Переконання та адміністративний примус в державному управлінні

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2012 в 01:22, контрольная работа

Описание работы

Адміністративні методи звичайно кваліфікуються як способи або засоби впливу на діяльність підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян шляхом прямого встановлення їх прав і обов'язків через систему наказів. Суб'єкт управління в межах своєї компетенції приймає управлінське рішення, юридичне обов'язкове для об'єкта управління. Такий прямий управлінський вплив виходить безпосередньо з владної природи управління — так реалізується виконавча влада.

Содержание

І.Вступ.
ІІ. Основна частина.
1. Переконання — особливий засіб правового впливу.
2. Адміністративні методи як способи або засоби впливу на діяльність підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян.
3. Види заходів адміністративного примусу.
4. Переконання і примус як найбільш універсальні засоби впливу на об'єкти.
5.Удосконалення організаційних структур державного управління.
Висновки .
Література.

Работа содержит 1 файл

Шевчук.docx

— 35.08 Кб (Скачать)

Проте навіть існування  конституційного обмеження щодо рівня правового регулювання  адміністративної відповідальності реально  не знайшло своєї деталізації  в чинному законодавстві про  адміністративні правопорушення. Так, відповідно до ст. 5 КпАП рішення, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність, дотепер можуть приймати органи місцевого самоврядування. Зокрема, їм надано право приймати загальнообов'язкові рішення з питань боротьби із стихійним лихом та епідеміями. Разом з тим незрозуміло, де передбачається відповідальність за їх порушення? Адже в самих рішеннях не можна, це суперечитиме ст. 92 Конституції України. А в КпАП така відповідальність не врегульована.

Висновки.

1.Очевидна необхідність  розвитку правової доктрини для  створення правових принципів,  понять, термінів, методів нормотворення для застосування і деталізації в чинному законодавстві про адміністративні правопорушення.

2. При здійсненні державного керівництва господарством, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом, а також у процесі правоохоронної діяльності органам державного управління необхідно використовувати найрізноманітніші прийоми і способи переконання і заохочення як методи цілеспрямованого впливу.

3. Зростання свідомості, організованості громадян зробить методи переконання й заохочення дедалі ефективнішими інструментами регулювання громадських управлінських відносин. При цьому звузиться сфера адміністрування, невиправдане застосування адміністративно-примусових засобів впливу.

Використана література:

 

1. Конституція України  // Відомості Верховної Ради України.  — 1996. — № ЗО. — Ст. 14!.

2. Про міліцію:  Закон України // Відомості Верховної  Ради УРСР. — 1991. — № 4. —  Ст. 20.

3. Кодекс України  про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — Додаток до № 52. —  Ст. 1122.

4. Адміністративне  право України: Підручник / За  заг. ред. С.В.Ківалова. — Одеса: Юридична література, 2003. - 896 с

5. Виконавча влада  і адміністративне право / За  заг. ред. В.Б.Авер'янова. — К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. - 668 с

6. Державне управління: проблеми адміністративно-правової  теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер'янова. — К.: Факт, 2003. — 384 с

8. Калаянов Д.П., Остюченко СМ., Аносенков A.A. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України: Науково-практична розробка. — Вид. 2-е, доп. — Одеса: Одеський ін-т внутр. справ, 2002. — 42 с


Информация о работе Переконання та адміністративний примус в державному управлінні