Отчет по практике в ЗАО КБ "Приватбанк"в м.Київ

факторів:

1) історія фірми, у процесі  якої вироблялася філософія фірми,

формувалися її профіль і стиль діяльності, місце на ринку й т.п.;

2) існуючий стиль поводження  й спосіб дії власників і  управлінського

персоналу;

3) стан середовища перебування  підприємства;

4) ресурси, які вона  може пустити в хід для досягнення  своїх цілей;

5) відмінні риси, якими  володіє підприємство.

Ціль діяльності - це бажаний стан об'єкта керування через певний час.

Від її правильного формулювання залежить злагодженість роботи персоналу.

Але як би добре не були сформульовані  мети підприємства, їх необхідно

довести до персоналу, чого на наших підприємствах найчастіше не

відбувається через недостатньо  розвиту систему комунікацій.

Основна мета будь-якого  підприємства - це одержання прибутку. Найчастіше

ця мета ототожнюється  з місією, але в цьому криється величезний підступ

для самої організації, тому що в цьому випадку керівникові дуже складно

виділити діяльність своєї  фірми серед конкурентів і, як наслідок,

розраховувати на довге існування.

Ціль – бажаний, необхідний і можливий стан організації (відділу,

підрозділу) і результатів його діяльності.

Основними вимогами до якості цілей:

1.Конкретність

2.Досяжність

3.Значимість

4.Повнота

Для того щоб виконати місії треба поставити цілі. І за допомогою

досягнення цілей можна  досягти виконання місії банку. Спочатку треба

виділити генеральну ціль. Генеральна ціль є великомасштабною і

комплексною, яка охоплює  всі аспекти діяльності банку. Тому щоб її

реалізувати, треба розбити  її на цілі більш низького рівня.

 

 

РОЗДІЛ  III .Організація  облікової політики підприємства

«Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що

використовуються підприємством для складання та подання фінансової

ової звітності» — таке визначення облікової політики наведене в статті 1

«Визначення термінів» Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV «Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про

бухоблік) .

Згідно з визначенням, облікова політика підприємства базується на

основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського

обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при

вимірюванні, оцінці й реєстрації господарських операцій і при

відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Основні принципи бухгалтерського  обліку та фінансової звітності

викладені в статті 4 розділу 1 Закону про бухоблік і пункті 18 П(С)БО 1

«Загальні вимоги до фінансової звітності».

Під час розробки облікової політики слід враховувати вимоги до якісних

характеристик бухгалтерського  обліку та фінансової звітності, викладені

в пунктах 14—17 П(С)БО 1, методи та процедури, передбачені іншими

П(С)БО, норми й нормативи, встановлені законодавчими актами України.

На жаль, визначення терміна  «процедура», що використовується при

складанні і поданні фінансової звітності підприємства, у Законі про

бухоблік і в стандартах не наведене. На мою думку, а також на думку

інших фахівців, до зазначених процедур доцільно віднести форму

бухгалтерського обліку, порядок заповнення і підписання первинних

документів, правила документообігу і технологію обробки облікової

інформації тощо.

Пункт 5 статті 8 Закону про  бухоблік право встановлення облікової

політики підприємства цілком і повністю полишає на розсуд суб'єкта

господарювання. При цьому  підприємство самостійно:

• обирає форму бухгалтерського  обліку як певну систему реєстрів обліку,

порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них  з

додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та із урахуванням

особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;

• розробляє систему і  норми внутрішньогосподарського (управлінського)

обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає

права працівників на підписання бухгалтерських документів;

• затверджує правила документообігу й технологію обробки облікової

інформації, додаткову систему  рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

• може виділяти на окремий  баланс філії, представництва, відділення та

інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський

облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звітності

підприємства.

Необхідно також мати на увазі, що облікова політика є складовою частиною

фінансової звітності  підприємства та повинна відображатися у примітках

до фінансових звітів. Отже, саме вона дозволяє поєднати ведення

бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності. Без такого

регламентуючого розпорядчого документа та його додержання бухгалтерський

облік не відповідатиме принципу послідовності, а фінансова звітність не

буде зрозуміла користувачам.

Операційний відділ є самостійним  підрозділом ЗАО КБ "Приватбанк"і підпорядковується Головному бухгалтеру філії та його заступнику згідно з наказом про розподіл обов’язків.

Головний бухгалтер призначається  на посаду і звільняється по рішенню Правління ЗАО КБ "Приватбанк".Підпорядковується безпосередньо Директору філії.

Основні завдання та обов’язки  головного бухгалтера філії, як головного  методолога та контролера за відображенням  в обліку всіх операцій, полягає  в тому що він має право вимагати від структурних підрозділів  забезпечення правильної організації  бухгалтерського обліку і контролю, подання необхідних документів щодо оформлення операцій, дотримання встановленого  порядку прийняття, оприбуткування, зберігання і витрат грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей, а також має право вимагати від будь-якого підрозділу банку  подання пояснень, а за потреби  і безпосередньо втручатися в  його робочі процедури, якщо отримані дані вимагають сумнів. Організовує  перевірки стану бухгалтерського  обліку філії банку та його територіально-відокремлених  робочих місць

 Операційний відділ  очолює начальник, який здійснює  загальне керівництво і організовує  роботу відділу. Основна мета  посади начальника операційного  відділу це забезпечення роботи  операційного відділу по якісному  і своєчасному обслуговуванню  клієнтів банку, забезпечення контролю за відображенням в обліку всіх операцій, які здійснюються операційним відділом. А також начальник операційного відділу повинен забезпечити складання і подання в установлені строки необхідної звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ IV .Організація та облік розрахункових операцій

4.1.Поточні рахунки

Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, приватні підприємства та інші юридичні особи  для спрощення розрахунків відкривають  в банку поточні рахунки. За поточним рахунком здійснюються різні платежі: до бюджету, розрахунки з іншими суб’єктами господарювання та інші платежі та надходження на поточні рахунки. Для розрахунково-касового обслуговування банком поточного рахунку клієнта, між банком і клієнтом укладається  договір на розрахунково-касове обслуговування .

В банку  клієнт заповнює  заяву  на  відкриття  рахунку.

 Для того, щоб економіст,  який здійснює платіж по розрахунковому  документу мав змогу звірити  підписи осіб, які мають право  підписувати розрахунковий документ, клієнт подає до банку картку  із зразками підписів та відбитком  печатки .

Після відкриття поточного рахунку і укладання з банком договору на розрахунково-касове обслуговування клієнт може надавати банку розрахункові документи і здійснювати операції по своєму поточному рахунку.

Клієнт для зручності  може отримати в банку грошову  чекову книжку.

Грошові чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монетним двором НБУ на спеціальному папері з дотриманням усіх обов’язкових вимог. Грошові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Порядок видачі чекових книжок клієнтам:

- клієнт заповнює заяву  на видачу чекової книжки;

- заява передається виконавцю  по рахунку; 

- виконавець перевіряє  правильність оформлення і передає  в касу для видачі чекової  книжки; 

- після оформлення чекової  книжки, остання віддається клієнту,  за яку клієнт сплачує плату  в сумі згідно тарифу.

Клієнт за допомогою грошового  чека може отримати готівку на виплату  заробітної плати, коштів на відрядження  і на здійснення платежів готівкою.

При видачі грошової чекової  книжки, відповідальний виконавець в  картці із зразками підписів та відбитком  печатки записує факт видачі чекової  книжки При отриманні заповненого  грошового чека відповідальний виконавець звіряє чек із записом в картці із зразками підписів та відбитком  печатки.

Порядок оформлення і виконання  операції по грошовому чеку:

Клієнт-власник грошової чекової книжки виписує чек 

Виконавець перевіряє  чек: правильність заповнення і наявність  всіх необхідних реквізитів; відрізає марку, ставить свій підпис і передає  чек контролеру, марку віддає клієнту.

Контролер знову перевіряє  чек, дивиться чи достатньо коштів на рахунку клієнта; на підставі видаткового  чека (в комп’ютері) робить відповідну проводку , підписує чек і внутрішнім шляхом передає чек в касу банку. Дана операція обов’язково регіструється  в касовому журналі.

Касир звіряє номер чека і номер марки, запитує в клієнта  його прізвище та видає суму коштів, зазначену в чеку.

При закритті рахунку чекова книжка разом із незаповненими чеками повертається до банку, підшивається в документи дня і книжка списується з позабалансового рахунку Дт 9821 Кт 9910 –1 грн. Для отримання виписок із поточних рахунків підприємство оформляє довіреність на ім’я особи, яка має право отримувати такі виписки . Такою особою може бути головний бухгалтер підприємства, касир або інша особа.

Банк за розрахунково-касове обслуговування отримує плату –  комісійні платежі. Для цього  підприємство оформляє розпорядження на списання коштів на підставі якого банк з поточного рахунку перераховує суму комісійних на рахунок 6110.

Поточний рахунок може відкриватися також фізичній особі. Для цього клієнт заповнює заяву  на відкриття рахунку, заповнює картку із зразками підписів, де також заповідальне розпорядження .

  

 

 

 

4.2.Розрахунки платіжними  дорученнями

Найбільш поширеним документом при розрахункових операціях  є платіжне доручення. За його допомогою  здійснюються розрахунки між підприємствами та організаціями за товари та надані послуги, сплачуються внески до різного виду фондів, податкових органів, бюджету. За допомогою платіжних доручень сплачуються комісійні платежі банку, відсотки за кредит. Якщо платіж здійснюється до податкових органів, то в графі "Призначення платежу" вказується:

+; код ДПІ; вид платежу;  дата реєстрації декларації; №  декларації; термін сплати; останній  день звітного періоду; код  ОКПО (за ІІІ особу).

Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами заповнення реквізитів розрахункових документів. Банком платника платіжне доручення  приймається до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки.

Банк приймає до виконання  платіжне доручення від платника лише за умови, якщо сума його платіжного доручення не перевищує суми, що є на його рахунку.

Банк може списувати з  рахунку клієнта суму, що перевищує  залишок на його рахунку в разі укладеного договору між банком та клієнтом.

Платіжні доручення можуть використовуватися як для здійснення міжбанківських розрахунків, так і  для розрахунків між клієнтами  одного банку.

Якщо клієнти обслуговуються в одному банку, кошти з одного рахунку перераховуються на іінший, тобто Дт 2600 Кт 2600 на суму платежу.

 

4.3.Розрахунки платіжними  вимогами

Операції за розрахунками вимогами-дорученнями  ЗАО КБ "Приватбанк"використовував раніше, на даний час вимоги-доручення не використовуються.

 

 

4.4.Розрахунки пластиковими  картками

ЗАО КБ "Приватбанк"здійснює випуск та обслуговування за допомогою пластикових карток. Корпоративна картка – платіжна картка, емітована на ім’я  особи клієнта - юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Видається довіреній особі клієнта на підставі та на умовах договору про відкриття картрахунків. Банком в якості корпоративних карток здійснюється випуск  карток VISA Classic .

Філія при розповсюдженні корпоративних карток фактично виступає агентом Головної установи банку. Всі  договора укладаються від імені  Головної установи банку. Строк обслуговування корпоративних карток – 1 рік.

Для отримання  корпоративних карток клієнт подає  до банку:

заяву – анкету (Додаток  № 7);

перелік користувачів карток;

ксерокопії паспортів  та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів по кожному користувачу  згідно переліку

Випуск проводиться як клієнтам так і юридичним особам, які не мають поточного рахунку. Рахунок для обліку операцій може відкриватися в національні валюті, в доларах США, або може бути мультивалютним.     Випуск корпоративних карток потребує внесення клієнтом гарантійного забезпечення, суми, за яким обліковуються на окремих  аналітичних рахунках, відкритих  на балансовому 2605,також на балансі  Головної установи банку.      Локальних карток банку – пластикові картки з магнітною смугою, що містять реквізити, які ідентифікують клієнта та його рахунки в банку. Використовуються виключно як засіб для одержання готівки через банкомати та касу ( емулятор ПОС – терміналу) установ банку. Їх використання для безготівкової оплати за товари (послуги) на підприємствах торгівлі (послуг) є неможливим;

- карток VISA (VISA  Electron, VISA Classic та  VISA   Gold). Використо- вуються як засіб для одержання готівки через ПОС – термінали та мережу банкоматів, а також для безготівкової оплати за товари (послуги) на підприємствах торгівлі (послуг), які мають електронні термінали або імпринтери (не стосується карток VISA Elecnron) з логотипами “VISA” або  “VISA Electron”. 

Особові рахунки для бухгалтерського  обліку операцій в розрізі держателів карток, відкриваються на балансі  Головної установи: для локальних  карток банку – аналітичний рахунок  до балансового рахунку 2620; для карток VISA- аналітичний рахунок до балансового  рахунку 2625.