Проведення операцій з пов'язаними сторонами та аудиторські висновки на їх основі

Зміст

 Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти поняття пов'язаних сторін

     1.1 Виявлення пов'язаних сторін та операцій з ними

     1.2 Наявність пов'язаних сторін і розкриття інформації про них

Розділ 2. Проведення операцій з пов'язаними сторонами та аудиторські висновки на їх основі

     2.1 Операції з пов'язаними сторонами

     2.2 Перевірка виявлених операцій з пов'язаними сторонами

     2.3 Висновки аудитора і аудиторський висновок

     Висновок 
 Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     В умовах ринкової економіки всі підприємства та організації тісно пов'язані  між собою економічними зв'язками. Розрахунки виступають найважливішим  фактором забезпечення кругообігу засобів.

     Актуальність  обраної теми полягає в тому, що раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє зміцненню  договірної та розрахункової дисципліни, виконанню зобов'язань по постачаннях  продукції в заданому асортименті  і якості, підвищенню відповідальності за дотриманням дебіторської та кредиторської  заборгованості, прискоренню оборотності  оборотних коштів і, отже, поліпшенню фінансового стану підприємства. Підприємства постійно ведуть розрахунки з дочірніми і залежними підприємствами за придбані у них сировину, матеріали, основні засоби та інші товарно-матеріальні  цінності та надані послуги і т.п. 
Виконуючи процедуру перевірки загальних питань організації розрахунків, слід приділити особливу увагу порядку обліку та оподаткування операцій при отриманні (видачі) авансів в рахунок майбутньої поставки товарів (виконання робіт, надання послуг). Облік та оподаткування взаємозалікових операцій, розрахунків з використанням векселів, порядок списання незатребуваною кредиторської та дебіторської заборгованості повинне відповідати положенням нормативних актів.

     Також при перевірці слід звернути увагу  на доходи у вигляді штрафів, пені чи інших санкцій за порушення  договірних зобов'язань, а також  суми відшкодування збитків або  шкоди розкритих відповідно до умов договору. Витрати у вигляді штрафів, пені чи інших санкцій за порушення  договірних зобов'язань, а також  суми відшкодування збитків або  шкоди повинні бути відображені  у відповідності до положень нормативних  актів. Виявленню пов'язаних сторін та операцій з ними також може послужити взаєморозрахунків і відображення в бухгалтерському обліку її результатів.

     Мета дослідження - розкриття інформації про пов'язані сторони і аналіз

операцій  з ними.

     Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:

     1. дати визначення поняттю пов'язані сторони;

     2. розкрити інформацію про пов'язані сторони;

     3. проаналізувати операції з пов'язаними сторонами;

     4. виконати перевірку виявлених операцій;

     5. зробити висновки з приводу аудиторського висновку.

     Об'єктом дослідження є операції з пов'язаними сторонами.

     Предмет дослідження - інформація, що отримується в ході аудиту при виявленні пов'язаних сторін.

     Крім того робота була виконана на основі праць вітчизняних авторів у сфері аудиту з використання періодичних видань та джерел мережі Інтернет. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1 Теоретичні аспекти поняття пов'язаних сторін

     1.1 Виявлення пов'язаних сторін та операцій з ними

     Під пов'язаними сторонами розуміються  особи, визнані такими відповідно до правил бухгалтерського обліку та звітності. Згідно з Положенням з бухгалтерського  обліку "Інформація про пов'язані  сторони" юридичними та (або) фізичними  особами, здатними впливати на діяльність організації, що становить бухгалтерську  звітність, або на діяльність яких організація, яка складає бухгалтерську звітність, здатна впливати (пов'язаними сторонами), можуть бути :

     а) юридична та (або) фізична особа та організація, яка складає бухгалтерську  звітність, які є афілійованими  особами відповідно до законодавства. Існування афільованих осіб та наявність ділових відносин між ними є нормальною фінансово-господарською практикою. Разом з тим операції, які компанія здійснює з такими особами можуть відрізнятися від інших операцій.

     б) юридична та (або) фізична особа, зареєстрована  як індивідуальний підприємець, і організація, яка складає бухгалтерську звітність, які беруть участь у спільній діяльності;

     в) організація, яка складає бухгалтерську  звітність, і недержавний пенсійний  фонд, який діє в інтересах працівників  такої організації або іншої  організації, яка є пов'язаною стороною організації, що становить бухгалтерську  звітність.

     До  пов'язаним сторонам можуть бути віднесені:

     - Головні, дочірні, залежні компанії;

     - Підприємства, що відносяться до  однієї і тієї ж групи взаємопов'язаних  організацій (наприклад підприємства  входять в систему одного концерну або холдингу);

     - Підприємства, деякі з учасників  і (або) керівників яких перебувають  у родинних відносинах;

- Підприємства, учасниками і (або) керівниками  яких є одні й ті ж особи.

     Аудитор повинен виконувати аудиторські  процедури з метою отримання  достатніх належних аудиторських доказів, що стосуються виявлення і розкриття  у фінансовій (бухгалтерській) звітності  управлінський персонал інформації щодо зв'язаних сторін, а також істотного  впливу операцій між аудіруемих особою і пов'язаною стороною на фінансову (бухгалтерську) звітність аудируемого особи . Операціями зі зв'язаною стороною можуть бути:

     - Придбання та продаж товарів, робіт, послуг;

     - Придбання та продаж основних засобів та інших активів;

     - Оренда майна та надання майна в оренду;

     - Фінансові операції, включаючи надання позик;

     - Передача у вигляді внеску  в статутному (складеному) капітали;

     - Надання та отримання забезпечень  виконання зобов'язань; 
інші операції.

     Проте не слід очікувати, що в результаті аудиту будуть виявлені всі операції з пов'язаними сторонами.

     Внаслідок невизначеності, притаманної передумов  підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності щодо повноти інформації щодо зв'язаних сторін, процедури, визначені  у цьому правилі (стандарті), дозволять  надати достатні належні аудиторські  докази стосовно таких передумов  при відсутності будь-яких виявлених  аудитором обставин, які підвищують ризик суттєвого викривлення  фінансової (бухгалтерської) звітності  понад очікуваного рівня або  вказують на те, що мало місце істотне  спотворення інформації про пов'язані сторони.

     При наявності ознаки, що вказує на існування  таких обставин, аудитор повинен  виконати модифіковані, розширені або  додаткові аудиторські процедури, які є необхідними в даних умовах.

     Управлінський персонал виявляє пов'язані сторони  та операції з ними, а також розкриває  відповідну інформацію у фінансовій (бухгалтерської) звітності.

     Аудитору  необхідно в достатній мірі розуміти діяльність аудируемого особи і середовище, в якому вона здійснюється, що дозволить йому виявляти події, операції та існуючу практику, які можуть створити ризик суттєвого викривлення фінансової (бухгалтерської) звітності в частині відображення пов'язаних сторін та операцій з ними.

     Аудитор повинен вивчити діяльність аудируемого особи і середовище, в якому вона здійснюється, включаючи систему внутрішнього контролю, в обсязі, достатньому для виявлення та оцінки ризиків суттєвого викривлення фінансової (бухгалтерської) звітності, який став наслідком помилок або несумлінних дій керівництва та (або) працівників аудируемого особи , а також достатній для планування та виконання подальших аудиторських процедур.

     Розуміння діяльності аудируемого особи і середовища, в якому вона здійснюється, має велике значення при проведенні аудиту. Зокрема, таке розуміння дає основу для планування аудиту та вираження професійного судження аудитора про оцінку ризиків суттєвого викривлення фінансової (бухгалтерської) звітності та відповідних діях у зв'язку з цими ризиками в процесі аудиту.

     Наявність пов'язаних сторін та операцій з ними вважається звичайним у діловій  практиці, проте аудитор повинен  бути обізнаний про них з наступних причин:

     а) порядок складання фінансової (бухгалтерської) звітності передбачає розкриття  у фінансовій (бухгалтерській) звітності  певних взаємин і операцій з пов'язаними сторонами;

     б) наявність пов'язаних сторін та операцій з ними може вплинути на достовірність  фінансової (бухгалтерської) звітності аудіруемих осіб;

     в) джерело отримання аудиторського  доказу впливає на аудиторську оцінку його достовірності. Аудиторські докази, отримані від незв'язаних третіх сторін або підготовлені ними, мають більшою мірою переконливості;

     г) операції з пов'язаними сторонами  можуть мотивуватися не тільки звичайними діловими відносинами, а й, наприклад, розподілом прибутку з метою відходу  від оподаткування або шахрайством. 

     1.2 Наявність пов'язаних  сторін і розкриття інформації про них

     Аудитор повинен врахувати необхідність виявлення пов'язаних сторін вже  при плануванні аудиту. Вибір аудиторських доказів для оцінки операцій з  пов'язаними сторонами та визначення ступеня їх суттєвості є предметом  професійного судження аудитора. При  цьому аудитор повинен провести перевірку та аналіз операцій з пов'язаними  сторонами, щоб переконається, що всі  істотні операції такого роду відображені  в обліку. До завдань аудитора також  входить досягнення впевненості  в тому, що в ході аудиту будуть виявлені і проаналізовані невідображених операції з пов'язаними сторонами. 
В основу планування аудиторських процедур повинна бути покладена обізнаність аудитора про бізнес клієнта, рівень який повинен дозволити аудитору виявити операції економічного суб'єкта. Питання досягнення такої обізнаності, а також інші питання, пов'язані з розуміння бізнесу економічного суб'єкта.

     Аудитор повинен вивчити інформацію, надану представниками власника і управлінський  персонал у відношенні всіх відомих  їм пов'язаних сторін, а також виконати наступні аудиторські процедури:

     а) вивчити робочі документи за попередній рік на предмет виявлення відомих пов'язаних сторін;

     б) вивчити прийняті аудіруемих особою заходи щодо виявлення пов'язаних сторін;

     в) вимагати від представників власника та посадових осіб аудируемого особи інформацію про їх зв'язки з іншими господарюючими суб'єктами;

     г) вивчити списки акціонерів з метою  визначення великих акціонерів або  в разі потреби отримати список великих  акціонерів з реєстру акціонерів;

     д) вивчити протоколи зборів акціонерів і представників власників, а  також інші передбачені законодавством документи, в тому числі реєстр акціонерів;

     е) запросити інших аудиторів, які  беруть участь або брали участь раніше в проведенні аудиту, про те, чи знають вони про існування будь-яких додаткових пов'язаних сторін;

     ж) вивчити інформацію, подану аудіруемих особою в податкові та інші органи.

     Якщо, на думку аудитора, ризик невиявлення якихось істотних пов'язаних сторін невисокий, зазначені процедури слід модифікувати. 
У тому випадку, якщо управлінський персонал відмовляється вносити поправки у фінансову (бухгалтерську) звітність, а результати розширених (додаткових) аудиторських процедур не дозволяють аудитору зробити висновок, що сукупність невиправлених спотворень не є істотною, аудитору слід розглянути питання про належну модифікації аудиторського висновку згідно з федеральним правилом (стандартом) аудиторської діяльності "Аудиторський висновок щодо фінансової (бухгалтерської) звітності". 
Якщо сукупність невиправлених викривлень, виявлених аудитором, наближається до рівня суттєвості, аудитору необхідно визначити, чи існує ймовірність того, що невиявлені викривлення, розглянуті разом із сукупними виявленими, але невиправленими викривленнями, можуть перевищити рівень суттєвості, визначений аудитором. Отже, у міру того, як сукупні невиправлені викривлення наближаються до рівня суттєвості, аудитор розглядає питання про зниження ризику за допомогою проведення додаткових аудиторських процедур або вимагає від управлінського персоналу внесення поправок у фінансову (бухгалтерську) звітність з урахуванням виявлених викривлень.