Застосування комп’ютерних технологій в аудиті

   Аудитору необхідно проаналізувати відповідність автоматичних методів контролю, засобам обслуговування комп'ютера і необхідним автоматизованим системам бухгалтерського обліку і картотекам. Аудитор може планувати використання інших засобів в обслуговуванні комп'ютера в тому випадку, коли виконання роботи з використанням автоматичних методів на комп'ютерній техніці клієнта буде неефективним, неекономним і непрактичним, наприклад, з причини несумісності з операційною системою.

   Аудитор повинен керувати процесом використання програми контролю. Таке керівництво забезпечить правильне виконання процедур програми. Специфіка роботи з прикладною програмою контролю буде залежати від параметрів і властивостей самої програми, тому аудитору необхідно:

• ухвалити технічні специфікації і виконати технічний огляд роботи, включаючи використання автоматичних систем;
• зробити огляд засобів керування системою ЕОД підприємства, наприклад можливість внесення виправлень в дереві програми і доступ до бази даних;
• гарантувати відповідну інтеграцію висновків в процес контролю.

   Ефективність перевірки повинна підвищитися при допомозі автоматичних систем з точки зору отримання найкращих доказів. При плануванні перевірки, аудитор повинен розглянути відповідну комбінацію організації і методів контролю при сприянні комп'ютера. Необхідно врахувати фактори, які впливають на прийняття рішень при використанні комп'ютера, а саме:

• знання комп'ютера, кваліфікація і досвід аудитора;
• сумісність автоматичних систем і технічних засобів, на яких програмне забезпечення буде функціонувати;
• ефективність;
• синхронізація у часі.

   Ефективність перевірки може бути покрашена при використанні автоматичних методів з точки зору отримання і оцінки контрольного доказу, наприклад:

• деякі операції можуть бути перевірені більш детально і продуктивно при використанні комп'ютера;
• під час аналітичних процедур можна проаналізувати більш ефективно, а ніж ручним методом результати операцій в звітах і незвичайні величини;
• використання автоматичних систем дає можливість проведення додаткових незалежних процедур більш ефективно для отримання оцінки рівня впевненості в засобах управління і контролю.

   Аудитор як користувач інформації повинен володіти методикою алгоритмізації і постановки задач для наступного програмування їх і розв'язання на ЕОМ спеціалістами іншої галузі.

   Постановка задачі – це формулювання початкових посилань, необхідних для розв'язування задачі, і описання її математичного змісту. У постановці задачі відображаються її організаційно-економічна суть, зміст постановки, періодичність розв'язання, зв'язок задачі з іншими задачами, організація збирання початкових даних або використання наявних у базах даних, часові обмеження на видавання розв'язку задачі.

  Аудитору необхідно володіти методичними прийомами постановки задач, для перевірки достовірності даних, що видає ЕОМ при автоматизованій обробці обліково-економічної інформації, а також для формулювання задач, розв'язання яких на ЕОМ зумовлено потребою ревізії. В зв'язку з цим аудитор повинен глибоко вивчити інформаційне забезпечення АСОІ - сукупність засобів і методів побудови інформаційного фонду.

   Практика аудиторської роботи вимагає застосування електронно-обчислювальної техніки, яка дозволяє звільнити час аудитора для більш глибокого дослідження операцій, підвищити продуктивність праці, покращити якість перевірок, скоротити терміни їхнього проведення.

   В умовах новітніх інформаційних технологій закладена в ЕОМ вхідна інформація може багаторазово використовуватись різними службами, в тому числі і контрольною. Аудитор повинен бути максимально звільнений від виконання розрахункових і технічних операцій і зосередити свою увагу на питаннях контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

   При перевірці одних об'єктів аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформації можуть вживатися загальноприйняті методи аудиту, однак при перевірці інших об'єктів необхідні різні розрахунки і обчислення. У таких випадках розрахунково-обчислювальні операції згідно з завданням аудитор або інший член бригади виконує на обчислювальних машинах. Зустрічні перевірки операцій формалізуються на мову ЕОМ і повністю автоматизуються.

   Необхідність переходу на машинну обробку контрольної інформації викликана насамперед збільшенням обсягу інформації, яка підлягає перевірці. По-друге, для складання звітності з контрольної роботи і обробки великої кількості даних для узагальнення вручну необхідні значні затрати часу. По-третє, несвоєчасне поступлення необхідної інформації ускладнює проведення оперативних і рішучих дій і прийняття необхідних заходів. Усунення такого недоліку допомагає застосування при розрахунках обчислювальної техніки. По-четверте, для розробки на основі наслідків контролю дійових та ефективних заходів з метою покращення роботи перевірених об'єктів, для запобігання фактів крадіжок, зловживань і порушень необхідно провести групування і узагальнення великого обсягу даних та їх глибокий аналіз. Таку роботу практично неможливо виконати без допомоги обчислювальної техніки. Застосування обчислювальної техніки в аудиторській роботі має ряд переваг: зростає терміновість, обсяг й глибина потрібної інформації, розширюється можливість проведення аналізу наслідків аудиту і контролю, підвищується ефективність контролю, що сприяє прийняттю своєчасних рішень не тільки для усунення виявлених недоліків, але і недопущення на інших підприємствах, а також для профілактики крадіжок, зловживань та порушень.

   Методи аудиту документів в умовах новітніх інформаційних технологій базуються на традиційних методах контролю. Всі ці методи в тій чи іншій мірі використовуються при контролі електронного відображення документів в ЕОМ. При перевірці операцій на підприємстві в першу чергу перевіряються повноваження на здійснення операції (підстава), законність її та методологія. Такий аудит, як правило здійснюється в діалоговому режимі спілкування з бухгалтерською програмою, коли інформація видається структуровано у відповідності із запитом аудитора, логічна схема якого показана нижче.

   Використання послуг обчислювальних машин особливо необхідно на ділянках, де проводиться суцільна перевірка масових господарських і фінансових операцій. По суті, при аудиті здійснюється аудит операцій (законності та підстави для їх проведення) і аудит документів (по формі та змісту).

   Ці логічні операції плюс операції циклу використовуються при машинній обробці інформації і являються логічною основою кожної програми автоматизації аудиту.

   Вихідна інформація, як правило, контролюється:

• по діапазону даних;
• по списку діапазону значень;
• з використанням довідників;
• по виконанню логічних співвідношень;
• по відхиленнях від нормальних умов.

2. Основні  процедури та методика перевірки  обліку та фінансової звітності

   На вибір процедур і методик аудиторської перевірки фінансових звітів впливає зміст аудиторського завдання щодо висловлення думки аудитора стосовно цих фінансових звітів.

   МСА пропонують аудиторові звертатися до положень та рекомендацій низки стандартів, таких як: МСА 700 "Висновок незалежного аудитора про повний пакет фінансових звітів загального призначення", МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення".

   Якщо аудиторська перевірка здійснюється вперше або якщо аудиторська перевірка фінансових звітів за попередній період здійснювалась іншим аудитором, а також коли аудитор дізнається про непередбачені обставини, то необхідно отримати достатні та відповідні аудиторські докази щодо залишків на початок періоду.

   Залишки на початок періоду – це ті залишки на рахунках, які існують на початок періоду. Залишки на початок періоду грунтуються на залишках на рахунках на кінець попереднього періоду і відображають результати операцій попередніх періодів та облікової політики, що застосовувалась у попередньому періоді.

   МСА 510 "Перші завдання: залишки на початок періоду" визначає, що для початку завдання з аудиторської перевірки аудитор повинен одержати достатні відповідні аудиторські свідчення про те, що:

• залишки на початок періоду не містять викривлень, які мо­жуть суттєво впливати на фінансові звіти поточного періоду;
• залишки на кінець попереднього періоду були правильно пере­несені на початок поточного періоду, за потреби перераховані;
• постійно застосовується облікова політика або зміни в обліковій политиці були враховані й розкриті належним чином.

   Достатність і відповідність аудиторських доказів, які будуть необхідні аудиторові для оцінювання залишків на початок періоду, залежить від таких факторів:

• облікової політики, якої дотримується суб'єкт господарювання;
• чи була здійснена аудиторська перевірка фінансових звітів попереднього періоду і якщо так, то чи був висновок аудитора змінений;
• характеру рахунків і ризику викривлення фінансових звітів поточного періоду;
• суттєвості залишків на початок періоду для фінансових звітів поточного періоду.

   Аудитор повинен встановити, чи відображають залишки на початок періоду застосування відповідної облікової політики та чи постійно застосовується облікова політика щодо фінансових звітів поточного періоду. За будь-яких змін в обліковій політиці аудитор розглядає, чи були вони належно враховані та розкриті.

   Якщо аудиторська перевірка фінансових звітів попереднього періоду здійснювалась іншим аудитором, аудитор може одержати достатні відповідні аудиторські докази щодо залишків на початок періоду, перевіряючи робочі документи попереднього аудитора. Аудитор, який здійснює перевірку, розглядає професійну компетентність та незалежність колеги. Якщо аудиторський висновок за попередній період був змінений, то в поточному періоді аудитор приділяє особливу увагу чинникам, результатом яких стала зміна висновку.

   Деякі аудиторські докази щодо оборотних активів і поточних зобов'зань можна отримати внаслідок аудиторських процедур поточного періоду. Наприклад, погашення протягом звітного періоду дебіторської (кредиторської) заборгованості, яка була на початок звітного періоду, стане аудиторським доказом її наявності, прав і зобов'язань, повноти та оцінки вартості на початок періоду.

   А от у наявності запасів на початок періоду аудиторові впевнитися складніше. Тому, як правило, потрібні додаткові процедури: спостереження за поточною інвентаризацією запасів та звіряння її результатів із кількістю запасів на початок звітного періоду, перевірка оцінки вартості запасів на початок періоду, а також перевірка валового прибутку і віднесення сум до різних періодів.

   Поєднання перелічених процедур може надати достатні відповідні аудиторські докази щодо залишків на рахунках.

   Призначення аудиту дебіторської (кредиторської) заборгованості – допомогти підприємству сформулювати рекомендації і визначити заходи по ліквідації заборгованості не лише як засобів поліпшення розрахункових операцій, а й фінансового положення підприємства.

   Мета аудиту дебіторської заборгованості – це  підтвердження достовірності, повноти, реальності і законності обліку дебіторської заборгованості та відображення її у звітності.

   Завдання, що стоять перед аудитом:

• оцінити систему внутрішнього контролю за дебіторською заборгованістю, для чого необхідно визначити сильні і слабкі сторони контролю, що впливають на про­ведення щорічних аудиторських процедур;
• оцінити повноту і своєчасність здійснення розрахунків;
• встановити законність здійснення операцій по розрахунках з дебіторами та кредиторами, виконання завдань із зниження дебіторсько-кредиторської заборгованості, обгрунтованості їх списання;
• здійснити контроль за дотриманням встановлених правил інвентаризації розрахунків.

   Джерела інформації для проведення аудиту дебіторської заборгованості є:

• дані первинних документів;
• облікові регістри, Головна книга;
• фінансова звітність;
• договори, накази;
• матеріали перевірок і ревізій податкових органів, органів контрольно-ревізійного управління;
• матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства клієнта;
• дані, отримані аудитором при проведенні процедур контролю;
• письмові і усні заяви працівників підприємства і третіх осіб;
• розрахунки і декларації податкового обліку.