлене нормативно-правовими актами місце окремого суб’єкта права в певній системі. При цьому правове становище визначається перш за все його правосуб’єктністю.

У загальній теорії права визначено, що правосуб’єктність є єдністю  правоздатності та дієздатності. При  цьому наявність її робить суб’єктами права як індивідів, так і колективні формування. Колективні суб’єкти, на відміну  від індивідуальних, мають свої особливості. Їх правоздатність та дієздатність обмежуються  тією метою та завданням, заради яких вони створені та функціонують.

Основною метою діяльності аграрної біржі є створення умов для  реалізації сільськогосподарської  продукції. Аграрна біржа як юридична особа наділена загальною, галузевою та спеціальною правосуб’єктністю. Загальна правосуб’єктність полягає у здатності бути суб’єктом права взагалі; галузева правосуб’єктність – у здатності бути суб’єктом правовідносин у таких галузях, як цивільне, господарське, аграрне право; спеціальною правосуб’єктність аграрні біржі володіють у межах аграрного права. При цьому, аграрна біржа, створюючи умови для торгівлі між сільськогосподарськими товаровиробниками, переробними підприємствами та іншими суб’єктами, набуває іншого виду правосуб’єктності - аграрно-правової. [6;18-19]

Досліджуючи організаційно-правову  структуру аграрної біржі необхідно  зазначити, що вона майже не відрізняється  від структури товарної біржі. Щодо поняття організаційної структури  товарної біржі, А.Г Бобкова та Ю.О. Моісеєв зазначають, що під організаційною структурою розуміється організація  її окремих підрозділів у певному  взаємозв'язку, що визначаються поставленими цілями й розподілом функцій між  підрозділами. Також наголошується, що організаційна структура залежить від організаційно-правової форми, у якій здійснюється торгово-біржова  діяльність.

Законом України «Про товарну біржу» передбачено, що для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Тобто, закріплено лише загальний  перелік органів управління та структурних  підрозділів біржі. Відсутнє чітке  нормативне регулювання вимог до створюваних органів та їх повноважень. Всі питання щодо діяльності органів  управління та структурних підрозділів  бірж регулюються виключно положеннями  статуту біржі та правилами біржової торгівлі. [2]

Список використаної літератури:

1. Дудяк Р.П. Аграрні біржі в Україні: проблеми і тенденції розвитку / Р.П. Дудяк, Р.М. Гладій // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : [збірник наукових праць] / відповідальний редактор О. Є. Кузьмін. - Львів : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2001. - 481 с. - (Вісник / Національного університету "Львівська політехніка" ; № 417). - С. 431-435.

2. Панькова Л.О. Правове регулювання діяльності аграрних бірж в Україні : дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2005. Режим доступу: http://studrada.com.ua/content/панькова-ло-правове-регулювання-діяльності-аграрних-бірж-в-україні-2005р

3. Шарапа О.М. Розвиток біржової торгівлі в аграрній сфері економіки України / О. М. Шарапа // АгроІнКом : аграр. інформ. наук.-виробн. журн. - 2010. - №4-6. - С. 18- 23.

4. Плахіна І.В. Правовий статус аграрної біржі / І. В. Плахіна // Держава і право. - 2008. - Вип. 42. - С. 386-390.

5. Статівка А.М., Уркевич В.Ю. Про правовий статус аграрних бірж / А. М. Статівка, В. Ю. Уркевич // Актуальні питання реформування правової системи України : Зб. наук. ст. за матеріалами VІ Міжнар. наук.-практ. конф. , м. Луцьк, 29-30 трав. 2009 р. - Луцьк : Волин. обл. друкарня / уклад. Т. Д. Климчук, 2009. - С. 448-450.

6. Панькова Л.О. Правове становище аграрних бірж у контексті аграрного права України. // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №6. - С. 18-21.

7. Третяк О.М. Інституціональне забезпечення біржового аграрного ринку України / О. М. Третяк // АгроІнКом : аграр. інформ. наук.-виробн. журн. - 2011. - №10-12. - С. 12-16.

8. Панькова Л.О. Правові питання діяльності аграрної біржі в Україні / Л. О. Панькова // Юридична Україна. - 2006. - 12. - С. 72-76.