Основні поннята та головні питання

 В основу  розвитку страхового ринку України  покладаються такі принципи:

• верховенство правового регулювання страхової діяльності;
• системність узгодження заходів щодо реформування страхового ринку із заходами і планами інших галузей економіки, обґрунтування можливості запровадження обов'язкових видів страхування, що повинно відповідати майновому стану громадян і проводитися паралельно із заходами, спрямованими на підвищення доходів громадян;
• конкурентність, коли держава гарантує всім страхувальникам і страховикам (вітчизняним та іноземним) вільний вибір видів страхування та рівні можливості у провадженні діяльності, створює сприятливі умови для розвитку страхування з метою забезпечення реалізації права на ефективний страховий захист і вільний вибір страховика;
• стабільність забезпечення сталого надійного і привабливого ринку страхових послуг шляхом створення державою зрозумілих та ефективних механізмів і правил його функціонування;
• обмеження присутності держави на страховому ринку, коли держава поступово відмовляється від проявів монополізму на страховому ринку, не втручається в діяльність страховиків, крім питань оподаткування, формування статутних капіталів, установлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів, контролю за платоспроможністю страховиків;
• довіра, що ґрунтується на моральній та матеріальній відповідальності страховика перед страхувальником, на надійному правовому захисті страхувальника.

Реформування  системи соціального страхування  передбачає разом з удосконаленням системи соціальних виплат розвиток добровільного страхування, що дасть змогу мобілізувати грошові заощадження громадян, використати їх у національній економіці та забезпечити належний рівень соціального захисту населення України. Для цього необхідно:

• створити мережу закладів "Асістанс -Україна", на основі якої буде створюватися система медичного страхування;
• розробити прозорі та прийнятні правила і засади діяльності страховиків України, пов'язаної з обслуговуванням системи соціального страхування;
• забезпечити поряд  із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням розвиток додаткових форм страхування населення від ризиків, які мають соціальне значення, на добровільній основі шляхом їх законодавчого врегулювання, зокрема, впровадження довгострокових видів особистого страхування.

Зважаючи на соціальну важливість розвитку довгострокових (накопичувальних) видів страхування до моменту зниження рівня інфляції (менше ніж 10%), необхідно розглянути питання використання вільноконвертованої валюти під час здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування, зокрема питання здійснення страхових платежів у вільноконвертованій валюті, формування математичних резервів у вільноконвертованій валюті та з метою диверсифікації ризиків розміщення резервів у активи інших категорій, не передбачених Законом України "Про страхування".

Враховуючи  недостатню капіталізацію страховиків, їх низькі можливості щодо відшкодування за значними ризиками та зважаючи на тенденції світового ринку страхування до концентрації, необхідно підвищувати фінансову міцність і стабільність страховиків України шляхом:

• сплати внесків до статутного капіталу страховика виключно грошима, в тому числі в іноземній валюті;
• вдосконалення механізму формування страхових резервів, системи розміщення страхових резервів;
• розширення ринку перестраховування, активізації роботи з нерезидентами щодо взаємного перестрахування;
• законодавчого врегулювання питань захисту заощаджень громадян за довгостроковим страхуванням життя, здоров'я та пенсійним страхуванням.

Довіра до страхування  як інституту соціально-економічного захисту є однією з необхідних передумов розвитку страхового бізнесу. З метою відновлення довіри до страхової галузі необхідно:

• поступово замінити обов'язкове державне страхування безпосереднім відшкодуванням з державного бюджету за рахунок коштів, передбачених на утримання відповідних державних органів;
• упровадити нові ефективні та привабливі для населення форми фінансових послуг, зокрема таких, як надання кредитів під заставу страхових полісів тощо;
• інформувати населення через засоби масової інформації про стан страхового ринку і рівень державного контролю за його діяльністю.

Перспективи розвитку страхової галузі передбачають докорінні зміни в системі підготовки та забезпечення кадрами учасників страхового ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Досліджуючи особливості, проблеми та перспективи розвитку ринку  перестрахування   та співстрахування України, ми розглянули питання щодо стану та перспективи розвитку страхового ринку в Україні, визначили суть та механізм дії перестрахування та співстрахування, проаналізували їх стан  у наш час, розробили пропозиції по вдосконаленню ринків страхування та перестрахування в Україні.

 На сьогодні національний перестраховий ринок формується,спираючись на певну підтримку держави,яка обмежує діяльність іноземних компаній; на сучасному етапі стан страхового ринку характеризується номінальним зростанням показників діяльності; динамічний розвиток страхового ринку України, а високий потенціал розвитку створюють сприятливий клімат для капіталовкладення.

Проаналізувавши нормативні акти, що регулюють процес здійснення підприємствами страхової діяльності та регулюють страхування кредитних та фінансових ризиків в Україні, ми побачили: попри те, що система страхування кредитних та фінансових ризиків в нашій державі потребує постійного вдосконалення наша система страхування має добру законодавчу базу, яка ґрунтується на Конституції України (основний закон), Цивільному кодексу України, Законах України, Постановах Кабінету Міністрів України, а також Директивах ЄС.

Становлення України  як самостійної та незалежної держави  зумовило створення і розвиток страхового ринку. Перед ринком страхування України постає подвійне завдання. По-перше, організація самого ринку. Процес формування українського ринку страхових послуг ще не завершений та потребує вирішення, насамперед, таких завдань:

• удосконалення законодавчого забезпечення та системи державного регулювання страхової діяльності;
• удосконалення нормативно-правової бази та врегулювання механізмів здійснення страхування, особливо таких соціально значущих видів, як страхування життя, пенсійне страхування, медичне страхування та страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
• удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності;
• розвиток інфраструктури страхування, кадрове забезпечення страхової діяльності;
• підвищення фінансової надійності страховиків, збільшення їх інвестиційних можливостей та перетворення нагромаджуваних страхових резервів у надійне джерело інвестування національної економіки та ін.

Одним із важливих чинників розвитку національного ринку  страхування є відновлення довіри до страхової галузі. Друге завдання, що постає перед українськими страховиками й перестраховиками, – вироблення умов і шляхів інтеграції українського ринку з міжнародними страховими й перестрахувальними ринками. Цій проблемі останнім часом приділяється усе більше уваги, як із боку страховиків і перестраховиків, так і з боку державних органів. Особливо гостро дискутуються питання розробки норм та вимог до перестрахувальних операцій, вибору концепції перестрахування, лібералізації національного ринку страхування. Всі ці питання вимагають вивірених рішень. Незважаючи на внутрішні проблеми розвитку українського ринку страхування, відсутність стабільності національної економіки, недосконалість законодавчої бази та системи оподаткування страхової діяльності, невирішеність соціально-економічних питань та різноманітні зовнішні чинники, страховий ринок України розвивається. І хоча частка сукупних страхових платежів становить близько 1% від ВВП і в державі застраховано лише 10% ризиків, що набагато менше аналогічних показників розвинутих країн, страхування виявилося однією з галузей української економіки, в якій за останні роки спостерігається значне зростання основних показників .

Важливою проблемою  є й також визначення механізму  у часті сфери страхування  в системі довгострокового іпотечного кредитування як в якості гаранта наслідків різних ризиків, так і в якості інституціонального інвестора,а також створення ефективної системи страхування інвестиційних ризиків.

Отже розглянувши у данній курсовій роботі думки науковців щодо розвитку страхового ринку,можна зробити такий  висновок: у  період становлення ринкової економіки в Укрвїні значно зросли обсяги страхового ринку, і він набув якісного розвитку. Сформувалися тенденції до збільшення кількості страхових договорів, чисельності страховиків та їхньої спеціалізації за видами страхування,розвитку перестрахувальних операцій як на внутрішньому(національному), так і на зовнішньому( світовому) страховому ринку. Особливо слід зазначити,що завдяки належним заходам як на законодавчому рівні, так і на рівні застосування чинників управління й організації страхового ринку страхові резерви почали постійно зростати.

Розвиток страхового ринку України з урахуванням  світового досвіду відповідно до національних особливостей забезпечить успішне здійснення соціально-економічних реформ, стабільний розвиток національної економіки та входження України до системи світових господарських зв’язків. Подальший розвиток вітчизняного страхового ринку за допомогою переліченних раніше заходів сприятиме використангню його внутрішнього потенціалу,дозволить Україні вийти на Європейський рівень розвитку страхових послуг.

Тому можна  впевнено сказати, що наша страхова система  є досить розвиненою і заслуговує на довіру населення; хоча в умовах сучасної фінансово -економічної кризи, яка опанувала весь світ, наша система страхування повинна стати гарантом, який зменшить негативний вплив кризових явищ на розвиток підприємництва в Україні, а особливо на соціальний захист населення.

 

 

 

 

 

   

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Поділ страхового ринку на етапи досить умовний:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Таблиця .1.2

Динаміка  розвитку страхового ринку України,2005-2006 рр.

Показники	Період
	2005	2006	2007	6 м. 2008
Кількість зареєстрованих страховиків	398	411	446	469
З них компанії зі страхування життя	45	55	65	72
Включенно до Державного реєстру	36	33	54	14
Виключено з  Державного реєстру	21	20	19	3
Кількість компаній з іноземним капіталом	58	66	78	82
Частка іноземного капіталу у статутному капіталі страховиків,%	13,4	13,0	20,7	25,6
Активи по балансу,млн.. грн..	20 920,1	23 994,6	32 213,0	35 561,7
Активи, визначенні ст..31 Закону України «Про страхування», млн.. грн..	12 346,5	17 488,2	19 330,3	20 875,6
Обсяг сплаченних статутних фондів, млн.. грн..	6 641,0	8 391,2	10 633,6	12 068,7
Сформованні  страхові резерви, млн..грн.	5 045,8	6 014,1	8 423,3	9 127,2
Валові страхові премії, млн..грн.,з них:	12 853,5	13 830,0	18 008,2	19 279,5
від страхувальників  фізичних осіб	1 616,2	2 945,8	5 170,4	3 604,0
від перестрахувальників	3 398,1	4 962,9	4 588,1	2 765,2
У т.ч. від перестрахувальників-нерезидентів	20,8	21,5	112,2	115,4
Валові страхові виплати, млн.. грн..,з них:	1 894,2	2 599,6	4 213,0	3 375,7
страхувальникам-фізичним особам	616,6	1 012,8	1 788,5	1 466,4
перестрахувальникам		231,6	822,0	579,9
у т. ч. перестрахувальникам-нерезидентам		13,5	504,1	436,1
Рівень валових  витрат, %	14,7	18,8	31,4	29,9
Частка валових  страхових премій, належна першим трьом страховикам,%	12,2	11,8	11,7	10,8
Частка валових  страхових премій, належна першим 50  страховикам, %	73,7	72,3	67,1	71,7
Чисті страхові премії	7 482,8	8 769,4	12 353,8	7 601,9
Чисті страхові виплати	1 546,7	2 326,2	3 884,0	3 223,5
Рівень чистих виплат, %	20,7	26,5	31,4	42,4
Обсяг страхових  платежів сплачених перестраховикам, млн..грн.	6 050,0	5 697,6	6 423,9	4 229,4