Правові підстави призначення основної, додаткової та повторної судово-бухгалтерської експертизи

 

 

 

Реферат на тему:

"Правові підстави призначення основної, додаткової та повторної судово-бухгалтерської експертизи"

 

 

 

 

 

 

 

Львів-2013 

План

 

Вступ

1. Характеристика судово-бухгалтерської  експертизи

2. Правові підстави призначення основної, додаткової та повторної судово-бухгалтерської експертизи

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Історія розвитку судової  експертизи в нашій країні почалася з 10 липня 1923 року, коли Рада Народних Комісарів України затвердила Положення про обласні кабінети науково-судової експертизи в Харкові, Києві й Одесі. Нове Положення про кабінети науково-судової експертизи, що було прийняте 25 квітня 1925 року, уже передбачало виконання ними не тільки експертиз, але також наукових праць і експериментальних досліджень з питань криміналістичної техніки і методології розслідування злочинів. У зв'язку з розширенням функцій кабінети у тому ж 1925 році були перейменовані в інститути науково-судової експертизи. Таким чином, у судовій системі був створений такий важливий і самостійний інститут, як судова експертиза, незалежна від органів слідства.

Судово-бухгалтерська експертиза належить до найпоширеніших видів судових  експертиз. її застосовують при розслідуванні  та розгляді кримінальних і цивільних  справ, коли виникають питання, для  розв'язання яких необхідні спеціальні знання з бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської  діяльності підприємства.

Бухгалтерська експертиза призначається  спеціальною постановою відповідного органу. Порядок призначення і  провадження експертизи чітко регламентований  законодавством.

Провадження бухгалтерської експертизи має спеціальне процесуальне оформлення. Експерт-бухгалтер самостійно складає висновок, що є джерелом доказів

 

 

1. Характеристика судово-бухгалтерської експертизи

 

На стадії досудового розслідування  та судового розгляду важлива роль належить науковим методам збору  доказів. Одним з таких методів, що застосовується у процесі розслідування  або судового розгляду справ про  розкрадання та привласнення майна, інші корисливі господарські злочини, є судово-бухгалтерська експертиза.

Судово-бухгалтерська експертиза на стадіях провадження дізнання, досудового слідства і судового розгляду складається з дослідження матеріалів справи фахівцем-бухгалтером і надання, у відповідності до його спеціальних  знань, висновку за поставленими питаннями, що відносяться до господарської  діяльності і знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку.

Як визначено в Законі України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Правовою основою призначення  і проведення судових експертиз  є Закон України "Про судову експертизу", Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний (ЦПК), Господарський  процесуальний (ГПК) кодекси України. Законодавство встановлює, що судові експертизи по кримінальних і цивільних справах призначаються в тих випадках, коли для вирішення питань при провадженні за цими справами необхідні спеціальні пізнання.

Судово-бухгалтерська експертиза, як і будь-яка судова експертиза, не існує поза кримінальними чи цивільними справами, що виникають у процесі  розслідування або судового розгляду. Незалежно від того, по яких справах  призначається судово-бухгалтерська експертиза, предметом є господарська діяльність, відображена в документах бухгалтерського обліку та бухгалтерських регістрах, що стали об'єктом розслідування чи судового розгляду і у відношенні яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчим або судом питання, що потребують застосування спеціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємств.

Судово-бухгалтерська експертиза характеризується процесуально-правовим і фінансово-господарським змістом.

Процесуально-правовий зміст  судово-бухгалтерської експертизи - це система правил, встановлених чинним кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним законодавством та Законом України "Про судову експертизу", які регулюють порядок її призначення та проведення, права і обов'язки експерта-бухгалтера, а також інших учасників процесу у зв'язку з проведенням експертизи.

Фінансово-господарський  зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає в реалізації нею знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, у специфіці предмета та методів дослідження. Ці особливості виділяють її у самостійний вид судової експертизи.

Бухгалтер-експерт обов'язково повинен володіти як певним обсягом  процесуально-правових знань, так і  достатніми знаннями з бухгалтерського  обліку та аналізу господарської  діяльності. Тільки при суворому додержанні ним процесуального законодавства  і правильному застосуванні спеціальних  знань судово-бухгалтерська експертиза може бути визнана доброякісною і  такою, що відповідає своєму призначенню.

Необхідно розрізняти поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, що проводиться по конкретній справі.

У першому випадку предмет  експертизи становлять питання, які  взагалі входять у компетенцію  експерта-бухгалтера, у другому - предметом  експертизи є питання слідчого або  суду, поставлені бухгалтеру-експерту з конкретної справи.

Предмет судово-бухгалтерської експертизи визначається конкретно  поставленими завданнями і змістом  питань, які вона вирішує. Як правило, основні питання, на які повинен  дати відповіді експерт у своєму висновку, пов'язані з обґрунтуванням висновків проведеної ревізії фінансово-господарської  діяльності підприємства що перевіряється. Предметом судово-бухгалтерської експертизи є стан і результати економічної  діяльності підприємств, установ і  організацій. Тому в спеціальній  літературі (на відміну від Інструкції Мін'юсту) клас експертиз, що характеризується застосуванням різнобічних спеціальних  знань у галузі економіки і  суміжних наук, більша кількість науковців  називає судово-економічною експертизою. Однак єдина наукова класифікація судово-економічних експертиз поки що не сформувалась.

Можна погодитись із думкою тих науковців, які пропонують, щоб  в основу класифікації судово-бухгалтерських експертиз за видами і різновидами  були покладені класифікація економічних  наук (фінансова експертиза, економіко-статистична  експертиза, експертиза економіка праці), класифікація галузей економіки (експертиза в промисловості, експертиза сільського господарства, будівельна експертиза) і класифікація видів економічної діяльності (експертиза приватизації, страхової діяльності, оподаткування тощо). Однак офіційно така класифікація не затверджена.

Серед основних завдань, що вирішуються судовими експертами, можна  виділити такі класи:

- завдання, пов'язані з ідентифікацією об'єктів. Наприклад, встановлення посадової особи, відповідального за здійснення і документальне оформлення незаконної господарської операції;

- діагностичні завдання - складаються у виявленні механізму події, встановленні часу, способу і послідовності дій, що привели до правопорушення, якісних і кількісних характеристик здійснених діянь. Наприклад, розкриття механізму розкрадання товарно-матеріальних цінностей і коштів, розрахунок суми заподіяного збитку;

- завдання, пов'язані з експертною профілактикою, тобто діяльністю з виявлення обставин, що сприяють здійсненню злочинів (правопорушень) і розробці заходів щодо їх усунення. Наприклад, розробка на основі експертного дослідження рекомендацій з удосконалювання первинного обліку товарно-матеріальних цінностей і організації контрольних перевірок окремих груп матеріалів з метою забезпечення їх схоронності на складах і в коморах підприємства.

Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є документи, бухгалтерські регістри та бухгалтерська звітність, в яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі і протиправна. Саме документи створюють специфічний об'єкт судово-бухгалтерської експертизи. На підставі дослідження документів експерт робить висновки щодо законності господарських операцій та правильності відображення їх у бухгалтерському обліку. При цьому він не повинен виходити за межі спеціальних знань, тобто давати документам юридичну оцінку і визначати їх доказове значення у справі.

Кожна наука, і зокрема  судово-бухгалтерська експертиза, досліджує  свій предмет за допомогою загальнонаукових та конкретних методів.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність прийомів та способів, які застосовуються бухгалтером-експертом при дослідженні документів та інших матеріалів справи, надісланих йому слідчим або судом.

У загальнонауковому розумінні метод - це спосіб дослідження, що характеризується сукупністю прийомів і засобів, що визначають шлях наукового пізнання і встановлення істини. У цьому змісті методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів, що застосовуються експертом-бухгалтером при дослідженні документів і інших наданих йому матеріалів.

Власні науково-методичні  прийоми судово-облікової експертизи - це специфічні прийоми експертного дослідження, розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контрольно-ревізійної і судово-експертної практики. До них відносяться розрахунково-аналітичні, документальні, органолептичні прийоми, а також прийоми узагальнення і реалізації результатів експертиз.

Розрахунково-аналітичні прийоми  містять у собі: економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні  методи.

Економічний аналіз у загальному вигляді можна визначити як вивчення системи показників, що характеризують господарську діяльність підприємств і організацій, яка передує прийняттю раціональних управлінських рішень.

Використання методів  економічного аналізу в ході експертного  дослідження є ефективним засобом  для виявлення окремих невідповідностей, які виявляються в ході протікання економічних процесів і отримали своє відображення в обліковій інформації. Економічний аналіз широко застосовують у юридичній і слідчій практиці для виявлення й оцінки причин, що впливають на відхилення від нормального  протікання виробничих процесів.

Систему показників можна  поділити на три великих групи:

1) дані контролюючих, статистичних  і фінансово-кредитних органів  про роботу підприємства яка  аналізується; висновки і пропозиції  вищих організацій за підсумками  роботи за визначений звітний  період; повідомлення в засобах  масової інформації;

2) дані самого підприємства: планові документи, інформативна, проектно-кошторисна, технологічна  і фінансова документація, дані  оперативного, бухгалтерського і  статистичного обліку, звітність;

3) додаткові дані: протоколи  зборів засновників і акціонерів; інформація, отримана від працівників  підприємства; дані, отримані в ході  оперативно-розшукових заходів тощо.

При аналізі економічних  показників можуть бути помічені ознаки порушення планової, фінансової, кошторисної  і бюджетної дисципліни, виявлені факти нераціонального, неощадливого і нецільового використання засобів і інші відхилення. Все це знаходить своє відображення в, так званих, економічних невідповідностях.

Слідча і судова практика як докази по кримінальних справах  використовує не всі матеріали економічного аналізу, а лише ті з них, що, виявляючи  негативні відхилення, не мають задовільних  економічних пояснень, але логічно  виявляють свій зв'язок із розслідуваними злочинами.

Однак виявлені в ході економічного аналізу негативні тенденції  і відхилення від нормативного ходу виробничих процесів самі по собі не є  порушенням законодавства, а лише вказують напрямок проведення більш детального дослідження. Докази ж здійснення протиправних дій у сфері економіки встановлюються документальними й органолептичними прийомами судово-бухгалтерської експертизи.

Використання тих чи інших  прийомів дослідження документів залежить від особливостей злочинів, документообігу в галузі, в якій скоєно злочин, та обліку господарських операцій на конкретному підприємстві.

 

2. Правові підстави призначення основної, додаткової та повторної судово-бухгалтерської експертизи

 

Правильне визначення потреби  використання під час розслідування  злочину фахових знань у галузі бухгалтерського обліку, а, отже, й призначення судово-бухгалтерської експертизи, є однією з гарантій повноти, всебічності та об’єктивності дослідження фактичних обставин справи.

Коли слідчий приходить  до висновку щодо необхідності проведення судово-бухгалтерської експертизи, він, керуючись статтями 75, 196 КПК України, складає про це постанову. Судово-бухгалтерська  експертиза призначається лише з  порушеної кримінальної справи, яка  знаходиться у провадженні відповідного органу.