Поточні зобов’язання підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2012 в 04:23, курсовая работа

Описание работы

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом.

Содержание

Вступ



3



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

4



1.1. Єкономічна сутність зобов’язань

6

1.2. Класифікація та характеристика видів зобов’язань

6

1.3. Огляд правових актів та спецлітератури

8



РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ПОТОЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

11

2.1. Облік короткострокових кредитів банку



2.2. Облік поточної заборгованості за довгостроковими забов’язаннями



2.3. Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги



2.4. Облік розрахунків за податками, платежами та соціальним страхуванням



2.5. Облік кредиторської заборгованості за розрахунками з оплати праці



РОЗДІЛ 3.ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ПОТОЧНИХ ЗОБОВЯЗАНЬ



3.1. Автоматизоване ведення обліку поточних зобов’язань





3.2. Контроль обліку поточних зобов’язань





Висновок



14

Література



15

Работа содержит 1 файл

Курсовая поточні зобов’язання підприємств.doc

— 391.00 Кб (Скачать)

Ергономічні вимоги до бухгалтерських програм мають задовольнити характеристики щодо зручності у користуванні програмою та позитивно сприймати інформацію працівники-- приблизно 10 показників. За такими характеристиками, що забезпечують автоматизацію обліку на підприємствах різних галузей, є бухгалтерські програми -- “1С: Бухгалтерія”, розробки від фірми “Парус-Україна” та ін.

Сучасні бухгалтерські програмні продукти є комплексним інструментом для автоматизації обліку та управління малими підприємствами. У більшості випадків їх функції зведені до облікових завдань конкретного підприємства. При взаємодії різних програм як між ними, так і з технологічним обладнанням виникають труднощі, що з'являються при обміні інформацією з партнерами чи з контролюючими органами (формат інформаційних даних). Проблема уніфікованого формату обміну інформаційних баз є нині актуальною. Вирішити її може створення та підтримка єдиного стандарту обміну інформації на національному рівні.

Серед пакетів прикладних програм найбільшої популярності у користувачів набула програма “1С: Бухгалтерія” версія 7.7 для України. Програма побудована з урахуванням особливостей обліку в Україні на базі Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому врахована можливість одночасного ведення бухгалтерського і податкового обліку, що в сучасних умовах є досить актуальним і практичним моментом. Одночасне введення даних, необхідних як для податкового, так і для бухгалтерського обліку, дає можливість користувачам прослідкувати всі господарські операції і зміни в складі активів і пасивів, що відбуваються в різних ланках облікової роботи. Крім того, програмне забезпечення може легко налагоджуватися відповідно до особливостей облікової роботи на підприємствах конкретної галузі. Також на ринку комп'ютерних програм реалізуються типові галузеві рішення для ведення обліку в конкретних установах, організаціях (наприклад, “1С: Бухгалтерський облік для бюджетних установ України”, “1С: Бухгалтерський облік для військових частин”, “1С: Бухгалтерський облік для аптечних закладів” та ін.). Необхідно виділити окрему комплексну конфігурацію програми -- “1С: Виробництво + Послуги + Бухгалтерський облік”, яка дає змогу автоматизувати облік та складання звітності на підприємствах виробничої сфери із можливістю отримувати аналітичні звіти для менеджерів виробничої сфери, менеджерів торговельної сфери та ін.

 

3.2. Контроль обліку поточних зобов’язань

Давно відомо, що фінансовий стан фізичної або юридичної особи не можна оцінювати за активами, які перебувають у його розпорядженні. Наявність шикарного офісу, автомобіля та іншої атрибутики процвітаючого бізнесмена (підприємства) ще нічого не значить. Якщо джерелом придбання всіх цих активів є непогашені зобов’язання підприємства перед іншими особами (кредиторами), то все це видиме багатство їм (кредиторам) і належить. У зв’язку із цим інформація про зобов’язання підприємства є однією з найважливіших в оцінці його фінансового стану.

Перефразовуючи відомий вираз, можна сказати, що жити із зобов’язаннями погано, але й без них не виходить. Наявність зобов’язань є нормальним станом будь-якого діючого підприємства, установи або організації (далі - підприємства). Важливо не те, чи має підприємство зобов’язання (заборгованість) перед іншими особами, а те, який обсяг цих зобов’язань, чи перевищують вони активи підприємства, чи ні. Так чи інакше, але інформація про зобов’язання підприємства, про їхню структуру та обсяги дуже важлива для зовнішніх користувачів його фінансової звітності (постачальників, покупців, акціонерів й ін.). З огляду на це, найважливішого значення набуває відповідність прийнятим стандартам і точність формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання підприємства та розкриття інформації про них у його фінансовій звітності. Коли ми говоримо про відповідність стандартам, то маємо на увазі відповідність вимогам П(С)БО 11, про які ми сьогодні й поговоримо.

В першу чергу необхідно зазначити, що вимоги даного П(С)БО поширюються на всі підприємства, незалежно від форми власності та виду діяльності (крім бюджетних установ), і застосовуються з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов’язань, установлених іншими П(С)БО.

Далі необхідно визначитися із взаємозв’язком між поняттям зобов’язань і кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов’язання її погашення в певний строк. Таким чином, кредиторська заборгованість - це один з видів зобов’язань підприємства.

Для того щоб зобов’язання підприємства були визнані й одержали своє відображення у фінансовій звітності, необхідно:

1) існування можливості достовірно їх оцінити;

2) існування ймовірності їхнього погашення та зменшення, у зв’язку із цим, економічних вигід у майбутньому.

Якщо не буде дотримано хоча б однієї із цих умов, то кредиторську заборгованість підприємства, його гарантії та інші зобов’язання підприємства перед іншими особами вже не можна визнати такими (не можна визнати зобов’язаннями).

У той же час, якщо за раніше визнаними зобов’язаннями відбудуться зміни, в результаті яких такі зобов’язання перестануть відповідати другій умові, тобто на дату балансу будь-які зобов’язання підприємства стануть такими, що їх уже не треба буде погашати1, то їхня сума включається до складу доходів звітного періоду.

 

ВИСНОВОК

В умовах фінансової кризи, що утворилась в економіці України, гостро постає питання своєчасності проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності. Порушення строків погашення зобов’язань призводить до їх накопичення та знецінення грошових коштів для кредиторів. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємств. Вирішення зазначеної проблеми можливе за умов ефективного управління поточними зобов’язаннями. Прийняття управлінських рішень здійснюється на підставі інформації про поточні зобов’язання, що формується у системі бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим виникає необхідність вдосконалення теоретичних і методичних аспектів визнання, класифікації, документування, оцінки та відображення поточних зобов’язань у системі бухгалтерського обліку, а також методики аналізу поточних зобов’язань та визначення їх впливу на платоспроможність підприємства в сучасних умовах господарювання.

Становлення ринкових відносин в нашій державі обумовлює необхідність удосконалювати господарський механізм і зокрема управління економічними процесами на підприємствах і об'єднаннях незалежно від форм власності. Важливе місце в системі управління ланками економіки - підприємством і їх підрозділами займає бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності.

Таким чином на основі інформації про затрати сировини і матеріалів за кожну зміну в розрізі видів виробів в порядку викладеному вище і даних про вихід продукції можна і необхідно аналізувати результати виробничого процесу співстановлення фактичних даних з нормативними, виявити відхилення і оперативно визначити причини відхилень, що дав можливість своєчасно виявити на хід того чи іншого процесу, користувати в потрібному напрямку.

Розглянувши теоретичні основи організації управлінського обліку на підприємствах було б доцільним запропонувати використання підприємствами автоматизованої форми ведення обліку.

Вирішення цих та інших питань удосконалення первинного обліку являється своєчасним ще і тому що в недалекому майбутньому виробничий облік відділиться від фінансового і виробничими будуть в більш повній мірі змушені до обліку операцій виробничого процесу і аудиту результатів.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Законодавство України. – 12 с.;

2. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Законодавство України. – 132 с.;

3. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. // Законодавство України. – 230 с.;

4. П(С)БО 11 "Зобов'язання";

5. П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств";

6. П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

7. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – стор. 786 – 792;

8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000, стор. 340 – 380;

9. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч.4. – Луганськ, 2004. – с. 98 – 103;

10. Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. – М., 2003. – с. 432;

11. http://www.buhgalteria.com.ua/

12. http://www.minfin.gov.ua/

13. http://www.probusiness.in.ua/

 



Информация о работе Поточні зобов’язання підприємства