Судові інстанції

 

Вироки і рішення, винесені у першій інстанції судовими колегіями  обласного суду, можуть бути оскаржені  і опротестовані в касаційному  порядку до Верховного Суду Республіки Білорусь.

 

У судових колегіях обласного  суду можуть утворюватися спеціалізовані склади суду для розгляду в касаційному  порядку окремих категорій справ. Однак таке на практиці поки не створювалися.

 

Визначення судових колегій, винесені в результаті розгляду кримінальних і цивільних справ у касаційному  порядку, набирають законної сили негайно  і можуть бути скасовані або змінені  тільки відповідною наглядовою інстанцією.

 

Президія обласної, Київської  міської судів утворюється у  складі голови суду, заступників голови суду, суддів цього суду в кількості, що визначається Президентом Республіки Білорусь. Склад президії суду затверджується Президентом Республіки Білорусь за спільним поданням Міністра юстиції, Голови Верховного суду та голови обласної, Київської  міської судів.

 

Повноваження президії можна  розділити на процесуальні й організаційні. На засіданнях президії розглядаються  і питання про організацію  роботи за скаргами, що надходять до даного суду, про діяльність канцелярії суду з прийому відвідувачів, введенню діловодства, про роботу консультантів, відповідальних за підготовку матеріалів до вивчення і узагальнення судової  практики, які ведуть роботу з систематизації і складання статистичних звітів.

 

Таким чином, підведення підсумків  роботи підрозділів і окремих  суддів, контроль за її якістю - одна з  основних організаційних функцій президії. Всю роботу обласного (Мінського  міського) суду організують голова суду та його заступники за допомогою  апарату суду. Останній забезпечує діяльність суду по здійсненню правосуддя, узагальнення судової статистики, а  також з виконання інших функцій, покладених на нього законом. Усі  працівники апарату призначаються  на посади і звільняються з них  наказом голови обласного (Мінського  міського) суду.

 

2.3 Військові суди

 

Історично військові суди являють собою перші спеціалізовані органи правосуддя в білоруській  судовій системі. Своєрідність їх правового  статусу полягає в наступному:

 

- Військові суди - частина  загальних судів і на них  повною мірою поширюються конституційні  норми про основи судової влади,  поряд із здійсненням спільних  для всіх органів правосуддя  завдань на військові суди  покладено виконання ряду специфічних  функцій. Вони покликані вести  боротьбу з посяганнями на  безпеку Республіки Білорусь, боєздатність  і боєготовність Збройних Сил,  з порушеннями військової дисципліни  та встановленого порядку несення  служби;

 

- Система військових судів  не відповідає адміністративно  територіальним поділом держави,  а побудована з урахуванням  структури і організації Збройних  Сил. Вона складається з трьох  ланок межгарнізонних військових  судів, Білоруського військового  суду та Військової колегії  Верховного Суду;

 

- Володіють певною автономією  по відношенню до судів загальної  юрисдикції, між ними відсутні  організаційні та процесуальні  зв'язку. Ці дві самостійні, відокремлені  підсистеми загальних судів стикаються  лише у Верховному Суді - загальному  для них найвищому судовому  органі;

 

- Розглядають справи відносно  вузького кола суб'єктів - осіб, на яких поширюється статус  військовослужбовців. Це справи  про всі злочини, вчинені вказаною  категорією громадян, а також  цивільні справи за позовами, що виникають з відносин військової  служби.

 

Нагляд за судовою діяльністю військових судів здійснює Верховний  Суд Республіки Білорусь. Фінансування їх діяльності, забезпечення транспортними  засобами, зв'язком, зброєю, охороною, службовими і житловими приміщеннями здійснюється Міністерством оборони за рахунок  коштів республіканського бюджету.

 

2.4 Верховний Суд Республіки  Білорусь

 

Одним із проявів суверенітету держави на своїй території є  наявність найвищого судового органу, що приймає останнє, остаточне рішення  з підсудним йому справах і  контролюючого діяльність всіх нижчих судів. У Республіці Білорусь таким  органом для загальних судів  є Верховний Суд. Особливості  правового статусу Верховного Суду Республіки Білорусь:

 

- Здійснює нагляд за  судовою діяльністю всіх загальних  судів республіки. Процесуальними  формами цього нагляду є розгляд  справ у касаційному і наглядовому  порядку, за нововиявленими обставинами  з метою перевірки законності  та обгрунтованості постанов, винесених  нижчестоящими судовими інстанціями,  і виправлення допущених ними  судових помилок;

 

- Є вищою наглядовою  інстанцією в системі загальних  судів, яка приймає остаточне  рішення у кримінальних, цивільних  та адміністративних справах;

 

- Дає роз'яснення з питань  застосування законодавства Республіки  Білорусь, які виникають при розгляді  судових справ, і здійснює контроль  за їх виконанням. Це є основною  не процесуальних формою нагляду  Верховного Суду за судовою  діяльністю нижчестоящих судів;

 

- Вносить пропозиції до  Конституційного Суду Республіки  Білорусь про перевірку конституційності  нормативних актів. Так, з ініціативи  Верховного Суду Конституційний  Суд 9 липня 1997р. розглянув питання  про відповідність п.3 розділу  III «Прикінцеві положення» Закону  від 17 травня 1997р. «Про внесення  змін і доповнень до Кримінального  і Кримінально-процесуальний кодекси  Республіки Білорусь» і визнав  правоту його позиції;

 

- Розглядає по першій  інстанції справи особливої ​​складності  та особливого суспільного значення;

 

- Має найрозгалуженішу, в  порівнянні з іншими судами, організаційно-функціональну  структуру, що включає керівні  органи (Пленум і Президію) і великий  і численний апарат суду, що  забезпечує здійснення правосуддя  і виконання інших функцій  вищого судового органу;

 

- Забезпечує спеціалізоване  галузеве розгляд справ за  чотирма напрямками: кримінального,  цивільного, військового і патентного, що проявляється в наявності  відповідних судових колегій  у його складі [9. с. 98].

 

Таким чином, нагляд Верховного Суду за судовою діяльністю нижчестоящих органів правосуддя є важливою організаційної гарантією правильності функціонування всієї судової системи і має  на меті забезпечення законності в  діяльності всіх її органів. У той  же час, незважаючи на свій статус найвищого  судового органу, Верховний Суд відповідно до Конституції не володіє правом законодавчої ініціативи. Верховний  Суд Республіки Білорусь складається  з Голови суду, першого заступника, заступників Голови, суддів та народних засідателів і діє у складі: - судової колегії в цивільних  справах; - судової колегії з кримінальних справ; - Військової колегії; - судової  колегії по патентних справах; - Президії; - Пленуму. Кількісний склад Верховного Суду встановлюється Президентом Республіки Білорусь за поданням Голови Верховного Суду [3. с. 6].

 

Суддею Верховного Суду може бути громадянин Республіки Білорусь, який досяг віку 25 років, має вищу юридичну освіту, не здійснив ганьблять  його вчинків, що має стаж роботи в  якості судді не менше п'яти років. Остання умова не відноситься  до суддів судової колегії з патентним  справах, які можуть не мати вищої  юридичної освіти. У цьому випадку  вони повинні володіти вищою технічною  або природничих освітою і  стажем роботи в області патентознавства  не менше трьох років. На таких суддів патентної колегії не поширюються загальні вимоги, що стосуються проходження стажування і складання кваліфікаційного іспиту. Голова, його заступники і судді Верховного Суду призначаються Президентом за згодою Ради Республіки Національних зборів і виконують свої обов'язки безстроково (п. 2 ст. 98 Конституції). Кількість народних засідателів для Верховного Суду складає 10 чоловік на одного суддю. Їх підбір здійснюється управліннями юстиції обласних, Мінського міського виконавчих комітетів строком на п'ять років на підставі списків виборців по виборах до місцевих або вищі органи влади з числа громадян, які постійно проживають на території району, міста, області. Списки народних засідателів Верховного Суду затверджуються Президентом за поданням Голови Верховного Суду.

 

Судові колегії забезпечують спеціалізацію суддів при розгляді справ. Вони формуються з числа суддів Верховного Суду і затверджуються його Пленумом. При цьому враховується як бажання самого судді, так і  стаж його роботи, попередній досвід. В  даний час судова колегія у  кримінальних справах налічує 20 суддів, судова колегія у цивільних справах - 12, Військова колегія - 6, судова колегія  по патентних справах - 4 судді. Такий  різний кількісний склад колегій  пов'язаний з обсягом їх роботи. Традиційно число цивільних справ, розглянутих  Верховним Судом, поступається числу  кримінальних. Військова колегія  має справу лише з невеликою категорією осіб, на яких поширюється статус військовослужбовців. А судова колегія по патентних  справах створена тільки в 2000р. і  робить свої перші кроки у вузькій, специфічній сфері цивільного права. У необхідних випадках Голова Верховного Суду вправі своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі іншої колегії.

 

Судові колегії розглядають  справи в якості суду першої інстанції, в касаційному порядку, в порядку  нагляду і за нововиявленими обставинами. Тільки судова колегія по патентних  справах діє як суд першої інстанції  і за нововиявленими обставинами. Судова колегія у кримінальних справах  Верховного Суду розглядає по першій інстанції справи: - про злочини, скоєних вищими посадовими особами  держави, депутатами Палати представників  і членами Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь і суддями; - підсудні нижчестоящим судам і  передані в даний 'суд за згодою обвинуваченого та його захисника з метою забезпечення об'єктивності судового розгляду; - підсудні нижчестоящим судам і прийняті до провадження за власною ініціативою  у зв'язку з їх особливою складністю або особливим громадським значенням.

 

На підставі зазначених критеріїв  Верховним Судом були розглянуті кримінальні справи про грубе  порушення правил дорожнього руху, наслідком чого стала загибель людей, у тому числі Першого Секретаря  ЦК КПБ П.М. Машерова, Голови Президії Верховної Ради УРСР Ф.А. Сурганова; про зіткнення пасажирського  поїзда Гродно-Орша з електропоїздом Олехновича-Мінськ, в результаті чого загинуло 22 і було покалічено 82 особи; про автомобільну катастрофу пасажирського  автобуса «Ікарус-260» 62-го маршруту в  м. Мінську, в якій загинуло 24 людини і кілька людей отримали тілесні  ушкодження; про злочини, скоєних  під час Великої Вітчизняної  війни колишніми карателями охоронного батальйону СС, які брали участь в масовому знищенні людей. Судова колегія  розглядає кримінальні справи по першій інстанції в складі судді, який є головуючим, і двох народних засідателів, якщо міра покарання за вчинення злочину перевищує десять років позбавлення волі або обвинувачений є неповнолітнім. В іншому випадку справа слухається суддею одноосібно.

 

Судова колегія у цивільних  справах розглядає по першій інстанції  справи:

 

- За скаргами на відмову  в реєстрації республіканських  і міжнародних громадських об'єднань  громадян; - за заявами про припинення  діяльності таких об'єднань; - за  скаргами на відмову в реєстрації  ініціативної групи з проведення  республіканського референдуму; - за  скаргами на відмову у реєстрації  політичних партій; - за заявами  про припинення діяльності політичних  партій; - за скаргами на рішення  Президента Республіки Білорусь  з питань громадянства; - за скаргами  на відмову Центральної комісії  Республіки Білорусь з виборів  і проведення республіканських  референдумів в реєстрації кандидатів  у Президенти Республіки Білорусь, інші категорії справ, підсудні  Верховному Суду, в відповідно  до актів законодавства.

 

Судові колегії має  право вилучити будь-яку цивільну справу з будь-якого загального суду та прийняти її до свого провадження  як суду першої інстанції (ст. 45 ЦПК). Розгляд  цивільних справ здійснюється суддею одноосібно. У касаційному порядку  судові колегії Верховного Суду розглядають  скарги і протести на вироки, рішення, ухвали і постанови обласних, Мінського  міського судів у кримінальних та цивільних справах, які не набрали  законної сили. У порядку нагляду  судові колегії розглядають протести на постанови президій обласних, Мінського  міського судів, а також на які  вступили в законну силу рішення, вироки, ухвали і постанови обласних, Мінського міського судів у кримінальних та цивільних справах, які не були оскаржені в касаційному порядку  до Верховного Суд. Судова колегія у  цивільних справах здійснює перегляд рішень, ухвал і постанов за нововиявленими обставинами, якщо вони були предметом  її розгляду по першій інстанції, в  касаційному або наглядному порядку (ст. 453 ЦПК). У теж час вирішення  питання про відновлення провадження  у кримінальній справі за нововиявленими обставинами здійснюється судовою  колегією Верховного Суду відносно вироків, ухвал, постанов обласних, Київського міського судів. Судові колегії розглядають  справи в касаційному, наглядовому  порядку та за нововиявленими обставинами  у складі трьох суддів. У судових  колегіях Верховного Суду, як і в  обласних та Мінському міському судах, створюються склади суддів для вирішення  справ, що надходять з певних областей та м. Мінська. За кожним складом, до якого  входять голова і кілька суддів, закріплюється конкретна область. Цей склад повинен забезпечити  розгляд у касаційному і наглядовому  порядку, що надійшли зі своєї області (зони). Такий зональний принцип  розподілу справ між суддями  Верховного Суду забезпечує ефективний контроль за діяльністю нижчестоящих судів, можливість підтримувати з ними постійний зв'язок і надавати допомогу у виявленні і усуненні судових  помилок та інших недоліків у  судовій діяльності.