Поточні зобов’язання підприємства

Оскільки зобов’язання підприємства, в тому числі й довгострокові, відносяться до його пасивів, то, природно, що всі вони відображаються по кредиту зазначених рахунків і субрахунків п’ятого розділу Плану рахунків. Погашення довгострокових зобов’язань або переведення їх, у зв’язку з наближенням строку погашення, до короткострокових відображається по дебету цих же рахунків.

Дуже важливим є питання визначення вартості зобов’язань, за якою вони відображаються в балансі. Особливо це стосується довгострокових зобов’язань, по яких нараховуються відсотки. В п. 10 П(С)БО 11 з цього приводу сказано, що такі зобов’язання відображаються в балансі за теперішньою їхньою вартістю.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за мінусом суми очікуваного відшкодування), що, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Для того щоб було простіше зрозуміти, про що йде мова, розглянемо ситуацію з нарахуванням відсотків за довгостроковими зобов’язаннями на прикладі.

Приклад 2

Підприємство "А" у січні 2004 р. одержало від банку "Г" довгостроковий кредит у сумі 10000,00 грн. За умовами договору кредитування за кожний місяць використання кредитних коштів підприємство "А" зобов’язане нараховувати 3% на користь банку. Відсотки за користування кредитом за поточний місяць нараховуються по його закінченні, тобто на початку наступного місяця. Відсотки нараховуються тільки на суму кредиту (10000,00 грн.). Кредит видано до 01.05.2005 р. Вся сума кредиту й нараховані за весь термін користування кредитом відсотки підприємство "А" зобов’язано перерахувати на рахунок банку не пізніше 04.05.2005 р. Дострокове повне або часткове погашення кредиту, а також нарахованих відсотків за кредит, договором кредитування не передбачено. Розглянемо, як у перші місяці 2004 р. дані зобов’язання підприємства відобразяться в обліку підприємства "А" (дивися таблицю 2).

Таблиця 2

Погашення довгострокових зобов’язань - це завжди дострокове погашення, оскільки довгострокові - значить ті, що мають термін погашення, як мінімум, через дванадцять місяців, а якщо вони погашаються зараз, то, відповідно, це дострокове погашення. Це нехарактерна ситуація у взаєминах підприємства й кредитора. Більш характерним є погашення зобов’язань відповідно до умов договору кредитування (за графіком погашення). А в цьому випадку ніякого погашення довгострокових зобов’язань не відбувається, вони переводяться спочатку в поточні зобов’язання, а потім погашаються в момент настання відповідної дати.

Приклад 2 (продовження)

Оскільки з травня 2004 р. термін погашення суми кредиту, отриманого підприємством "А" в банку "Г", а також нарахованих відсотків по даному кредиту став менше дванадцяти місяців, зобов’язання підприємства перед банком перестали відповідати критерію довгострокового. У зв’язку із цим дані зобов’язання переводяться до категорії поточних (короткострокових). Розглянемо, як в обліку підприємства "А" відобразяться зазначені зміни (дивися таблицю 3).

Таблиця 3

Поточні зобов’язання

Розгляд поточних зобов’язань підприємства почнемо з їхнього групування, що дане в П(С)БО 11.

І в цьому випадку воно не збігається з тим, яке дане в шостому розділі Плану рахунків.

У таблиці 4 це наочно видно.

Таблиця 4

Що стосується поточних зобов’язань підприємств, то в П(С)БО 11 про них сказано вкрай мало, а саме:

поточні зобов’язання відображаються в балансі в сумі погашення.

От і все. Можна додати тільки те, що сума погашення - не дисконтована сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Забезпечення

Значення слова "забезпечення" не потрібно, напевно, пояснювати нікому. Його створюють для забезпечення яких-небудь витрат і платежів у майбутньому (в термінології П(С)БО 11 - операційних витрат), що призводять до зменшення ресурсів, які містять в собі економічні вигоди. Виходячи із цього, для створення забезпечення необхідно заздалегідь знати, для яких операційних витрат воно створюється і яка передбачувана сума таких витрат.

Що стосується першого питання, то відповідь на нього в П(С)БО 11 дана наступна: забезпечення створюються для здійснення в майбутньому наступних операційних виплат (таблицю 5).

Таблиця 5

Обтяжливий контракт відповідно до П(С)БО 11 - це контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Створення зазначених забезпечень відноситься на поточні витрати періоду, в якому такі забезпечення створюються (поповнюються). При здійсненні такої операції кредитується рахунок 47 (точніше, один з його субрахунків, дивися таблицю 5), а от в дебет якого рахунку - залежить від того, яке забезпечення створюється (поповнюється). Сума забезпечення, за необхідності, може коригуватися (поповнюватися або зменшуватися) до необхідного розміру, а у випадку відсутності необхідності забезпечення (повного або часткового) яких-небудь витрат або платежів, сторнуватися. Використання забезпечення 3 відображається по дебету 47 рахунку й кредиту рахунків, які відображають витрати, для погашення яких забезпечення й створювалися.

Тепер, що стосується оцінення забезпечення. Забезпечення поточних витрат і платежів оцінюються за обліковими цінами ресурсів (за мінусом суми очікуваного відшкодування), а забезпечення довгострокових зобов’язань - за їхньою теперішньою вартістю (дивися вище).

Непередбачені зобов’язання

Непередбачене зобов’язання в тлумаченні П(С)БО 11 - це:

1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій й існування якого буде підтверджено тільки тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна або більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання необхідно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна вірогідно визначити.

Непередбачені зобов’язання відображаються в обліку на забалансовому рахунку 042 "Непередбачені зобов’язання" за обліковою ціною.

Доходи майбутніх періодів

Щодо доходів майбутніх періодів у П(С)БО 11 взагалі не сказано нічого.

Нагадаємо, що до них відносяться доходи, які одержало підприємство в поточному періоді, але які фактично є доходами наступних (майбутніх) періодів.

Наприклад, отримана в поточному місяці орендна плата за наступний (майбутній) місяць або кілька місяців. У бухгалтерському обліку доходи майбутніх періодів відображаються на однойменному рахунку 69.

1.3.           Огляд правових актів та спецлітератури

Теоретичним і методичним аспектам визнання, класифікації, документування, оцінки та відображення поточних зобов’язань у системі бухгалтерського обліку, а також методики аналізу поточних зобов’язань та визначення їх впливу на платоспроможність підприємства в сучасних умовах господарювання присвятили свої роботи вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як С.Л. Береза, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, О.О.Василик, А.М.Герасимович, Глен А. Велш, І.О.Власова, О.Н. Волкова, С.Ф.Голов, В.В.Головач, Н.М.Грабова, Р.Грачова, І.Губіна, Н.М.Давиденко, Д.А. Єндовицький, І.А. Єфремов, В.П. Завгородній, В.М. Івахненко, Ю.С.Ігумнов, Томас П.Карлін, Л.М.Кіндрацька, В.В.Ковальов, М. Я. Коробова, В.М. Костюченко, М.М. Коцупатрий, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, Ю.А. Кузьмінський, О.П. Кундря-Висоцька, І.Д. Лазаришина, Альберт Р. Макмін, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, В.В. Палій, В.Ф. Палій, В.В. Панков, О.А.Петрик, О.М. Петрук, Л.В. Прикіна, М.С. Пушкар, М.Л. П’ятов, Б. Райан, Г.В. Савицька, С.В. Свірко, В.В. Сопко, Л.В. Чижевська, М.Г.Чумаченко, В.Г. Швець, А.Д. Шеремет, Денієл Г. Шорт та ін.