Аналіз адміністративно-правового статусу іноземців, осіб без громадянства та біженців

Іноземці в Україні перебувають  на національному правовому режимі, тобто володіють тими ж правами  і обов'язками, що й громадяни  України, але за деякими винятками. Вони є рівними перед законом  незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Визначено, що коли іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадян України, які перебувають за кордоном, Кабінет Міністрів може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Тобто вступає в дію принцип взаємності. Рішення може бути скасоване, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийняте.

У вище згаданому Законі України  “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” вказано, що іноземці в Україні перебувають на національному правовому режимі, тобто володіють тими ж правами і обов'язками, що й громадяни України, але за деякими винятками. Вони є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, ін-ших обставин. Визначено, що коли іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадян України, які перебувають за кордоном, Кабінет Міністрів може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Тобто вступає в дію принцип взаємності. Рішення може бути скасоване, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийняте. Цей закон встановлює :

а) засади правового статусу іноземців;

б) підстави для перебування іноземців  в Україні;

в) порядок видачі посвідки постійне та тимчасове проживання в Україні;

г) порядак вїзду та виїзду з  України тощо.

Для багатьох країн, у тому числі  і для України стає дедалі актуальнішою проблема біженців. Це пов'язано з існуванням у ряді держав "гарячих точок", воєнними діями, нестабільністю політичних режимів, голодом, стихійним лихом тощо.

На міжнародному рівні порядок  і умови статусу біженців та притулку здобули закріплення у таких  документах, як Конвенція про статус біженців від 22 квітня 1954 p.; Протокол, який стосується статусу біженця від 4 жовтня 1967 p.; Статут Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, прийнятий у грудні 1950 р. В Україні статус біженців був визначений в Законі України "Про біженців" від 24 грудня 1993 р. Новий Закон України "Про біженців" набрав чинності 21 червня 2001 р.

Закон України «Про біженців» встановлює, що біженець не може бути висланий або  примусово повернутий до країн, де його життю або свободі загрожує небезпека, за ознакою раси, віросповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи  або політичних переконань. Біженець також не може бути висланий або  примусово повернутий до країн, де він  може зазнати катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, або з якої він може бути висланий або примусово повернутий до країн, де його життю або свободі загрожує небезпека внаслідок його раси, релігії, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або через політичні переконання. Ці положення не поширюються на біженця, засудженого в Україні за вчинення тяжкого злочину.

У законі регламентується порядок надання, втрати і позбавлення статусу біженця. Так, особи, які мають намір набути статус біженця і перетнути державний кордон України у порядку, встановленому законодавством України, повинні протягом п'яти днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця. Якщо такі особи намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, то вони протягом трьох робочих днів повинні звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Прикордонних військ України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця.Статус біженця не надається особі:

 а) яка вчинила тяжкий злочин  неполітичного характеру за межами  України до прибуття в Україну  з метою набуття статусу біженця,  якщо таке діяння віднесено  Кримінальним кодексом України  до тяжких злочинів;

б) яка вчинила тяжкі злочини проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;

в) яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам ООН;

 г) яка до прибуття в  Україну вже була визнана біженцем  або отримала притулок в іншій  країні;

ґ) яка до прибуття в Україну  з наміром набути статус біженця  перебувала в третій безпечній країні.

Закон визначає повноваження органів  виконавчої влади, які вирішують  питання щодо надання, втрати і позбавлення  статусу біженця. До них належать: Кабінет Міністрів України; Державний комітет України у справах національностей та міграції, органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; інші орга-ни виконавчої влади (Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, регіональні органи, органи опіки та піклування), які мають відповідні повноваження.

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

 

  АНАЛІЗ АДМІНІСТРАТИВНО  — ПРАВОВОГО СТАТУСУ ІНОЗЕМЦІВ, ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА ТА БІЖЕНЦІВ

 

2.1 Основні права, свободи  та обов’язки іноземців, осіб  без громадянства і біженців.

 

Як уже було зазначено раніше іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи  та виконують ті ж обов'язки, що і  громадяни України, якщо інше не передбачено  Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно  від походження, соціального і  майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення  до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Розглянемо детальніше який обсяг  прав мають іноземці та особи без  громадянства відповідно до Конституції  України та норм Закону України «Про правовий статус іноземцівта осіб без  громадянства».

1. Право на інвестиційну та  підприємницьку діяльність, суть  якого полягає в тому, що іноземці  та особи без громадянства  мають право займатися в Україні  інвестиційною, а також зовнішньоекономічною  та іншими видами підприємницької  діяльності, передбаченими законодавством  України. При цьому вони мають  такі ж права і обов'язки, що  і громадяни України, якщо інше  не випливає з Конституції  та законів України.

2. Право на трудову діяльність. Іноземці та особи без громадянства  мають рівні з громадянами  України права та обов'язки  в трудових відносинах, якщо інше  не передбачено законодавством  України та міжнародними договорами  України. Однак обсяг реалізації  даного права в різних категорій  іноземців та осіб без громадянства  різний. Так, іноземці та особи  без громадянства, які постійно  проживають в Україні, а також  яким надано статус біженця  в Україні, мають право працювати  на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. А іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування. Крім того, іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.

3. Право на відпочинок, відповідно  до якого іноземці та особи  без громадянства мають право  на відпочинок нарівні з громадянами  України.

4. Право на охорону здоров'я  суть якого полягає втому, що  іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в  Україні, користуються медичною  допомогою нарівні з її громадянами.  Всім іншим іноземцям та особам  без громадянства медична допомога  подається у порядку, який визначається  Кабінетом Міністрів України.

5. Право на соціальний захист. Іноземці та особи без громадянства  мають право на соціальний  захист, в тому числі на одержання  пенсії та інших видів соціальної  допомоги відповідно до законодавства  України та міжнародних договорів  України. У разі, коли для призначення  пенсії потрібен певний стаж  роботи, іноземцю та особі без  громадянства на підставах і  в порядку, встановлених законодавством  України і міжнародними договорами  України, може зараховуватися  стаж роботи за кордоном.

6. Право на житло. Відповідно  до наданого права іноземці  та особи без громадянства, які  постійно проживають в Україні,  мають право на підставах і  в порядку, встановлених для  громадян України, одержати жиле  приміщення, якщо інше не передбачено  законодавством України. Право  власності на житло іноземці  та особи без громадянства  набувають відповідно до законодавства  України. Як бачимо реалізувати дане право може лише обмежене коло іноземцівта осіб без громадянства, а саме ті, що постійно проживають в Україні.

7. Іноземці та особи без громадянства  можуть відповідно до законодавства  України мати у власності будь-яке  майно, успадковувати і заповідати  його, а також мати особисті  немайнові права.

8. Право на освіту також має  різний обсяг реалізації для  різних категорій іноземців та  осіб без громадянства. Так, іноземці  та особи без громадянства, які  постійно проживають в Україні  мають право на освіту нарівні  з громадянами України. Всі  інші іноземці та особи без  громадянства оплачують своє  навчання, якщо інше не передбачено  законодавством України та міжнародними  договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, прийняті до навчально-виховних закладів України, мають права і обов'язки учнів і студентів відповідно до законодавства України.

9. Іноземці та особи без громадянства  мають право на користування  досягненнями культури нарівні  з громадянами України.

10. Право на участь в об'єднаннях  громадян. Лише іноземці та особи  без громадянства, які постійно  проживають в Україні, мають  право вступати на загальних  з громадянами України підставах  до легалізованих об'єднань громадян, якщо інше не передбачено законами  України і якщо це передбачено  статутами цих об'єднань.

11. Іноземцям та особам без  громадянства гарантується право  на свободу совісті нарівні  з громадянами України.

12. Іноземці та особи без громадянства можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.

13. Іноземці та особи без громадянства  можуть пересуватися на території  України і обирати місце проживання  в ній відповідно до порядку,  встановленого Кабінетом Міністрів  України. Обмеження в пересуванні  та виборі місця проживання  допускаються, коли це необхідно  для забезпечення безпеки України,  охорони громадського порядку, охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Слід зазначити, що перелік прав іноземців та осіб без громадянства, зазначених в Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» не є вичерпним. До прав не вказаних в даному законі можна віднести право на вільний  розвиток своєї особистості, право  на повагу до гідності, право на страйк тощо[5; с. 190].

На іноземцівта осіб без громадянства покладаються і певні обов'язки. Так, відповідно до ст. 66-68 Конституції  України вони, як і взагалі кожна  людина, що перебуває в Україні, зобов'язані:

- не заподіювати шкоду природі,  культурній спадщині, відшкодовувати  завдані ним збитки;

- сплачувати податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених  законом;

- неухильно додержуватися Конституції  України та законів України,  не посягати на права і свободи,  честь і гідність інших людей.

Перелік обов’язків зазначених в  Конституції України також не є вичерпним. Так, наприклад, Законом  України «Про правовий статус іноземців  та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства повинні дбайливо ставитися до наданого їм житла, дотримувати правил користування жилими приміщеннями, зобов'язані дбайливо ставитися до пам'яток історії та культури, інших культурних цінностей  тощо.