Правові підстави призначення основної, додаткової та повторної судово-бухгалтерської експертизи

При розслідуванні кримінальних справ про розкрадання майна  підприємств, організацій та установ, громадських організацій необхідність у призначенні судово-бухгалтерської експертизи (у тому числі після  проведення документальної ревізії) виникає:

- якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих протиріч потребує висновку експерта;

- при протиріччях у висновках первинної і повторної документальної ревізії;

- у разі обґрунтованого клопотання звинувачуваного про призначення судово-бухгалтерської експертизи;

- у випадках застосування ревізором сумнівних методів визначення заподіяної матеріальної шкоди;

- коли експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунтований висновок без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером.

Перелік матеріалів, що направляються  експерту-бухгалтеру, залежить від  питань, поставлених перед ним  слідчим чи судом за конкретною справою.

Основна діяльність експерта-бухгалтера пов'язана з дослідженням бухгалтерських документів, що згідно з КПК України  передбачені як джерела доказів  по справі, що знаходиться у впровадженні. Якщо ж такий документ є знаряддям  злочину (наприклад, підроблене доручення  і накладна, за якими отримані і  привласнені товарно-матеріальні  цінності) чи зберіг на собі сліди злочину (інвентаризаційний опис і порівнювальна  відомість, що встановлюють нестачу  цінностей), то він, згідно зі ст.78 КПК  України, являє собою речовий  доказ.

Визнання слідчим документа  речовим доказом оформлюється відповідною  постановою і це відбивається в протоколі  його огляду. Потім цей документ може бути залучений до справи чи залишений  на зберігання в тій чи іншій організації. При цьому у справі залишається  протокол огляду документа і розписка особи, що прийняла документ на зберігання.

У зв'язку з впровадженням  комп'ютерних технологій в обліковий  процес, для оцінки і вивчення інформації, що зберігається в комп'ютері і  на магнітних носіях, можуть бути використані  дані іншого виду судових експертиз, що формується - комп'ютерно-технічної.

Оскільки результати комп'ютерно-технічної експертизи, особливо програмного забезпечення, прямо залежать від збереження інформації на внутрішніх і зовнішніх носіях, необхідно при вилученні об'єктів і підготовці їх для експертизи дотримуватися ряду правил, що виключають навмисне псування чи знищення даних, що зберігаються в комп'ютерах.

Важливим джерелом інформації для правильної оцінки наданих даних  при проведенні обліково-бухгалтерської експертизи є нормативно-правові  акти України. Оскільки ці законодавчо-правові  акти в Україні зазнають частих змін і доповнень, експерт повинен  чітко визначити, до якого періоду  дії нормативного документа відноситься досліджувальна подія. Для цього він повинен мати доступ до повної бази даних правових актів України, що діяли на її території і в окремих регіонах протягом різних періодів часу.

Експерт-бухгалтер може досліджувати тільки ті документи, що вже оглянуті, знаходяться у справі і надані йому слідчим чи судом. Якщо в основу дослідження покладена тільки ксерокопія документа, то експерт повинен згадати  про це у своєму висновку.

Постанова про призначення  експертизи як процесуальний документ складається з трьох частин: вступної, описової і резолютивної.

У вступній частині вказується дата і місце складання постанови, посада та прізвище особи, що прийняла постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначена експертиза.

В описовій частині постанови відображається суть справи і обставини, що спричинюють проведення експертизи, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати певне значення для висновку експерта-бухгалтера. Завершується описова частина постанови формуванням підстав для призначення експертизи.

У резолютивній частині постанови міститься виклад рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, вказуються: вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питання, щодо яких він повинен дати висновки, перелік матеріалів справи, які надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи в експертній установі у резолютивній частині постанови зазначається конкретний виконавець - експерт цієї установи. Оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа, тому не можна в постанові вказувати, що проведення експертизи доручається певній установі або службі.

Перелік матеріалів, що надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження, залежать від питань, які на вирішення  експерта ставить слідчий, а також  від кримінальної справи, порушеної  проти осіб підприємства тієї чи іншої  галузі народного господарства.

Як правило, слідчий направляє  для експертного дослідження  такі документи:

- акти документальних ревізій, в яких на підставі документів відображено рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за досліджуваний період;

- документи інвентаризації (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризації);

- товарні, касові звіти, а також інші звіти матеріально відповідальних осіб з усіма первинними прибутково-видатковими документами;

- первинні документи, що відображають господарські операції, стосовно яких перед експертом поставлені питання;

- розрахунково-платіжні відомості, депонентські відомості, особові картки та інші касові документи;

- трудові договори, договори про матеріальну відповідальність, накази на призначення та звільнення з посади;

- протоколи допитів звинувачених та свідків, протоколи очних ставок та огляду документів:

- висновки експертів інших спеціальностей;

- неофіційні документи та інші матеріали, які мають значення для судово-бухгалтерської експертизи.

Документи, що надходять  на дослідження експерта, повинні  бути перевірені як з формальної сторони, так і на предмет відбитих у  ньому операцій. Відповідно до Положення  про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.95 р., щоб документ мав  юридичну чинність і доказовість, він  повинен мати всі передбачені  обов'язкові реквізити. Перелік обов'язкових  реквізитів затверджено Законом  України " Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні".

Всі документи, з якими  працює експерт, можна класифікувати  на доброякісні (правильно оформлені  і правильно відбивають здійснену  операцію) і недоброякісні (неправильно  оформлені, що не відбивають дійсно виконаної  операції чи відбивають її у перекрученому  вигляді).

Недоброякісні документи можна розділити на недоброякісні за формою і за відбитими у них операціями.

Недоброякісні за формою документи, у свою чергу, поділяються на неоформлені (недооформлені), де відсутні деякі реквізити, і неправильно оформлені (наприклад, на бланках не встановленої форми).

Документи, недоброякісні  за сутністю змісту, можна поділити на три групи: що утримують випадкові  помилки, що відбивають незаконні операції і підроблені.

До випадкових помилок, що мають місце в документах, можна віднести перекручування в найменуванні організації, якій адресовано документ, чи номери їх поточного рахунку, у номенклатурному номері відпущених товарно-матеріальних цінностей тощо.

До документів, що відображають незаконні операції, відносять такі правильно оформлені документи, у яких зафіксовані операції, які не відповідають чинному законодавству чи нормативним документам. Наприклад, видатковий касовий ордер на видачу матеріальної допомоги без додатка до нього відповідних документів.

До підроблених документів відносяться такі, у яких фальсифіковані їх реквізити (печатки, підписи посадових осіб), а також ті, у яких перекручено сам зміст операції, арифметичні дані документа.

Часто підроблені документи  називають "фіктивними". Однак у кримінальному законодавстві такого терміна немає, а говориться лише про службові підробки (ст.358 КК України), тобто внесення посадовою особою в офіційні документи свідомо помилкових даних, складання і видача свідомо помилкових документів. Слово ж "фіктивний" означає "не існуючий в дійсності". Документ, що відбиває фіктивну, не існуючу операцію, сам по собі є реальним підробленим документом.

Підроблені документи, що містять свідомо помилкові дані, поділяються на безтоварні і безгрошові (цілком чи частково). Документи, якими оформлений рух товарно-матеріальних цінностей, їх надходження чи витрата, у той час коли ці цінності були викрадені чи залишилися без руху, називають безтоварними, а документи, якими оформлено рух грошових коштів - безгрошовими.

Для експертного дослідження  мають велике значення і неофіційні документи (чернетки). При виконанні  експертиз їх використовують для  порівняння з даними офіційного бухгалтерського  обліку. їх варто враховувати, наприклад, при визначенні нестач і надлишків  товарно-матеріальних цінностей, розподілу  сум збитків між організаціями  і матеріально-відповідальними особами  тощо. Але використання експертом  неофіційних записів можливе  тільки за таких умов:

o якщо встановлено їх  походження і однозначний зміст;

o якщо вони надані експерту  як первинні дані.

Така класифікація має  важливе практичне значення при  дослідженні господарських операцій і документів, якими вони оформлені. Встановлення недоброякісних документів дає можливість експертубухгалтеру дати експертну оцінку, а слідчому і суду - розкрити незаконні операції.

 

Проведення судово-бухгалтерської експертизи передбачає тісну взаємодію  слідчого з експертом-бухгалтером, яка виявляється у тому, що:

- слідчий контролює дотримання експертом строків проведення експертизи та створює йому необхідні умови для успішного виконання роботи;

- експерт знайомить слідчого зі своїм планом роботи і вибраною методикою дослідження;

- додаткові матеріали збираються як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням експерта;

- експерт і слідчий спільно визначають строки проведення етапів експертизи.

Первинною є експертиза, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше. Проведення первинної експертизи передбачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи.

Основною є експертиза, яка повністю вирішує всі завдання, поставлені перед нею відносно справи, що розслідується.

У відповідності до ст.312 КПК України суд мотивованою  постановою може призначити також додаткову чи повторну експертизу.

Додаткова судово-бухгалтерська  експертиза призначається у випадках, коли:

а) даний висновок недостатньо  ясний чи неповний;

б) перед експертом-бухгалтером, слідчим і судом поставлені нові питання;

в) обвинувачуваний дає  пояснення, що має істотне значення для справи.

Додаткова експертиза призначається постановою слідчого або ухвалою (постановою) суду, у якій вказуються додаткові питання. Постанова пред'являється обвинувачуваному. Додаткова експертиза доручається тому ж чи іншому експерту.

Додаткова експертиза призначається  в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час  проведення експертизи на вимогу замовника  експертизи. Відповідно до ст.75 КПК  чи ст.61 ЦПК експертиза призначається  після розгляду судом (слідчим) висновку первинної судової експертизи, коли з'ясовується, щоб усунути неповноту  або неясність висновку через  допит експерта неможливо. Неясність  висновку полягає у тому, що за ним  не можна точно встановити, чи є  висновок експерта категоричним чи вірогідним. Якщо експерт досліджував не всі  надані в його розпорядження об'єкти і документи, а тільки частину  з них, чи відповів не на всі поставлені перед ним питання, то така експертиза є неповною. Таким чином, додаткова  експертиза, в основному, призначається  для роз'яснення, уточнення і конкретизації  результатів первинної експертизи. І тому в більшості випадків вона доручається експерту, що проводив основну експертизу і вже добре знайомому з конкретними обставинами справи. Однак для проведення додаткової експертизи може бути призначений і інший експерт.

В постанові (ухвалі) про  призначення додаткової експертизи необхідно обов'язково вказати, які  обставини обумовили необхідність розширення експертного дослідження.

При цьому слід мати на увазі, що у випадках, коли виникає необхідність проведення дослідження нових об'єктів  або інших обставин справи призначається  нова експертиза, що не є додатковою.

Повторна експертиза призначається у випадку необґрунтованості висновку чи сумнівів у його правильності. При проведенні повторної експертизи обвинувачуваний користується правами, наданими йому законом при призначенні і проведенні експертизи.

Повторний висновок експерта-бухгалтера необхідно, якщо первісний висновок суперечить документам і матеріалам справи, якщо обвинувачуваний опорочив висновок експерта-бухгалтера, якщо первісний  висновок складений особою, кваліфікація чи ділові якості якого ставляться під сумнів слідчим чи судом, а  також якщо по закінченню роботи експерта-бухгалтера у слідчого з'являються нові матеріали, що суперечать тим, що спочатку були досліджені і покладені в основу висновку Повторний висновок потрібно, якщо експерт-бухгалтер порушив свої процесуальні права чи вийшов за межі своєї компетенції.