Отчёт по производственной практике

- витрати, пов'язані з реалізацією (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»);

- адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»);

- інші витрати операційної діяльності (з кредита рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності»), а також суму податку на прибуток від основної діяльності, нараховану за даними бухгалтерського обліку (з кредита рахунка 98 «Податки на прибуток»).

За даними рахунка 79 «Фінансові результати» визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності. Дані рахунка 79 «Фінансові результати» використовують для складання Звіту про фінансові результати.

Із внесених матеріально  відповідальними особами сум  відшкодовуються збитки підприємства, решта суми (різниця між обліковою  вартістю недостачі цінностей і відшкодованою сумою збитку) підлягає перерахуванню до бюджету і в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» І кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків з покупцями і замовниками підприємства ведуть у відомості № 16 відвантаження, відпуску і реалізації продукції. Записи в цій відомості (як і в журналі - ордері № 6) здійснюють в лінійному (позиційному) порядку, що дає можливість бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума підлягає до сплати покупцем (замовником), а також робиться відмітка про оплату. При спрощеній формі облік відвантаження і реалізації продукції ведуть у відомості ф. № В-6.

Законодавством для  обліку реалізації встановлено метод  нарахування. При методі нарахування  датою реалізації вважається дата передачі права власності на продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами  поставки, визначеними сторонами, незалежно  від строку здійснення платежів. У цьому разі датою реалізації вважається дата відвантаження готової продукції покупцям (а для робіт, послуг – дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 Облік грошових коштів, розрахункових операцій

 

Гроші — це загальний еквівалент, той особливий товар, в якому  усі інші товари висловлюють свою вартість.

Грошовий розрахунок - головний фактор забезпечення кругообігу засобів, а їх своєчасне завершення служить необхідною умовою безперервного процесу виробництва.

Єдиним кредитним, розрахунковим  і касовим центром країни є  Національний банк України. Всі грошові  засоби підприємств і організацій  повинні зберігатися на розрахункових  або поточних рахунках банку. Одержання грошей з цих рахунків проводиться під безпосереднім контролем банку, що забезпечує використання цих засобів по цільовому призначенню.

Розрахунки між підприємствами здійснюються через банк переважно  безготівковим шляхом. За допомогою  безготівкового розрахунку ведеться розрахунок не тільки з постачальниками і покупцями, а й розрахунок з бюджетом по податках, з дебіторами і кредиторами, зі своїм галузевим управлінням (вищестоящою організацією), з профспілковими організаціями по відчисленню на соціальне страхування, з робітниками (там, де заробітна плата виплачується через ощадні банки) і цілий ряд іншших розрахунків.

Грошовою готівкою із своїх кас підприємства виплачують заробітну плату, дрібні господарські витрати і проводять розрахунок з індивідуальними здатчиками.

Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових засобів, розрахунків і кредитів стоять такі основні завдання:

- своєчасне і правильне  проведення необхідних розрахунків,  як шляхом безготівкових перерахувань  так і готівкою;

- повне і оперативне  відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових засобів і озрахункових операцій;

- додержання правил  використання грошових засобів  по призначенню у відповідності  з виділеними лімітами, фондами;

- проведення у встановлений  термін інвентаризації грошових  засобів і стану розрахунків, недопущення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

- контроль наявності  і зберігання грошей в касі, на розрахунковому і інших  рахунках в банку;

- контроль дотримання  розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності і послуги, а також засобів, одержаних в порядку кредитування.

До касових відносяться  операції, що пов'язані з надходженням і витрачанням готівкових грошових знаків безпосередньо через касу підприємства.

Каса - це спеціальне ізольоване приміщення, обладнане сигналізацією, сейфами, незгораючими шафами для зберігання грошей та цінних паперів. Двері каси на час здійснення операцій повинні бути закриті з внутрішньої сторони на ключ. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, заборонено. Всі наявні гроші і цінні папери зберігаються в сейфах, які після закінчення роботи опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі і печатки зберігаються у касира і передавати іншим особам заборонено. Дублікати ключів зберігаються у керівника підприємства в опечатаних пакетах і раз у квартал перевіряються комісією. На початку дня касир зобов'язаний оглянути замки, двері, решітки, сигналізацію, печатки, переконатись у їх справності. У випадку пошкодження касир повідомляє керівника підприємства і органи внутрішніх справ. Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюється на підставі "Порядку зійснення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління Національного банку України № 21.

Касові операції здійснює касир, який несе повну матеріальну  відповідальність за прийняті на зберігання гроші і цінні папери і за збитки, скоєні організації, підприємству, як в результаті навмисних дій так  і недбалого або недобросовісного відношення до своїх обов'язків. Тому при прийнятгі касира на роботу з ним заключається договір про повну матеріальну відповідальність. Касиру забороняється передовіряти доручену йому роботу іншим особам. Головні бухгалтера та інші працівники, які користуються правом підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касира. Для видачі заробітної плати, премії і при других масових виплатах, наказом керівника можуть зазначатися спеціальні особи (громадські касири); під розписку вони одержують в відповідності з потребою грошей в касі, а потім звітуються перед касиром.

Гроші, які зберігаються в касі, відносяться до ненормованих оборотних засобів.

Для зберігання тимчасово  вільних грошей та здійснення розрахункових  операцій кожному підприємству відкривають у відділеннях банку по місцю їх знаходження розрахунковий рахунок.

Розрахункові рахунки  в національній валюті відкриваються  підприємствам, що здійснюють науково-дослідну, виробничу й іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними і оборотними засобами і мають самостійний баланс. Через них і здійснюються розрахунки шляхом відповідних записів (переносу сум) з розрахункового рахунку одного підприємства або зарахування на розрахунковий рахунок іншого. Підприємство, якому відкрили розрахунковий рахунок, являється його власником. Воно розпоряджається, в межах пред'явлених йому прав, усіма засобами, що зберігаються на цьому рахунку.

Розрахунковий рахунок  відкривається в момент введення в дію підприємства. Для оформлення відкриття розрахункового рахунку в банк надаються такі документи:

- заявку про відкриття  рахунку встановленого зразка, підписану  керівником і головним бухгалтером  підприємства. Якщо у штаті немає  посади головного бухгалтера  або іншої посадової особи,  виконуючої обов'язки головного бухгалтера, заява підписується тільки керівником;

- копію свідоцтва про  державну реєстрацію у органі  державної виконавчої влади, іншому  органі, уповноваженому здійснювати  державну реєстрацію, завірену нотаріально  або органом, по видав свідоцтво про державну реєстрацію. Бюджетні установи і організації замість свідоцтва про державну реєстрацію, подають довідку про внесення до державного реєстру звітних статистичних одиниць України;

- копію рішення про  створення, реорганізацію підприємства того органу, якому надано таке право чинним законодавством, завірену нотаріально або органом, що видав таке рішення;

- копію належним чином  зареєстрованого Статуту (Положення), завірену нотаріально, або реєструючим  органом. Установа банку, в  якій відкривається рахунок, ставить відмітку про відкриття такого рахунку на тому примірнику Статуту, на якому стоїть відмітка податкових органів про реєстрацію підприємства у податкових органах, після чого цей примірник повертається власникові рахунку;

- картку із зразком підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів. До картки включаються також відтиск печатки підприємства.

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять характер грошових розрахунків. Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське значення, тому що забезпечують швидке завершення у постачальників ругообороту оборотних засобів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей. Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівковий і безготівковий.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові  через касу. За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні групи:

- За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами  і господарськими організаціями  за реалізовану продукцію, виконані  роботи, послуги і придбані матеріальні  цінності.

- За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки.

Залежно від територіального  розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні та іногородні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і им же банком, або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються одногородніми, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться в різних населених пунктах іногородніми.

Організація безготівкових  розрахунків базується на таких  принципах:

- платежі здійснюються  після відвантаження продукції,  виконання робіт, послуг або  одночасно з ними;

- платежі здійснюються за згодою платника;

- покупець може відмовитись  від оплати розрахункових документів;

- платежі здійснюються  за рахунок коштів платника  або в установленому порядку  за рахунок кредиту банку;

- зарахування коштів  на рахунок одержувача повинно  виконуватися лише після списання цих сум з рахунку платника.

В бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом відображають на рахунку № 68 "Розрахунки з бюджетом". По кредиту цього рахунку нараховують  суми платежів до бюджету, а по дебету - фактичне перерахування грошей у дохід бюджету. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо по рахунку 68 означає переплату бюджету, тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

З огляду на той факт, що використання готівки підприємством  викликає спокуса витрати їхній  не по цільовому призначенню, держава  контролює даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону № 679 Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків.

Фінансові ресурси являють  собою сукупність фондів коштів, що знаходяться в розпорядженні  підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів відносяться всі грошові  фонди і частина коштів, що використовуються в не фондовій формі.

Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції, різні  частини якої в процесі розподілу  виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, надходження коштів від банківської системи в порядку перерозподілу.

На діючих підприємствах  основними джерелами формування фінансових ресурсів є: прибуток і амортизаційні  відрахування. Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів виступають: виторг від реалізації вибулого майна, різні цільові надходження, оплата змісту дітей у дошкільних установах, мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві й ін. Формування фінансових ресурсів підприємства може здійснюватися за рахунок засобів, що мобілізуються на фінансовому ринку, складеними елементами якого є: валютний ринок, ринок національних коштів і фондовий ринок.