Помилки у звітах та способи їх виправлення

— клієнти, які виявляють інтерес  до інформації щодо безперервності діяльності підприємства, особливо у випадках, коли вони мають довгострокові угоди з підприємством або залежать від нього;

— уряд та урядові установи, які  зацікавлені у розміщенні ресурсів, а отже, і у діяльності підприємства. Інформація їм також потрібна для того, щоб регулювати діяльність підприємств, визначати податкову політику і як основа статистичних даних про валовий внутрішній продукт (ВВП) тощо;

—  громадськість. Підприємства впливають  на членів суспільства по-різному. Наприклад, підприємства можуть робити істотний внесок у місцеву економіку різними шляхами, у тому числі забезпечуючи зайнятість. Фінансові звіти можуть допомогти громадськості наданням інформації щодо останніх тенденцій і досягнень у соціальній сфері підприємства та обсягів його діяльності.

З погляду відношення до підприємства користувачів фінансової інформації можна  поділити на внутрішніх (акціонери, вищий  управлінський персонал та ін.) та зовнішніх (інвестори, уряд та урядові органи та ін.). Останні, у свою чергу, можуть мати прямий фінансовий інтерес до підприємства (тобто бути зацікавленими в результатах діяльності підприємства — інвестори, кредитори та ін.) або непрямий (державні органи).

Слід зазначити, що фінансова звітність  має задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх інформаційних потреб.

У Примітках до фінансової звітності  слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

• зміст і суму помилки;
• статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації;
• факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Змін в обліковій оцінці:

• зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

Змін в обліковій політиці:

• причини та суть змін;
• суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;
• факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільності її переобрахунку.

Подій, що відбулися після дати балансу (у разі необхідності розкриття  події):

• зміст події;
• оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

Узагальнення інформації щодо виправлення помилок і змін у фінансових звітах в регістрах  бухгалтерського обліку

Виправлення помилок минулих періодів і зміни в обліковій політиці, які відображаються шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок року, будуть показані у Відомості 7.2 аналітичних даних рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Більш детальне пояснення щодо цих операцій наводиться у Бухгалтерській довідці до Відомості 7.2. Якщо коригування нерозподіленого прибутку минулого періоду приводить до його збільшення, то така операція буде відображена у Журналі 7, який складається за кредитом рахунків капіталу та забезпечення зобов’язань.

Події після дати балансу, які вимагають  коригування певних активів та зобов’язань  відображаються у регістрах обліку цих активів і зобов’язань  шляхом сторнування або додаткових записів. Як вказувалося раніше, процедура  виправлення помилок має бути узгоджена з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Розкриття інформації у фінансової звітності передбачає надання суттєвої інформації (інформації, відсутність  якої може вплинути на прийняття рішень) користувачам фінансової звітності.

 Невід’ємна складова фінансової  звітності -Примітки. Складання приміток  до фінансової звітності є  необхідною умовою дотримання  принципів повного висвітлення  і послідовності. 

 Примітки до фінансових звітів - сукупність показників і  пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інформація, розкриття якої передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

 У Примітках до фінансової  звітності розкривають: 

• облікову політику підприємства;
• інформацію, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними П (С) БО;
• інформацію, в якій міститься додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

 Інформація, яку розкриває у фінансовій звітності може бути різною (залежно від видів діяльності підприємства), але має бути зрозумілою користувачам, тобто містити дані про:

• підприємство;
• дату звітності та звітного періоду;
• валюту звітності та одиницю її вимірювання;
• відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періодів;
• облікову політику підприємства та її зміни;
• консолідацію фінансових звітів;
• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
• обмеження щодо володіння активами;
• участь у спільних підприємствах;
• виявлення помилки минулих років і пов’язані з ними коригування;
• переоцінку статей фінансових звітів;
• іншу інформацію, розкриття якої передбачено П (С) БО.

 Інформацію про підприємство, яку необхідно розкрити у фінансовій  звітності, охоплює: 

• назву, організаційну-правову форму і місце знаходження підприємства (країну, в якій зареєстровано підприємство, адресу його офісу);
• короткий опис основної діяльності підприємств;
• назву органу управління, в віддані якого знаходиться підприємство, або назву материнської компанії;
• середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

 Кожний фінансовий звіт містить  дату, станом на яку наведено  його показники, або період, який  він охоплює. Якщо період, за  який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, причини наслідки його повинні бути розкриті Примітках до фінансової звітності.

 У фінансовій звітності визначають  валюту в якій відображено  елементи звітності, та одиницю  її вимірювання. Якщо валюта  звітності відрізняється від  валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, підприємство має розкрити причини цього і методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

 Підприємство висвітлює обрану  облікову політику описом:

• принципів оцінки статей звітності;
• методів обліку щодо окремих статей звітності. При складанні Приміток необхідно, щоб наведена в них інформація відповідала обліковій політиці підприємства.

 Якщо в обліковій політиці  підприємства протягом звітного  року відбулися зміни, у Примітках  відображають:

• причини і суть змін;
• суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;
• факт повторного надання порівняльної інформації У фінансових звітах або доцільність її перерахунку. Наприклад, до змін в обліковій політиці належать зміна методу нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, зміна методу оцінки вибуття запасів та ін.

 Поряд із змінами облікової  політики можуть відбуватися  зміни облікової оцінки.

 Облікова оцінка - попередня  оцінна, яку використовує підприємство  для розподілу витрат і доходів  між відповідними звітними періодами. 

 У Примітках до фінансової  звітності розкривають зміст  і суму змін в облікових  оцінках, які впливають на поточний  період або впливатимуть на майбутні періоди. Наприклад, до змін в обліковій оцінці відносять зміну строку експлуатації основних засобів.

 Якщо неможливо розрізнити  зміни облікової політики та  облікових оцінок, у звітності  ці зміни доцільно відображати  як зміни облікових оцінок.

 У Примітках до фінансової  звітності розкривають інформацію  про події, що відбулися після  дати Балансу. 

 Подія після дати Балансу  - подія, що відбулася між датою  складання Балансу і датою  його затвердження керівництвом  фінансової звітності й вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства.

 У Примітках до річної  фінансової звітності відображають:

• події, які стосуються звітного періоду і надають додаткову інформацію про показники звіту;
• події, які хоч і не стосуються звітного періоду, але містять важливу інформацію про обставини, що виникли після дати Балансу.

 Перелік подій після дати  Балансу визначений П (С) БО 6 "Виправлення помилок і зміни  у фінансових звітах".

 До подій, що надають додаткову інформацію про обставини, які відбулися на дату Балансу, належать:

• оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше визнано сумнівною;
• переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату Балансу;
• отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах;
• продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їхньої реалізації на дату Балансу;
• отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велися на звітну дату;
• виявлення помилок або порушень законодавства, які призвели до викривлення даних фінансової звітності.

 До подій, які вказують  на обставини, що виникли після  дати складення Балансу, відносять: 

• прийняття рішень стосовно реорганізації підприємства;
• придбання цілісного майнового комплексу;
• прийняття рішення про припинення операцій яке значною частиною основної діяльності підприємства;
• знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події;
• прийняття рішення щодо емісії цінних паперів;
• непрогнозована зміна індексів цін і валютних курсів;
• укладення контрактів про значні капітальні і фінансові інвестиції;
• прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства;
• дивіденди за звітний період, оголошені підприємством після дати Балансу.

 Якщо на підприємстві відбулися  події після дати Балансу, у  Примітках до фінансової звітності  розкривають зміст події та  її вплив на фінансовий результат  або обґрунтовують неможливість  зробити таку оцінку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Оцінюючи рівень достовірності  фінансової звітності, в економічній  літературі широко використовують термін "матеріальність". При цьому  в обліку і аудиті помилка чи пропуск  вважаються матеріальними (важливими, значними), якщо внаслідок цього  користувач даної звітності буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення або зазнає збитків. Є три рівні матеріальності помилок і пропусків:

 До першого рівня відносять помилки і пропуски, суми яких малі та за своїм змістом настільки незначні, що не можуть суттєво вплинути на рішення користувача цієї інформації.

 До другого рівня відносять матеріальні помилки і пропуски, що впливають на прийняття користувачем тих чи інших рішень, хоча внаслідок цього зовнішня звітність у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність і є корисною.

 До третього рівня матеріальності відносять помилки і пропуски в обліку і зовнішній звітності, що можуть негативно вплинути на достовірність і об'єктивність звітної інформації у цілому і користувачі такої інформації можуть прийняти неправильне рішення.

 Виходячи з вищевказаного,  доходимо висновку, що аудит має  проводитися так, щоб забезпечити  гарантію розкриття суттєвих  неточностей у бухгалтерському  обліку і звітності. Тому слід  розумно його спланувати.

 Розрізняють два основних  види неточностей: помилки і відхилення від норм. Помилка — ненавмисне перекручення даних бухгалтерського обліку і звітності, а відхилення від норми, навпаки, — навмисне викривлення показників обліку і звітності.

 В процесі роботи бухгалтер може допустити помилки, які завжди необхідно виправляти. Невиправлені помилки приводять до невідповідності бухгалтерського обліку, і як слідство, помилкам в прийнятті управлінських рішень, недоплати податків, штрафним санкціям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_{Список використаних джерел}

 

1. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций – К.: МАУП, 1999
2. Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу - Атамас П.Й.
3. «Все про бухгалтерський облік»  Всеукраїнська професійна газета
4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  від 16.07.1999 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-ІІІ, від 08.06.2000 р. № 1807-ІІІ, від 22.06.2000 р. № 1829-ІІІ).
5. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. № 391/3684.
7. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку
8. Теорія бухгалтерського обліку: Навч.посіб./О.І.Васюта-Беркут, Г.Ф.Шепітко, Н.О.Ромашевська; За заг.ред.В.Б.Захожая. – К.: МАУП, 2001.