Врегулювання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні

     1. Врегулювання бюджетного  відшкодування податку  на додану вартість  в Україні 

     Проблема відшкодування податку на додану вартість в останні роки стала одним з макроекономічних чинників гальмування економіки України. Затримуючи кошти, держава вилучає ліквідні ресурси підприємств для фінансування державних витрат. Причому, проблема відшкодування ПДВ особлива загострилась в умовах кризи та зростаючого дефіциту бюджету.

     Право на бюджетне відшкодування податку  на додану вартість має платник цього  податку, податковий кредит з ПДВ  якого, що задекларований у податковій декларації з податку на додану вартість, перевищує його податкові зобов’язання.

     За  результатами 2007-2009 років (рис.3.1) обсяги відшкодованого податку на додану вартість його платникам складали близько  третини збору цього податку. 

     

     Рис.3.1. Динаміка частки бюджетного відшкодування  з податку на додану вартість у  загальній сумі збору цього податку  в Україні за 2007-2009 роки 
 
 
 

                                                              5 
          У 2007 році було зібрано 78,3 млрд. грн. податку на додану вартість в Україні, 24 % з яких було відшкодовано, тобто в Державному бюджеті України залишилось 76 % мобілізованих коштів з цього податку, у 2008-2009 роках частка такого відшкодування зросла на 3 %, склавши 27 % і 30 % відповідно.

     Обсяги  відшкодованого ПДВ, з одного боку, вказують на кошти, що зменшують доходи Державного бюджету України, а отже, знижують фіскальну значущість податку  на додану вартість, а з іншого боку, вказують на зростання частки повернення ПДВ його платникам у передбачених випадках.

     Протягом  останніх років держава має вагому заборгованість перед підприємствами України з приводу бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість (рис. 3.2) . 

     

     Рис.3.2. Динаміка відшкодованих та невідшкодованих  сум з податку на додану вартість Державного бюджету України за 2007-2010 роки 

     Щороку  обсяг невідшкодованих сум з  податку на додану вартість накопичується  швидкими темпами. У 2007 році заборгованість держави з невідшкодованого ПДВ  становила 8,6 млрд. грн., у 2008 році - зросла майже на половину - 48,9 % або 4,2 млрд. грн., складаючи 12,8 млрд. грн., у 2009 році набула рекордного приросту у розмірі 70,8 % або 9,05 млрд. грн., складаючи 21,8 млрд. грн. За даними Секретаріату Президента України за

                                      6

три місяці поточного 2010 року заборгованість держави  з повернення податку на додану вартість накопичилась ще на 3,8 млрд. грн. або 17 %.

     Протягом  досліджуваних років навіть планових сум відшкодувань не вистачає на покриття усієї заявленої суми податку  на додану вартість, внаслідок чого утворюється заборгованість держави. Причому, незначні перевиконання планового  бюджетного відшкодування ПДВ у 2007-2008 роках не були достатніми для  покриття боргу з бюджетного відшкодування, а у 2009 році було недовиконання планового  бюджетного відшкодування на 2 млрд. грн., за рахунок яких, за підсумками Міністерства Фінансів України, держава  збільшувала доходи Державного бюджету, покриваючи його дефіцит.

     У поточному 2009 році проблема відшкодування ПДВ поглибилась, адже на 2010 рік заплановано відшкодування на суму всього на 20,9 млрд. грн., тоді як заборгованість станом на 1 березня 2010 року є значно вищою - на 4,7 млрд. грн. Це означає, що у цьому році поточну заборгованість з невідшкодованого податку на додану вартість не буде повністю відшкодовано. Бюджетна заборгованість у 2010 році щонайменше складатиме 4,7 млрд. грн., якщо в умовах активізації експорту не очікувати зростання збору внутрішнього ПДВ та не розраховувати на подальші заявлені суми ПДВ на відшкодування з Державного бюджету України.

     Про глибину проблеми відшкодування  податку на додану вартість також  свідчить розрахований показник співвідношення відшкодованих сум ПДВ з Державного бюджетну до бюджетної заборгованості з цього податку (рис. 3.3).

     У 2007 році державі необхідно було збільшити  обсяги відшкодування ПДВ майже  на половину (45,5 %) з метою повного  відшкодування заборгованих сум  податку на додану вартість. У 2008 році частка заборгованого ПДВ у сумі відшкодованого ПДВ помітно знизилась  на 8,3 %, склавши 37,2 %, що було спричинене стрімким зростанням обсягів

7

відшкодувань (рис. 3.2), яке дещо гальмувало зріст  заборгованого ПДВ, що погашалось.

     У 2009 році ситуація з непогашення ПДВ  суттєво погіршилась, оскільки бюджетна заборгованість з ПДВ склала більше половини (63,3 %) суми ПДВ, яка була відшкодована. 

     

     Рис. 3.3. Динаміка співвідношення невідшкодованих  сум податку на додану вартість до відшкодованих в Україні за 2007-2009 роки 

     Саме  у 2009 році обсяги з відшкодування  ПДВ майже не зросли порівняно  з 2008 роком, більше того, з недовиконанням плану відшкодувань на 2 млрд. грн. У  свою чергу, при відшкодуванні у 2010 році запланованої суми ПДВ у  розмірі 20,9 млрд. грн. (рис. 3.2) при бюджетній  заборгованості 25,6 млрд. грн. показник співвідношення невідшкодованих сум  ПДВ до відшкодованих станом на 1 березня 2010 року складатиме 122,8 %, іншими словами, при здійсненні планових річних відшкодувань ПДВ було б погашено лише 81,6 % бюджетної заборгованості цього податку за перші три  місяці 2010 року.

     З кожним роком в Україні накопичення  суми заборгованості держави з відшкодування  ПДВ веде за собою низку негативних наслідків як для держави, так  і для підприємств:

     - затримуючи кошти, держава, ніби  збільшує свої доходи, але водночас  збільшує заборгованість, яку необхідно  повернути;

8

     - вилучення з економіки значного  ресурсу, який є одним із  факторів погіршення фінансового  стану суб’єктів господарювання;

     - стримуються експортні операції  платників ПДВ;

     - не стимулюються інвестиційні  надходження в економіку України.

     Можливими причинами зростання заборгованості з відшкодування ПДВ є:

     - недостатність бюджетних коштів, необхідних для відшкодування  дебетового сальдо податку на  додану вартість, адже, як попередньо  досліджувалось, у 2009 році держава  недовиконала планові обсяги  відшкодування податку на додану  вартість;

     - наявність значної кількості  заявок на незаконне відшкодування;

     - тривалі терміни перевірок схем  по ланцюгу постачання товарів  до товаровиробників;

     - скасування податкових векселів;

     - зміни, внесені до Закону України  «Про податок на додану вартість»  у 2005 році у частині скасування  нарахування пені за затримку  відшкодування ПДВ у строки, визначені  законом, у розмірі 120% облікової  ставки НБУ.

     У той же час, при вирішенні проблеми відшкодування ПДВ не слід повертатись  до шляху вирішення застосованого  у 2004 році. Порушення чинного законодавства  з оподаткування та Бюджетного кодексу  при прийнятті рішень Верховною  Радою України та Кабінетом Міністрів  України щодо нового механізму погашення  простроченої бюджетної заборгованості з повернення ПДВ шляхом оформлення її державними цінними паперами, створили нерівні умови перед законом  для суб'єктів права щодо відшкодування  їм інших боргових зобов'язань держави  і широке поле для корупційних  дій.

     Внаслідок згаданих порушень було створено нерівні  умови для платників податків: оскільки одним відшкодування заборгованості з ПДВ у 2004 році здійснювалося  у грошовій формі, а іншим - цю заборгованість було

     9

реструктуризовано на п'ять років.

     У свою чергу, прострочена бюджетна заборгованість продовжувала накопичуватися, Державний  бюджет України та підприємства-набувачі ОВДП-ПДВ отримали від реалізації цього механізму значні фінансові  збитки: Державний бюджет став додатково  обтяжений обслуговуванням випущених  ОВДП-ПДВ протягом п’яти років, що обмежує можливості держави фінансувати  видатки соціального та інвестиційного спрямування.

     Натомість вигоду від реалізації цього механізму отримали фінансові посередники, у тому числі нерезиденти, які придбали державні цінні папери із значним дисконтом, а також Державна податкова адміністрація України, яка переклала невиконані бюджетні зобов'язання перед платниками податків на державний борг України.

     Не  варто говорити про повне (100 %) відшкодування  податку на додану вартість, адже в  такому разі воно не лише втратить свою фіскальну значущість, але його існування  втратить сенс.

     Щоб наблизитись до ефективного варіанту, необхідний такий рівень бюджетного відшкодування, який, по-перше, підтвердить  фіскальну значущість цього податку, і, по-друге, визначатиметься об’єктивними умовами виробництва з урахуванням  його обсягів і структури, обсягів  експорту, складу пільг тощо. 

     2. Наближення України  до Європейського  Союзу у сфері  непрямого оподаткування 

     Відповідно  до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства  України до законодавства Європейського  Союзу» № 1629-IV від 18 березня 2004 року Україна стала на шлях Євроінтеграції, передумовою якого є адаптація законодавства України, зокрема у сфері митного права та податків, включаючи непрямих.

10

     Відповідно  до положень статті 51 Угоди про партнерство  та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством  та їх державами-членами, яка підписана  від імені України 14 червня 1994 року та набула чинності у березні 1998 року, Україна взяла на себе зобов’язання вживати заходів для забезпечення того, щоб національне законодавство  поступово було приведене у відповідність  до законодавства Європейського  Співтовариства, що є важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між сторонами.

     Протягом 2003 – 2004 років Законами України було прийнято ряд норм, які частково наблизили законодавство України  у сфері оподаткування до вимог  системи угод СОТ та законодавства  ЄС, зокрема:

     - щодо запровадження змішаної  системи оподаткування тютюнових  виробів;

     - введення акцизних складів з  метою покращення механізму адміністрування  акцизного збору, контролю за  виробництвом, обігом та цільовим  використанням спирту етилового.

     У 2005 році з метою забезпечення дотримання принципів рівності та недопущення  будь-яких проявів податкової дискримінації виключено зі спеціального законодавства норм щодо пільгового оподаткування, в тому числі з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита і плати за землю у спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку.

     Також скасовано пільги з оподаткування податком на додану вартість підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них; підприємств суднобудівної промисловості для будівництва морських, річкових суден та інших плавучих засобів; на товари (крім підакцизних), що ввозяться з метою виготовлення боєприпасів, їх елементів та виробів спецхімії; підприємств концерну “Бронетехніка України” на матеріали, устаткування і комплектуюче обладнання, що використовуються для

11

виробництва броньованих бойових машин і  комплектуючих виробів до них; підприємств, визначених Законом України “Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні” на матеріали, комплектуючі вироби і обладнання, що використовуються для потреб розробки, виробництва авіаційної техніки  та надання послуг. Водночас, запроваджено мораторій на 5 років щодо надання нових та розширення існуючих пільг з податку на додану вартість.

       Скасовано звільнення від сплати акцизного збору на період до 01.01.07 оборотів з реалізації легкових, вантажно–пасажирських автомобілів і мотоциклів, що виробляються українськими підприємствами усіх форм власності та комплектуючі до них; пільгові ставки на спирт етиловий, що використовується для забезпечення лікувально–діагностичного процесу, виготовлення оцту спиртового, лікарських засобів, та спирт етиловий неденатурований (технічний).

     Протягом 2006-2008 років у сфері непрямого  оподаткування прийнято закони з метою наближення ставок акцизного збору до рівня, передбаченого у директивах ЄС. Зокрема, у 2006 році збільшено ставки акцизного збору на спирт етиловий, коньяк та тютюнові вироби; скасовано дискримінаційні ставки акцизного збору на імпортовану виноробну продукцію; збільшено ставки акцизного збору на пиво солодове з 0,27 до 0,31 грн. за літр; встановлено знижену ставки акцизного збору у розмірі 42 євро за 1000 кг на бензини моторні сумішеві з вмістом біоетанолу. Протягом 2008 року було підвищено ставки акцизного збору на сигарети без фільтра, цигарки, а також сигарети з фільтром; збільшено розмір мінімального податкового зобов’язання із сплати акцизного збору на сигарети без фільтру, на сигарети з фільтром.