Права, обов’язки і відповідальність головного бухгалтера

Керуючись нормами закону, в посадовій інструкції головного  бухгалтера визначають більш детальні обов’язки. Бухгалтеру забороняється  приймати до виконання й оформлення документи за операціями, що суперечать законодавству. В посадовій інструкції можна записати, що якщо від керівника  підприємства отримано розпорядження  здійснити операцію, яка суперечить закону, головний бухгалтер зобов’язаний письмово повідомити керівника про  свої сумніви щодо законності операції і має право відмовитися від  її виконання. Це відповідає Конституції  України, в якій записано, що ніхто  не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції України).

Бухгалтеру забороняється  повідомляти письмово або усно інформацію, що містить комерційну таємницю. Перелік  такої інформації потрібно встановити наказом по підприємству [2, с.417].

Перелік обов’язків, що міститься у посадовій інструкції, використовують також у випадках звільнення працівника з ініціативи підприємства. Адже може виникнути потреба доказувати суду, що працівник не виконує своїх обов’язків, які передбачені посадовою інструкцією.

Права. У цьому розділі зазначають права працівника в межах виконання своїх обов’язків. Бухгалтер має право вимагати від керівників усіх підрозділів неухильно дотримуватися порядку оформлення та подання документів і звітності; розробляти і давати пропозиції щодо облікової політики підприємства, застосовування нормативних документів щодо організації бухгалтерського обліку, залучення кредитів тощо; бере участь у розробці заходів із запобігання нестачам і втратам, затвердженні змін до штатного розкладу, узгодженні проектів договорів, перевірках структурних підрозділів з дотримання порядку ведення обліку і контролю. Тут не потрібно забувати, що використання прав бухгалтера гарантує його право другого підпису на грошових, банківських та інших документах, договорах, формах фінансової, статистичної та податкової звітності тощо.

Відповідальність. У Переліку посад і робіт у числі працівників, з якими може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність, з працівників бухгалтерії вказана лише посада кассира та бухгалтера-касира. Отже, звичайно головний бухгалтер не є матеріальною відповідальною особою. Однак, у випадку добровільної згоди виконувати одночасно обов'язки касира, а також за наявності відповідного наказу керівника (крім підприємств державної та комунальної власності) та укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність, головний бухгалтер буде являтись матеріально відповідальною особою. В інших випадках керівник підприємства не може вимагати від головного бухгалтера укладання договору про повну матеріальну відповідальність.

Водночас слід зауважити, що в окремих випадках, установлених законодавством, головний бухгалтер може бути притягнений до повної матеріальної відповідальності на загальних підставах, як і будь-який працівник підприємства. У відповідності з Кодексом законів про працю (ст. 134) такими випадками є:

• отримання майна та інших цінностей під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
• шкоди завдано діями працівниками, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
• шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
• шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
• шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Розмір такого заробітку визначається у відповідності з Порядком розрахунку середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Крім того, відповідно до п. 2 ст. 133 УЗпП, керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники до яких відносяться і головні бухгалтери несуть обмежену відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно:

- зайвими грошовими виплатами;

- неправильною постановкою  обліку і зберіганням матеріальних чи грошових цінностей;

- невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випусків недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.

Бухгалтер, як і будь-який працівник підприємства, може бути притягнений також до дисциплінарної відповідальності у відповідності зі ст. 147 Кодексу законів про працю. За порушення трудової дисципліни до нього можуть бути застосовані такі стягнення:

1. догана;
2. звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Головний бухгалтер може бути притягнутий також до адміністративної відповідальності у відповідності з Кодексом України про Адміністративні порушення та Законом України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 №509-XII.

Так, згідно зі ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст. 37 строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт – місяцями або днями, позбавлення спеціального права – роками, місяцями або днями.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення ( ст. 38), а у разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

За різні порушення у сфері обліку та звітності, розрахунків з бюджетами і фондами головний бухгалтер може бути притягнутий також до кримінальної відповідальності. Розмір відповідальності залежить від розміру нанесеної шкоди. Класифікація розмірів нанесеної шкоди наведена в табл. 2.1 [3, с.94].

Табл. 2.1. Класифікація нанесеної шкоди за розміром

*нмдг – неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, за статтею 212 Кримінального кодексу України за ухилення від  сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів передбачено, що:

1.Умисне ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2.Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб,  або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3.Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів з особливо великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності  сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) [3, с.95].

Обсяг кримінальної відповідальності за ухилення від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду відповідно до статті 212 Кримінального кодексу України наведено у табл. 2.2.

При притягненні до кримінальної відповідальності слід зазначити, що остання настає не за сам факт несплати податків, зборів чи внесків, а за умисне ухилення від їх сплати. Тобто, має бути доведений умисел головного бухгалтера.

Табл. 2.2. Обсяг кримінальної відповідальності за ухилення від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду відповідно до статті 212 Кримінального кодексу України

*У цьому випадку, відповідно  до п. 22.5 Закону України «Про  податок з доходів фізичних  осіб» НМДГ береться на рівні  податкової соціальної пільги  на відповідний рік.

До кримінальної відповідальності головний бухгалтер також може бути протягнутий і за статтею 364 «Зловживання владою або службовим становищем»  Кримінального Кодексу, а саме:

1.Зловживання владою або  службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в  інших особистих інтересах або  в інтересах третіх осіб, використання  службовою особою влади чи  службового середовища всупереч  інтересам служби, якщо воно заподіяло  істотну шкоду охоронюваним законом  правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2.Те саме діяння, якщо  воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі  на строк від п’яти до восьми  років з позбавленням права  обіймати певні посади чи займатися  певною  діяльністю на строк  до трьох років.

Згідно зі ст. 367 «Службова  недбалість» Кримінального кодексу:

1.Службова недбалість, тобто  невиконання або неналежне виконання  службовою особою своїх службових  обов’язків через несумлінне  ставлення до них, що заподіяло  істотну шкоду охоронюваним законом  правам, свободам та інтересам  окремих громадян, або державним  чи громадським інтересам, або  інтересам окремих юридичних  осіб, - карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2.Те саме діяння, якщо  воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі  на строк від двох до п’яти  років з позбавленням права  обіймати певні посади чи займатися  певною діяльністю на строк  до трьох років та зі штрафом  від ста до двохсот п’ятдесяти  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян або без такого.