Звіт з виробничої практики в ПАТ «Івано-Франківськгаз»

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ 1. Коротке ознайомлення з техніко-економічною характеристикою ПАТ «Івано-Франківськгаз» ………………………………………………3-16

1.1   Коротка характеристика  ПАТ «Івано-Франківськгаз» ……………...…3

1.2   З  історії створення ПАТ «Івано-Франківськгаз»……………………….5

1.3   Організація обліку підприємства та облікова політика ………………12

РОЗДІЛ 2.  Організація  обліку витрат виробництва та витрат діяльності….17-36

РОЗДІЛ 3.  Аналіз фінансового стану  ПАТ «Івано - Франківськгаз»……….37-43

Список використаної літератури………………………………………………….44

Додатки…………………………………………………....……………………..…45

 

 

 
РОЗДІЛ 1. Коротке ознайомлення з техніко-економічною характеристикою ПАТ «Івано-Франківськгаз»

 

1.1. Коротка характеристика ПАТ «Івано-Франківськгаз»

Повне найменування підприємства на якому я проходжу виробничу (техніко-економічну) практику − Публiчне акцiонерне товариство по газопостачанню та газифiкацiї «Iвано - Франкiвськгаз», засновано вiдповiдно до рiшення Державного Комiтету України по нафтi i газу вiд 14 березня 1994 року №122 шляхом перетворення державного пiдприємства по газопостачанню та газифiкацiї "Iвано-Франкiвськгаз" у Вiдкрите акцiонерне товариство вiдповiдно до Указу Президента України "Про корпоратизацiю державних пiдприємств" вiд 15 червня 1993 року №210/93, а пізніше відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-VI та наказу ВАТ «Івано-Франківськгаз» від 30.11.2010 року №361 «Про зміну назви підприємства» товариство перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківськгаз» (ПАТ «Івано-Франківськгаз»).

Підприємство  створено з метою здійснення забезпечення споживачів області найефективнішим та найбезпечнішим «блакитним паливом», виконання всього комплексу робіт з експлуатації систем газопостачання, проектування, будівництво, ремонт і заміна газових мереж, одержання прибутку та задоволення на цій основі потреб засновника та членів трудового колективу.

У своїй діяльності управління керується законами України, Статутом підприємства, посадовими інструкціями, наказами та положеннями по підприємству.

Основні види діяльності ПАТ «Івано-Франківськгаз»:

• розподiлення газоподiбного палива через мiсцевi (локальнi) трубопроводи;

• транспортування природного газу;
• постачання природного газу за регульованим тарифом;

• дiяльнiсть в сферi iнженiрiнгу, геологiї та геодезiї, надання послуг технiчного консультування в цих сферах.

Іншими видами діяльності товариства є:

• газопостачання споживачів природним і скрапленим газом;
• експлуатація газопроводів і споруд на них;
• забезпечення технічного обслуговування газового обладнання населення та інших споживачів;
• економічний та соціальний розвиток газового господарства та безпечна його експлуатація;
• видача технічних умов на газопостачання об’єктів, погодження проектно-кошторисної документації;
• виконання пусконалагоджувальних робіт на газифікованих промислових, сільськогосподарських, комунально-побутових і приватних об’єктах;
• проектування систем теплогазопостачання, інших інженерних мереж і об’єктів промислового та цивільного призначення;
• здійснення технічного нагляду за будівництвом та експлуатацією об’єктів газопостачання;
• установка та наладка, перевипробовування газового обладнання на автомобілях всіх форм власності;
• провірка контрольно-вимірювальних приладів газового господарства;
• проведення підготовки і перевірка знань робітників і інженерно-технічного персоналу по «Правилах безпеки в газовому господарстві»;
• діагностика і обстеження експлуатаційної надійності газового господарства промислового і цивільного призначення;
• виконання робіт по хіманалізу природного, скрапленого та інших газів і речовин природного та штучного походження;
• надання освітніх послуг навчальними закладами, пов’язаних з одержанням професiйної освiти на рiвнi квалiфiкацiйних вимог до професiйно-технiчного навчання, пiдвищення квалiфiкацiї (спецiальностi(професiї);
• господарська дiяльнiсть пов'язана iз створенням об'єктiв архiтектури.

Основним ринком збуту  є Iвано-Франкiвська область. Основнi клiєнти - пiдприємства, установи, органiзацiї  та мешканцi Iвано-Франкiвської областi, за винятком тих, якi є клiєнтами ПАТ "Тисменицягаз".

Стратегію подальшої  діяльності товариства щодо розширення виробництва, реконструкції, поліпшення фінансового стану, опис істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність емітента в майбутньому:

• зменшення витрат природного газу;
• повне охоплення населення областi приладами облiку природного газу;
• зменшення заборгованостi населення за наданi послуги газопостачання;
• реструктуризацiя кредиторської заборгованостi товариства перед постачальниками газу;
• отримання прибутку вiд дiяльностi товариства.

 

1.2 З історії створення ПАТ «Івано-Франківськгаз»

Прикарпаття здавна було відоме не лише чарівними краєвидами, але й багатством надр, в першу  чергу нафтою і газом. Усім відомі Бориславські нафтові родовища, з яких селяни черпали нафту, немов воду з колодязю. Ще у 1927 році у нашому регіоні було розпочато видобування природного газу, який споживали як у Києві, так і у Москві та Мінську.

Історія газового господарства Прикарпаття розпочалася 140 років  тому, зокрема, в його економічному розвитку, значне місце займає управління по експлуатації газового господарства, яке було засноване десятого червня 1873 року о шостій годині вечора рішенням священного магістрату королівського міста Станіславова, як газове підприємство.

Традиції підприємства започатковані з 10 червня 1873 року, коли цісарсько-королівський магістрат Станиславова надав восьмирічну концесію Юліану Вангу на будівництво і експлуатацію газового заводу у місті. Перший газовий завод був побудований на вулиці Газовій (теперішня Дністровська) в районі, де знаходиться торговий центр «Арсенал» і пущений в дію в середині 1876 році. За неповних три роки завод був введений в експлуатацію. Тоді ж були прокладені перші газопроводи по вулицях Дністровській, Галицькій, Незалежності, Мазепи, пл. Ринок та Міцкевича. Окрім того, блакитне паливо почали використовувати для освітлення вулиць та магістрату, який розміщувався у Ратуші. Станом на 1877р. в місті вже працювало 200 громадських та 700 приватних ліхтарів. Година газового освітлення тоді коштувала два австрійських цента. Того ж року, 16 червня, розпочалось газове освітлення міського вокзалу.

На початку XX століття, крім освітлення вулиць, площ і приміщень, газ використовувався для приготування їжі, підігріву води у газових  колонках і титанах, а також для обігріву помешкань заможних мешканців міста.

У жовтні 1901р., у зв'язку з більшим використанням газу і неможливістю розширення заводу по вул. Газовій, та беручи до уваги, що у  газовні трапився вибух, магістрат  прийняв рішення про будівництво  нового заводу на «Лані за Бельведером» (тепер вулиця Ленкавського), з можливим використанням частини обладнання старої газовні. За неповних два роки будівництво було завершене.

На початку XX століття, крім освітлення вулиць, площ і приміщень, газ використовувався для приготування їжі, для підігріву води у газових колонках і титанах, а також для обігріву помешкань заможних мешканців міста.

У 1927 р. на Прикарпатті  розпочали видобувати природний  газ, який споживали в містах Києві, Ленінграді, Москві та Мінську. А з 1936 р. на газовому підприємстві в м. Станіславів – виробляти штучний деревний газ, який використовувався для освітлення вулиць з фешенебельними садибам, одна з них вулиця Липова, тепер Т.Г.Шевченка. До речі, на території газового господарства ще до сьогодні існує газгольдер, де раніше зберігався штучний газ, залишилися складські цехи газового заводу.

У довоєнні тридцяті роки XX століття почали користуватися природним  газом жителі сіл Ріпне Рожнятівського району та Битків Надвірнянського району, а також мешканці в м. Долина, які розташовані в зоні нафтогазових родовищ.

До 1939 року в середньому за рік вироблялося на газовому заводі 1185900 м3 коксового (вугільного) газу, 2400 тон коксу, 143 тони вугільної смоли  і 4 тони аміаку. Для цього на газовий  завод завозилося 3600 тон вугілля на рік. Персонал заводу налічував 33 працівника.

Початок нового бурхливого розвитку газифікації припадає на другу  половину XX ст., коли у 1954 році у місто надійшов природний газ - метан з Дашавського газового родовища. З цього часу почалося використання екологічно чистого виду енергії. Підприємство постійно модернізувалось та розширювалось.

У 1955 р. у будинках Станіславова загорівся блакитний вогник природного газу. Відтоді будівництво газопроводів в населених пунктах Прикарпаття  набрало широкого розмаху. Далі природний газ отримали мешканці теперішнього міста Калуш. З того часу будівництво газопроводів у населених пунктах Прикарпаття набирає широкого розмаху. У 1955 р. створено газову контору «Станіславгаз», а у 1957 р.«Калушгаз».

У наступному десятиріччі 1960-1970 роках газифікують інші райцентри області: Коломия, Надвірна, Долина, Тисмениця, Снятин, Рогатин, Тлумач, Косів і, відповідно, створюються газові господарства. У 80-х роках газ надійшов у Галич, Рожнятів, Городенку, Богородчани. Із 14 райцентрів області – 13 газифіковано. У Верховинському районі, у зв’язку із складністю проведення газопроводу – гірська місцевість та велика вартість, газифікація досі ще не проведена.

У 1964 р. на базі контори  «Станіславгаз» створено «Трест промислової та побутової газифікації», який у 1975 р. реорганізовано в об'єднання «Івано-Франківськгаз», що увійшло до складу Республіканського об'єднання «Укргаз». Метою діяльності об'єднання стало забезпечення споживачів області найефективнішим та найбезпечнішим «блакитним паливом», виконання всього комплексу робіт з експлуатації систем газопостачання, проектування, будівництво, ремонт і заміна газових мереж тощо.

Протягом 1991-1999 рр – період введення нових технологій, матеріалів і обладнання: використовується так звана система «килимового» контролю газової мережі, встановлюються новітні і сучасні вимірювальні системи, впроваджується інформатизація та комп'ютеризація відділів, облік витрат і експлуатаційних підрозділів, удосконалюється робота аварійної газової служби.

Пізніше, відповідно до рішення  Державного комітету України по нафті  і газу від 14 березня 1994 р. № 122 та Указу  Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15 червня 1993 р. №210/93, шляхом перетворення державного підприємства з газопостачання та газифікації «Івано-Франківськгаз» було створено Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз».Тоді ж визначилась і його місія – забезпечення споживачів “голубим паливом” найефективнішим та найбезпечнішим шляхом. Підприємство займається транспортуванням та постачанням газу, а також виконує комплекс робіт по експлуатації систем газопостачання, проектуванню, будівництву і ремонту газових мереж.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-VI та наказу ВАТ «Івано-Франківськгаз» від 30.11.2010 року №361 «Про зміну назви підприємства» Товариство перейменовано на публічне акціонерне товариство «Івано-Франківськгаз» (ПАТ «Івано-Франківськгаз»).

За час від 1975 року обласне газове господарство бурхливо розвивалось – набирало темпи будівництво виробничих баз і технічне переоснащення виробництва. В районних центрах нашої області було збудовано 9 експлуатаційних баз, 7 районних пунктів по наповненню балонів з резервуарами на 100 м3 скрапленого газу, база зберігання скрапленого газу на 2 тис. м3. 

Для забезпечення робіт  по газифікації населених пунктів  області в м. Тисмениці було збудовано  базу будівельно-монтажного управління, в 1995 році здано в експлуатацію цех  по ізоляції труб із найсучаснішим обладнанням і створене спеціалізоване будівельно-монтажне управління в смт. Рожнятів.

Станом на 01.01.2012 року в області побудовано і введено в експлуатацію 9 120 км розподільчих газопроводів, в т.ч. 81 км поліетиленових газопроводів - надзвичайно економічних, довговічних та надійних. Природним газом газифіковано 374 населених пункти, більше 270 000 квартир, в тому числі біля 100 000 у сільській місцевості; встановлено 122 000 лічильників газу. Крім того, було виготовлено проектну документацію на газифікацію 176 населених пунктів. Таким чином, житловий фонд Івано-Франківщини газифікований у містах на 98%, у селищах міського типу - на 89%, у селах - на 33%.

За увесь час існування  газового господарства області його матеріально-технічна база стрімко розвивалася, тривала робота з будівництва газопроводів та споруд на них, газифікації квартир, технічного оновлення та модернізації газотранспортної системи, а обсяги обслуговування системи газопостачання з року в рік значно зростають.