Звіт з виробничої практики в ПАТ «Івано-Франківськгаз»

Так, за останні 22 років наполегливої та сумлінної роботи акціонерного товариства, підтримуючи єдину технічну політику з питань експлуатації та будівництва споруд в системі газопостачання області, рівень газифікації Івано-Франківської області із 30,6% (220 газифікованих населених пунктів) станом на 01.01.1991р. зріс до 84,4% (607 газифікованих населених пунктів) станом на 01.01.2013р. Детальніше динаміка газифікації природним газом населених пунктів нашої області за період із 1991р. по 2012р. представлені на діаграмах 1.1 та 1.2, що наведені нижче.

Мал.1.1 Кількість населених  пунктів газифікованих природним  газом протягом 1989 – 2012 років.

Мал. 1.2 Динаміка газифікації  населених пунктів природним  газом у % протягом 1989 – 2012 років.

В результаті такого стрімкого розвитку газотранспортної системи області та газифікації населених пунктів, значними темпами виконувалися роботи по газифікації квартир, приватних помешкань, промислових підприємств, комунально-побутових організацій та інших об’єктів газопостачання природним газом, відповідно, зростала і протяжність газопроводів, кількість газорегуляторних пунктів та будинкових регуляторів тиску.

На перспективу, за умови  наявності належного фінансування, Товариство готове виконувати роботи по газифікації не газифікованих на даний час населених пунктів Івано-Франківської області, чим постійно збільшувати протяжність мереж газопостачання, зону виробничо-експлуатаційної діяльності, а також постійно піднімати відсоток газифікації області, підвищуючи цим самим рівень її інвестиційної привабливості. Рівень газифікації житлового фонду (квартир) Івано-Франківської області постійно зростає. Так, із 27,5% (198400 газифікованих квартир) в 1991р. зріс до 83,87% (381326 квартир) станом на 31.12.2012р. Детальніше динаміка газифікації квартир природним газом населених пунктів нашої області за період із 1991р. по 2012р. представлені на діаграмах, що наведені нижче.

На сьогоднішній день ПАТ «Івано-Франківськгаз» забезпечує транспортування та постачання природного газу до споживачів 13-ти адміністративних районів області. Зокрема, по ПАТ “Івано-Франківськгаз” газифіковано природним газом 14 міст, 20 селищ міського типу, та 573 сіл. Службами районних управлінь забезпечується технічне обслуговування 381326 квартир, які є газифіковані природним газом.

Сьогодні ПАТ «Івано-Франківськгаз» - це потужне підприємство з сучасними  технологіями, обладнання та штатом досвідчених  працівників. Сьогодні в акціонерному товаристві працює 3250 працівників, з  них 803 - інженерно-технічний персонал, 2347 - контролери, оператори, обхідники підземних газопроводів та ГРС.

Праця персоналу управління - це постійний пошук покращення безперебійного постачання споживачів і підприємств народного господарства природним газом.

«Івано-Франківськгаз» тісно  співпрацює з єдиним в Україні вищим навчальним закладом нафтогазового профілю - Івано-Франківським державним технічним університетом нафти і газу. Спеціалісти підприємства беруть активну участь у науковій та практичній роботі по впровадженню нових прогресивних розробок та винаходів у своїй практичній діяльності.

Як і в попередні  роки, продовжується розширення мережі газопроводів для міста і його мікрорайонів. Теперішнє покоління  високопрофесійного колективу працівників  управління постійно вносить свій посильний  вклад в розвиток нашого підприємства. А це значить, що історія підприємства примножується і продовжується...

1.3 Організація обліку підприємства та облікова політика

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється бухгалтерською службою, яку очолює головний бухгалтер.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, зберігання опрацьованих документів, регістрів та звітів протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе посадова особа, котра здійснює керівництво підприємством згідно з установчими документами.

З метою забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, структурному підрозділі створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер підприємства, структурного підрозділу зобов’язаний:

• керуватися затвердженою обліковою політикою;
• забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання та представлення у встановлені терміни фінансової звітності;
• організовувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку усіх господарських операцій;
• приймати участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та компенсацією втрат від нестачі, крадіжки та псування активів підприємства;
• сприяти перевірці стану бухгалтерського обліку відокремлених підрозділів підприємства;
• здійснювати контроль за дотриманням вимог облікової політики.

Згiдно Закону України  „Про бухгалтерський облiк i фiнансову  звiтнiсть в Україні” вiд 16.07.99 р. затвердженими  Міністерством фінансів України, положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, iнструкцiями та iншими нормативними актами, якi регулюють порядок ведення бухгалтерського облiку, складання та подання фiнансової звiтностi, виконуючи вимоги, передбаченi Статутом, на підприємстві було прийнято наказ про облікову політику.

Облiкова полiтика - це сукупнiсть принципiв, методiв i процедур, що використовуються пiдприємством для складання i подання фiнансової звiтностi, тобто це вибiр самим пiдприємством певних конкретизованих методик, форми i технiки ведения бухгалтерського облiку, виходячи з дiючих нормативних aктів i особливостей дiяльностi пiдприємства.

Облiкова полiтика - одне з найважливiших питань органiзацiї  бухгалтерського облiку, правильне  формування якого сприяє достовірному визначенню фiнансового результату, оподаткованого прибутку i потребує правильного оформлення, повного розкриття у фiнансовiй звiтностi.

Основне призначення  облікової політики полягає в:

• упорядкуванні облікового процесу на підприємстві;
• забезпеченні методологічного і методичного відображення майна     підприємства, господарських процесів та результатів його діяльності;
• наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;
• забезпеченості ефективності обліку.

Для правильного ведення  бухгалтерського обліку, даною обліковою  політикою зобов’язані керуватися усі підрозділи, служби та працівники, які причетні до бухгалтерського обліку. Вона підлягає коригуванню внаслідок змін та поправок, внесених до зазначених вище документів відповідним законодавчим органом. Облікова політика та внесення змін до неї затверджується правлінням.

Основнi принципи облiкової  полiтики:

1) Основнi засоби вiдображаються  за собiвартiстю за вирахуванням  накопиченого зносу та збиткiв  вiд зменшення корисностi.Амортизацiя  нараховується за лiнiйним методом  протягом очiкуваних строкiв корисного  використання кожного активу. Незавершене будiвництво не амортизується до моменту закiнчення будiвництва вiдповiдних активiв i вводу їх в експлуатацiю.

У випадку виявлення  ознак зменшення корисностi активу, перевищення його балансової вартостi над оцiночною вiдшкодовуваною вартiстю вартiсть такого активу або одиницi, що генерує грошовi потоки, списується до вартостi очiкуваного вiдшкодування. Вартiсть очiкуваного вiдшкодування активiв визначається як бiльша з двох величин: чистої цiни продажу активу або вартостi використання активу.

2) Виробничi запаси оцiнюються  за меншою з двох сум: фактичною  вартiстю або чистою вартiстю  реалiзацiї. Чиста вартiсть реалiзацiї  являє собою прогнозовану цiну  реалiзацiї в ходi звичайної  господарської дiяльностi за вирахуванням  будь-яких очiкуваних майбутнiх витрат, пов'язаних iз доведенням продукцiї до готовностi та її реалiзацiєю. Фактична вартiсть переважно визначається на iндивiдуальнiй основi з використанням спецiальних методiв оцiнки.

3) Грошовi кошти та  їх еквiваленти станом на звiтну дату включають кошти на банкiвських рахунках, готiвковi кошти в касi та короткостроковi депозити зi строком погашення до трьох мiсяцiв.

4) Забезпечення визнається  тодi, коли товариство має теперiшнє  зобов'язання (юридичне або конструктивне)  внаслiдок минулої подiї, та iснує ймовiрнiсть, що для погашення зобов'язання знадобиться вибуття ресурсiв, якi втiлюють у собi економiчнi вигоди, i сума зобов'язання може бути достовiрно оцiнена. Витрати, пов'язанi iз забезпеченням, вiдображаються у звiтi про фiнансовi результати. Коли вплив змiни вартостi грошей у часi є суттєвим, сума забезпечення визначається шляхом дисконтування прогнозованих потокiв грошових коштiв, iз застосуванням ставки дисконту до оподаткування, з урахуванням ризикiв, пов'язаних iз певним зобов'язанням, за їх наявностi. При застосуваннi дисконтування збiльшення суми забезпечення, що вiдображає плин часу, визнається як фiнансовi витрати.

5) Оренда. Визначення  наявностi умов оренди в договорi  рунтується на сутностi договору  на дату початку оренди, зокрема на тому, чи залежить виконання договору вiд використання конкретного активу або договiр передбачає право використання активу.

Фiнансова оренда, за якою до товариства переходять практично  всi ризики та вигоди, пов'язанi з володiнням орендованим активом, капiталiзується на дату початку строку дiї оренди за справедливою вартiстю орендованого майна, або, якщо ця сума є меншою, - за приведеною вартiстю мiнiмальних орендних платежiв. Оренднi платежi розподiляються мiж вартiстю фiнансування i зменшенням зобов'язання за орендою так, щоб вийшла постiйна процентна ставка на непогашену суму зобов'язання. Вартiсть фiнансування вiдображається безпосередньо у звiтi про фiнансовi результати.

6) Дохiд визнається  тодi, коли є впевненiсть, що  в результатi операцiї вiдбудеться збiльшення економiчних вигод товариства, а сума доходу може бути достовiрно визначена. Дохiд оцiнюється за справедливою вартiстю компенсацiї, яка була отримана, за виключенням знижок, податкiв на реалiзацiю або мита. Нижче наведено критерiї, в разi задоволення яких визнається дохiд: дохiд вiд продажу газу; доходи визнаються вiдповiдно до показникiв лiчильникiв газу та норм споживання газу i встановлених тарифiв; дохiд вiд транспортування газу; доходи транспортування газу споживачам визнаються вiдповiдно до тарифiв, встановлених НКРЕ та обсягiв споживання; дохiд вiд оренди; дохiд вiд операцiйної оренди майна облiковується за лiнiйним методом протягом строку дiї орендного договору; процентний дохiд.

7) Податки. Поточнi податковi активи та зобов'язання за поточний i попереднiй перiоди оцiнюються в сумi, обчисленiй до сплати податковим органам (вiдшкодуванню вiд податкових органiв). Нарахування поточного податку на прибуток здiйснюється на основi податкових ставок (та податкового законодавства), якi набули або фактично набули чинностi на звiтну дату. Поточний податок на прибуток товариства розраховується вiдповiдно до українського податкового законодавства й визначається на основi оподатковуваного прибутку i валових витрат, вiдображених у податковiй декларацiї товариства.

Балансова вартiсть вiдстрочених податкових активiв переглядається на кожну звiтну дату й зменшується, якщо бiльше не iснує вiрогiдностi отримання  достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволив би реалiзувати частину  або всю суму такого вiдстроченого податкового активу. Невизнанi ранiше вiдстроченi податковi активи переоцiнюються на кожну звiтну дату й визнаються тодi, коли виникає вiрогiднiсть отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, що дає можливiсть реалiзувати вiдстрочений податковий актив.

Вiдстроченi податковi активи i зобов'язання визначаються за ставками податку, застосування яких очiкується  при реалiзацiї активу або погашеннi зобов'язання, на основi податкових ставок i положень податкового законодавства, що дiють, або оголошених (i практично прийнятих) на звiтну дату.

Чиста сума податку на додану вартiсть, що вiдшкодовується  податковим органом або сплачується  йому, включається до дебiторської або  кредиторської заборгованостi, вiдображеної в консолiдованому балансi.

Прибуток на акцiю. Базовий  розмiр прибутку на одну акцiю розрахований шляхом дiлення чистого прибутку за перiод, який пiдлягає розподiлу мiж  власниками звичайних акцiй (прибуток за перiод мiнус дивiденди, виплаченi на привiлейованi акцiї), на середньозважену кiлькiсть звичайних акцiй, якi перебували в обiгу.

Розділ 2.  Організація  обліку витрат виробництва та витрат діяльності

Процес виробництва  є сукупністю операцій з виготовлення продукції та одним з основних процесів господарської діяльності. У процесі виробництва використовуються природні ресурси, сировина, матеріали, паливо, енергія, трудові ресурси, основні засоби, здійснюються інші витрати. У зв'язку з цим на рахунках бухгалтерського обліку повинна своєчасно, повно та правдиво відображатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка використовується для обчислення (калькулювання) фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.