Ринок праци и послуг

13) ринкова ситуація і  напрями її зміни;

14) характеристика виробу  за строками споживання (довгострокового  чи повсякденного споживання) та  наявність товарів довгострокового  споживання у населення;

15) ступінь монопольності  ринку.

Крім того, можуть діяти  нецінові чинники попиту. Зокрема, робиться акцент на особливі властивості товару, підвищену постійну якість, моду, властивості  товару та ін. У цьому випадку  крива знаходиться вище кривої попиту (звичайної). Але підприємство має  ризик зменшення попиту на свій товар, якщо споживач вважає, що властивості  не відповідають його вимогам.

Велике значення на вплив  попиту на товар має його еластичність. У цілому еластичність — це розмір зміни ціни під впливом зміни  будь-якого чинника. Цей показник показує, на скільки відсотків змінився попит споживачів зі зміною ціни на визначений розмір. Еластичність попиту (Е_п) визначається за формулою

де П — попит споживачів;

Ц — ціна виробу;

Л — зміни показників попиту та ціни за звітний період.

Попит за еластичністю може бути трьох типів:

• попит еластичний (коефіцієнт еластичності більший за одиницю). За такого коефіцієнта навіть незначна зміна ціни викликає досить значні зміни попиту. Це стосується в основному  товарів із дорогоцінних металів, делікатесної продукції, модних товарів тощо, тобто  товарів не повсякденного споживання;

• попит нееластичний (коефіцієнт еластичності менший за одиницю). Чинник, який впливає на попит, може значно змінюватися, проте попит залишатиметься незмінним або змінюватиметься  в незначних розмірах. Це стосується насамперед товарів першої необхідності, оплати комунальних послуг, оплати проїзду в міському транспорті тощо;

• унітарний, або одиничний, попит (коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці). Це означає, що будь-яка зміна  попиту викличе адекватну зміну  ціни в тих самих пропорціях. Як приклад можна навести колекційні вироби, потреби споживачів в яких мають спонтанний характер.

При визначенні попиту потрібно також враховувати його сезонний характер для окремих груп товарів, зокрема такі його складові:

1. Сезонність попиту на  товари та послуги (на овочі  та фрукти у весняно-літньо-осінній  період року, для непродовольчих  виробів сезонність попиту на  купальні товари і навпаки,  на товари м'ясо-молочної групи  у зимовий період року, що пов'язано  з більшими потребами у калорійній  їжі, на зимовий одяг та ін.

2. Сезонність виробництва  (наприклад виробництво фруктових  соків восени після збору врожаю, виробництво меду та ін.).

3. Сезонність постачання (може визначатися і сезонністю  попиту, і сезонністю виробництва  товарів). Наприклад, постачання  консервованої продукції восени; рибної паюсної ікри в період  після її добування у вересні-листопаді;  цукру після його виробництва  в листопаді-січні та ін.

Сезонність попиту має  негативні наслідки як для споживачів, так і для виробників та посередників. Споживачі не мають можливості споживати  окремі товари протягом усього року; виробники, як наслідок, не можуть повністю і рівномірно завантажити виробничі потужності, повинні створювати великі товарні  запаси, що призводить до перевитрат, пов'язаних з їх зберіганням; посередники змушені  збільшувати витрати на пошук  нових виробників, на транспортні  перевезення та покривати різні  трансакційні витрати тощо. Все це впливає на ефективність діяльності підприємств, у результаті цього  доводиться збільшувати витрати  на додаткові маркетингові дослідження.

Важливе значення має державна митна політика та заходи в галузі імпорту. Для виправлення ситуації, на ринку товарів і послуг підприємство може прийняти рішення з імпортування і наповнення ринку тими товарами, на які з'явився дефіцит через  сезонність їх виробництва.

Розглядаючи вплив попиту на ціну, потрібно зазначати, що залежно  від замінності виробу еластичність попиту може бути перехресною. її суть у тому, що при зміні попиту на один товар змінюється ціна на інший. Якщо товар взаємодоповнюючий, то вплив на попит ціни є прямим (наприклад, збільшення ціни на каву призводить до збільшення ціни на пристрої для її подрібнення, що може зменшити попит на ці товари). Якщо товар взаємозамінний, то вплив має протилежний напрям (наприклад, збільшення ціни на м'ясні товари приводить до збільшення попиту на його замінники, тобто на рибні товари, овочі й у деяких випадках зменшення ціни на них).

Крива споживання - дохід (ICC) - це лінія, яка ілюструє зміна оптимального індивідуального споживання двох товарів при русі розмірів доходу і постійних цінах.

Якщо крива "дохід - споживання" має додатній нахил (що означає, що із зростанням доходу зростає споживання), то товар з такою кривою називають  нормальним або товаром вищої  категорії.

Рис. 6. Крива "дохід - споживання" (нормальний товар)

3.2. Лінія «ціна—споживання» може бути використана для побудови лінії індивідуального попиту шляхом встановлення графічної відповідності певних оптимальних кількостей даного блага і цін цього ж блага. Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, — має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) — має місце ефект доходу. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним — обсяг споживання збільшується.

Крива ціна - споживання (РСЗ) - це лінія, що ілюструє зміну оптимального рівня споживання індивідуально двох товарів при зміні цін одного товару, постійному доході і незмінних цінах на інший товар.

За допомогою кривої  РСЗ побудуємо лінію індивідуального попиту для товару X.

на осі абсцис отримані обсяги споживання товару X в результаті зсуву бюджетної лінії, викликаного зниженням ціни на товар X.

Зобразимо тепер точки  А, С, С і D. На осі абсцис відкладемо обсяги попиту на товар X при відповідних цінах при незмінній ціні на товар У по осі ординат. Поєднавши ці точки, отримаємо лінію попиту. Таким чином, ми побудували лінію попиту на підставі індивідуального принципу максимізації корисності.

Властивості кривої  РСЗ:

1) Крива РСЗ має U-подібну конфігурацію.За зменшення ціни товару X(починаючи від максимально високого рівня), споживання товару Усначала знижується від максимального обсягу, але починає поступово збільшуватися.

2) Крива РСЗ може відхилитися назад до вертикальної лінії ординат, т. тобто споживання блага X може понизитися, незважаючи на падіння його ціни. Це випадок відомого виключення із закону попиту, тобто парадокс Гіффена.

Індивідуальний попит  являє собою запит на ринку  праці з боку одного підприємства. Цей запит стосується як ціни робочої  сили, так і її якості, професіональної  орієнтації, кваліфікації тощо. Попит  також враховує час роботи, оскільки робоча сила наймається, а не передається  у власність. Тобто підприємство використовує певний час робочу силу. Тому цей фактор є дуже важливим. При складанні трудових угод обов’язково  розглядається питання тривалості робочої неділі (часу), а ціна праці  визначається в розрахунку на одну годину праці.

При конкурентному ринку  праці окрема фірма погоджується з ринковою ціною праці, і може придбати на ринку більшу чи меншу  кількість трудових послуг за даною  ціною. Тому пропозиція праці для  окремої фірми на конкурентному  ринку буде абсолютно еластичною і матиме вигляд прямої

лінії, що відповідатиме  ринковій ціні праці та, відповідно, граничним витратам на цей ресурс: W=MRC.

Попит на працю для фірми  визначається кривою граничного продукту (MRP) в грошовому вираженні. Чим  меншим є рівень заробітної плати, тим  привабливішим є фактор праці  для фірми. Але у визначенні зворотної  залежності між ставкою заробітної плати і обсягом попиту є обмеження. Поки MRP > MRC, фірма може збільшувати  попит на працю при скороченні ціни. Якщо ж додатково витрачена  гривня на додаткову працю приносить  доходу менше, ніж витрачено коштів, подальше збільшення попиту на працю  для фірми стає економічно недоцільним, навіть якщо рівень заробітної плати  скорочується (зона Б). Тобто, якщо фірма  має 5 станків, та наймання додаткового, шостого робітника, є нерентабельним, бо приросту продукції в результаті не відбудеться. І витрачати кошти  на заробітну плату шостому робітникові є недоцільним, навіть якщо робітник згоден працювати за її заниженою ставкою. Оптимальним обсягом індивідуального попиту, що максимізує прибуток фірми, є L1 (MRP = MRC), коли фірма наймає максимальну кількість працівників, не підвищуючи при цьому собівартість продукції.

Залежність від продуктивності праці і рівня заробітної плати  попиту на працю підприємства роз’яснена на гіпотетичному прикладі.

Слід зауважити, що у довгостроковій перспективі на величину попиту на працю може впливати ефект заміщення  стосовно інших факторів виробництва. Так, якщо капітал стане відносно дешевшим, підприємствам буде вигідно  перейти до капіталомістких технологій, тобто частина праці буде заміщена капіталом, і навпаки. Однак такі переміни у попиті на працю можуть відбуватися лише у довгостроковій перспективі. Так, наприклад, впливає  на суспільне виробництво науково-технічний  прогрес.

3.3. Ринковий попит формується як сумарний попит усіх споживачів. Залежно від споживацьких уподобань і доходів їхнє бажання та можливості придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися. Ринковий попит — це сума індивідуальних попитів, що відповідають певному рівню цін. Інакше кажучи, це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.

Табл. 2. Формування ринкового попиту

Крива ринкового попиту показує  загальний обсяг опиту всіх споживачів при будь-якій ціні.

Вона виникає шляхом складання  індивідуальних попитів. Оскільки криві  індивідуальних попитів мають від'ємний  нахил, то і крива ринкового попиту також матиме відповідний нахил.

Ринковий попит, з одного боку, залежить від тих Факторів, що впливають на індивідуальний попит, а з іншого — від самої кількості  носіїв цього попиту, тобто від кількості споживачів.

На величину попиту, тобто  на пересування точки по незмінній  кривій попиту, впливає виключно ціна товару- Всі інші фактори, від яких залежить кількість товару, що споживачі готові придбати, належать до нецінових. їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

— зміна споживацьких переваг  під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;

— зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;

— кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;

— цінові очікування покупців;

— доходи споживачів.

У реальному житті жоден  з перелічених факторів не діє  відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему, але розуміння механізму дії кожного з них допомагає зрозуміти реалії економічного життя.

                                                 Висновки

Опанувати вмінням розуміти й керувати поводженням споживача, "довідатися покупця" не так просто. Споживач нерідко говорить про свої бажання й потреби одне, а, виявившись у супермаркеті, купує щось зовсім інше. Покупець просто не усвідомлює спонукальних мотивів такої покупки, може передумати в останню хвилину. Вивчення споживчого поводження — складна наука. У  своїй роботі я виклав основні  принципи теорії споживчого поводження, однак, розглянути всю тему в одній  роботі неможливо. Більше глибоким вивченням  стереотипів поводження цільового  споживача, його потреб, переваг, сприйняття їм товару займаються маркетологи.

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового  попиту розроблена концепція споживчого надлишку, яка застосовується для  доказу переваг конкурентної ринкової системи, котра максимізує добробут споживачів і виробників.

Індивідуальні обсяги попиту залежать від доходів, уподобань  окремих індивідів (соціальних прошарків) та цін на товари. Але на реальному  ринку представлені одночасно багато споживачів з різними уподобаннями і доходами. Тому ринковий попит  формується як сумарний попит індивідуальних попитів.

Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, що відповідають певному рівню цін.

Крива ринкового попиту –  лінія, яка показує загальний  обсяг попиту всіх споживачів.

Фактори впливу на ринковий попит:

1) Цінові – ціна товару

2) Нецінові – зміна  уподобань споживача; зміна цін  на товари субститути і комплементи;  кількість споживачів; коливання  доходів споживачів; цінові очікування  споживачів.

Кожен споживач визначає для  себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою  його граничної корисності. Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем.

Отже, можна зробити такі висновки:

· економічні потреби є  однією із рушійних сил економічного розвитку;

· повний обсяг виробництва  досягається тільки за умови ефективного (раціонального) застосування економічних  ресурсів при їх повному використанні;

· при виборі варіантів  виробництва альтернативних продуктів  бажано уникати крайнощів, зосереджуючи усі наявні ресурси для виготовлення лише одного з них. Розплатою за це буде зниження ефективності суспільного  виробництва. Але набагато складнішим є вибір проміжних варіантів  співвідношення альтернативних продуктів;

· проблема вибору використання обмежених ресурсів це не лише проблема структури сучасного виробництва, але й проблема майбутнього економічної  системи, проблема визначення темпу  її подальшого розвитку.

 

 

 

 

 

                          Список використаної літератури

1. Андреюк Н. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів/ Наталія Андреюк,. - К.: Кондор, 2004. – 174 с.
2. Базілінська О. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Олена Базілінська, Оксана Мініна; За ред. Олени Базілінської; М-во освіти і науки України. - 2-ге вид., перероб. і доп.. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 349 с.
3. Ватаманюк Остап З. Мікроекономіка: Навч. посіб.. — Л. : Інтелект-Захід, 2004. — 176с
4. Вініченко І. І. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів/ І. І. Вініченко, Н. В. Дацій, С. О. Корецька; М-во освіти і науки України, ГУ "ЗІДМУ". - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 265 с.
5. Гончарова Н.М. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2005. — 304 с.
6. Горобчук Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Тетяна Горобчук,; М-во освіти і науки України, Житомирський інженерно-технологічний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 271 с.
7. Задоя А. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посібн./ Анатолій Задоя,. - К.: Знання, 2001. - 211 с.
8. Кириленко В. Мікроекономіка: Навчальний посібник для економ. спец. студ. вузів/ Володимир Кириленко,. - К.: Таксон, 2003. - 334 с.
9. Косік А. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Алла Косік, Галина Гронтковська,; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 415 с.
10. Лісовицький В. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Володимир Лісовицький,. - 3-є вид., доп. та переробл.. - К.: Кондор, 2007. - 163 с.
11. Гаркавенко С. С. Маркетинг. — К.: Лібра, 2006. — 717 с.
12. Гірченко Т. Д., Дубовик О. В. Маркетинг. — Л.: ЛБІ НБУ, 2004. — 256с.
13. Гончарук Я. А., Павленко А. Ф., Скибінський С. В. Маркетинг. — К.: КНЕУ, 2004. — 391с.
14. Ильченко М. Е., Бунин С. Г., Войтер А. П. Сотовые сети с коммутацией пакетов. — К.: Наукова думка, 2003. — 266 с.
15. Іщенко О. А. Теоретичні основи і механізм реалізації маркетингу послуг. — Донецьк: ТОВ Юго-Восток, ЛТД, 2005. — 386 с.
16. Каніщенко О.Л. Субєкти міжнародного маркетингу: особливості управлінських функцій в умовах глобалізації // Формування ринкових відносин в Україні.- 2006.- № 2.- C.16-20.
17. Колесніченко І.М., Філатов В.М. Мікроекономіка. — Х.: ВД ІНЖЕК, 2007. — 232c. 
18. Андреюк н. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів/Наталія Андреюк.,-К: Кондор, 2004-174 с.
19. Витаманюк О: З. Мікроекономіка: навч. посібник..-Л.:Інтелект-Захід, 2004-176 с.
20. Кириленко В. Мікроекономіка: навч. посіб. Для економ. Спец. Студ. вузів / Володимир Кириленко.,-К: Таксон, 2003-334 с.
21. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Підручник.- К.: КНЕУ, 2003-246 С.
22. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.-друге, доп. і випр. вид. –К.: КНЕУ, 2001-160 С.