Звiт про виробничу практику у «Тульчинській центральній районній лікарні»

Персонал  лікарні - це висококваліфіковані спеціалісти, більше 60% лікарів мають вищу або першу кваліфікаційну категорії, 4лікаря нагороджені знаком "Відмінник здравохорони", 1 фахівцю присвоєне почесне звання "Заслужений лікар України" та 4 фахівця нагороджені Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України.

 

2. Нормативно – правове забезпечення організації фінансової діяльності Тульчинської ЦРЛ

 

      Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції [1] України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності [2].

     Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

     Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1949, визначено Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від сплати податку на додану вартість[6].

      Постановою Кабміну від 30 грудня 2005 р. № 1303 перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість було розширено[5].

          У 1992р. затверджено декрет КМУ “ Про оплату праці ”, на підставі якого у 1995р. прийнято ЗУ “ Про оплату праці ”, що регламентує питання тарифікації та оплати праці[4].

          З 1993р. введено в дію ЗУ “ Про колективні договори і угоди ”, якими передбачено порядок укладання угод і договорів з питань організації праці, визначення умов та порядку встановлення розміру оплати праці[7].

           Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення за робітної плати, дія якого поширюється на як на бюджетні установи, так і на інші підприємства чи установи різних форм власності[6].

Організаційно-правовий аспект медичного забезпечення діяльності галузі можна з певною мірою  умовності розподілити на два блоки: перший  –  це правовий статус лікарсько-фізкультурної служби і  нормативні документи, які його визначають, і другий – нормативно-правові акти відповідних міністерств і  відомств, які регламентують діяльність лікарсько-фізкультурної служби у процесі фізкультурно-спортивної  роботи в підсистемах галузі.

Серед законів  особливе місце займає Цивільний  кодекс України від 16 січня 2003року, що вперше на такому рівні закріплює  низку важливих прав людини у сфері  охорони здоров'я, зокрема, право  на охорону здоров'я (ст. 283), медичну  допомогу (ст. 284), медичну інформацію (ст. 285), медичну таємницю (ст. 286)[3].

Стаття 49 Конституції України присвячена охороні здоров'я і медичній допомозі, у якій закріплено право кожного  на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування. Ця норма  відобразила вимоги всесвітніх і  регіональних міжнародно-правових стандартів у сфері охорони здоров'я. Крім цієї статті є ще й інші конституційні  норми, які у тій чи іншій мірі стосуються охорони здоров'я та акумулюють кращі зразки міжнародно-правових актів  з прав людини. Проблеми, з якими  зіткнулась Україна на сучасному  етапі, - це ефективність функціонування інституту прав людини і громадянина  та можливість реалізувати ті права, що гарантовані насамперед Конституцією. Як зазначає П. Стецюк, значна частина  проголошених прав і свобод не може бути реалізована громадянами України  у повній мірі, а окремі права  і свободи майже є неможливими  у своїй реалізації в Україні, враховуючи реальний економічний та екологічний стан держави[1].

   Імплементація у закони України, у тому числі в Основи законодавства України про охорону здоров'я, вимог норми ст. 49 Конституції України не гарантує того, що право жителя України на охорону здоров'я буде реалізовано повною мірою1. Але варто погодитись з думкою JI. Деркач, що Конституція країни - це фундамент, на якому рано чи пізно буде збудовано те, чого ми прагнемо, про що мріємо й обов'язково матимемо такий рівень охорони здоров'я населення, який передбачено Основним Законом України[1].

Важливим регулятором відносин у сфері охорони здоров'я серед  галузевого законодавства є норми  адміністративного права, які регулюють  організаційно-управлінські процеси  в охороні здоров'я. Державне регулювання  у сфері охорони здоров'я має  свої специфічні ознаки, що обумовлені першочерговим соціально-економічним  значенням охорони здоров'я, що становить  фундамент соціальної політики держави, значною кількістю об'єктів управління, відомчою нормотворчістю, а також  фаховими та кваліфікаційними особливостями  управлінського персоналу1. Вихідним в  адміністративно-правовому статусі  закладу охорони здоров'я є  їх взаємовідносини з вищестоящими органами виконавчої влади.

   Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України, правовий статус якого визначається Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. N° 1542[8].

             Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами й організаціями різних форм власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Заклади охорони здоров'я незалежно від форми власності повинні отримати ліцензію на право здійснення медичної практики, яка видається Міністерством охорони здоров'я на три роки і діє на всій території України. Заклади охорони здоров'я підлягають акредитації незалежно від форми власності, яка проводиться один раз на три роки Головною акредитаційною комісією при МОЗ та акредитаційними комісіями на місцях.

 

 

3. Інформаційне та технічне забезпечення організації фінансової діяльності Тульчинської ЦРЛ

 

 

" 1С  : Бухгалтерія"  – саме ця система забезпечить  вивчення універсальних бухгалтерських  інформаційних технологій, включаючи  вивчення і підготовку первинних  документів, облікових функцій, формування  звітів.

Програма розрахована для зберігання великої кількості проводок - десятків і сотень тисяч, але Ви  завжди  зможете знайти серед них потрібні по даті, рахунках дебету і кредиту, сумі або змісту. Крім того, можна обмежити  "видимість" проводок деяким часовим інтервалом, проглядаючи проводки за рік, півроку, квартал і т.д.

 

 

До складу «1С:Бухгалтерії 8» включений план рахунків бухгалтерського обліку  і інструкції по його вживанню». Склад  рахунків, організація аналітичного, валютного, кількісного обліку на рахівницях відповідають вимогам законодавства  по веденню бухгалтерського обліку і віддзеркаленню даних в звітності.

За допомогою  «1С:Бухгалтерії 8» можна вести  бухгалтерський і податковий облік  господарської діяльності декількох  організацій. Облік по кожній організації  можна вести в окремій інформаційній  базі. В той же час «1С:Бухгалтерія 8» надає можливість використовувати  загальну інформаційну базу для ведення  бухгалтерського і податкового  обліку декількох організацій –  юридичних осіб, а також індивідуальних підприємців. Це зручно, якщо їх господарська діяльність тісно зв'язана між  собою: можна використовувати загальні списки товарів, контрагентів (ділових партнерів), працівників, складів (місць зберігання) і т. д., а обов'язкову звітність формувати окремо.

У діяльності Лікарні важливе  місце займає робота з документами, які необхідно отримувати ззовні, готувати всередині, реєструвати, передавати працівникам, контролювати виконання, вести довідкову роботу, зберігати  тощо.

Організація роботи з документами  є важливою складовою частиною процесів управління і приймання управлінських  рішень, які істотно впливають на ефективність, економічність, оперативність і надійність функціонування апарату управління.

Раціонально організований  процес електронного документообігу сприяє вивільнення фахівців й керівників від виконання невластивих їм функцій, підвищує результативність їх праці, скорочуються витрати, пов'язані  з функціонуванням апарату управління.

В умовах автоматизованого робочого місця більше значення мають табличні форми виведення  даних на екран дисплея, а також  графічні зображення.

Виведення зведених даних на  машинні носії  широко використовується в автоматизованій  інформаційній технологій при передачі даних на інші рівні автоматизованого зв'язку між ними, а також для архіву бази даних.

Як табличні процесори найбільшого застосування мають такі пакети, як Excel, Lotus, Super Calc.

Електронна  таблиця може бути різних розмірів. Оскільки вся таблиця не може одночасно  з'явитись на екрані, то виводиться її фрагмент.

 

 

Електронні  документи в порівнянні з паперовими володіють наступними перевагами, які враховуються Тульчинською ЦРЛ:

• більш низька вартість і час передачі електронного документа з одного місця в інше;
• більш низька вартість і час тиражування;
• більш низька вартість архівного зберігання;
• можливість контекстного пошуку;
• нові можливості захисту документів;
• спрощення підготовки в поєднанні з широкими можливостями;
• принципово нові можливості уявлення.

     Прикладом електронного документообігу  є програма « 1С: Електронний  документообіг» - призначається для  автоматизації руху в організації  потоків документів, їх обробки  та зберігання. Програма дозволяє  розробити шаблони документів  і встановити правила їх заповнення, формалізувати життєвий цикл  документів, встановити марштурну  схему проходження документів.

 

 

    Можна встановити пароль на  вхід в систему і вибрати  спосіб шифрування даних. Контроль за документами, що знаходяться в роботі здійснюється автоматично. Програмою 1С: Електронна почта можна приймати і відправляти звичайні повідомлення.

   Довідник організації дозволяє  вести ієрархічну структуру відділів, підтримувати інформаційний зв'язок  начальника з підлеглими, вести  список розсилки документів.

  Системи  автоматизації ділових процесів  – Workflow management systems.

  Дані  системи часто називаються системами  управління діловими процесами.

 Процес може бути представлений  у вигляді обробки події, якою можуть займатися різні виконавці, виконуючи певні дії. Послідовність здійснення операцій від одного виконавця до іншого складає маршрут обробки події.

Системи автоматизації ділових процесів дозволяють:

1. описувати в термінах руху документів ділові процеси;
2. здійснювати їх координацію один з одним і реакцію на їх події;
3. моделювати ділові процеси; контролювати виконання ділових процесів, встановлювати права доступу;
4. визначати термін виконання операцій.

 

 
       

           Системи управління чинами –  формування архіву документів  припускає їх переклад з паперової форми в електронну.   При цьому простого збереження від сканованого документа недостатньо.

           Системи управління чинами дозволяють  забезпечити графічне зображення  документа реквізитами, анотацією,  ідентифікуючими документами в  системі діловодства.

           Використання системи управління  електронними документами дозволяє  отримати відчутний економічний  ефект.

         Системи обробки фінансово –  економічної інформації призначенні  для обробки числових даних,  характеризуючи різні виробничо  – економічні та фінансові  явища і об'єкти, призначені для  складання інформаційно – аналітичних  матеріалів.

         Вони включають універсальні  табличні процесори, бухгалтерські  програми, спеціалізовані програми  фінансово – економічного аналізу   і планування.

У Тульчинській ЦРЛ використовують інтегровані  пакети. Головною відмінною рисою  програм, становлячих інтегрований пакет є, загальний інтерфейс  користувача, дозволяючий застосовувати  одні й ті ж прийоми роботи з  різними додатками пакету.

До основних додатків пакету відносять:

• Word – текстовий процесор;