Виявлення помилок і шахрайства

    2. Інформація достатня;

    3. Дані адекватності і достовірності.

    4. Фінансова звітність складена  на основі дійсних облікових  даних.

    5. Фінансова документація підготовлена згідно з прийнятою на підприємстві обліковою політикою.

    6. Фінансова звітність складена  належним чином за формою у  встановленому порядку.

    Аудитор повинен надати вичерпну інформацію, необхідну для цілей аудиту. Дані перевірки повинні свідчити про її адекватність та достовірність. Фінансову звітність потрібно складати належним чином.

    У ході перевірки суцільним способом повинні перевірятися такі документи: рахунки, платіжні доручення, касові ордери, накладні, якісні посвідчення, податкові накладні, меморіальні ордери та оборотно-сальдові відомості, та звітність підприємства.

    Порядок складання аудиторських висновків

    За  формою та змістом аудиторський висновок повинен відповідати певним вимогам, передбаченим Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. №3126-ХІІ. Аудиторський висновок визначається як «офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми),містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності». Законом передбачено, що аудиторський висновок, складений аудитором іноземної держави для офіційного подання, повинен бути підтверджений аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним законодавством.

    Результати  перевірки бухгалтерського балансу  та річної звітності в Україні  оформлюються за вимогами до міжнародного стандарту аудиту 800 «Аудиторський  висновок при виконанні завдань  з аудиту спеціального призначення».

    Згідно  зі статтями 7 і 21 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитор  має право провести перевірку  бухгалтерської річної звітності суб'єкта господарювання з метою надання  висновку про достовірність і  реальність представленої інформації і її підтвердження або не підтвердження. МСА 800 регулює основні принципи, за якими складається висновок аудитора. В ньому зазначається, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів, для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність.

    Аудиторський  висновок повинен містити в собі чітке уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Він складається у довільній формі, але обов'язково в ньому мають бути такі розділи:

    • заголовок;

    • вступ;

    • масштаб перевірки;

    • висновок аудитора про фінансову  звітність;

    • дата аудиторського висновку;

    • адреса аудиторської фірми;

    • підпис аудиторського висновку.

    У вступі відображається: інформація про  склад перевіреної звітності  та дату її складання; про розподіл відповідальності між керівництвом підприємства, яке перевірялося та обґрунтованість аудиторського висновку при складанні звітності аудитором.

    Масштаб перевірки містить відомості  про критерії якості аудиту (вимоги нормативів, що діють в Україні, або міжнародні стандарти аудиту); зауваження щодо планування і перевірки з достатнім ступенем впевненості щодо відсутності суттєвих помилок у звітності; методику дослідження (тестування) бухгалтерських принципів оцінки статей звітності, методологію обліку, що використовується на підприємстві.

    Під час аудиторської перевірки аудитор повинен здійснювати оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор має керуватися міжнародним стандартом аудиту 320 «Суттєвість в аудиті».

    У цьому розділі можна навести  такі висловлювання:

    «Ми провели нашу перевірку згідно з  вимогами Закону України «Про аудиторську  діяльність» та міжнародного стандарту  аудиту 320 «Суттєвість в аудиті» Ці законодавчі акти вимагають, щоб планування та проведення аудиту було спрямоване на одержання розумних підтверджень щодо відсутності у фінансовій звітності суттєвих помилок. Під час аудиту зроблено дослідження шляхом тестування доказів на обґрунтування сум та інформації, розкритих у фінансовому звіті, а також оцінку відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні, чинним протягом періоду перевірки. Крім того, шляхом тестування здійснено також оцінку відповідності даних звітності з метою оподаткування бухгалтерського обліку. На нашу думку, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку».

    У висновку аудитора про перевірену фінансову звітність висвітлюється аудитором оцінка перевіреної звітності, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

    У висновку надається уточнення поняття  «дата аудиторського висновку». За міжнародним стандартом аудиту 800 аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки.

    Дата  на аудиторському висновку представляється  на той самий день, коли керівництво  підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку повинна проставлятися або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

    У висновку аудитор має висловити  власну думку з приводу:

    • вичерпності та достатності одержаної аудитором інформації;

    • узгодженості системи бухгалтерського  обліку з чинними нормативами та законодавчими актами;

    •  відповідності фінансової звітності  даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам. Пояснення повинні бути викладені наприкінці аудиторського висновку.

    За  Законом України «Про аудиторську  діяльність» прийом-здача аудиторського висновку повинні оформлятися актом.

    Слід  зауважити, що деякі аудиторські  фірми (аудитори) не складають окремий документ про прийом-здачу аудиторського висновку, а вказують необхідні реквізити на останньому аркуші аудиторського висновку.

    Аудиторський  висновок складається у трьох  примірниках. Перший та третій передається  замовнику, а другий — виконавцю. У другому при мірнику необхідно проставити підпис та розшифровку підпису замовника та виконавця.

    Крім  того, у висновку слід проставити печатку  замовника та виконавця.

    Складання аудиторського висновку завершується аудиторською перевіркою.

    5. Складання аудиторських висновків спеціального призначення та оцінка фінансової інформації

    Міжнародний стандарт 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення» включає  такі розділи:

    • вступ;

    • загальні міркування;

    • висновки щодо фінансових звітів, складених відповідно до все охопленої основи бухгалтерського обліку, іншої ніж міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку;

    • висновки щодо компонентів фінансових звітів;

    • висновки щодо узагальнених фінансових звітів;

    • приклади, висновки щодо фінансових звітів, складених відповідно все охопленої основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку.

    При плануванні тематичного аудиту аудитор  повинен чітко уявляти мету інформації про складання висновку, а також про майбутніх користувачів інформації. Висновок аудитора за результатами тематичного аудиту складається у задовільній формі, але він повинен включати основні його елементи. До них відносяться:

    •   назва незалежного аудитора (аудиторської фірми);

    •   назва підприємства;

    •   вступ;

    • посилання на те, яка фінансова інформація перевіряється та яку відповідальність несе керівництво клієнта, а яку — аудитор;

    •   характер проведеної тематичної перевірки;

    • інформація про правила чи практику, яка використовувалася під час перевірки;

    •   опис роботи, зробленої аудитором;

    •   висновок аудитора про фінансову звітність, який повинен включати:

    1) дату висновку;

    2)адресу аудитора;

    3) підпис аудитора.

    Якщо  фінансова звітність підприємства надається таким користувачам, як Національний банк України або Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, може існувати стандартна форма аудиторського висновку.

    Аудитор повинен упевнитися, чи відповідають умови договору про проведення тематичної перевірки спеціальним вимогам користувача або замовника аудиторського висновку.

    Крім  того, аудитору необхідно переглянути  основні вимоги договорів та встановити існування правильного розкриття  цих вимог у фінансовій звітності  та примітках до неї.

    Аудиторський  висновок про фінансову звітність, підготовлену згідно з Іншими принципами обліку містить набір критеріїв і принципів, які використовуються для підготовки фінансової звітності, що застосовуються щодо всіх її суттєвих елементів і є загально визнаними як в окремо взятій країні, так і багатьма країнами. Фінансова звітність може бути підготовлена зі спеціальною метою згідно з міжнародними обліковими принципами. Це податкові декларації, звіт про рух грошових коштів, специфічна фінансова звітність (введена, наприклад, регулюючим державним органом — Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка може встановити спеціальні вимоги щодо форми і змісту представлення фінансової звітності).

    В аудиторському висновку про фінансову  інформацію, підготовленою за іншими міжнародними принципами бухгалтерського обліку, необхідно вказувати на ці принципи бухгалтерського обліку, або на розділ фінансової звітності, в котрому міститься таке посилання. Уданому висновку слід вказати, чи підготовлена фінансова звітність відповідно до таких принципів. З метою висловлення такого висновку застосовуються такі терміни: «дає правдиве і неупереджене уявлення», або «представлено об'єктивно, з усіх поглядів, що відповідають» тощо.

    Аудитор повинен визначити, чи можна замовнику  фінансової звітності підприємства, а також аудиторського висновку зі спеціальних питань зрозуміти з назви або з приміток до неї, що вона підготовлена згідно із спеціальними вимогами замовника. Якщо у назві фінансової звітності або у тексті немає відповідних посилань і вказівок, то аудитор повинен зробити відповідні доповнення до раніше підготовленого висновку.

    Аудиторський  висновок про окремі частини фінансової звітності передбачає перевірку однієї чи кількох позицій фінансової звітності підприємства, наприклад, про стан дебіторської заборгованості, правильність нарахувань заробітної плати, нарахування преміальних винагород, правильність розрахунків податків тощо.

    Такий вид перевірки дає змогу аудитору скласти висновок по фінансовій звітності не загалом, а за окремими її позиціями, якщо елементи фінансової звітності пов'язані між собою. Наприклад, стаття «виробничі запаси», з одного боку, та «розрахунки з постачальниками», з іншого, аудитор ніколи не може визначити їх значення відокремлено одного компонента від іншого, йому необхідно проводити аудиторську перевірку в тісному взаємозв'язку.