Поняття про довгострокову дебіторську заборгованість і організація її обліку

Висновки

ПЛАН

Вступ

1. Поняття про довгострокову дебіторську заборгованість і організація її обліку.
2. Облік дебіторської заборгованості за майно, що передано у фінансову оренду.
3. Облік одержаних довгострокових векселів.
4. Облік іншої довгострокової дебіторської заборгованості.

Висновки

Список  використаної літератури 

Вступ

Бухгалтерський  фінансовий облік є важливим елементом  економічної системи, без знання якого неможливе ефективне управління підприємством. Облік -Яце одне з головних джерел інформації про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств і об’єднань, необхідної для прийняття та реалізації управлінських рішень. Лише налагоджена система обліку дозволяє отримати необхідну інформацію для забезпечення управління господарською діяльністю підприємства. Отримана з бухгалтерського обліку інформація аналізується для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень, а тому неналежна якість бухгалтерської інформації може призвести до невірних висновків та прийнятих рішень. Крім того, бухгалтерська інформація забезпечує контроль за збереженням активів підприємства, у зв’язку з чим є важливим засобом зміцнення фінансового стану підприємства.

Підприємства  укладають між собою і виконують  угоди з купівлі засобів та предметів праці, реалізації продукції (робіт, послуг). За все, що придбане на стороні, слід платити гроші і  відповідно одержувати платежі за відпущену  продукцію або надані послуги. Вони також здійснюють розрахунки з бюджетом, банками, органами страхування, громадськими організаціями, благодійними фондами, безпосередньо з працівниками тощо. Усі розрахункові операції незалежно  від форм розрахунків із моменту  виникнення поділяють на дебіторську  та кредиторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість разом з виробничими запасами найчастіше складає значну частку в  структурі активу балансу підприємства. Створення великих обсягів дебіторської заборгованості

З

викликає низьку платоспроможність підприємства. Для  проведення розрахунків по зобов’язаннях  підприємству доводиться перетворювати  високоліквідні активи на грошові кошти, у протилежному випадку йому загрожує банкрутство.

Отже, метою даної роботи є розкрити особливості обліку дебіторської заборгованості. Відповідно до мети поставлені наступні завдання: розкрити суть дебіторської заборгованості, охарактеризувати організацію її обліку, проаналізувати особливості обліку дебіторської заборгованості за майно, що передано у фінансову оренду, обліку одержаних довгострокових векселів та іншої довгострокової дебіторської заборгованості, а також накреслити основні напрямки вдосконалення обліку довгострокової дебіторської заборгованості на підприємстві.

В роботі використовувались  праці вчених, що займалися розробкою  даної теми, зокрема, : Бакун Ю., Бутинця Ф.Ф., Буфатіної І., Костюченка В., Сопка В., Ткаченко Н.М.. Усача Б., Чебанової Н. та інших. 

1. Поняття про довгострокову дебіторську заборгованість і організація її обліку

Підприємства, організації  та інші юридичні особи незалежно  від форм власності при формуванні та узагальненні у бухгалтерському  обліку та звітності інформації про  дебіторську заборгованість мають  керуватися нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом  Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 р. № 725/4018.

П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” визначає методологічні  засади формування у бухгалтерському  обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про дебіторську  заборгованість. Норми цього Положення  застосовуються з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку. Слід зазначити, що норми П(С)БО 10 не поширюються на бюджетні установи.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [2,с.26].

Під дебіторами слід розуміти юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій  заборгували підприємству певні  суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [14, с.2].

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості є : зазначення в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості, вибір методу визначення резерву сумнівних боргів, розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців, вибір облікових  регістрів, в яких відображається дебіторська  заборгованість, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців, організація передачі інформації з  облікових регістрів до центральної  бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності.

Головним завданням управління дебіторською заборгованістю є :

1. сприяння зростанню обсягу продаж шляхом надання комерційного кредиту і тим самим - зростанню прибутку;
2. підвищення конкурентноздатності за допомогою відстрочення платежів;
3. визначення ступеня ризику неоплати рахунків покупцями;
4. розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;
5. надання рекомендацій щодо зменшення кількості фактично або потенційно неплатоспроможних покупців [19, с.351-352].

З метою складання  фінансової звітності дебіторська  заборгованість класифікується за такими ознаками:

• зв’язком з нормальним операційним циклом (нормальний операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг);
• терміном погашення;
• об’єктами, щодо яких виникли зобов’язання дебіторів;
• своєчасністю оплати боржником дебіторської заборгованості [14,

с.2].

За першими  двома ознаками виділяють довгострокову  та поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська  заборгованість сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального  операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу [24, с.166]. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги  береться не загальний очікуваний строк  оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився  з дати балансу. Наприклад, при передачі майна у фінансовий лізинг, наданні фінансової допомоги іншим особам, одержанні векселів у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості тощо, за умови, що очікуваний строк погашення заборгованості складає більше дванадцяти місяців. Якщо ж очікуваний строк погашення заборгованості менше року, заборгованість відноситься до поточної.

Довгострокова дебіторська  заборгованість представлена : заборгованістю за майно, що передано у фінансову  оренду, заборгованістю, забезпеченою довгостроковими векселями та іншою  довгостроковою заборгованістю.

Дебіторська заборгованість за об’єктами, щодо яких виникають  зобов’язання дебіторів, класифікується як:

• дебіторська заборгованість, пов’язана з нормальною діяльністю підприємства з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
• дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, а виникає внаслідок здійснення інших операцій.

Залежно від своєчасності оплати дебіторську заборгованість поділяють на:

• дебіторську заборгованість, термін оплати якої не настав (нормальна);
• дебіторську заборгованість, не оплачену в термін (прострочена);
• дебіторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності (безнадійна) [14, с.2-3].

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність  отримання підприємством майбутніх  економічних вигод, і її сума може бути достовірно визначена (майбутня економічна вигода — це потенціал, який може сприяти  надходженню, прямо або непрямо, грошових коштів та їх еквівалентів на підприємство) [9, с.95].

Довгострокова дебіторська  заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості. Порядок дисконтування повинен бути своєчасно доведений до облікового працівника, до обов’язків якого входить ведення обліку розрахунків з дебіторами.

Заборгованість  за фінансовою орендою відображається в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду. Методологія  обліку і порядок розкриття інформації у фінансовій звітності щодо оренди визначається П(С)БО 14 “Оренда” [11, с.236].

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості призначений  рахунок 16 “Довгострокова дебіторська  заборгованість”. Цей рахунок - активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів, довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб.

По дебету рахунку 16 відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, по кредиту — її погашення (списання) або переведення до складу поточної.

Рахунок 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” має  такі субрахунки: 161 “Заборгованість  за майно, що передано у фінансову  оренду”, 162 “Довгострокові векселі  одержані”, 163 “Інша дебіторська  заборгованість”.

На субрахунку 161 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду” відображаються чисті інвестиції орендодавця у  фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 14 “Оренда”.Субрахунок 162 “Довгострокові векселі одержані” призначений для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

Призначення субрахунку 163 “Інша дебіторська заборгованість”  облік довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”, зокрема  розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків.

Аналітичний облік  довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Обліковим регістром  по рахунку 16 “Довгострокова дебіторська  заборгованість” є журнал-ордер  № 8, який ведеться в розрізі субрахунків.

Сальдо (залишок) по рахунку “Довгострокова дебіторська  заборгованість” відображається в  розділі 2 активу балансу (рядок 050) [11, с.239].

Відповідно до п.13 П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”  у примітках до фінансової звітності  розкривають наступну інформацію: перелік  дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості, перелік  дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості, склад і суми статті балансу “Інша  дебіторська заборгованість”[2, с.27].

Варто також зазначити, що при відображенні дебіторської заборгованості на рахунках бухгалтерського обліку слід враховувати, що перелік рахунків, наведений у Плані рахунків, не є вичерпним. У разі потреби Міністерством  фінансів за відповідним клопотанням  підприємств щодо обліку специфічних  операцій до Плану рахунків можуть бути введені нові синтетичні рахунки.

Введення нових субрахунків  підприємство може здійснювати самостійно, виходячи з потреб управління, контролю та аналізу дебіторської заборгованості із збереженням кодів (номерів) субрахунків  Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств.

2. Облік дебіторської заборгованості за майно, що передано у фінансову оренду

Визначення оренди (лізингу) наведено в Законі України  “Про оренду державного майна” від 23.12.97 року № 768.97-ВР. Орендою є засноване  на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для  здійснення підприємницької та іншої  діяльності.

Визначення оренди наведені також у Законах України  “Про фінансовий лізинг” та “Про оподаткування  прибутку підприємств”.

Закон України  “Про фінансовий лізинг” від 11.12.03 року № 1381 - IV дає визначення фінансового  лізингу як виду цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором  фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У Законі України  “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР вказано, що фінансовий лізинг (оренда)

• це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу [16, с.116-117].