Організація обліку розрахунків за страхуванням

ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ІНСТИТУТ  ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
 

Кафедра обліку та аудиту 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Організація обліку” 

Студента  Бугрімової Інни Вікторівни 

На тему Організація обліку розрахунків за страхуванням 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 

Кривий  Ріг

2010 рік

    ЗМІСТ

      
 
 
 
 

    ВСТУП

    Бюджет  виступає основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави. Кошти бюджету є знеособленими і забезпечують реалізацію її функцій. Однак, у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є причиною створення фондів цільового призначення.

    Державні  цільові фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться  в розпорядженні центральних  та місцевих органів влади. Фонди мають цільове призначення, яке втілюється як у чітко визначених джерелах їх утворення, так і в напрямках можливого використання коштів. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

    Історично цільові фонди з'явилися раніше бюджету, як єдиного державного фонду грошових ресурсів. Це були спеціальні фонди або особливі рахунки. Кількість їх постійно коливалася, більшість мали тимчасовий характер і разом із виконанням намічених цілей ліквідовувалися.

     Велика  кількість фондів сприяла розпорошеності коштів, послабленню контролю за їх використанням, і тому з'явився бюджет як джерело фінансування потреб держави, пов'язаних з виконанням нею головних своїх функцій: втручання в економіку, управління, соціального захисту населення та оборони.

     Першим  фондом, який був відокремлений від бюджету, став Пенсійний фонд. До сфери державних фінансів окрім бюджету держави, фінансів казенних підприємств входять також централізовані фонди цільового призначення та державний кредит.

     Проте у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване забезпечення. Для цих цілей спеціально і створюються загальнодержавні фонди цільового призначення.

     Тема  курсової роботи «Організація обліку розрахунків за страхуванням» є надзвичайно актуальною, адже глибоке вивчення матеріалу допомагає виявити не тільки існуючі недоліки розрахунків за страхуванням, а й шляхи їх подолання. Помилки, що допускаються при нарахуванні призводять до неприємних наслідків, зокрема сплати штрафів винною особою.

     Мета  даної роботи полягає в систематизації, поглибленні теоретичних і практичних знань розрахунків за страхуванням т; застосуванні їх при вирішенні конкретного фахового завдання; надбанні навичок самостійно працювати з навчальною та науковою літературою, комп’ютерною технікою, сучасними інформаційними засобами і технологіями; узагальненні і логічному викладенні матеріалу, складанні таблиць, рисунків і т.д.

     Виходячи  з мети випускної роботи визначаються наступні завдання дослідження:

• вивчити методичні і теоретичні аспекти проблеми;
• дослідити і дати оцінку різним напрямкам розвитку проблеми в загальнотеоретичному плані і з урахуванням прив’язки сучасного стану, перспектив і розвитку економіки та вимог, які пред’являються до обліку;
• вивчити можливість подальшого удосконалення методології обліку в умовах постійних змін економічного механізму і використання сучасних засобів обчислювальної техніки;
• розробити конкретні заходи, направлені на удосконалення обліку для відповідного підприємства.

     Предметом дослідження випускної роботи є розрахунків за страхуванням , а також участь їх в діяльності ВАТ «ІнГЗК».

     Об’єктом  даної роботи є фінансово-господарська діяльності ВАТ «ІнГЗК».

     Методи: Науково - аналітичний, бухгалтерський.

     Інформаційною базою слугують нормативно-правові  документи, періодична література та дані ВАТ «ІнГЗК».

РОЗДІЛ 1 
 

    ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ  ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І  ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ ЗА СТРАХУВАННЯМ 
 

1.1.Характеристика ВАТ ІнГЗК, особливості ведення фінансово-господарської діяльності 
 

     Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат введено  в експлуатацію в 1965 році на підставі рішення колишнього Уряду СРСР. Він  знаходиться в Дніпропетровській області України, 35 км на південь від м. Кривого Рогу. Назва утворилася від ріки Інгулець, що протікає поруч і впадає в Дніпро.

     Відкрите  акціонерне товариство "Інгулецький  гірничо-збагачувальний комбінат" було створено шляхом перетворення Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 09.01.97 р за №12/274 - АО згідно з Указом Президента України "Про задачі та особливості приватизації державного майна" у 1996 р. від 19 березня №194/96.

     ВАТ "ІнГЗК" входить в структуру  гірничо-металургійного комплексу  України, є одним з крупних гірничих підприємств по видобутку залізних руд, їх переробці і поставці залізорудного концентрату металургійним підприємствам України та на експорт.

     Продукція ВАТ "ІнГЗК" виробляється в умовах, що встановлені сертифікованою ВVQІ Системою Менеджменту Якості, що відповідає вимогам ІЗО 9001:2000 .

     Видобуток залізних руд відкритим способом, їх збагачення, укладка і зберігання відходів збагачення у шламонакопичувачах складає основу виробничого процесу. Комбінат виробляє наступні види продукції: концентрат; щебінь, пісок будівельний.

     На  сьогодні Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат - відкрите акціонерне товариство, яке поєднує в своїй організаційній структурі різні ланки єдиного технологічного ланцюга.  До цих ланок  відноситься  шість основних виробничих підрозділів (кар’єр, дробильна фабрика, ЖДЦ, ЦТА, РЗФ - №1, РЗФ - №2), кожен з яких має власні органи виробничого і економічного керівництва, підпорядковані єдиному керівному органу, який носить назву "Управління ІнГЗК". Цей орган являє собою єдину організаційну систему і поєднує в собі значну кількість допоміжних відділів та служб, які здійснюють як стратегічне керівництво роботою комбінату, так і оперативне координування діяльності цехів з метою забезпечення ритмічності функціонування виробництва в цілому.

     Стосовно  кожного із виробничих цехів, слід зауважити, що він має досить високий рівень автономії, яка обмежена лише звітністю про виконання планових завдань. Власне ж функціонування виробництва носить саморегулюючий характер, тобто цей процес цілком в компетенції цехових служб управління.

     Нормальне протікання технологічних процесів забезпечують такі виробничі цехи: автотранспортний цех господарських та спеціальних машин; цех шламового господарства та технічного водопостачання; цех підготовки виробництва; енергетичний цех; цех мереж та допоміжних станцій; ремонтно-будівельний цех; цех технологічної диспетчеризації; центральна комплексна лабораторія; управління капітальним будівництвом та ремонтами та інші підрозділи.

     Основними споживачами Інгулецького концентрату  є Маріупольський металургійний комбінат їм. Ілліча, Дніпродзержинський металургійний комбінат ім. Дзержинського, комбінати "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь", Алчевський завод, металургійні підприємства Росії, Угорщини, Чехії, Болгарії, Австрії, Польщі, Словаччини, Китаю. Сталеві труби та тонколистовий прокат підприємство постачає Литві, Казахстану, Латвії, Молдові, Італії, Греції, Румунії, Грузії, Білорусії, Польщі, Росії, Німеччині, Австрії.

     Слід  зазначити, що підприємство протягом 2006-2007 років тісно співпрацювала з підприємствами по виготовленню обладнання для гірничо-видобувної галузі Росії, США, Швеції, Австрії, Польщі, Фінляндії та Словаччини. Комбінат для успішного проведення своєї діяльності також тісно співпрацює з наступними банками АК "Промінвестбанк", "Укрексімбанк".

     Розглянемо  організаційну структуру ВАТ «ІнГЗК»

     Управління  Товариством здійснюють органи управління:

1. Загальні збори акціонерів;
2. Спостережна рада;
3. Дирекція;
4. Ревізійна комісія.

     Посадовими  особами органів управління Товариства визнаються Генеральний директор та члени Дирекції, голова та члени Спостережної ради, голова Ревізійної комісії. Головним завданням посадових осіб є збільшення прибутковості Товариства. Посадові особи несуть відповідальність за заподіяну ними Товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України.

     Посадові  особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. Члени Дирекції та члени Спостережної ради, виконуючи свої повноваження, зобов'язані бути лояльними до акціонерів Товариства та захищати їх інтереси.

     Організація проведення Загальних зборів та повідомлення акціонерів про скликання Загальних  зборів здійснюється Дирекцією. Дирекція, за погодженням з Спостережною радою, затверджує порядок денний Загальних зборів, а також готує проекти рішень з питань порядку денного Загальних зборів.

     Повідомлення  про скликання Загальних зборів із зазначенням часу, місця проведення та порядку денного зборів повинно бути не пізніше, як за 45 (сорок п'ять) днів до дати їх проведення. Письмове повідомлення надсилається кожному власнику іменних акцій Товариства особисто.

     Загальне  повідомлення про скликання Загальних  зборів друкується в місцевій пресі  за місцезнаходженням Товариства та в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної  Комісії з цінних паперів та фондового  ринку із зазначенням часу, місця проведення Загальних зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного фонду Товариства, то одночасно з порядком денним друкуються: