Основи побудови фінансового обліку

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Октября 2011 в 02:26, лекция

Описание работы

В країнах з розвинутою ринковою економікою бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський (внутрішньогосподарський). Такий поділ об'єктивно зумовлений відмінностями в цілях і завданнях надання інформації зовнішнім та внутрішнім споживачам.

Содержание

1. Мета та сутність бухгалтерського (фінансового) обліку
2. Регулювання та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві
3. Фінансова звітність підприємств
4. облікова політика підприємства

Скачать полностью (227.77 Кб) Сколько стоит заказать работу?

Работа содержит 1 файл

Лекція 1 ОСНОВИ ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ.doc

— 360.00 Кб (Скачать)

=> наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);

=> наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);

=> рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативності керівників підприємства;

=> система матеріального заохочення, ефективної роботи працівників підприємства і матеріальної відповідальності за коло обов'язків, що виконуються.

Іноді нормативні документи взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя.

Якщо система не встановлює спосіб ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.

Правильно розроблена облікова політика, яка враховує умови та можливості ведення господарської діяльності, повинна забезпечити:

=> повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;

=> готовність бухгалтерського обліку до втрат (витрат) та пасивів, ніж можливих доходів і активів - не допускаючи створення прихованих резервів;

=> відображення в бухгалтерському обліку фактів та умов господарської діяльності, виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;

=> тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного обліку на 1-ше число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

=> раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи, з умов господарської діяльності та величини підприємства.

Таким чином, облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами (включаючи виділені на окремий баланс) незалежно від місця їх розташування.

Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою зіставленості фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто користувачі набувають можливості оцінити, наскільки порівнювальними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітного періоду, того чи іншого підприємства.

При формуванні облікової політики підприємства слід орієнтуватись на діючі стандарти та інші нормативні акти (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Основні складові та положення облікової політики

і Основні складові облікової політики				Положення облікової політики
1. Основні засоби. До елементів облікової політики відносяться: 1) термін корисного використання основних засобів, 2) методи нарахування амортизації, 3) ліквідаційна вартість основних засобів, 4) порядок обліку витрат по утриманню основних засобів та їх ремонту
Первісна оцінка		При зарахуванні на баланс об'єкт оцінюється за собівартістю, що складається з витрат на його виробництво або придбання. Витрати, що включаються до собівартості об'єктів, визначені П(С)БО 7
Об'єкт основних засобів							Об'єкт основних засобів визначений П(С)БО 7
Методи амортизації							Обирається метод амортизації об'єктів з методів, визначених П(С)БО 7
Перегляд методу амортизації і терміну корисної експлуатації							Можуть переглядатись відповідно до вимог визначених П(С)БО 7
Переоцінка об'єктів основних засобів							Здійснюється на підставі положень, які визначені П(С)БО 7
Відсотки за кредит, отриманий в банку для виготовлення основних засобів							Визначаються на підставі положень, визначених П(С)БО 7
Витрати на ремонт, модернізацію та інше							Визначаються на підставі положень, визначених П(С)БО 7
2. Нематеріальні активи. До елементів облікової політики відносяться: 1) строки корисного використання нематеріальних активів, 2) способи нарахування амортизації активів
Первісна оцінка				При зарахуванні на баланс нематеріальний актив оцінюється за собівартістю придбання або створення. Витрати, що включаються до собівартості нематеріального активу, визначені П(С)БО 8
Групи нематеріальних активів				Визначаються групи, за якими ведеться бухгалтерський облік нематеріальних активів, перелік яких наведений в П(С)БО 8
Методи амортизації				Обирається метод амортизації, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод, розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів встановлений П(С)БО 7
Перегляд методу амортизації терміну корисного використання				Можуть переглядатися в кінці звітного року (П(С)БО 8)
Переоцінка нематеріальних активів				Здійснюються на підставі положень, які визначені (П(С)БО 8)
3. Довгострокові фінансові інвестиції
Первісна оцінка						Довгострокові фінансові інвестиції зараховуються на баланс за собівартістю. Витрати, що включаються до собівартості, визначені П(С)БО 12
Відображення довго-строкових фінансових інвестицій, які дають право власності, у балансі						Обирається метод обліку в залежності від ступеня впливу підприємства-інвестора на підприємства, що інвестуються, з методів, перелічених у П(С)БО 12
Відображення вартості довгострокових фінансових інвестицій у боргові цінні папери в балансі						Здійснюється відповідно до вимог, які встановлені П(С)БО 12
Методи амортизації знижки (премії)						Обирається метод амортизації з методів, перелічених у П(С)БО 12
4. Запаси. До елементів облікової політики відносяться: 1) порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат; 2) порядок оцінки товарів в торгових організаціях; 3) методи оцінки цінностей при їх вибутті; 4) способи амортизації МШП
Первісна оцінка			Придбані (отримані) або виготовлені запаси обліковуються за собівартістю. Витрати, що включаються до собівартості запасів (крім запасів, виготовлених власними силами), встановлені П(С)БО 9. Витрати, що не включаються до собівартості таких запасів, а відносяться на витрати того періоду, у якому вони були здійснені, наведені у П(С)БО 9. Витрати, що включаються до собівартості запасів, виготовлених власними силами, встановлені П(С)БО 16. Перелік витрат, що не включаються до собівартості таких запасів, а відносяться на витрати того періоду, в якому вони були здійснені, наведені у П(С)БО 16
Переоцінка запасів на дату балансу			У балансі запаси відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (П(С)БО 9)
Метод оцінки вибуття запасів			Обирається метод, згідно з яким оцінюється вибуття запасів при відпуску їх у виробництво, на продаж, (П(С)БО 9)
5. Поточна дебіторська заборгованість. До елементів облікової політики відноситься порядок її оцінки для відображення в бухгалтерській звітності за вартістю, що передбачена до отримання шляхом утворення резерву сумнівних боргів, або за вартістю, що відображена в рахунках - без утворення даного резерву
Первісна оцінка				Встановлюється метод оцінки за первісною вартістю (П(С)БО 10)
Відображення в балансі дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги				Здійснюється за чистою реалізаційною вартістю, яка дорівнює сумі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів (П(С)БО 10)
Резерв сумнівних боргів				Обирається метод створення резерву: 1) виходячи із платоспроможності окремих дебіторів; 2) на підставі класифікації дебіторської заборгованості (П(С)БОЮ)
6. Поточні фінансові інвестиції
Первісна оцінка					Первісна оцінка фінансових інвестицій здійснюється за собівартістю. Витрати, що включаються до собівартості, визначені П(С)БО 12
Відображення поточних фінансових інвестицій в балансі					Здійснюється відповідно до вимог, встановлених П(С)БО 12
7. Забезпечення. До елементів облікової політики відноситься: 1) склад резервів наступних платежів, 2) порядок їх утворення та використання
Забезпечення			Визначаються створювані резерви майбутніх витрат і платежів, наприклад, на гарантійне обслуговування, на оплату майбутніх відпусток працівників тощо (П(С)БО 2)
8. Доходи і витрати звітного періоду. Використовуються наступні елементи облікової політики: 1) об'єкт обліку витрат при виробництві продукції, 2)склад витрат, що формують собівартість виробництва продукції; 3) оцінка витрат, що враховуються по об'єкту обліку; 4) метод обліку витрат на виробництво, 5) класифікуються витрати на постійні та змінні; 6) витрати групуються за елементами витрат та статтями калькуляції; 7) встановлюється система стати праці працівників, зайнятих виробництвом продукції; 8) визначається порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат: 9) визначається метод оцінки виконаних робіт при розрахунках з замовником за повністю готовий об'єкт або поетапно - виконані роботи;
10) визначаються норми відшкодування витрат працівникам, розмір яких лімітується при визначені бази оподаткування; 11) встановлюються методи розподілу витрат виробництва продукції на її реалізовану (здану) частину і частину, що знаходиться в незавершеному виробництві; 12) встановлюється метод оцінки незавершеного виробництва при розрахунках з покупцем (замовником) за повністю готовий об'єкт обліку; 13) визначається склад витрат майбутніх періодів та порядок їх списання на витрати виробництва; \4) метод оцінки зобов'язань — в гривнях або в умовних грошових одиницях; 15) метод визначення виручки та фінансового результату від виконаних робіт, 16) метод визначення виручки від реалізації продукції для цілей оподаткування
Дохід	Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Умови визнання доходів від реалізації активів, внаслідок цільового фінансування, що виникають у результаті використання активів підприємства (у вигляді відсотків, роялті, дивідендів), визначаються П(С)БО 15. Для підприємств, що надають послуги, дохід визначається шляхом: => визначення виконаної роботи; => визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих підприємством на певну дату, у загальному планованому обсязі; => визначення питомої ваги витрат, понесених на певну дату у загальній очікуваній сумі таких витрат; => рівномірного нарахування; ^ відображення в розмірі витрат, що підлягають відшкодуванню
Оцінка доходу	Дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню
Витрати	Витрати визначаються в обліку як результат зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що вони можуть бути достовірно оцінені. Політика щодо визначення собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат тощо формується відповідно до П(С)БО 16

До елементів звітної політики також відносяться: 1) порядок обліку курсових різниць, протягом звітного року; 2) порядок утворення та використання резервного капіталу, крім випадків, коли він утворюється в порядку, встановленому законодавством; 3) порядок розподілу чистого прибутку; 4) склад і порядок утворення і використання фондів спеціального призначення; 5) порядок збільшення статутного капіталу та оцінка вкладів;

6) встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру частки належного їм додаткового капіталу.

Информация о работе Основи побудови фінансового обліку