Основні поннята та головні питання

Узагальнемо перестрахувальні пули  додатку 3.

Україна також  іде шляхом створення страхових  і перестраховувальних пулів.

 

 

2.4 Страховий ринок в умовах глобальних фінансових криз

Економічна  криза, яка охопила багато країн  світу, стала причиною довгого етапу подолання тих фінансово-економічних негараздів, які відбулися у нашій економіці в результаті неврахування основних економічних законів, а також закономірностей, які є рушійними силами економічного прогресу в суспільстві. Виникла необхідність розробки сценаріїв розвитку українського страхового ринку в найближчій перспективі, які грунтуватимуться на оцінках та припущеннях як державних посадових осіб, так і незалежних експертів.

Економічна  криза, яка охопила багато країн  світу, — це не одномоментний етап, а навпаки, довгий етап подолання тих фінансово-економічних негараздів, які відбулися у нашій економіці в результаті неврахування основних економічних законів, а також закономірностей, які є рушійними силами економічного прогресу в суспільстві.

В сучасних економічних умовах соціально-психологічна ситуація в українському суспільстві справляє негативний вплив як на розвиток економіки України загалом, так і настановлення ефективної системи страхування. Ця ситуація вимагає від держави системних, спрямованих на довгострокову перспективу. І водночас конкретних дій з відновленням довіри громадян до страхування шляхом подолання нагальних сучасних проблем і визнання страхування як ефективного фінансового механізму щодо зменшення кризових явищ в суспільстві.

На мою думку, є єдиний шлях ефективного розвитку страхової діяльності в Україні, який полягає в необхідності кардинальних соціально-економічних реформ в Україні, що супроводжуватимуться вдосконаленням страхової справи в нашій державі, а саме;

— утворення національної системи страхових послуг, здатної забезпечити надійний захист довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для економічного зростання, бути реальним чинником стабільності та стимулом розвитку підприємництва;

—здійснення пенсійної  реформи на рівні сучасних світових стандартів, що можливе лише за умови розв'язання базової проблеми — відчутного зростання заробітної плати та інших доходів населення;

—запровадження державного соціального медичного страхування з метою забезпечення доступності медичної допомоги для соціально незахищених верств населення, законодавче визначення гарантованого рівня безоплатного медичного страхування;

—посилення  відповідальності страхових компаній перед страхувальниками за невиконання своїх зобов'язань;

—проведення масового всеобучу громадян при необхідності здійснення страхування;

—підвищення вимог  до страхових організацій щодо формування статутних фондів. Мінімальний розмір статутних фондів на 01.03.2009 рік повинен становити 5 млн євро.

Пріоритетними напрямами розвитку добровільного  страхування в Україні повинні стати: страхування життя, медичне та пенсійне страхування, страхування відповідальності та від нещасних випадків, їх повноцінне становлення повинно базуватися на підвищенні рівня добробуту населення України, розширенні практики корпоративного страхування, розвитку страхової нфраструктуризацм. Для цього держава повинна запровадити всі механізми пільгового забезпечення розвитку цих форм страхування.

Успішний розвиток інших видів добровільного страхування повинен визначатись: терміном і масштабом запровадження податкових пільг для громадян, що страхують свої майнові інтереси; забезпеченням більшої інформованості потенційних страхувальників про, діяльність страхових компаній, а також послуги, що ними надаються, організацією роз'яснювальної про механізми добровільних видів страхування, пропагандою досвіду розробки та реалізації страхових програм. Ці вимоги повинні бути реалізовані.

Базовою умовою успішного реформування страхового ринку повинно також стати забезпечення системної стабільності та створення необхідних умов для розвитку ринку страхових послуг на базі здорової внутрішньогалузевої та міжгалузевої конкуренції. Страхова діяльність повинна здійснюватись на єдиних принципах, встановлених для всіх страхових організацій, і базуватись на комерційних інтересах і дотриманні загальноприйнятих принципів ведення бізнесу.

По відношенню до страхового держава ринку повинна спрямовувати свої зусилля на створення нових ринкових механізмів, які б забезпечували ефективний розвиток страхування в Україні, а саме: розвиток законодавчих основ системи регулюванн й нагляду за діяльністю страхових організацій, які б забезпечили:

—надійність системи  страхування шляхом встановлення вимог, стандартів страхової діяльності, загальних умов (правил) надання страхових послуг;

—посилення  контролюза страховими організаціями  на ринку страхових послуг шляхом попереднього, поточного й оперативного контролю за діяльністю всіхпрофесійних учасників ринку страхування;

—впровадження широкого спектру заходів для  по передження порушень законодавства  про страхування, усунення порушень, що допускаються, попередження неплатослроможності (банкрутства) страхових організацій;

—встановлення нових правил  й нормативів, що стосуються показників платоспроможності та фінансової стійкості, тарифікації страхових послуг;

—встановлення нових процедур й заходів, спрямованих  на оздоровлення фінансового стану страховика, у тому числі вимоги про обов'язкове збільшення активів, встановлення примусових заходів для управління активами;

—запровадження  адміністративних та санкцій до професійних  учасників ринку страхування при порушенні ними законодавства про страхування, невиконанні вимог;

—встановлення пільгових механізмів для населення  при здійсненні особистого медичного страхування страхування відповідальності

—забезпечення конституційних гарантій єдності економічного простору й вільного переміщення фінансових послуг і коштів, створення умов для розвитку конкуреншї на ринку фінансових послуг є одним із важливих елементів державної політики

В цих умовах розвиток страхового ринку повинен  зумовлюватись ступенем принципового розвитку нових положень юридичної (державної) обов'язковості як методу реалізації страхової політики та рішучого розширення сфери дії економічної обов'язковості. Зрозуміло, що треба прагнути того, щоб економічна обов язковість знаходила якнайповніше розуміння та схвалення з боку суб єктів господарювання. Насамперед необхідно обов язково підняти рівень страхування в ієрархії сфер життєдіяльності суспільства. Це у свою чергу вимагаєстворення ефективного страхового ринку з раціональним набором різноманітних страхових послуг, вміло пропонованих страховикам. Незалежно від цього, економічна обов'язковість, яка значною мірою визначає розмірита структуру попиту на страхові послуги, має посісти важливе місце в розрахунках між суб'єктами господарювання та державним бюджетом. Іншими словами, цілі та вимоги страхової політики повинні узгоджуватися, в першу чергу, з економічною політикою держави.

Крім цього, важливим напрямом в розвитку страхування в цих умовах повинно стати створення механізмів впровадження конкретних важелів використання потенціалу страхових компаній для страхового захисту Інвестицій; розширенням взаємодії страхових компаній з кредитними установами, інвестиційними компаніями та Іншими структурами, які акумулюють довгострокові ресурси.

При цьому слід також врахувати, що Інтенсивна глобалізація світового страхового простору настійно вимагає від національних страхових ринків адаптації до нового режиму міжнародної торгівлі страховими послугами, який визначається процесами лібералізації системи страхового нагляду та регулювання діяльності страхових ринків, що дозволить оптимально сформувати напрями розвитку страхового ринку в Україні. Важливим завданням, що постає перед українськими страховиками, є з'ясування шляхів інтеграції українського страхового ринку до міжнародних страхового та перестрахоеого ринків з урахуванням особливостей національної економіки.

Великі зусилля  знадобляться для доведення національних страхових продуктів до рівня вимог світового ринку. Саме підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних страхових компаній, а також страхових послуг є однією з головних передумов ефективного функціонування національного страхового ринку.

 

 

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ  ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАХОВОГО   РИНКУ В УКРАЇНІ

Аналіз визначень страхового ринку показує, що кожне з них уточнює або доповнює попередні, залишаючи без змін їх основу .

Вирішення цих  питань шляхом упровадження в Україні перевірених світовою практикою форм і видів страхування та вжиття заходів передбачено Програмою розвитку страхового ринку на 2005-2010 рр.

Ця Програма розроблена з метою реалізації державної політики у сфері страхування і відповідно до ст. 14 Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України". У Програмі враховано законодавче розмежування сфер діяльності страхування та загальнообов'язкового державного соціального страхування і передбачено не тільки шляхи реформування ринку страхування, а визначено можливі напрями взаємодії та участі страховиків в обслуговуванні загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхування - одна з галузей економіки, в якій за останні роки спостерігається зростання основних показників. Страховий ринок України має досі невикористані резерви. В державі застраховано лише близько 10% ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90-95%. Частка українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить лише 0,05%, і це при тому, що в Україні зосереджено 7% населення Європи.

Існуюча структура  страхового ринку України не сприяє зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх інвестицій. Українські страховики передають іноземним страховикам (перестраховикам) до 90% страхової премії під час страхування авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'я людей, які від'їжджають за кордон, до 60% - за КАСКО, до 50% - у разі страхування великих майнових ризиків.

Страхова галузь забезпечує перерозподіл лише 0,9% валового внутрішнього продукту (цей показник у розвинутих країнах становить 8-12%), що свідчить про потенційні можливості подальшого розвитку та про те, що страховий ринок не акумулює значного обсягу інвестиційних ресурсів та не справляє відчутного впливу на процес перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Розвиток страхового ринку України потребує розв'язання проблем зі страхування життя, пенсійного,медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів Страхування життя як надійне джерело інвестиційних ресурсів становить на ринку страхових послуг найменшу частку (0,66%), тоді як у країнах з розвинутою економікою цей показник дорівнює 30-40%. Нормативно-правова база (з точки зору термінів і форм страхування) не сприяє розвитку цього виду страхування. Щороку питома частка платежів із страхування життя в загальній структурі платежів зменшується у 2 рази. Лише 12 страховиків України мають ліцензію на проведення операцій із страхування життя, а реально цим питанням займаються тільки 6 страховиків. Через нелегальну діяльність іноземних страховиків із страхування життя Україна, за оцінками експертів, втрачає щороку '80-100 млн . дол. США.

Слабкий розвиток і недосконалість таких соціальне  важливих видів страхування, як пенсійне і медичне страхування, стримує розвиток страхового ринку. Законом України "Про страхування" встановлено обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Однак проведення цього виду страхування стримується відсутністю у відповідних законодавчих актах норм, які регулювали б це питання (у той час, коли в Україні внаслідок дорожньо-транспортних пригод щороку гине близько 5 тис. осіб, а ще 40 тис. осіб отримують травми). Лише незначна частка власників транспортних засобів (2,1%) залучена до обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні справляють:

• відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів; значна взаємна заборгованість, накопичення неплатежів і збитковість більшості підприємств неповна і фрагментарна законодавча база;
• відсутність державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з боку держави, прояви монополізму;
• високий рівень інфляції (понад 10%), що ускладнює здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування в національній валюті;
• слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів; відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового секторів економіки;
• низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку; неналежний  рівень  поінформованості про стан і можливості страхового ринку, недовіра населення до страхування.

Серйозну загрозу  нормальному функціонуванню страхового ринку України також становить тенденція до монополізації страхового ринку в інтересах окремих міністерств, фінансово-промислових груп або місцевих адміністрацій.

Метою Програми розвитку страхового ринку України на 2005-2010 рр. є

• створення привабливого і доступного для страхувальників ринку страхових послуг, перетворення страхування в ефективну складову соціального захисту населення;
• усунення адміністративних бар'єрів для здійснення окремих видів страхування та створення рівних умов для всіх страховиків;
• забезпечення шляхом страхування реальної компенсації збитків, завданих стихійним лихом, катастрофами та аваріями природного і техногенного характеру, що дасть змогу зменшити навантаження на державний та місцеві бюджети;
• збільшення інвестиційних можливостей страховиків, упровадження системи мотивацій їх інвестиційної діяльності, перетворення накопичувальних страхових резервів у надійне джерело інвестування національної економіки; досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків, приведення вітчизняного страхового ринку у відповідність із світовими стандартами.