Вища рада юстиції

 

Зміст

 

Вступ

1.Правовий статус Вищої ради юстиції України.

2.Структура Вищої ради юстиції України.

3. Компетенція  Вищої ради юстиції України.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

     Cвою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Того ж дня було проведено перше її засідання. Основне її призначення – це разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Щоб визначити місце Вищої ради юстиції у механізмі держави необхідно насамперед висвітлити основні повноваження цього органу, а також з'ясувати його завдання та структуру.

       До першого  складу Вищої ради юстиції  ввійшли заслужені, авторитетні  та поважні люди нашого суспільства:  О.Борисенко, В.Бутенко, Т.Варфоломєєва, В.Євдокимов, Л.Ізовітова, С.Кивалов,  В.Медведчук, О.Нечипоренко, В.Нор,  Ю.Полтавець, В.Тацій, О.Христенко,  В.Шишкін та В.Шуба.  За посадою  до складу Вищої ради юстиції  ввійшли В.Бойко – голова Верховного  суду, С.Станік – міністр юстиції,  М.Потебенько – Генеральний прокурор.

     Відповідно до статті 131 Конституції України з метою вдосконалення системи судочинства в Україні було створено Вищу раду юстиції. В цій же статті і були окреслені основні завдання та повноваження цього конституційного органу, а саме:

1) внесення подання про  призначення суддів на посади  або про звільнення їх з  посад;

 2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

 3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

    За своїм статусом Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, а за порядком утворення та діяльності – демократичним. Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, її формують голова держави, законодавча та судова гілки влади, а також прокурорська система та інститути громадянського суспільства — адвокатура, навчальні й наукові юридичні кола.

  Загальні положення про Вищу раду юстиції, порядок її утворення, організація роботи, вирішення питань, що належать до її компетенції, організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності викладені в Законі України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998р., а також в Конституції України та в регламенті Вищої ради юстиції. Який затверджується на її засіданні.

     Вища рада  юстиції — колегіальний, незалежний  орган України, відповідальний  за формування високопрофесійного  суддівського корпусу, а також  за приймає рішення стосовно  порушень суддями і прокурорами  вимог щодо несумісності та  у межах своєї компетенції  про їх дисциплінарну відповідальність.  Статус, повноваження, організація  і порядок діяльності цього  органу визначаються Конституцією  України, Законом України "Про  Вищу раду юстиції" та регламентом  Вищої ради юстиції, який затверджується  на її засіданнях.  У незалежному судочинстві суддям відводиться особлива роль. Специфіка цієї гілки влади полягає в тому, що  судова влада надається судді особисто. У зв'язку з цим, до наявних проблем добору та формування суддівських кадрів потрібні прогресивні підходи. З цією метою і був створений такий орган як Вища рада юстиції України, головним завданням якого є формування професійного суддівського корпусу, вдосконалення системи судочинства шляхом добору кадрів з високим рівнем професійної підготовки та відповідними моральними якостями. Тож головним завданням даної роботи є визначення специфіки здійснення повноважень органу, а також визначити місце Вищої ради юстиції України в системі судочинства та в державному механізмі України взагалі.

     Необхідно вказати, що однією з цілей  існування Вищої ради юстиції є забезпечення  гарантування  незалежності  суддів  при  здійсненні  ними правосуддя.  Це  здійснюється,  по-перше,  завдяки  особливій  системі відповідальності суддів, яка  існує в Україні. Вся діяльність Вищої ради юстиції спрямована на утвердження на суддівських лавах чесності і порядності. Тільки безкомпромісне реагування на кожний випадок порушеннями суддями своїх обов’язків сприятиме підвищенню рівня правосуддя в державі, дотриманню прав громадян у судочинстві.

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правовий статус Вищої ради юстиції України.

     

     Моделюючи оптимальну структуру правового статусу Вищої ради юстиції, необхідно покласти в його основу такі елементи:

1) порядок формування  складу Вищої ради юстиції;

2) порядок припинення  діяльності члена Ради, процедуру та порядок переобрання складу;

3) компетенцію Вищої ради  юстиції, порядок і способи  її реалізації;

4) повноваження Голови  Вищої ради юстиції;

5) повноваження члена  Вищої ради юстиції;

6) нормативноправове визначення місця Вищої ради юстиції в системі державної влади.

      Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України "Про статус суддів". Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення: догану; пониження кваліфікаційного класу. Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді та надіслати це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю.

       Складнощі   у  визначенні місця Вищої   ради юстиції України  в системі органів  державної  влади  виникають  в  тому  аспекті,  що  цей  орган  не належить до будь якої  із гілок влади (мова може йтися лише до наближення за суттю існування до будь-якої із них). Правовий статус Вищої ради юстиції визначає  розділ VIII “Правосуддя”  стаття 131  Конституції  України,  а повноваження  Ради  в  основному   розповсюджуються  саме  на  суддівський корпус,  тому  є  логічним  наближення  статусу  та  діяльності  Вищої  ради юстиції  до  судової  гілки  влади.  Проте  Закон  України «Про  судоустрій України»  фактично жодним  чином  не  регулює  відносини  за  участю Вищої ради юстиції. Власне сам Закон України «Про Вищу раду юстиції» теж чітко не визначає статус Вищої ради юстиції в системі гілок влади. Відповідно до частини 2  статті 1  вказаного Закону  Вища  рада  юстиції є колегіальним, незалежним  органм,  відповідальним  за  формування  високопрофесійного суддівського  корпусу,   здатного   кваліфіковано,    сумлінно   та неупереджено  здійснювати правосуддя  на  професійній основі,  а також з прийняття рішень   стосовно   порушень   суддями   і   прокурорами    вимоги  щодо  несумісності  та  у  межах  своєї  компетенції  про  їх  дисциплінарної відповідальність.  Отже,  стаття  Закону  регулює  такі  складові  статусу  Ради юстиції,  як  порядок  діяльності  та  прийняття  рішень,  мета  існування, компетенція тощо. Неоднозначності у розумінні статусу Вищої ради юстиції в системі органів влади виникають ще в тому, що відповідно до п.2, 3 ч.1 ст131  Конституції  України  на  Вищу  раду  покладені  певні  повноваження у сфері  контролю  за  діяльністю  прокурорів. Це  прийняття  рішення  стосовно порушення  прокурорами  вимог  щодо  несумісності  та  розгляд  скарг  на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів

     Слід зазначити, що в усіх країнах, де існують аналогічні органи, їх правовий статус регулюється національним законодавством. У конституційному порядку визначаються: кількісний склад, особи, які входять до складу за правом (за посадою), вимоги до інших членів рад, порядок формування і термін дії складу, порядок визначення або обрання голови ради, його заступників, їх повноваження. У спеціальних нормах більш детально визначаються компетенція, порядок реалізації повноважень, порядок взаємодії з іншими органами держави, структура апарату та ін.

     Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розділі VIII Конституції України «Правосуддя» говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Але існують й інші думки про місце Вищої ради юстиції в системі державних органів з огляду на теорію поділу влади.

      У теорії конституційного права вважається, що органи, подібні Вищій раді юстиції України (у Франції, Італії і Португалії це Вища рада магістратури, Іспанії — Вища рада судової влади, в Болгарії була створена Вища судова рада, в Польщі — Загальнопольська судова рада), належать до органів суддівського самоврядування. Також вважається, що Вища рада юстиції нарівні з прокуратурою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією належить до системи контрольнонаглядових органів. У сфері адміністративного права Вища рада юстиції розглядається навіть як державний орган, що здійснює державне управління в органах судової влади. Існує думка, що в цьому разі при здійсненні своєї діяльності Вища рада виконує функції управління, що зв’язують в єдине ціле запланований результат, практичну діяльність по виконанню намічених завдань та отриманий результат.

      Таким чином, ради юстиції можна поділити на три види:

1) компетенція яких поширюється  тільки на суддів;

2) компетенція яких поширюється  на суддів і прокурорів (до  цього виду належить і Вища  рада юстиції України);

3) компетенція яких поширюється  на суддів, прокурорів та інших  осіб.

Отже, виходячи з повноважень  Вищу раду юстиції в Україні можна  визначити як незалежний орган, що перевіряє  результати діяльності кваліфікаційних  комісій суддів по добору і рекомендації кандидатів на посади суддів, контролює обґрунтованість притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів і здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів у випадках, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції».

 

Структура Вищої  ради юстиції України

 

   Відповідно до  статті 19 Закону України Про Вищу раду юстиції

( Відомості Верховної  Ради (ВВР), 1998, N 25, ст.146 ) у Вищій раді юстиції утворюються дві секції :

   - з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

      - дисциплінарна  секція для здійснення дисциплінарного  ровадження, розгляду скарг на  рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції.

Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції  працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.

   Голова Вищої ради  юстиції здійснює керівництво  роботою Вищої ради юстиції.

Голова Вищої ради юстиції  обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.

Порядок проведення голосування  встановлюється Вищою радою юстиції.

Відкриває перше засідання  Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - Міністр юстиції України.

Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

     До повноважень  Голови Вищої ради юстиції  належить:

    -організація роботи  Вищої ради юстиції та головування  на її засіданнях;

    -координація роботи  секцій і членів Вищої ради  юстиції;

призначення засідань Вищої  ради юстиції;

    -надіслання подання  Вищої ради юстиції про призначення  суддів  президентові України  і про звільнення їх з посади;

    -загальне керівництво  апаратом Вищої ради юстиції;

    -розпорядження  бюджетними асигнуваннями на  утримання і забезпечення діяльності  Вищої ради юстиції;

    -здійснення інших  повноважень, передбачених регламентом  Вищої ради юстиції.

      Голова  Вищої ради юстиції представляє  Вищу раду юстиції у зносинах  з іншими органами та організаціями.

       Вища  рада юстиції обирає заступника  Голови Вищої ради юстиції,  який виконує обов'язки Голови  в разі його відсутності, забезпечує  підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження,  передбачені цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції.

 

      Вибори  заступника Голови Вищої ради  юстиції проводяться впорядку, визначеному  статтею 20 Закону України про  Вищу раду юстиції.

Рішення про утворення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Вищої ради юстиції.

      Організація  роботи секції визначається Законом  України про Вищу раду  юстиції  і регламентом Вищої ради юстиції.  Організація роботи секції здійснюється  секретарем секції, який обирається  відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої  ради юстиції, крім тих, які входять до Вищої ради юстиції за посадою. Секція приймає висновки в межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції.