Судові інстанції

 

Права і обов'язки першого  заступника Голови Вищого Господарського Суду та його заступників багато в  чому збігаються. Як перший заступник, так і заступники Голови названого  суду призначаються Президентом  Республіки Білорусь з числа суддів Вищого Господарського Суду за поданням Голови цього суду.

 

Перший заступник Голови Вищого Господарського Суду здійснює повноваження Голови суду в його відсутність, має право головувати у засіданнях Пленуму, Президії і судових колегій, приносити протести в порядку  нагляду на судові акти господарських  судів, зупиняти їх виконання; керує  роботою структурних підрозділів  апарату Вищого Господарського Суду, організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів та фахівців апарату господарських  судів, бере участь у засіданнях Парламенту, його комісій, Уряду, його Президії, інших  органів державної влади.

 

Заступники Голови Вищого Господарського Суду: очолюють судові колегії цього суду; за дорученням Голови Вищого Господарського Суду вправі головувати у засіданнях Пленуму  та Президії цього суду; приносять  протести на судові акти господарських  судів, призупиняють виконання судових  актів; призупиняють виконання судових  актів у випадках і порядку, встановлених ГПК; організують вивчення та узагальнення судової практики та ведення судової  статистики; керують роботою структурних  підрозділів апарату суду; вправі брати участь у засіданнях палат  Національних зборів, їх комісій, Уряду, його Президії та інших органів державної  влади. У разі відсутності Голови Вищого Господарського Суду і його першого заступника повноваження голови цього суду здійснює один із заступників  Голови Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь.

 

Для підготовки науково обгрунтованих  рекомендацій з питань формування практики застосування законодавства та розробки пропозицій щодо його вдосконалення  при Вищому Господарському Суді Республіки Білорусь створено науково-консультативну Раду.

 

Голови господарських  судів областей: організовують діяльність господарських судів областей; формують судові колегії та судові склади; головують  у судових засіданнях колегій; розглядають  протести на що вступили в законну  силу і не оскаржені в касаційному  порядку судові акти цих судів; вносять  подання до Президії Вищого Господарського Суду на постанови, винесені колегією цього суду з перевірки законності рішень господарських судів; розподіляють обов'язки між своїми заступниками; здійснюють загальне керівництво апаратами  названих судів, призначають на посади та звільняють з посад працівників  апаратів, цих судів; організують  роботу по підвищенню кваліфікації суддів та працівників апаратів судів; керують  роботою з аналізу і узагальнення судової практики і веденням судової  статистики; представляють господарські суди у відносинах з державними та іншими органами; здійснюють інші функції  організаційного керівництва відповідними судами.

 

Заступники голів господарських  судів, будучи суддями цих судів, відповідно до розподілу обов'язків  очолюють судові колегії та склади, вивчають і узагальнюють судову практику і ведуть судову статистику, діяльність структурних підрозділів апаратів цих судів, у разі відсутності  голови господарського суду здійснюють його повноваження.

 

3.3 Міжнародний арбітражний  (третейський) суд

 

Міжнародний арбітражний  суд при Білоруській торгово-промисловій  палаті утворений в Республіці Білорусь навесні 1994года 12 квітня того ж ода  введений в дію Регламент цього  суду, врегульовано організацію, компетенцію  і правила розгляду господарських  спорів Міжнародним арбітражним  судом при Білоруській торгово-промисловій  палаті.

 

Створення такого суду викликано  розвитком міжнародних економічних  зв'язків, міжнародної торгівлі Республіки Білорусь із зарубіжними державами, необхідністю вирішення між учасниками зовнішньоекономічних відносин спорів, колізій. Освіта міжнародного арбітражного суду сприяло підвищенню міжнародного авторитету нашої країни, демократизації системи правосуддя, забезпечувало  оптимальні умови для довіри до суду, конфіденційність, оперативність, відсутність  формалізму, економічність, вигідність таких судів для держави і  сторін.

 

9 липня 1999 був виданий  Закон Республіки Білорусь «Про  міжнародному арбітражному (третейському) суді» 1, на рівні світових стандартів  регламентує правовий статус  суду, що створює правову базу  для його функціонування.

 

У Законі передбачені види третейських судів:

 

1. Міжнародний арбітражний  (третейський) суд як постійно  діюча арбітражна (третейський) організація;

 

2. Третейський орган, спеціально  утворений за згодою сторін  спору поза постійно діючої  арбітражної (третейського) організації  для розгляду окремої спору,  тобто міжнародний арбітражний  суд для розгляду конкретного  спору.

 

Основне завдання міжнародного арбітражного суду - правильне і  своєчасне вирішення спорів, віднесених до його компетенції.

 

Будучи недержавною, некомерційною  організацією, що діє на оплатній і  постійній основі, міжнародний арбітражний (третейський) суд визнається юридичною  обличчя. Втручання у його діяльність державних органів не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

 

Органами постійно діючого  міжнародного арбітражного суду є його голова і президію.

 

3.4 Економічний Суд СНД

 

Економічний Суд Співдружності  Незалежних Держав є одним із статутних  постійно діючих органів СНД, що забезпечує однакове застосування угод держав - учасниць Співдружності і заснованих на них  економічних зобов'язань і договорів  шляхом вирішення суперечок, що випливають їх економічних відносин.

 

Організація, порядок діяльності, компетенція Економічного Суду СНД  визначається міждержавними угодами  та Положенням про нього. Процедура  вирішення спорів встановлюється Регламентом, який затверджується Пленумом Економічного Суду Співдружності. Економічний Суд  СНД був утворено 6 липня 1992 року. Рада глав держав - учасниць СНД затвердив  Угоду про статус Економічного Суду та Положення про нього. 5 липня 1994 був затверджений регламент цього  суду. У 1995 році прийнято Закон про  статус суддів Економічного Суду Співдружності.

 

До відання Економічного Суду СНД належить вирішення міждержавних економічних суперечок: виникають  при виконанні економічних зобов'язань, передбачених угодами, рішеннями Ради глав держав, Ради глав урядів Співдружності; про відповідність нормативних  та інших актів держав - учасниць Співдружності, прийнятих з економічних  питань, угодам та іншим актам Співдружності.

 

Економічний Суд СНД утворюється  з рівної кількості суддів (по два) від кожної держави - ​​учасниці.

 

Голова та його заступники обираються суддями цього суду більшістю  голосів і затверджуються Радою  глав держав Співдружності строком  на п'ять років.

 

Економічний Суд як судовий  орган включає в себе: склад  Суду (колегії), повний склад Суду, Пленум Суду.

 

ВИСНОВОК

 

Написавши курсову роботу на тему «Судові інстанції», зробимо  висновки.

 

Організації, індивідуальні  підприємці мають право на звернення  до судових інстанцій і судовий  захист від посягань на їхні права  та законні інтереси, гарантовані  законодавством, а також від незаконних дій (бездіяльності) державних органів, інших організацій, їх посадових  осіб.

 

Судова влада є надані спеціальним органам держави - ​​судам, повноваження з вирішення віднесених до їх компетенції питань, що виникають  при застосуванні права, і реалізація цих повноважень шляхом конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного  та арбітражного судочинства з дотриманням  процесуальних форм, створюють гарантію законності та справедливості, прийнятих  судами рішень. Судова влада покликана  охороняти право, правові підвалини  державного і суспільного життя  від будь-яких порушень. Правосуддя в правовій державі здійснюється тільки судовими органами. Ніхто не може привласнити собі функції суду. У своїй правоохоронної діяльності суд керується тільки законом, правом і не залежить від суб'єктивного  впливу законодавчої або виконавчої влади. Незалежність і законність правосуддя є найважливішою гарантією прав і свобод громадян, правової державності  в цілому.

 

Районні (міські) суди - основна  ланка в системі судів загальної  юрисдикції. Ці суди наділені надзвичайними  повноваженнями щодо здійснення правосуддя. Ними розглядається по першій інстанції  переважна більшість кримінальних і цивільних справ, всі справи про адміністративні правопорушення, підвідомчі судам, матеріали, що випливають з виконавчих виробництв.

 

Обласні суди утворюють друге, середня ланка в системі судів  загальної юрисдикції. До цієї ланки  відноситься і Мінський міський  суд. Ці суди є вищестоящими для районних (міських) судів і нижчими стосовно до Верховного Суду Республіки Білорусь. Особливості правового статусу  судів другої ланки судової системи: діють в якості всіх трьох судових  інстанцій: першої, другої (касаційної) і наглядової; здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) судів, що знаходяться на території  області або міста Мінська, і  надають їм допомогу у застосуванні законодавства; мають організаційно-функціональну  структуру, що включає дві судові колегії та президію; забезпечують спеціалізоване галузеве розгляд справ, що проявляється в наявності судової  колегії з кримінальних справах  і судової колегії в цивільних  справах.

 

Історично військові суди являють собою перші спеціалізовані органи правосуддя в білоруській  судовій системі.

 

Одним із проявів суверенітету держави на своїй території є  наявність найвищого судового органу, що приймає останнє, остаточне рішення  з підсудним йому справах і  контролюючого діяльність всіх нижчих судів. У Республіці Білорусь таким  органом для загальних судів  є Верховний Суд.

 

У демократичній правовій державі діяльність Конституційного  Суду дозволяє цивілізованим шляхом усувати недоліки законодавства, вирішувати виключно правовими засобами виникають  конфліктні ситуації між державними органами, громадськими об'єднаннями, посадовими особами та громадянами, відновлювати верховенство права і  справедливість. Це відповідає інтересам, як громадян, так і держави і  суспільства в цілому. Розгляд  справ у Конституційному Суді обумовлено протиріччями в законодавстві, в тому числі виникають з об'єктивних причин, неможливістю в багатьох випадках правопріменітелямі однозначно визначити, чи відповідають нормативні акти Конституції. Конституційні права і гарантії їх забезпечення не завжди отримують  в поточному законодавстві необхідний розвиток і реалізацію на практиці.

 

Господарські суди визнаються юридичними особами і складовою  частиною судової системи Республіки Білорусь. Їх основні завдання: - захист прав і охоронюваних законом інтересів  організацій і громадян у сфері  підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності; - забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при здійсненні правосуддя; - зміцнення законності та попередження правопорушень у сфері підприємницької  та іншої господарської (економічної ) діяльності.

 

Міжнародний арбітражний  суд при білорускою торгово-промисловій  палаті утворений в Республіці Білорусь навесні 1994года 12 квітня того ж ода  введений в дію Регламент цього  суду, врегульовано організацію, компетенцію  і правила розгляду господарських  спорів Міжнародним арбітражним  судом при Білоруській торгово-промисловій  палаті.

 

Економічний Суд Співдружності  Незалежних Держав є одним із статутних  постійно діючих органів СНД, що забезпечує однакове застосування угод держав - учасниць Співдружності і заснованих на них  економічних зобов'язань і договорів  шляхом вирішення суперечок, що випливають їх економічних відносин.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

    Конституція Республіки  Білорусь. Прийнята на республіканському  референдумі 24 листопада 1996р.  ЮРИДИЧНА БАЗА «ЮСІАС» - 2008р.

 

    Указ Президента  Республіки Білорусь «Про створення  служби судових виконавців господарських  судів у республіці Білорусь»  від 8 жовтня 1997р. № 507 (з урахуванням  змін, внесених Указом Президента  Республіки Білорусь від 23.05.2002 № 256). ЮРИДИЧНА БАЗА «ЮСІАС»  - 2008р.

 

    Кодекс Республіки  Білорусь «про судоустрій і  статус суддів» від 29 червня 2006 р. № 139-З. Прийнятий Палатою  представників 31 травня 2006. Схвалений  Радою республіки 16 червня 2006 року. (Національний реєстр правових  актів Республіки Білорусь, 12.07.2006, № 107, реєстр. № 2 / одна тисяча  двісті тридцять шість від  05.07.2006) (з урахуванням змін, внесених  Законом Республіки Білорусь  від 30.12.2006 № 198-З, реєстр. №  2 / 1292 від 03.01.2007). ЮРИДИЧНА БАЗА  «ЮСІАС» - 2008р.

 

    Кримінально - процесуальний  кодекс Республіки Білорусь. Прийнятий  Палатою представників 24 червня 1999 року. Схвалений Радою республіки 30 червня 1999 року. ЮРИДИЧНА БАЗА «ЮСІАС»  - 2008р.

 

    Закон Республіки  Білорусь «Про міжнародному арбітражному (третейському) суді», від 9 липня  1999 року. Національний реєстр правових  актів Республіки Білорусь. 1999. №  56. 2 / 60. ЮРИДИЧНА БАЗА «ЮСІАС»  - 2008р.

 

    Закон Республіки  Білорусь «Про Конституційний  Суд Республіки Білорусь» від  30 березня 1994р. (Із змінами і  доповненнями, внесеними в 1995 і  1997 рр..). ЮРИДИЧНА БАЗА «ЮСІАС»  - 2008р.

 

    Бібіло В.М. Судоустрій  в Республіці Білорусь. Мн., 2000.

 

    Борік С.В. Судоустрій. Підручник. Мн., 2000.

 

    Верховний Суд  Республіки Білорусь: історія та  сучасність (1923-1998) / Под ред. В.О.  Сукало, Л.Л. Зайцевої. Мн.: «Інтер  Дайджест», 1998. с. 240.

 

    Гуценко К.Ф., Ковальов  М.А. Правоохоронні органи. М., 1995.

 

    Гуценко К.Ф.  Правоохоронні органи. М.: БЕК. -1995

 

    Судоустрій: Підручник  / А.А. Данилевич, Л.Л. Зайцева,  І.І. Мартинович, Є.К. Острога, А.В.  Солтановіч; Під ред. А.А. Данилевича, І.І. Мартинович. - Мн.: Амалфея, 2002. - 480 с.