Врегулювання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні

     Відповідно  до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння у торгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТТ.

     До обкладання визначеним антидемпінговим або компенсаційним митом Сторона намагається здійснити все можливе для досягнення конструктивного вирішення проблеми.

     Україною мають надаватися такі орієнтовні пільги:

1. не стягуватись ввізного мита з товарів, імпортованих з Вірменії, Білорусії Грузії, Естонії, Казахстану, Литви, Молдови, Росії, Туркменістану;

     не  стягуватись вивізного мита з  товарів, які поставляються згідно з кліринговими та міждержавними  угодами в межах визначених обсягів.

     У сфері митного оподаткування  варто вжити таких заходів:

• вдосконалення механізму митно-тарифного регулювання шляхом підвищення ефективності використання митного тарифу і класифікації товарів з метою повного нарахування законодавчо встановлених митних платежів;
• розробка порядку погашення заборгованості по митних платежах на

20

основі  переуступки прав погашення боргів;

• введення реєстру банків, які виконують роль гарантів забезпечення сплати митних платежів;
• визначення фіксованої межі митної вартості для нарахування митних платежів з окремих категорій товарів;
• захист українського ринку від недоброякісних товарів, зокрема підвищення ролі контролюючої функції митних органів за дотриманням правил сертифікації імпортованої продукції;
• розвиток митно-тарифних методів сприяння залученню іноземних інвестицій, у тому числі шляхом використання митних режимів переробки, які стимулюють розвиток міжнародної кооперації виробництва на підставі довгострокових контрактів і угод;
• вдосконалення нормативно-правової бази функціонування митної системи шляхом забезпечення взаємозв’язку норм і принципів митного законодавства із зовнішньоекономічним, податковим, валютним, цивільним, карним, транспортним законодавством у частині, що стосується митної справи;
• вдосконалення митної системи через уніфікацію механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до вимог СОТ з урахуванням економічних інтересів України.

     Поступове реформування непрямого оподаткування  України дозволить отримати низку  вигод для держави, таких як досягнення європейської податкової гармонізації, зближення України до держав-членів Європейського Союзу, нівелювання  міжнародної податкової конкуренції, збільшення доходів Державного бюджету  внаслідок збільшення надходжень непрямих податків тощо. 
 
 
 
 

21

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет

ім. Вадима Гетьмана

Криворізький економічний інститут 
 
 
 
 

кафедра бухгалтерського обліку та аудиту 
 
 
 

Реферат

на  тему:

«Шляхи вдосконалення непрямого оподаткування в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                   студентки 3 курсу

                                                                        обліково-економічного факультету 

                                                                        групи6.509–3

                                                                        Ковалик К.І.

                                                                         
 
 
 
 
 
 

                                           
 
 
 

м. Кривий Ріг

2010 р.

     ВСТУП 

     Україна як держава, як і будь-яка інша, не може існувати без доходів, необхідних для виконання покладених на неї  функцій. Головним джерелом доходів  України є податкові надходження, що формують найбільшу частку доходів  бюджету.

     Найбільші доходи Україні приносять непрямі  податки, які характеризуються стійкими надходженнями. В інтересах держави  є збільшення її доходів, значною  мірою шляхом підвищення ставок непрямих податків з одного боку та недопущенням різкого зростання податкового  навантаження на споживання, з іншого боку, оскільки при підвищенні податкового  навантаження на економіку країни відбувається зниження платоспроможності споживачів, зменшення споживання на ринку товарів  і послуг та, зрештою, зменшення сплачуваних  сум непрямих податків.

     Основною  специфікою непрямих податків, що вони можуть використовуватись як регулятор  цін. Саме через рівень цін держава  справляє вплив на реальні доходи споживачів. Врешті-решт непрямі податки  дають змогу регулювати платоспроможний  попит як невід’ємну складову ринкової рівноваги.

     За  допомогою ставок податку на додану вартість держава може як стимулювати  попит споживачів, в період кризової економіки, так і стримувати –  в період надмірного піднесення економіки. За допомогою ставок акцизного збору  держава обмежує споживання шкідливих  для населення товарів, а також  обкладає товари розкоші, споживачі  яких спроможні сплатити ці податки. За допомогою ставок мита, держава  регулює експортно-імпортні операції, стимулюючи експорт та захищаючи  національних товаровиробників від  конкуренції імпортованих товарів.

     Непряме оподаткування в сучасних умовах повинне стимулювати економічний  розвиток країни, сприяти створенню  умов для залучення інвестицій, розвитку приватного бізнесу, сприяти зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доходів до Державного бюджету тощо. Тому, дослідження непрямого оподаткування в Україні є актуальним.

     Мета  дослідження полягає у визначенні шляхів вдосконалення непрямого  оподаткування в Україні на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики.

     Для досягнення поставленої мети дослідження  необхідно виконати такі завдання:

     - визначити сутність непрямого  оподаткування;

     - дослідити особливості нарахування  і сплати податку на додану  вартість;

     - вивчити акцизний збір та мито;

     - дослідити роль непрямих податків  у формуванні доходів Державного  та Зведеного бюджетів України;

     - проаналізувати динаміку та структуру  надходжень непрямих податків  в Україні;

     - оцінити ефективність непрямого  оподаткування в Україні;

     - проаналізувати шляхи врегулювання  бюджетного відшкодування на  додану вартість в Україні;

     - запропонувати шляхи наближення  України до Європейського Союзу  у сфері непрямого оподаткування;

     - визначити шляхи реформування  непрямого оподаткування в Україні.

     Об’єктом  дослідження є система непрямого  оподаткування в Україні, а предметом  – ефективність її функціонування.

     У процесі дослідження було використано  такі методи, як аналітичний, статистичний, графічний, табличний, аналіз, метод  аналогії. 
 
 
 
 

ЗМІСТ

стор.

Вступ........................................................................................................................3

1. Врегулювання бюджетного відшкодування податку на додану вартість        в Україні...........................................................................................................5

2. Наближення України до Європейського Союзу у сфері непрямого оподаткування..................................................................................................10

3. Реформування системи непрямого оподаткування в Україні.....................16

Висновки..........................................................................................................22

Список  використаних джерел.........................................................................26 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ 

     Непряме оподаткування відіграє важливу  роль в Україні, перш, за все, формуючи найбільшу частку доходів Державного бюджету України.

     Непряме оподаткування в Україні представлене трьома податками: податком на додану вартість, акцизним збором та митом.

     Податок на додану вартість – форма акцизу, яка зберігає переваги багаторівневого  податку з обороту щодо оподаткування  усіх ступенів руху товару, але одночасно  ліквідовує його основний недолік –  кумулятивний ефект.

     Акцизи  являють собою непрямі податки  на окремі товари (продукцію), визначені  законом як підакцизні, які включаються  до ціни цих товарів (продукції).

     Мито  – це вид митного платежу, що стягується з товарів, переміщуваних через  митний кордон держави (тих, що вивозяться або слідують транзитом).

     Поява непрямих податків на території відбулась  ще за часів Київської Русі, коли було здійснено першу податкову  реформу, проте докорінний розвиток непрямого оподаткування відбувався у період незалежності України, зокрема  в той час, коли зміщується акцент з прямих податків на непрямі.

     Роль  непрямих податків у формуванні Зведеного  бюджету України полягає у  тому, що непрямі податки становлять близько 40 % у структурі його доходах  у 2009 році. Проте, оскільки непрямі податки  зараховуються до Державного бюджету України, окрім акцизного збору із вироблених в Україні товарів (за винятком нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується зареєстрованими платниками в Автономній Республіці Крим, тому їх значення найбільш яскраво розкривається через роль формування Державного бюджету України, який вони формують наполовину за останні

22

три досліджувані роки. Найбільш бюджетоутворюючим непрямим податком є податок на додану вартість, що формував близько 38 % Державного бюджету  України. На 12 % Державний бюджет України  формується акцизним збором і митом  на 8 і 3 % відповідно.

     Серед найважливіших тенденцій непрямих податків протягом 2007-2009 років були:

• різке зростання надходжень податку на додану вартість у 2008 році на 55 % внаслідок скасування низки пільг з цього податку;
• помітне зростання надходжень акцизного збору у 2008 році на 22,3 %, що забезпечене зростанням деяких ставок акцизного збору;
• значне зростання митних надходжень на 22,7 % у 2008 році внаслідок розгортання імпортних операцій та посиленим контролем за зловживаннями при перетині митного кордону;
• деяке зниження надходжень податку на додану вартість у 2009 році на 8,1%, що головним чином спричинене зниженням валового внутрішнього продукту України внаслідок світової та економічної кризи;
• стрімке зростання надходжень акцизного збору у 2009 році на 72,9 %, що обумовлене підвищенням ставок акцизного збору;
• суттєве зниження митних надходжень у 2009 році на 40,7 % внаслідок наданих пільг з цього податку у рамках міжнародного співробітництва.