Теорія і практика ведення бухгалтерського обліку

Подолати ці перешкоди  і була покликана система управлінського обліку, яка утворилася на перетині двох наукових дисциплін — обліку і менеджменту. Після її появи менеджмент нарешті отримав ту інформацію, якої потребував завжди, і якою його не міг забезпечити фінансовий облік. Управлінський облік не є самодостатньою функцією управління, він є лише інструментом підготовки ефективних управлінських рішень, дозволяючи прогнозувати їх наслідки на основі детального аналізу статистичних показників діяльності банку за тривалий період часу.

Підсумовуючи все вищесказане, можна сформулювати визначення.

Управлінський облік — це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації і передачі інформації, яка використовується управлінською ланкою з метою планування, оцінки і контролю всередині банку та для забезпечення ефективного використання ресурсів.

Побудова такого обліку повинна забезпечувати одержання  інформації для здійснення контролю поточної діяльності банку і його структурних підрозділів, оптимізації використання ресурсів, виміру та оцінки ефективності, вироблення стратегії і тактики управління, планування діяльності банку, прийняття управлінських рішень.

Основні об´єкти управлінського обліку — це доходи і видатки  банку, фінансові результати, що раніше знайшли відображення у фінансовому  обліку. Але в управлінському обліку доходи і видатки перегруповуються за видами виконуваних операцій, за видами джерел коштів, що використовуються для виконання активних операцій, за структурними підрозділами, які одержують або здійснюють відповідні доходи і видатки тощо.

Як уже було зазначено  вище, організація управлінського обліку не регламентується і не регулюється державними органами. Його організовує керівництво банку на підставі загальних принципів, виходячи з внутрішніх вимог. Керівні принципи і методи управлінського обліку розробляються міжнародними і національними фаховими організаціями бухгалтерів. Одна з найвпливовіших таких організацій — Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ), що має спеціальний комітет з фінансового та управлінського обліку.

Втім, не дивлячись на наявність загальноприйнятих правил організації системи управлінського обліку, кожний комерційний банк має можливість самостійно визначати принципи її побудови, виходячи з власних потреб, організаційної структури, масштабів діяльності й політики керівництва. Звичайно, при цьому керівництво банку повинно ретельно вивчити досвід країн, в яких системи управлінського обліку і контролінгу набули широкого розповсюдження. Це забезпечить не лише вільне оперування різноманітними методологічними підходами, але й допоможе уникнути значної кількості помилок, з якими свого часу зіткнулися провідні західні підприємства і комерційні банки в процесі налагодження управлінського обліку.

 

Вартісне оцінювання не завжди може бути визначена та здійснена в момент господарського факту. Особливо це стосується різних видів собівартості і передусім фактичної собівартості господарських фактів, явищ (основних засобів, матеріальних цінностей тощо) або процесів (заготівельної діяльності з придбання матеріалів, реалізації продукції).

Калькуляція як галузь економічних знань, в якій вивчаються способи (прийоми, методи) обчислення собівартості господарських фактів, є складовою частиною економічної теорії, елементом методу бухгалтерського обліку, без якого неможливе визначення собівартості. Різні методи калькулювання вивчаються спеціальною дисципліною. За допомогою калькулювання визначається собівартість різних значень (планова, кошторисна, нормативна, фактична, виробнича, цехова, бригадна).

Калькуляція — основа визначення цін: роздрібних, гуртових, договірних, розрахункових та ін.

Найбільш поширеним  є два прийоми калькулювання: просте сумування різних затрат та комплекс математичних дій за допомогою  різних розподільчо-розрахункових процедур.

Розглянемо ці прийоми.

Методи сумування різних затрат.

Усі господарські факти  реєструються аналогічно описаному  вище (див. приклад 1), тобто спочатку у журналі реєстрації, а потім процес визначення вартісної оцінки об’єкта господарського факту реєструють обов’язково в калькуляційному розрахунку за прийнятою методикою.

Положенням про бухгалтерські  звіти підприємств і організацій  визначено такі грошові оцінки засобів. Основні засоби оцінюються за первинною вартістю (яка відповідає фактичній собівартості), але так, що в будь-який час можна визначити їх залишко- 
ву вартість, тобто за вирахуванням зношеної частини основних засобів.

Незавершене виробництво оцінюється за фактичною собівартістю, а відходи виробництва — за цінами можливого їх використання в господарстві або реалізації; сировина — за цінами, передбаченими договором.

Сировина і  матеріали (основні і допоміжні), паливо, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети, товари в підприємствах оптової торгівлі, готова продукція оцінюються за фактичною собівартістю їх придбання або виробництва.

Товари в підприємствах роздрібної торгівлі оцінюються за роздрібними цінами реалізації, але так, що у будь-який час можна було б визначити їх фактичну собівартість.

Проте в поточному обліку для спрощення техніки облікової реєстрації і одержання деяких додаткових відомостей ці цінності дозволяється облічувати не тільки за фактичною, а й за плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилень фактичної собівартості від планової, з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат), тобто в такому порядку, який дає змогу на кінець звітного періоду (місяця, року) визначити їх фактичну вартість. Грошова оцінка є передумовою, при наявності якої бухгалтерський облік може здійснюватись, і виконує функцію не методу, а загального вимірника засобів, прийнятого в суспільстві.

Оцінка й калькуляція  є вихідною й складовою системами  бухгалтерського обліку, без яких не може бути здійснене вартісне вимірювання господарських фактів, затрат і результатів господарювання.

 

 

 

 

Виконання курсової роботи

Варіант 4

1. здійснюємо економічне групування ресурсів (активів) підприємства та їх джерел (капіталу і зобов’язань) шляхом складання балансу на 30 листопада 200Х року. При підрахуванні підсумку (валюти) балансу статті помічені ** віднімаються.

АТЗТ „Дніпро”

Баланс на 30 листопада 200Х року.

 

№ п/п	Ресурси підприємства	Сума	№ п/п	Джерела формування ресурсів (капітал і зобов’язання)	Сума
1	Основні засоби (10)	7800	1	Статутний капітал (40)	7000
2	Знос основних засобів (13)**	(1200)	2	Додатковий капітал (42)	2000
3	Виробничі запаси (20)	3000	3	Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) (44)	1700
4	Незавершене виробництво (23)	2000	4	Розрахунки з постачальниками  та підрядчиками (63)	2000
5	Готова продукція (26)	2400	5	Розрахунки за податками  й платежами (64)	3000
6	Розрахунки з різними  дебіторами (37)	300	6	Розрахунки за страхуванням (65)	1000
7	Каса (30)	400	7	Розрахунки з оплати праці (66)	4000
8	Рахунки в банках (31)	7000	8	Розрахунки з іншими операціями (68)	1000
Баланс		21700	Баланс		21700

 

 

 

 

 

 

2. За даними балансу на 30 листопада 200Хроку відкриваємо бухгалтерські рахунки.

 

Дебет                    10     рах.         Кредит          Дебет         13    рах.    Кредит            Дебет               20       рах.             Кредит

Сн =7800

Сн =1200

Сн =3000

9) 270

4) 954

5) 335

6) 36

ОБ д  = 0

ОБ к = 0

ОБ д = 0

ОБ  к = 270

ОБ д =  954

ОБ к = 371

Ск = 7800

Ск =1470

Ск= 3583

Дебет             23  рах.         Кредит

Дебет        26      рах.     Кредит

Дебет             30          рах.            Кредит

Сн =2000

Сн =2400

Сн = 400

2) 275   7) 2350

10) 4000

10) 4000

12) 2800

1) 3450

3) 3725

5) 335   8) 882

18) -1390

18) -1390

19) 73

6) 36

ОБ д  = 3878

ОБ к = 2610

ОБ д  = 2610

ОБ к = 2873

ОБ д  = 3450

ОБ к = 3725

Ск = 3268

Ск = 2137

Ск = 125

Дебет            31        рах.         Кредит

Дебет        36      рах.   Кредит

Дебет                37        рах.           Кредит

Сн = 7000

Сн = 0

Сн = 300

16) 2700

1) 3970

13) 8700

16) 2700

3) 275

2) 275

16) 2000

ОБ д  = 2700

ОБ  к  = 5970

ОБ д  = 8700

ОБ к  = 2700

ОБ д  = 275

ОБ к  =275

Ск = 3730

Ск = 6000

Ск = 300

 

 

Дебет             40          рах.         Кредит          Дебет       42           рах.    Кредит         Дебет             44         рах.             Кредит

Сн =7000

Сн =2000

Сн =1700

24) 2611

ОБ д  = 0

ОБ к = 0

ОБ д = 0

ОБ  к = 0

ОБ д =  0

ОБ к = 2611

Ск =7000

Ск =2000

Ск=4311

Дебет             63         рах.         Кредит

Дебет        64       рах.     Кредит

Дебет       65                рах.            Кредит

Сн = 2000

Сн = 3000

Сн =1000

16) 2000

4) 1134

1) 295

7) 188

1) 225

7) 81

11) 23

4) 180

14) 1450

8) 1224

15) 36

22) 180

ОБ д  = 2000

ОБ к = 1193

ОБ д  = 475

ОБ к = 1818

ОБ д  = 225

ОБ к = 1305

Ск =1193

Ск =4343

Ск =2080

Дебет               66        рах.         Кредит

Дебет      68      рах.  Кредит

Дебет              70            рах.           Кредит

Сн =4000

Сн =1000

Сн =0

3) 3450

7) 3265

14) 1450

13) 8700

7) 269

20) 7250

ОБ д  = 3719

ОБ  к  = 3265

ОБ д  = 0

ОБ к  = 0

ОБ д  = 8700

ОБ к  = 8700

Ск = 3546

Ск =1000

Ск =0