Вища рада юстиції

     Організаційне,  інформаційно-довідкове та інше  забезпечення діяльності Вищої  ради юстиції здійснює секретаріат(Апарат Вищої ради юстиції). Положення про секретаріат Вищої ради юстиції, його структуру і штат затверджується Вищою радою юстиції. Керівник та інші посадові особи секретаріату Вищої ради юстиції є державними службовцями.  Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівниківпрокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

      До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

     На посаду  члена Вищої ради юстиції може  бути рекомендований громадянин  України, не молодший тридцяти  п'яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції та припинення їхніх повноважень визначається Законом.

    Члени Вищої  ради юстиції України призначаються  наступним шляхом:

   - призначення членів  Вищої ради юстиції з'їздом  суддів України;

   - призначення членів  Вищої ради юстиції з'їздом  адвокатів України;

   - призначення членів  Вищої ради юстиції з'їздом  представників юридичних вищих  навчальних закладів та наукових установ;

   - призначення членів  Вищої ради юстиції всеукраїнською        конференцією працівників прокуратури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура Вищої  ради юстиції України.

 

      Організація роботи Вищої ради юстиції будується за колегіальносекційним принципом.Колегіальний принцип при прийнятті рішень є характерною рисою діяльності Вищої ради юстиції. Це випливає як зі ст. 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції», що визначає даний орган як колегіальний, так і з регламенту ВРЮ. Розгляд на засіданнях Вищої ради юстиції матеріалів, звернень, справ, скарг відбувається колегіально. Цей принцип гарантує участь усіх членів ради у розгляді всіх матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на порядок формування ради.

      У структурі ради утворюються дві секції:

— з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

— дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного  провадження, розгляду скарг на рішення  про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення  про порушення суддями і прокурорами  вимог щодо несумісності.

      Перша секція розглядає матеріали щодо осіб, які вперше рекомендуються на посаду судді, та про звільнення суддів з посад за загальними підставами, вивчає звернення щодо подання про звільнення суддів з посад за особливих обставин і вносить Голові пропозиції щодо їх підготовки на розгляд Вищої ради юстиції. Друга секція готує подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розглядає пропозиції стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, розглядає заяви суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів про дострокове зняття ди сциплінарного стягнення, розглядає скарги громадян та юридичних осіб, а також повідомлення засобів масової інформації, в яких містяться відомості про порушення присяги та обов’язків судді з боку суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, заяви та скарги, в яких містяться відомості про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, та за наявності підстав вносить Голові або його заступнику пропозиції щодо організації їх перевірки.

      Рішення про створення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної ради. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Ради, крім тих, які входять до Ради за посадою. Координує роботу Вищої ради юстиції Голова, а за його відсутності — заступник Голови. Голова, заступник Голови та секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Інші особи, призначені до складу Вищої ради юстиції (крім народних депутатів України), на час постійного виконання обов’язків членів Вищої ради юстиції отримують відрядження до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали.

      Рішення Вищої ради юстиції приймаються на її засіданнях, які скликаються за ініціативою Голови, заступника Голови, секретарів секцій або не менше п’яти членів ради юстиції. Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито, але за рішенням ради можливе проведення і закритого засідання, коли розгляд звернень, подань, справ, скарг може призвести до розголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особистого чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішується питання, та з інших поважних питань. Рішення приймаються більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено Законом України «Про Вищу раду юстиції». У приміщенні, де приймається рішення, бути присутніми іншим особам, окрім членів Ради юстиції, забороняється.

       Усі члени Вищої ради юстиції користуються рівними правами під час розгляду матеріалів, звернень, подань, справ, скарг. Під час засідання кожен з них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення. Всі пропозиції, які вносять члени Вищої ради юстиції, на засіданнях ставляться головуючим на обговорення та колегіальне вирішення. Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, як правило, проводиться за участі запрошених осіб, стосовно яких вирішується питання. Їх виклик є обов’язковим окрім осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту, позбавлення волі. Також на засідання Ради юстиції можуть бути запрошені суб’єкти подань, звернень та інші особи, коли необхідно заслухати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих до їх розгляду. У разі неявки судді чи прокурора на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводиться за їх відсутності.

      Відповідно до ст. 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» цей орган в межах своїх повноважень може приймати подання, рішення, ухвали, а також інші процедурні акти, необхідні для здійснення своїх функцій. Рішення приймаються з питань, що входять до кола основних повноважень Вищої ради юстиції: по справах про порушення суддями і працівниками прокуратури вимог щодо несумісності; по справах про дисциплінарну відповідальність суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів; по скаргах про притягнення суддів і працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності; у випадках призупинення повноважень члена Вищої ради юстиції. Рішення Вищої ради юстиції також приймаються у разі внесення подання Президентові України з питань про призначення на посаду суддів уперше чи про відмову у внесенні подання про призначення, а також про звільнення суддів з посади з направленням до органу, що призначив або обрав суддю.До процедурних актів Вищої ради юстиції належать ухвали про відкриття дисциплінарного провадження, ухвали про відкриття провадження у справах про порушення вимог щодо несумісності та з інших питань, що вирішуються на засіданнях ВРЮ. Також до процедурних актів слід віднести рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції та рішення з питань організації діяльності Вищої ради юстиції.

Усі акти Вищої ради юстиції  є обов’язковими для виконання. «За невиконання чи несвоєчасне  виконання актів Вищої ради юстиції  … посадові особи несуть відповідальність згідно із законом» (ст. 28 Закону України  «Про Вищу раду юстиції»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Компетенція  Вищої ради юстиції України.

 

    Розгляд повноважень  Вищої ради юстиції та визначення  специфіки функціонування цього  органу є центральною проблемою  даної роботи. Особливість роботи  Вищої ради юстиції полягає  в тому, що його не можна  чітко віднести  до якої-небудь з трьох гілок державної влади.            Стаття  Закону про ВРЮ  регулює  такі  складові  статусу  Ради юстиції,  як  порядок  діяльності  та  прийняття  рішень,  мета  існування,

компетенція тощо.

    Відповідно до  статті 3 Закону України Вища рада  юстиції:

1) вносить подання Президенту  України про призначення суддів  на посади або про звільнення  їх з посад;

    2) розглядає справи  і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

    3) здійснює дисциплінарне  провадження стосовно суддів  Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

    4) розглядає скарги  на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

     Подання про  призначення на посаду судді вперше здійснюється

за рекомендацією кваліфікаційної  комісії суддів. Вища рада юстиції  вносить подання Президенту України  про призначення громадянина  України на посаду судді вперше.

Кандидатура на посаду судді  розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

    Розгляд питань  про звільнення суддів здійснюється  наступним чином:

До Вищої ради юстиції  з пропозицією про прийняття  подання про звільнення судді з посади можуть звернутися:

1) народний депутат України;

2) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

3) відповідна кваліфікаційна  комісія суддів;

4) член Вищої ради юстиції.

Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою  радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в  голосуванні при прийнятті рішення.

     Вища рада  юстиції має повноваження усувати  з посади суддів за загальних обставин (за власним бажанням тощо). Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. Шляхом голосування ВРЮ приймає рішення щодо зняття  з посади суддів після перевірки того, що  не мав місце сторонній вплив на суддю, наприклад примус.

     Питання про  звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України(звільнення судді при особливих обставинах), Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадках, передбачених у пункті 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

     Особливе місце  серед повноважень Вищої ради  юстиції займає вирішення питань  щодо порушення вимог законодавства  про несумісність.

Вища рада юстиції розглядає  питання про порушення суддями  і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою  Конституцією України та законами України.

Вища рада юстиції може прийняти рішення:

1) про визнання заняття  суддею або прокурором іншою  діяльністю, не сумісною з подальшим  перебуванням на посаді судді  або прокурора, і запропонувати  йому у встановлений Вищою  радою юстиції строк визначитися  з питанням про продовження  роботи на посаді судді або  прокурора чи заняття іншою  діяльністю з повідомленням Вищої  ради юстиції;

    2) про визнання  порушення суддею або прокурором  вимог щодо несумісності їх  посади із заняттям іншою діяльністю  і надіслати подання відповідним  органам про звільнення їх  з посади.

     До Вищої  ради юстиції з пропозицією  розглянути питання щодо несумісності  діяльності судді чи прокурора  із займаною посадою можуть  звернутися:

    1) народний депутат  України;

    2) Голова Верховного  Суду України, голови вищих  спеціалізованих судів, Міністр юстиції України - щодо суддів;

    3) Генеральний  прокурор України - щодо прокурорів;

    4) кваліфікаційні  комісії суддів.

Вища рада юстиції на підставі наявних у неї матеріалів має право за власною ініціативою розглянути питання щодо несумісності.

      Вища рада  юстиції за поданням суб'єктів  розглядає питання про несумісність  посади судді із заняттям іншою  діяльністю.

Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання про звільнення судді з посади.