Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 19:38, контрольная работа
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти". Терміни, що використано в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Класифікація фінансових інструментів.
Підприємство, яке передало фінансовий актив, не втрачає
контролю за ним і не списує його з балансу, якщо підприємство:
а) має право викупити цей фінансовий актив, крім випадків,
коли цей актив вільно обертається на ринку або коли на момент
викупу викупна ціна дорівнює справедливій вартості цього активу;
б) має право і зобов'язане викупити або погасити переданий
фінансовий актив на умовах, які забезпечують його одержувачу дохід
кредитора від фінансових активів, отриманих в обмін на переданий
фінансовий актив. При цьому дохід кредитора не повинен суттєво
(більш ніж на 10 відсотків) відрізнятись від того, який він міг би
отримати за позикою підприємству, що передало актив, повністю
забезпечену переданим активом;
в) зберігає за собою значну частину ризиків і вигід від права
власності на переданий фінансовий актив, який не обертається
вільно на ринку, шляхом свопу на сукупний річний дохід з
отримувачем цього активу або безумовного опціону на продаж. В
останньому випадку утримувачем опціону є підприємство, яке
отримало актив.
( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
фінансів N 363 ( z0462-03 ) від 23.05.2003 )
( Пункт 18 виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів
N 363 ( z0462-03 ) від 23.05.2003 )
19. Балансова вартість реалізованої частини фінансового
активу розподіляється між реалізованою і нереалізованою частинами
фінансового активу пропорційно справедливій вартості частин
фінансового активу на дату продажу. Фінансовий результат
визнається як різниця між виручкою від реалізації частини
фінансового активу та її справедливою вартістю.
Якщо справедливу вартість нереалізованої частини фінансового
активу визначити достовірно неможливо, то її балансова вартість
визнається нульовою, а фінансовий результат обчислюється як
різниця між виручкою від реалізації частини фінансового активу та
балансовою вартістю всього активу.
20. Якщо підприємство передає контроль за фінансовим активом,
але завдяки цьому створює новий фінансовий актив або бере на себе
нове фінансове зобов'язання, то водночас із списанням з балансу
фінансового активу воно зараховує на свій баланс новий фінансовий
актив або нове фінансове зобов'язання за справедливою вартістю.
Фінансовий результат від такої операції визначається як різниця
між виручкою і балансовою вартістю переданого фінансового активу,
збільшена на справедливу вартість узятого на себе фінансового
зобов'язання та зменшена на справедливу вартість нового
фінансового активу.
Якщо справедливу вартість нового фінансового активу або
нового фінансового зобов'язання достовірно визначити неможливо,
то:
первісна вартість нового фінансового активу визнається
нульовою, а фінансовий результат визначається як різниця між
виручкою і балансовою вартістю списаного фінансового активу;
первісна вартість нового фінансового зобов'язання дорівнює
сумі перевищення виручки над балансовою вартістю списаного активу.
У разі необхідності створюється забезпечення відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання",
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня
2000 року N 20 ( z0085-00 ) і зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 11 лютого 2000 року за N 85/4306.
В аналогічному порядку визнається первісна вартість нового
фінансового активу і нового фінансового зобов'язання, що
утворюються внаслідок передачі фінансового зобов'язання або його
частини.
21. Фінансова гарантія, яка відповідно до Положення
(стандарту) 13 визнана зобов'язанням, до закінчення терміну
гарантії відображається гарантом за справедливою вартістю або,
якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, за
більшим з двох значень - первісною вартістю чи сумою забезпечення,
створеного відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 11 "Зобов'язання" ( z0085-00 ).
Якщо фінансова гарантія поширюється на кілька статей балансу,
то оцінка такої гарантії здійснюється за кожною статтею.
22. Підприємство списує з балансу фінансове зобов'язання або
його частину після його виконання, анулювання або закінчення
терміну його дії.
23. У разі обміну позичальника з кредитором борговими
інструментами з різними умовами попередній борг списується з
одночасним визнанням нового боргу. Зміна умов наявного боргового
інструмента (незалежно від причини) відображається погашенням
попереднього боргу з одночасним визнанням нового боргу. Різниця
між балансовою вартістю погашеного або переданого іншій стороні
зобов'язання (або його частини) і сплаченою за нього сумою
визнається іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
24. Інструменти власного капіталу визнаються одночасно з
визнанням фінансового активу і фінансового зобов'язання або зі
списанням іншого інструмента власного капіталу.
25. Витрати на випуск або придбання інструментів власного
капіталу відображаються зменшенням додаткового вкладеного
капіталу, а за його відсутності - зменшенням нерозподіленого
прибутку (збільшенням непокритого збитку). До витрат на придбання
або випуск інструментів власного капіталу включаються лише витрати
на оплату послуг сторонніх організацій з операцій, результатом
яких є збільшення або зменшення величини власного капіталу
підприємства.
26. Витрати, пов'язані з випуском складного фінансового
інструмента, розподіляються емітентом між елементами зобов'язань
та власного капіталу пропорційно розподілу надходжень від такого
випуску.
27. Витрати, пов'язані з кількома операціями з інструментами
власного капіталу, розподіляються між цими операціями із
застосуванням обгрунтованої бази розподілу (кількість акцій, сума
операції тощо), що обирається підприємством та застосовується ним
послідовно.
28. Прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання
інструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням
(зменшенням) додаткового вкладеного капіталу. Сума перевищення
збитку від продажу, випуску або анулювання випущених інструментів
власного капіталу над величиною додаткового вкладеного капіталу
відображається зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням
непокритого збитку).
Оцінка фінансових інструментів
29. Фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають
за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої
вартості активів, зобов'язань або інструментів власного капіталу,
наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий
інструмент, і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням або
вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов'язкові збори та
платежі при передачі цінних паперів тощо).
30. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові
активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:
30.1 дебіторської заборгованості, що не призначена для
перепродажу;
30.2 фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до
їх погашення;
30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо
достовірно визначити;
30.4 фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо
яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.
31. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові
зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім
фінансових зобов'язань, призначених для перепродажу, і зобов'язань
за похідними фінансовими інструментами.
Фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу, і
фінансові зобов'язання за похідними фінансовими інструментами
(крім зобов'язання за похідним фінансовим інструментом, яке має
бути погашеним шляхом передачі пов'язаного з ним інструмента
власного капіталу) на кожну наступну після визнання дату балансу
оцінюються за справедливою вартістю.
Зобов'язання за похідним фінансовим інструментом, яке має
бути погашене шляхом передачі пов'язаного з ним інструмента
власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступну
після визнання дату балансу не можна достовірно визначити,
оцінюється за собівартістю.
32. Збільшення або зменшення балансової вартості фінансових
інструментів, які не є об'єктом хеджування та оцінюються за
справедливою вартістю, визнається іншими доходами або іншими
витратами.
33. Балансова вартість фінансових активів, щодо яких не
застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається
щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на
основі аналізу очікуваних грошових потоків.
Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу
визначається як різниця між його балансовою вартістю та
теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за
поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з
визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.
34. Фінансовий актив і фінансове зобов'язання згортаються з
відображенням в балансі згорнутого сальдо, якщо підприємство має:
юридичне право на залік визнаних сум;
можливість і намір погасити згорнуте зобов'язання або
реалізувати активи і погасити зобов'язання одночасно.
Хеджування
35. Облік хеджування справедливої вартості здійснюється у
разі наявності всіх таких умов:
35.1 на початку хеджування оформлена документація про
відносини хеджування, про цілі управління ризиком, про стратегію
цього виду хеджування. Документацією має бути визначено інструмент
хеджування, сутність ризику, що хеджується, та спосіб оцінки
ефективності інструмента хеджування;
35.2 очікується, що значення коефіцієнта ефективності
хеджування буде в межах 0,8 - 1,25;
35.3 справедливу вартість або грошові потоки від об'єкта
хеджування та справедливу вартість інструмента хеджування можна
достовірно оцінити;
35.4 існує висока імовірність здійснення прогнозованої
операції, яка є об'єктом хеджування грошових потоків;
35.5 на основі постійної оцінки ефективності хеджування
протягом звітного періоду встановлено фактичне значення
коефіцієнта ефективності хеджування в межах 0,8 - 1,25.
36. Зміни балансової вартості об'єкта хеджування (крім
хеджування грошових потоків) внаслідок переоцінки або ризику, що
хеджується, визнаються іншими доходами або іншими витратами
звітного періоду. ( Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства фінансів N 363 ( z0462-03 ) від 23.05.2003 )
37. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартості
згідно з пунктом 36 Положення (стандарту) 13 за умови, якщо
відбулася одна з таких подій:
37.1 строк дії інструмента хеджування закінчився або цей
інструмент було продано чи виконано;
37.2 хеджування більше не відповідає умовам, наведеним у
пункті 35 Положення (стандарту) 13.
У цьому разі сума переоцінки балансової вартості фінансового
інструмента, за яким нараховуються відсотки та який є об'єктом
хеджування, амортизується з моменту припинення коригування
балансової вартості цього інструмента до строку його погашення.
Сума амортизації визнається іншими доходами або іншими витратами
відповідних звітних періодів.
38. Облік хеджування грошових потоків здійснюється з
урахуванням коефіцієнта ефективності хеджування. При значенні
коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків у межах 0,8 -
1,25 зміна балансової вартості об'єкта хеджування відображається з
одночасною зміною власного капіталу (в частині переоцінки
фінансових інструментів). Якщо значення коефіцієнтів ефективності
хеджування грошових потоків виходять за межі 0,8 - 1,25, то зміна
балансової вартості об'єкта хеджування грошових потоків визнається
іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.