Зміст та характеристика іпотечних цінних паперів

     У рисунку 1 подано динаміку випуску іпотечних цінних паперів США протягом 1996-2009рр.

     Рис. 1

Рис. 1 Обсяг випуску іпотечних цінних паперів США у 1996-2009рр. []

     Як  ми бачимо з Рис. 1 обсяг випуску  На сьогоднішній день вартість тільки іпотечних цінних паперів, що обертаються на американському ринку,  складає близько 4,3 трлн. дол., що можна прирівняти по об’єму  з ринком американських державних цінних паперів. Основну роль у даному секторі економіки Америки відіграють три організації: FNMA ("Фенні Мей"), GNMA ("Джинні Мей") и FHLMC ("Фредді Мак"), які користуються підтримкою держави.

     Випуск  іпотечних цінних паперів у Німеччині  розпочався ще у 1900, проте набув масовості  лише у 2000х роках. У нiмецькiй моделi основним джерелом формування кредитних ресурсiв для iпотечних кредитiв є система ощадних вкладень i лише близько 20% необхiдних коштiв залучається на фондовому ринку [50].  Німецька модель випуску іпотечних цінних паперів характеризується тим, що їх емітентом є універсальний банк, який одночасно виконує роль оригінатора, сервісера, та має спеціальну ліцензію на випуск іпотечних цінних паперів[4].  

           Рис. 2

     Рис. 2 Обсяг випуску іпотечних облігацій у Німеччині протягом

     2003-2009рр [11]

     Важливою  особливістю Німецького ринку цінних паперів є те, що під час фінансової кризи 2008 року емісія іпотечних облігацій не скоротилася, а, навпаки,  порівняно з 2007 роком, її вдалося збільшити до 114%.

     Упровадження  механізму сек’юритизації іпотечних  активів вітчизняними банками також  дасть змогу їм отримувати фінансові  ресурси дешевше, ніж на ринку  єврооблігацій. Передусім тому, що євробони несуть у собі всі ризики, пов’язані з їхніми емітентами. Сек’юритизація передбачає, що активи, які є забезпеченням цінних паперів, виділені в окрему категорію. Тобто, навіть у разі банкрутства банку ці активи можуть бути продані, а грошові кошти повернені кредитору.

     Альтернативна схема – синтетична сек’юритизація, за якої активи залишаються на балансі  банку, стає забезпеченням облігацій, що випускаються. Однак у цьому  разі обсяги власного капіталу поки що не дозволять вітчизняним банкам звертатися до раціональних обсягів облігаційних іпотечних емісій, не порушуючи відповідних економічних вимог.

     Щодо  перспектив розвитку ринку іпотечних  цінних паперів, то через відсутність  потенційних інвесторів з довгостроковим капіталом, єдиним виходом банків та інших кредитних установ є іноземний капітал, проте через несприятливий інвестиційний клімат, ця перспектива є досить туманною у найближчий час. Важливим фактором для подальшого ефективного розвитку ринку іпотечних цінних паперів є підвищення кредитного рейтингу цих фінансових інструментів. Використовуючи досвід зарубіжних країн, можна виділити такі шляхи підвищення довіри з боку інвесторів:

• Страхування неперервності сплати відсотків по іпотечних цінних паперах, тобто, у випадку дефолту, страховик починає замість позичальника виплачувати відсоткову частину.
• Страхове покриття облігацій (surety bonds) – зобов’язання страхової компанії покрити усі втрати незалежно від їх причини. Такий метод є надзвичайно ефективний для тих ринків, які ще не «звикли» до іпотечних цінних паперів.
• Формування спеціального резервного фонду з поступлень від сек’ютеризованих активів [2].

     Наступною важливою умовою подальшого розвитку ринку іпотечних цінних паперів  є удосконалення законодавчої бази, а саме:  забезпечення ефективно діючої і гарантованої реєстрації прав власності (на нерухоме майно).

      Висновки

     Підсумовуючи  вищесказане, можна зробити такі узагальнення:

1. Першочерговим завданням українського уряду повинно бути врегулювання законодавчої бази, яка регламентує випуск та обіг іпотечних цінних паперів.
2. У посткризовий період для відновлення ринку нерухомості та іпотечного кредитування необхідно розробляти нові кредитні програми разом з державною іпотечною установою та банківською системою.
3. Важливим є запровадження національної системи рейтингування іпотечних цінних паперів, що має підвищити кредитний рейтинг цих іпотечних цінних паперів.

Список  використаної літератури

1. Костюченко В., Набок Р. Огляд іпотеки. Україна та ЄС // Вісник НБУ. – 2005. – № 5. – С. 40 – 44
2. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» з 3 лютого 2006 року.
3. Frank J. Fabozzi, Anand K. Bhattacharya, William S. Berline Mortgage-backed securities, products, structuring, and analytical techniques. – Canada: John Wiley & Sons Inc. – 2007. – 317 р.
4. Мошкова М.М. Моделі випуску звичайних іпотечних облігацій в Європі та Україні /                Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №5.
5. Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» з 6 липня 2010 рку.
6. Афанасьєва Т.І. Правовой режим ипотечных ценных бумаг : вопросы теории и практики : диссертация -Иркутск, 2008.- 212 с.
7. Базидевич В.Д., Погорельцева Н.П. Іпотечний ринок: Монографія. – К.: Знання, 2008. – 717с.
8. Дані порталу www.domik.net
9. Бюлетень НБУ. – 2008. - №2. – 166с.  
10. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник (4-тє вид. випр. та доп.) – К.: Т-во "Знання", КОО; Львів; Вид-во Львів. банківського ін-ту НБУ, 2002. – 566 с.
11. European covered bond fact book. – Brussel: ECBC Publication, 2009. – 385p.
12. Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»,
13. Дані порталу http://www.epravda.com.ua

      Додаток 1

     Особливості іпотечних цінних паперів в Україні []