Зв'язок аудиту з іншими контрольними службами

     Зауважимо, що на сьогодні ще нерозвинена відповідна науково-дослідна база, практично відсутні сучасні науково-практичні розробки, мало наукових публікацій, щодо дієвості, результативності та ефективності державного аудиту. Саме тому побудова цілісної системи  державного аудиту вимагає вирішення  цілої низки завдань, а саме:

     1. розробка і реалізація концепції  системи державного аудиту заснованої  на єдиних принципах, правилах  і єдиній методології,;

     2. розробка організаційно-управлінських  основ системи державного  аудиту, а також механізму взаємодії  органів законодавчої і виконавчої  влади на державному та регіональному  рівні;

     3. приведення методологічної бази  державного аудиту у відповідність  до умов сьогодення та досягнень  науки і практики;

     4. більш широке впровадження інформаційних  технологій з метою підвищення  інформаційної взаємодії контролюючих  органів та ін.

     Варто зазначити, що система державного аудиту не повинна мати багаторівневу співпідпорядкованість  та ієрархічну замкнутість. З метою  недопущення дублювання при здійсненні контролю за законністю витрачання державних  ресурсів, необхідно методологічно, обґрунтовано розмежувати основні  контрольні функції контрольно-ревізійних управлінь, Рахункової палати, органів  Державного казначейства і контрольних  служб головних розпорядників бюджетних  коштів.

     Крім  того, необхідно визначити статус Рахункової палати з урахуванням  положень Лімської декларації керівних принципів аудиту. При цьому функції  і сфера діяльності Рахункової палати мають концептуально відрізнятися від завдань інших державних  органів фінансового контролю. Зауважимо, що важливою сферою діяльності Рахункової палати має стати попередній фінансовий контроль усіх найбільш важливих законодавчих актів з питань економіки і  фінансів.

     Принциповим є питання формування і функціонування регіональних незалежних органів фінансового  контролю. На сьогоднішній день, в регіонах практично відсутня незалежна система  дієвого фінансового контролю стосовно ефективного і законного витрачання бюджетних коштів. Це ж, в свою чергу, є однією з багатьох причин неефективного  витрачанням коштів місцевих бюджетів. Саме тому, з метою подолання цих  явищ, необхідно передбачити механізм взаємодії між органами контролю в усіх ланках бюджетної системи.

     Важливою  вимогою до побудови цілісної системи  державного аудиту є створення в  державі ефективної автоматизованої  інформаційно-аналітичної системи  на основі сучасних інформаційних технологій, яка призначена для збору, зберігання, пошуку та видачі інформації про всі  здійсненні контрольні заходи та їхні результати, тобто для систематизації даних контролю й узагальнюючого висновку.

     Не  слід забувати про те, що вирішальну роль у забезпеченні ефективного  функціонування цілісної системи державного аудиту відіграє професійна компетентність кадрів, які повинні будуть здійснювати  державний аудит. 

     3. Рахункова палата України

     Вищим органом державного аудиту в Україні є Рахункова палата. Її статус, права і функції визначені Конституцією і Законом України «Про Рахункову палату». За статусом Рахункова палата є постійно діючим органом державного фінансового контролю, що утворений Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй [14]. Рахункова палата як орган зовнішнього контролю державних фінансів функціонує в Україні з 1997 року.

     Основні її завдання полягають в організації  і здійсненні контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; в здійсненні контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, у визначенні ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; в контролі за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля; в контролі за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України; в аналізі встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовці пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому.

     В межах цих завдань Рахункова  палата має організаційну і функціональну незалежність.

     Об’єктом  контролю з боку Рахункової палати є усі операції, що мають фінансові наслідки для Державного бюджету України, які здійснюють у ході своєї діяльності будь-які установи, організації, суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності. Слід зазначити, що Рахункова палата України визнана світовою спільнотою одним з кращих вищих органів контролю державних фінансів серед країн Європи. Підтвердженням цього є те, що Рахункова палата є членом Міжнародної організації Вищих органів державного аудиту (INTOSAI) з 1998 року, Європейської організації Вищих органів державного аудиту (EUROSAI) з 1999 року, Ради керуючих Вищих органів фінансового контролю країн – учасниць СНД з 2000 року. Також у квітні 2009 року Рахункову палату України було обрано зовнішнім аудитором Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) терміном на один рік з правом переобрання ще на два роки. І хоча Україна є членом цієї організації, факт обрання її в якості зовнішнього аудитора є надзвичайним, оскільки вперше в історії ОБСЄ цю посаду посіла країна колишнього СРСР. До цього зовнішній аудит здійснювався вищими органами державного аудиту Швейцарії, Фінляндії, Швеції, Великобританії та Норвегії. А вже у квітні 2010 року на засіданні Постійної Ради ОБСЄ термін повноважень Рахункової палати України, як зовнішнього аудитора цієї організації, було продовжено ще на два роки. За це рішення одностайно проголосували всі 56 членів цієї організації.

     Крім  цього, Рахункова палата України  співпрацює зі Світовим банком, зокрема перевіряє усі кредитні лінії, відкриті ним в Україні. Експерти GRECO також визнали Рахункову палату України дієвою в питаннях боротьби з корупцією.

     Діяльність  Рахункової палати не можна звести суто до контрольно-ревізійної. Вона є  органом, який дає суспільству та органам влади незаангажовану реальну інформацію щодо стану управління коштами Державного бюджету України, керується у своїй діяльності принципами законності, плановості, об’єктивності, незалежності і гласності.

     Аналіз  законодавчо-нормативних актів і  практики діяльності Рахункової палати свідчить, що сьогодні акцент робиться на принципі законності використання державних ресурсів, але при цьому недооцінюються принципи ефективності, результативності й економії, на яких має базуватись незалежний контроль державних фінансів.

     Повноцінна  діяльність Рахункової палати України  як незалежного вищого органу контролю державних фінансів, що відповідає європейським і міжнародним стандартам зовнішнього аудиту (INTOSAI), потребує численних взаємопов’язаних реформ.

     Рахункова палата повинна сприяти засвоєнню  виконавчою владою передового досвіду управління державними фінансами, а для цього вона має стати каталізатором реформ в державному секторі економіки.

     Для ефективного виконання своїх  функцій Рахункова палата, як вищий орган контролю державних фінансів, має користуватись довірою Верховної Ради, громадськості та інших зацікавлених сторін, що можливе за умов забезпечення високої якості контролю.

     Тривалий  досвід організації незалежного  контролю державних фінансів у розвинених країнах доводить необхідність гармонійного поєднання фінансового аудиту з дослідженням ефективності і результативності урядових заходів і програм з точки зору їх економічності і відповідності цілям розвитку (аудит ефективності).

     Незалежний  орган зовнішнього фінансового  контролю повинен мати законодавчо закріплене право ініціації планування і проведення перевірок (аудиту). Створення гнучких планів, що передбачають можливість внесення до них змін, їх оприлюднення підкреслює об’єктивний і незалежний характер вищого органу фінансового контролю. Діяльність вищого органу державного аудиту повинна впливати на систему внутрішнього контролю органів державної влади (особливо в тому, що стосується їх адаптованості та надійності), сприяти активній ролі цих органів у загальнонаціональній системі фінансового контролю. Дії вищого органу державного аудиту мають забезпечувати надійний захист від різних форм шахрайства і корупції, сприяти формуванню етичних норм в органах державної влади.

     Вищий орган державного аудиту має надавати достовірну і зрозумілу інформацію. Високий рівень транспарентності (відкритості, гласності, публічності, доступності) забезпечує ефективний аналіз впливу економічної і фінансової політики на макроекономічні показники держави. 
 
 

     4. Державна контрольно-ревізійна служба

     Державна  контрольно-ревізійна служба України  є системою органів контролю державної  виконавчої влади. Вона підпорядковується  Міністерству фінансів України і  складається з Головного контрольно-ревізійного  управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділах (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

     Головним  завданням контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і  достовірністю бухгалтерського  обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних  фондах, бюджетних установах, а також  на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджетів усіх рівнів, та державних валютних фондів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

     Завданнями аудиту, що ставляться перед ДКРС є:

     - проведення оцінки рівня управління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, яка полягає у забезпеченні:

     - дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та суб'єкта господарювання;

     - виконання статутних завдань, фінансових планів, досягнення визначених цілей або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності;

     - достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

     - збереження активів.

     Процес  аудиту складається з чотирьох етапів:

     - перший етап - підготовка до аудиту;

     - другий етап - детальне вивчення  об'єкта аудиту та складання  програми аудиту;

     - третій етап - перевірка факторів  ризику;

     - четвертий етап - формування висновків  за результатами аудиту та  підготовка аудиторського звіту. 

     Аудит проводиться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС, які складаються  та затверджуються у встановленому  порядку.

     Аудит казенних підприємств, а також суб'єктів  господарювання державного сектору  економіки, які мають стратегічне  значення для економіки і безпеки  держави, проводиться щороку.

     Тривалість  аудиту (час перебування аудиторів  безпосередньо на об'єкті аудиту) не повинна перевищувати 90 календарних  днів.

     Головне контрольно-ревізійне управління має  специфічні функції контролю за використанням  політичними партіями коштів, виділених  з Державного бюджету  України  на  фінансування  їхньої статутної  діяльності.

     Рішення щодо оприлюднення аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті) приймається керівництвом органу ДКРС, що проводив аудит. Аудиторський звіт може направлятись Верховній Раді України, Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, відповідним органам державної  влади та місцевого самоврядування.

     Аудиторський  звіт може виноситись на розгляд колегії  відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном. Орган  ДКРС здійснює моніторинг та облік  стану впровадження пропозицій, відображених в аудиторському звіті чи інформації про результати аудиту. В разі виявлення  під час аудиту фактів порушень, які містять ознаки злочину, орган  ДКРС негайно інформує про них  правоохоронні органи.

     Оприлюднення  органами ДКРС інформації, що міститься  в аудиторських звітах, здійснюється відповідно до законодавства про  інформацію, звернення громадян тощо. Така інформація може також використовуватися  органами ДКРС в оглядових листах, що направляються державним органам.

     5. Державна податкова служба України

     Державна  податкова служба в Україні є  органом державної виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної  податкової політики і представляє  інтереси держави в відносинах між  державою і платником податку  з приводу сплати податків.

     Систему органів державної податкової служби очолює Державна податкова адміністрація  України. У складі органів державної  податкової служби знаходяться територіальні  органи – державні податкові адміністрації  та інспекції,  та відповідні спеціальні підрозділи боротьби з податковими  правопорушеннями (податкова міліція).