Врегулювання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2011 в 13:38, реферат

Описание работы

Проблема відшкодування податку на додану вартість в останні роки стала одним з макроекономічних чинників гальмування економіки України. Затримуючи кошти, держава вилучає ліквідні ресурси підприємств для фінансування державних витрат. Причому, проблема відшкодування ПДВ особлива загострилась в умовах кризи та зростаючого дефіциту бюджету.

Работа содержит 1 файл

податковий реферат.docx

— 70.77 Кб (Скачать)

     У 2008 році прийнято Закон України від 25.12.2008 №797 «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування», яким

12

передбачено поетапне підвищення ставок акцизного  збору вин та сигар тощо та підвищення ставок акцизного збору на бензини  моторні, а також на деякі транспортні  засоби.

     Країни-члени  Європейського Союзу в цілому характеризуються високим податковим тиском відповідно до даних останнього випуску «Government finance statistics» - 2010. Необхідно порівняти податкові системи України та країн-членів Європейського Союзу протягом 2007-2009 років, аби проаналізувати рівень наближеності України до Євроінтеграції.

     Насамперед, проаналізуємо рівень оподаткування  в Україні та в країнах Європейського  Союзу, що дозволить оцінити частку валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через систему оподаткування  в Україні та в країнах-членах ЄС (рис. 3.4). Слід зазначити, що розрахований рівень оподаткування не включає  в себе загальнодержавних внесків  і зборів на соціальне та пенсійне страхування.

     Таким чином, можемо помітити, що рівень оподаткування  в Україні є дещо нижчим, аніж в країнах ЄС. Причому спостерігаються  дещо різні тенденції цього показника  в Україні та ЄС за досліджувані роки: у країнах-членах ЄС рівень оподаткування  поступово знижувався протягом 2007-2009 років, тоді як в Україні він мав  змінний характер.  

     

     Рис. 3.4. Рівень оподаткування України  і країн-членів Європейського Союзу  за 2007-2009 роки

     13

     У 2007 році рівень оподаткування економіки  України склав 22, 4 % ВВП, натомість  у країнах ЄС він був вищим  на 4,7 %, становлячи 27,1 % ВВП. У 2008 році рівень оподаткування в Україні помітно  підвищується на 1,6 % ВВП , склавши 24 %, тоді як в країнах ЄС він дещо знизився на 0,5 %, склавши 26,6 % ВВП, в результаті чого, рівень оподаткування України  ближче наблизився до рівня оподаткування  ЄС, будучи нижчим лише на 2,6 % ВВП.

     У 2009 році, рівні оподаткування як в Україні, так і в ЄС знизились, причому на однакову частку у ВВП  – 1,3 %, при цьому рівень оподаткування  в ЄС складав 25,3 % ВВП, тоді як в Україні  він був нижчим на 2,6 %, складаючи 22,7 % ВВП.

     Зниження  рівня оподаткування в країнах  ЄС та в Україні у 2009 році на 1,3 % ВВП  було спричинене наслідками світової фінансової та економічної кризи  другої половини 2008 року. Зокрема, у 2008 році знизились податкові надходження  країн ЄС на 1,1 % , тоді як в Україні вони зросли на 40,9 %, внаслідок підвищення ставок акцизів. У 2009 році податкові надходження знизились як в країнах ЄС, так в Україні на 9,9 % та 8,4 % відповідно, а також знизився валовий внутрішній продукт на 5,6 % і 3,5 % відповідно. Таке суттєве падіння доходів держав від податкових надходжень і спричинило зниження їх рівня оподаткування.

     Отже, рівень оподаткування в Україні  наближується до рівня оподаткування  країн ЄС та в останні роки нижчий лише на 2,6 % ВВП. Далі зосередимо увагу  на частки непрямих податків у ВВП  країн ЄС та України (рис. 3.5). 
 
 
 
 
 
 

14

     

     Рис. 3.5. Частка непрямих податків у валовому внутрішньому продукті країн-учасниць ЄС та України за 2007-2009 роки

         Таким чином, рівень непрямого оподаткування в Україні та в країнах ЄС протягом 2007-2009 років незначно відрізняється, причому з тенденцією до ближчого наближення.

     Рівень  непрямого оподаткування в країнах  ЄС у 2007 році становив 13,5 %, проте 2008-2009 роках зазнав деякого зниження: на 0,4 і 0,3 % ВВП відповідно, становлячи у 2009 році 12,8 % ВВП. Таке зниження спричинене зменшенням надходжень непрямих податків на 2,3 і 7,1 % у 2008-2009 роках відповідно. Водночас, в Україні зростання  рівня непрямого оподаткування  у 2008 році на 1,2 % ВВП, склавши 12,3 % ВВП, відбулось  саме за рахунок зростання надходжень непрямих податків на 46,5 % внаслідок  підвищення ставок акцизних зборів. А  у 2009 році рівень непрямого оподаткування  в Україні не зазнав змін, залишившись  на рівні 2008 року 12,3 % ВВП, проте, варто  зазначити, що у цьому році знижуються надходження непрямих податків на 3,6 % та валовий внутрішній продукт  на 3,5 %.

     Таким чином, рівень непрямого оподаткування  України протягом 2007-2009 років суттєво  зблизився з рівнем оподаткування  країн-членів ЄС, що свідчить про успішні  результати вжитих заходів України  з питань адаптації податкового  законодавства України до законодавства  держав-членів Європейського Союзу  у сфері непрямого оподаткування. 

     15 

     3. Стратегія реформування  непрямого оподаткування  в Україні 

     На  сьогодні актуальними питаннями  для України є побудова сучасної конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки, інтегрованої в  ЄС, забезпечення сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній  основі, реалізація збалансованої бюджетної  та соціальної політики держави. Досягнення зазначеної мети можливе лише за умови  реалізації виваженої державної  податкової політики, що враховуватиме  міжнародну податкову конкуренцію  і європейську податкову гармонізацію.

     Основними напрямами реформування податкової системи України є:

  • забезпечення нейтральності податків;
  • зміщення акцентів з прямих податків на непрямі;
  • усунення подвійного оподаткування одних і тих самих доходів;
  • скорочення податкових пільг (преференцій) юридичним особам та надання пільг фізичним особам виключно з урахуванням рівня їх річного доходу незалежно від професійної або галузевої ознаки;
  • створення рівних умов господарювання для суб’єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності;
  • забезпечення економічної ефективності, фіскальної достатності, соціальної справедливості та рівності усіх перед законом, запобігання будь-яким проявам податкової дискримінації;
  • забезпечення уніфікації та спрощення звітності, зокрема зменшення обсягів та періодичності її подання;
  • забезпечення адміністративної простоти, економічності і стабільності системи оподаткування;
  • гармонійного поєднання інтересів держави та платників податків;
  • гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.

16

     Одним з основних спрямувань реформування податкової системи України є  реформування непрямого оподаткування  України.

     Податок на додану вартість повинен стати  основним гарантованим джерелом надходжень до державного бюджету. З метою приведення зазначеного податку у відповідність  з міжнародними вимогами необхідно  забезпечити:

  • охоплення базою оподаткування всіх кінцевих споживчих витрат;
  • справляння податку на додану вартість та скорочення пільг (преференцій) щодо його сплати;
  • запобігання диференціації основної ставки зазначеного податку;
  • дотримання “правила першої події.

     Пріоритетним  є розв’язання проблеми своєчасного  відшкодування податку на додану вартість шляхом удосконалення механізму  його стягнення і системи адміністрування, порядку реєстрації платників податків та методів здійснення податкового  контролю, а також визначення підстав  і строків проведення камеральних  та планових (позапланових) перевірок.

     З метою забезпечення ефективності сплати податку на додану вартість вирішується  питання організації його відшкодування. Викривлення процесу відшкодування  податку на додану вартість призводить до значних втрат платників податків, примушує сумлінних платників податків застосовувати схеми його оптимізації  та суттєво впливає на конкурентоспроможність експортного сектору економіки.

     У рамках реформування податку на додану вартість необхідно вжити заходів  до:

  • зменшення кількості пільг (преференцій) із сплати податку та приведення їх до переліку типових звільнень (в т.ч. з урахуванням соціальної спрямованості), що застосовуються у міжнародній практиці (ЄС, ГАТТ/СОТ); врегулювання питання щодо застосування спеціальних режимів оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, рибальства;

    17

  • відмова від вексельної форми проведення розрахунків;
  • досягнення максимальної нейтральності зазначеного податку шляхом чіткого відокремлення порядку оподаткування операцій, у тому числі пов’язаних з переміщенням товарів через митний кордон України, наданням туристичних послуг, ввезенням (вивезенням) на митну (з митної) території давальницької сировини та вивезенням (ввезенням) виробленої з неї готової продукції, а також операцій, які проводяться нерезидентами, зокрема у сфері інформаційних технологій;
  • удосконалення правових норм щодо реєстрації платників податку;
  • удосконалення порядку оподаткування операцій з надання послуг та операцій, пов’язаних з реорганізацією підприємств;
  • забезпечення подання податкової звітності в електронному вигляді, зокрема удосконалення процедури її приймання і обробки, проведення моніторингу та ґрунтовного аналізу.

     Наступним важливим кроком під час реформування непрямого оподаткування є реформування акцизного збору, система справляння якого на сьогодні має ряд системних  недоліків, які можливо усунути  шляхом:

    • поступового збільшення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів у результаті підвищення ставок акцизного збору на алкогольні напої, тютюнові вироби та збільшення мінімального податкового зобов’язання із сплати акцизного збору в твердих сумах з метою обмеження споживання таких товарів;
    • систематизації та застосування єдиних методологічних підходів у законодавстві щодо справляння акцизного збору, зокрема розроблення єдиного нормативно-правового акта, в якому визначається з урахуванням основних вимог Директив Ради ЄС та Угод ГАТТ/СОТ перелік підакцизних товарів, термінологія, база та об’єкти оподаткування;
    • спрощення податкової системи шляхом заміни збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію і

18

збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого  тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності на акцизний збір на електроенергію та природний газ;

    • запровадження з урахуванням міжнародного досвіду нульової ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів, побутової хімії, продукції технічного призначення, біоетанолу та виробництва біопалива, за умови застосування системи здійснення контролю за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів за принципами Європейського Союзу;
    • включення до складу алкогольних напоїв пива солодового з метою посилення вимог до його виробництва та обігу;
    • здійснити законодавче визначення поняття «слабоалкогольні напої» з метою приведення національного законодавства у відповідність з вимогами acquis communautaire Європейського Союзу та підвищення фіскального потенціалу акцизного збору;
    • запровадження механізму реєстрації платників акцизного збору, що виробляють, імпортують та продають підакцизні товари, створення бази даних про платників податків та єдиної системи здійснення контролю за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів із застосуванням принципів ЄС;
    • приведення законодавства з питань здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у відповідність із законодавством ЄС;
    • поступового підвищення ставок акцизного збору на алкогольні напої у результаті застосування коригуючи коефіцієнтів відповідно до індексів споживчих цін, динаміки зростання ринків та курсу валют;
    • запровадження єдиної ставки на бензини моторні.

     Орієнтація  на ринкову модель господарювання з  поступовим входженням країни до світового  економічного простору, збільшення

19

кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активності на зовнішньому  ринку не тільки значно розширили  спектр функціональних завдань митної системи, але й зумовили необхідність її докорінної перебудови.

     Митна політика України має орієнтуватися  не на роз’єднання країн митними  бар’єрами, а на зближення їх шляхом спрощення та уніфікації митних процедур відповідно до норм міжнародного права; основна діяльність має спрямовуватися на захист економічних інтересів  України; митна система повинна  бути переорієнтована на перенесення  основних об’єктів контролю і митного  оформлення всередину території, до місць безпосередньої концентрації вантажовідправників і вантажоотримувачів.

Информация о работе Врегулювання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні