Вища рада юстиції

     Вища рада  юстиції за поданням суб'єктів  або пропозицією дисциплінарної  колегії прокуратури чи за  власною ініціативою розглядає  питання про несумісність посади  прокурора із заняттям іншою  діяльністю.

      Рішення  про несумісність приймається  на засіданні більшістю голосів  від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання відповідними керівниками прокуратури, яким воно направляється.

     В компетенції  Вищої ради юстиції є також  вирішення питань про дисциплінарне  провадження. Підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання:

1) народного депутата  України;

2) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

3) члена Вищої ради  юстиції за результатами перевірки повідомлень.

       Дисциплінарне  провадження включає такі стадії:

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок;

2) відкриття дисциплінарного  провадження;

3) розгляд дисциплінарної  справи;

4) прийняття рішення.

За наслідками перевірки  складається висновок з викладенням  фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.

       При  цьому повинна мати місце перевірка даних про дисциплінарний проступок. Перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань.

За наслідками перевірки  складається довідка з викладенням  фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка.

Довідка і всі матеріали  перевірки передаються до Вищої  ради юстиції, яка вирішує питання  про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

       За наявності  підстав для дисциплінарного провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкривається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, - встрок, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки.

Також Вища рада юстиції  призначає сроки дисциплінарного  стягнення, а також визначає обставини  при яких можливе  його погашення.

      В компетенції  Вищої ради юстиції є розгляд  скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів. Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів   справи - не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги. Вища рада юстиції розглядає скарги суддів на рішення кваліфікаційних комісій про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і за наслідками розгляду приймає рішення за доповіддю члена дисциплінарної секції Вищої ради юстиції.

Після розгляду скарги судді Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може задовольнити скаргу судді, скасувати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і закрити дисциплінарне провадження;  задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення відповідної кваліфікаційної комісії; залишити скаргу без задоволення, а рішення відповідної кваліфікаційної комісії . Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. Розгляд дисциплінарної справи щодо судді за його відсутності допускається лише у разі нез'явлення його на засідання Вищої ради юстиції без поважних причин.

       Вища  рада юстиції розглядає скарги  прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, керуючись доповіддю члена Вищої ради юстиції, та постановляє рішення. Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність прокурора, як і судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення.

       Розгляд  дисциплінарної справи щодо прокурора  за його відсутності допускається лише у разі нез'явлення його на засідання Вищої ради юстиції без поважних причин.

        Також повноваження Вищої ради юстиції визначаються також Регламентом Вищої ради юстиції, яким розписані наступні пункти:

   - вибори Голови Ради;

   - повноваження Голови Ради;

   - вибори Заступника  та його повноваження;

   - вибори Секретарів  секцій та їхні повноваження. Формування складу секцій;

   - повноваження члена Ради;

   - призначення керівника  секретаріату Ради та його повноваження;

   - питання, що є  предметом розгляду засідань Ради. Організація проведення засідань;

   - порядок прведення  засідань секцій та ради;

   - документи, які  розглядає Рада;

   - розгляд матеріалів про призначення суддів на посади;

   - розгляд матеріалів про звільнення суддів з посад;

   - звільнення суддів  за загальними обставинами;

   - звільнення суддів  за особливих обставин: Звільнення  за пропозицією (рекомендацією)  кваліфікаційної комісії суддів, Звільнення за пропозицією члена Ради;

   - розгляд питань, що стосуються порушення суддями  та прокурорами вимог щодо  несумісності;

   - здійснення дисциплінарного  провадження стосовно суддів  Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів;

   - розгляд скарг  суддів і прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

   - підготовка проектів  актів секцій і ради , порядок  остаточного оформлення прийнятих  радою актів та виготовлення їхніх копій;.

 

       Як бачимо, у прийнятті рішень щодо призначення судді на посаду Вища рада юстиції спирається на рішення  кваліфікаційної комісії, так як саме вона надає рекомендації з приводу призначення на посаду судді або звільнення з посади.  Тож уроботі Вищої ради юстиції цей орган відіграє дуже важливу роль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Висновки

 

     Отже, основним  завданням Вищої ради юстиції  є розгляд справ  щодо призначення  суддів на посаду, звільнення  їх з посади, а також здійснення  дисциплінарних  проваджень суддів. ВРЮ приймає рішення спираючись на матеріали та рекомендації, надані таким органом як Вища кваліфікаційна комісія суддів. Співвідношення цих двох органів детальніше розглядатиметься далі в даній роботі. На цей орган покладено обов’язок щодо формування в Україні якісного суддівського корпусу, і за аналогами з вищими радами магістратури в європейських країнах Вища рада юстиції має повноваження не тільки щодо суддів, а й прокурорів. Усе це свідчить про те, що її діяльність покликана, з одного боку, не допускати проявів корпоративності при формуванні суддівського корпусу, а з іншого – забезпечити реальну незалежність суддів при здійсненні правосуддя.

     Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції. До її складу також входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

     Хоча Вища рада юстиції — колегіальний, незалежний орган України, можна сказати , що за вище наведеною класифікацією Вищу рада юстиції можна віднести  до наглядових органів, адже Вища рада юстиції відповідальна за формування високопрофесійного суддівського корпусу.

         Вищу  раду  юстиції  можна   охарактеризувати  двояко, по-перше,  як спеціальний колегіальний  орган  з  формування суддівського  корпусу;  по-друге, як  орган  конституційної  відповідальності  в  якості  вищої  дисциплінарної  інстанції  для  суддів  у питаннях  звільнення  їх  з посади. Саме Вища рада юстиції має повноваження призначати, а також звільняти суддів з посад, здійснювати дисциплінарні провадження, а також слідкувати з дотриманням несумісності суддів та прокурорів. Вища рада юстиції України – конституційний орган, створення якого є  важливим кроком на шляху здійснення судово-правової реформи, побудови сучасної судової системи, забезпечення функціонування незалежної судової влади.

       Отже, опираючись  на досвід роботи ради, можна  стверджувати, що Вища рада юстиції  є важливою і необхідною ланкою  механізму демократичного суспільства  забезпечення відбору кандидатів  на посади суддів на якісно  новому рівні. У той же час  це інструмент руйнування елементів  корпоративності при вирішенні  питань формування суддівського  корпусу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

   1. Конституція України,  стаття 131

   2. Назаров І.В. Правовий статус Вищої ради юстиції. Дис... к.ю.н.: 12.00.10. /Назаров Іван Володимирович. – Х.: Нац. юр. ак. ім. Я. Мудрого, 2005 – 200 с.

   3. Вінокурова Л. В. Проблеми функціонування та розвитку судової влади в Україні, «Вибори  та  демократія», №3(17), 2008 р.

   4. Волинка "Теорія держави і права".: Навч посібник –МАУП 2003. -240с.

   6. Гончаренко О.  Вища рада юстиції: питання  статусу і повноважень, "Право  України" № 2 – 2006р.

   7. Кравчук М.В. "Теорія  держави і права. Проьлеми теорії  держави і права" Навч. посібник-3-тє видання змінене й доповнене.- Тернопіль : Карт-бланш,2002.- 247 с.

   8. Прилуцький С.  В. Судова влада: шлях боротьби  за незалежність.- Вісник Центру  суддівських студій /№10 /2007

   9. Скакун О.Ф. Теорія  держави і права: підручник/ Пер. з рос.-Харків:Консум, 2006.-656с.

  10.  Тимченко С. М.  Судові та правоохоронні органи  України: Навч. посібник, Київський інститут внутрішніх справ України - 2004р.

   11. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності суддів України / М. Запорожець // Право України. – 2004. – № 2. – С. 72-75.

   12. Організація судової влади в Україні / За наук. ред. А.О. Селіванова. – К.:Юрінком Інтер, 2002. – 112 с.: іл., табл., словник. – с.: 82-110.

   13. Адміністративне право України: Академічний курс: підруч.: у двох томах: том 1. Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К.:Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.

   14. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебник / О.Ф. Скакун. – Х.:Консум, 2001. – 656 с.

  15. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 304 с.

16. Назаров І.В. Роль Вищої ради юстиції при першому призначенні на посаду професійного судді // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – Вип. 26. – С. 144–148.

17. Закон України «Про судоустрій України» // Відомості Верховної Ради України. ? 2002. ? № 27–28. ? Ст. 180.

18. Стрижак А.А. Державне управління забезпеченням діяльності судів загальної юрисдикції: Дис... к.ю.н.: 12.00.07 / Стрижак Андрій Андрійович – К., 2005. – 183 с.

19. Закон України «Про судоустрій України» // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 27–28. – ст. 180.

20. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: навч. посібник / за заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий 
22. світ, 2006. – 576 с.

 21. Москвич Л.М. Статус судді: питання теорії та практики / Москвич Л.М., Подкопаєв С.В., Прилуцький С.В. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. – 358с.

22. Халюк С.О. Місце та роль Вищої ради юстиції у формуванні високопрофесійного суддівського корпусу в Україні / С.О. Халюк // Науковий вісник НАВСУ. – 2006. –№1. – С. 110-116.