Судові інстанції

 

Сектор кадрової роботи та судової статистики готує документи  до призначення та звільняє суддів Верховного Суду, присвоює їм кваліфікаційні класи, проводить атестації співробітників апарату Верховного Суду і присвоює їм класи державних службовців, контролює  виконання правил внутрішнього трудового  розпорядку, складає статистичну  звітність і представляє її у  Міністерство юстиції .

 

При Верховному Суді діє науково-консультативна рада. Його завданням є розробка рекомендацій з принципових питань судової практики, проектів постанов Пленуму, які роз'яснюють законодавство. Склад науково-консультативної ради затверджується Пленумом за поданням Голови Верховного Суду строком на п'ять років. У нього входять  вчені-юристи, судді Верховного Суду, голови нижчестоящих судів та працівники інших правоохоронних органів. Для  ознайомлення з роботою Верховного Суду та офіційного опублікування постанов його Пленуму, Президії, визначень судових  колегій, оглядів судової практики з 1992р. найвищим судовим органом  видається журнал «Сyдoви Becнiк» [6. с. 4].

 

3. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД,  ГОСПОДАРСЬКІ СУДИ, МІЖНАРОДНИЙ  АРБІТРАЖНИЙ (ТРЕТЕЙСЬКИЙ) СУД,  ЕКОНОМІЧНИЙ СУД СНД

 

3.1 Поняття Конституційного  Суду Республіки Білорусь

 

Відповідно до Конституції  Республіки Білорусь контроль за конституційністю нормативних актів у державі  покладено на Конституційний Суд  Республіки Білорусь. Конституційний контроль відноситься до числа ефективних засобів забезпечення верховенства конституційних розпоряджень, що є  головним атрибутом будь-якого демократичного держави. Основне призначення конституційного  контролю складається, перш за все, у  виявленні правових актів і дій  державних органів або посадових  осіб, що суперечать конституційним розпорядженням, а також у вживанні заходів  по усуненню виявлених відхилень. Практично  конституційний контроль виник там  і тоді, де і коли почали з'являтися закони, іменовані конституціями. Як і інші закони, конституції потребували  гарантії їхнього реального виконання  усіма в умовах конкретних держав [6. с. 4].

 

У демократичній правовій державі діяльність Конституційного  Суду дозволяє цивілізованим шляхом усувати недоліки законодавства, вирішувати виключно правовими засобами виникають  конфліктні ситуації між державними органами, громадськими об'єднаннями, посадовими особами та громадянами, відновлювати верховенство права і  справедливість. Це відповідає інтересам, як громадян, так і держави і  суспільства в цілому. Розгляд  справ у Конституційному Суді обумовлено протиріччями в законодавстві, в тому числі виникають з об'єктивних причин, неможливістю в багатьох випадках правопріменітелямі однозначно визначити, чи відповідають нормативні акти Конституції. Конституційні права і гарантії їх забезпечення не завжди отримують  в поточному законодавстві необхідний розвиток і реалізацію на практиці. Нерідко нормативні акти, прийняті на виконання акта більш високого рівня, не тільки не узгоджуються зі змістом  його норм, а й виходять за межі предмета допустимого регулювання. Конституційний Суд відзначає, що у справах, розглянутих  за минулий період, неконституційними  визнавалися нормативні акти, прийняті не тільки до введення в дію Конституції  Республіки Білорусь, а й після  її прийняття.

 

До складу Конституційного  Суду входить 12 суддів. Відповідно до статті 13 Закону Республіки Білорусь «Про Конституційний Суд Республіки Білорусь» та статті 116 Конституції Республіки Білорусь шість суддів Конституційного Суду призначаються Президентом Республіки Білорусь, шість суддів обираються Радою Республіки Національних зборів Республіки Білорусь. Голова Конституційного  Суду призначається Президентом  Республіки Білорусь за згодою Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь з числа суддів Конституційного  Суду. З повідомленням Ради Республіки Президент Республіки Білорусь в  будь-який час може звільнити з  посади Голови Конституційного Суду. Заступник Голови обирається Конституційним Судом зі складу суддів за пропозицією  Голови Конституційного Суду. Суддею Конституційного Суду може бути призначений, обраний громадянин Республіки Білорусь, який має вищу юридичну освіту, що є  висококваліфікованим фахівцем у галузі права і має, як правило, вчений ступінь, що володіє високими моральними якостями. Термін повноважень суддів Конституційного  Суду Республіка Білорусь - 11 років  з можливістю повторного призначення  чи обрання. Суддею Конституційного  суду може бути громадянин Республіка Білорусь до 70 років.

 

Суддя Конституційного Суду недоторканний. Це поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт, засоби зв'язку, кореспонденцію, майно, використовувані документи. Повноваження судді Конституційного Суду можуть бути достроково припинені: на його прохання про відставку, у зв'язку з втратою  суддею громадянства Республіки Білорусь, у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на посаді судді  конституційного суду; у зв'язку з продовженням суддею, незважаючи на попередження з боку конституційного  суду , діяльності, не сумісної з посадою  судді; у зв'язку з вчиненням суддею вчинку, що порочить честь і гідність судді, чи вчиненням інших дій, що дискредитують Конституційний суд, у зв'язку з набрав щодо судді  законної сили обвинувальним вироком; у зв'язку з визнанням судді  недієздатним рішенням суду, що набрало  законної сили, у зв'язку з визнанням  судді безвісно відсутнім або  оголошенням його померлим рішенням суду, що набрало законної сили, у  зв'язку з визнанням судді у  встановленому порядку непрацездатним або нездатністю судді за станом здоров'я протягом тривалого часу (не менше одного року) виконувати обов'язки судді, а в разі смерті судді.

 

Припинення повноважень  судді Конституційного Суду здійснюється Президентом Республіки Білорусь, у  тому числі на підставі подання Конституційного  Суду або особистої письмової  заяви судді, з повідомленням  Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь. Повноваження судді  Конституційного Суду можуть бути припинені  в наступних випадках: якщо отримана згода Президента РБ на арешт судді  або притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо суддя Конституційного  Суду зареєстрований як кандидат у  депутати будь-якого рівня.

 

Призупинення повноважень  судді Конституційного Суду здійснюється за рішенням Конституційного Суду, що приймається невідкладно при  виявленні підстав до їх призупинення.

 

За рішенням Конституційного  Суду повноваження судді Конституційного  суду можуть бути відновлені в разі усунення причин їх позбавлення.

 

Відповідно до статті 5 Закону Республіки Білорусь «Про Конституційний Суд Республіки Білорусь» Конституційний Суд розглядає справи і дає  висновки про: відповідність законів, декретів та указів Президента Республіки Білорусь, міжнародних договірних та інших зобов'язань Республіки Білорусь Конституції та міжнародно-правовим актам, ратифікованим Республікою  Білорусь; відповідність актів міждержавних утворень, в які входить Республіка Білорусь, указів Президента Республіки Білорусь, виданих на виконання закону, Конституції, міжнародно-правовим актам, ратифікованим Республікою Білорусь, законам і декретів; відповідно постанов Ради Міністрів Республіки Білорусь, актів Верховного Суду Республіки Білорусь , Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь, Генерального прокурора Республіки Білорусь Конституції, міжнародно-правовим актам, ратифікованим Республікою  Білорусь, законам, декретів і указам Президента Республіки Білорусь; відповідність  актів будь-якого іншого державного органу Конституції, міжнародно-правовим актам, ратифікованим Республікою  Білорусь, законам, декретів і указам Президента Республіки Білорусь.

 

У випадках, передбачених Конституцією, Конституційний Суд дає висновок про наявність фактів систематичного або грубого порушення палатами Парламенту Конституції Республіки Білорусь.

 

Як випливає зі статті 36 Закону Республіки Білорусь «Про Конституційний Суд Республіки Білорусь» всі  акти Конституційного Суду, прийняті в судовому засіданні, є рішеннями.

 

3.2 Загальна характеристика  господарських судів

 

Господарські суди - перші  органи судової влади економічної  юрисдикції в історії вітчизняного судоустрою. Ці суди з'явилися в 1991 р. До цього, з 1922 р. по 1990 р., тобто майже 70 років, у нашій країні (як і в  РРФСР та інших союзних республіках  колишнього СРСР) діяли органи державного та відомчого арбітражу [4. с. 76].

 

Arbitr - латин. слово, перекладається  як третя незалежна особа, посередник. За своєю юридичною природою  органи арбітражу були адміністративно-судовими  установами, що дозволяють переддоговірні  та майнові спори між підприємствами, установами та організаціями,  які виконували одночасно деякі  функції виконавчо-розпорядчого  характеру. Причому відомчий арбітраж  займав підлегле становище по  відношенню до державного арбітражу.  У роки непу, з розвитком громадянського  товарообігу, Положенням про судоустрій  УРСР 1923 р. створюється Арбітражна  Комісія - перший спеціальний  орган економічної юрисдикції  в УРСР. У 1931 р. Комісія скасовується. Відповідно до Положення про  Держарбітражу при Раднаркомі  СРСР від 31 травня того ж  року утворюються Держарбітраж  при Раднаркомі УРСР, а пізніше  - і Держарбітражу при облвиконкомі. У 1974 р. вони перетворюються  в союзно-республіканські органи  Держарбітражу і складають єдину  систему, що входила до системи  органів державного управління. Конституція СРСР 1977 р. і Конституція  УРСР 1978 вперше визначили на вищому  юридичному рівні призначення  державного арбітражу як специфічного юрисдикційного органу. На основі Конституції СРСР 30 листопада 1979 вперше був прийнятий Закон СРСР «Про державний арбітраж в СРСР».

 

Однак у міру згортання  товарно-ринкових відносин, посилення  централізації у всіх областях, в  тому числі і в господарському житті, арбітражі поступово перетворилися  в придаток адміністративно-командної  системи, стали полусудебнимі, напівадміністративними органами з виконавчими, судовими та нормативно-організаційними функціями.

 

Лише в 1987 р. вони виділяються  із системи органів державного управління в самостійну систему, як специфічні юрисдикційні органи, незалежні від  виконавчо-розпорядчої влади.

 

Відомчі арбітражі функціонували  в УРСР за радянських часів в будівельних  і промислових міністерствах, Міністерстві торгівлі та його обласних управліннях, при Білкоопспілки.

 

З початком перебудови, демократизації всіх сфер життя, в тому числі і  області економіки, переходом до ринкових відносин виникла необхідність у створенні судів для ринку, для вирішення цивільно-правових спорів, що виникають у процесі  підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності, що випливають з правовідносин сфер управління і які зачіпають інтереси суб'єктів  господарювання.

 

У цих цілях 17 травня 1991 Верховна Рада СРСР прийняла Закон «Про Вищу арбітражному Суді СРСР». У союзних  республіках було освіта арбітражних  судів, в Білорусі 5 червня 1991 р. був  прийнятий Закон «Про господарському суді в Республіці Білорусь» [8. с. 34].

 

До компетенції господарських  судів були віднесені не тільки господарські спори, підвідомчі державним арбітражам, але й нові, раніше не розглядаються  ні арбітражами, ні загальними судами. Це, зокрема, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, не відповідають законодавству і  які зачіпають інтереси суб'єктів  господарювання, про визнання цих  суб'єктів економічно неспроможними (банкрутами). Функціонування господарських  судів було передбачено Концепцією судово-правової реформи, але засадничі  положення про Вищому Господарському Суді Республіки Білорусь знайшли закріплення  в Конституції Республіки Білорусь у 1994 р. і в новій її редакції.

 

Суди є органами судової  влади, що здійснюють відповідно до Конституції  Республіки Білорусь в межах своєї  компетенції правосуддя в області  господарських (економічних) відносин з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів юридичних  і фізичних осіб, в тому числі  і іноземних, а у випадках, встановлених законодавчими актами, та інших організацій, які не є юридичними особами.

 

Господарські суди визнаються юридичними особами і складовою  частиною судової системи Республіки Білорусь.

 

Їх основні завдання:

 

- Захист прав і охоронюваних  законом інтересів організацій  і громадян у сфері підприємницької  та іншої господарської (економічної)  діяльності;

 

- Забезпечення правильного  й однакового застосування законодавства  при здійсненні правосуддя;

 

- Зміцнення законності  та попередження правопорушень  у сфері підприємницької та  іншої господарської (економічної)  діяльності.

 

Господарські суди аналізують дані і матеріали, що характеризують причини порушень законодавства, розробляють  і приймають заходи в межах  своєї компетенції щодо їх усунення, пропагують господарське законодавство, направляють державним, у тому числі  правоохоронним, контролюючим і іншим  органам окремі ухвали про виявлені порушення законодавства та вносять  пропозиції про їх усунення. Ці окремі ухвали обов'язкові для виконання  організаціями та громадянами. Про  заходи, прийнятих за матеріалами  окремих ухвал, повідомляється в  господарський суд не пізніше  місячного терміну з моменту  його надходження.)

 

Про порушення, що допускаються в господарських (економічних) відносинах, суди інформують Президента Республіки Білорусь, Парламент, Рада Міністрів  та інші зацікавлені державні органи. Господарські суди вивчають і узагальнюють судову практику, ведуть судову статистику і про результати повідомляють Вищому Господарському Суду Республіки Білорусь. Дуже важливе значення має розробка Вищим Господарським Судом пропозицій щодо вдосконалення господарського законодавства. Це здійснюється на основі вивчення та узагальнення практики розгляду спорів господарськими судами. У необхідних випадках для цієї роботи залучаються  фахівці з інших організацій  та науковці.

 

Вирішуючи торгово-економічні, транспортні, кредитно-грошові та інші господарські спори, що виникають між  юридичними і фізичними особами (підприємцями), у відповідності  з Законом, попереджаючи правопорушення у сфері підприємницької та іншої  господарської (економічної) діяльності, розробляючи пропозиції щодо вдосконалення  законодавства, господарські суди сприяють становленню і розвитку в країні ринкової економіки, цивілізованих  відносин між суб'єктами господарювання.

 

Сучасна економіка - правова  економіка, заснована на законі і  договорі. Правовий порядок в сфері  підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності неможливий без  суду. Тому у господарських судів - автономної гілки судової влади - велика перспектива на подальше зміцнення  і розвиток.

 

Принципи організації  і діяльності господарських судів:

 

    законність;

 

    незалежність суддів  при здійсненні правосуддя;