Оюлік товарних запасів

    Розрахунки  собівартості реалізованих товарів по кожному  з методів оцінки вибуття товарів на основі даних фрагмента Оборотної відомості, в тій частині де указані покупні ціни.

                                                                 

 

    По  умові приклада виручка  від реалізації склала 2100,0 грн. ( в тому числі ПДВ). Кількість реалізованого товару складає 160 кг товару, яка визначена наступним чином: з загальної кількості товарів, призначених для продажу (залишок товарів на початок місяця (120 кг) плюс прибуття товарів за місяць (130 кг)), віднімається залишок товарів на кінець місяця (90 кг). Залишок товарів на кінець місяця (90 кг) установлений з даних інвентаризації.

                                                                         

                 Схема1

    Метод ідентифікованої собівартості. По цьому методу оцінюються товари, котрі не являються взаємозамінними, а також товари, призначені для конкретних замовлень. Цей метод може бути використаний також при вибутті товарів, володіючи значною вартістю, наприклад автомобілі,  ювелірні вироби.

    Метод середньозваженої собівартості. Середньозважена собівартість підраховується шляхом поділу загальної вартості всіх товарів ( вартість залишку товарів на початок місяця плюс вартість прибулих товарів за місяць) на кількість одиниць цього товару.  Згідно з даними приклада середньозважена собівартість складає:

    (800,0 грн. +1200,0 грн.) : ( 120 кг + 130 кг) = 8,0 грн.

    При цьому вартість залишку  товарів (90 кг) дорівнює 720,0 грн.:8,0 грн. х 90 кг = 720,0 грн.

    Підставивши отримані дані в схему 1, визначимо собівартість реалізованих товарів. Вона буде дорівнювати 1280,0 грн.:

    800,0 грн. + 1200,0 грн. –  720,0 грн. =1280,0 грн.

    Метод собівартості перших по часу прибуття товарів (ФИФО). Цей метод припускає, що на собівартість реалізованого товару списується вартість перших покупок, а залишок товарів на кінець місяця оцінюється по цінам останніх покупок.

    На  початку визначаємо собівартість залишку товарів на кінець місяця (90 кг). Використовуючи метод ФИФО, вартість залишку товарів на кінець місяця (90 кг) сформована з вартості 60 кг по ціні 10,0 грн. та 30 кг по ціні 9,9 грн. Всього – 870,0 грн.:

    (10,0 грн. х 60 кг) + (9,0 грн. х 30 кг) = 870,0 грн.

    Тому  на собівартість реалізованого  товару списується сума у розмірі 1130,0 грн.: 800,0 грн. + 1200,0 грн. – 870,0 грн. = 1130,0 грн.

    Метод собівартості останніх по часу прибуття товарів (ЛИФО) У відміні від метода ФИФО даний метод припускає оборотну послідовність списання товарів, то єсть на собівартість реалізованого товару списується вартість товару, придбаного в останню чергу, а залишок товару на кінець місяця (90 кг) оцінюється по цінам перших покупок.

    Відповідно  з цим методом  вартість залишку  товару на кінець місяця (90кг) формується з 80 кг,  числящіхся  по ціні 7,0 грн. (560,0 грн.), і 10 кг,  числящіхся по ціні 6,0 грн. (60,0 грн.). Всього – 620,0 грн.:

    560,0 грн. + 60,0 грн. = 620,0 грн.

    Тому  на собівартість реалізованого  товару списується сума 1380,0 грн.

    800,0 грн. + 1200,0 грн. –  620,0 грн. = 1380,0 грн.

    Якщо порівняти собівартості реалізованих товарів, визначену по кожному з  перелічених методів, то видно що результати розрахунків відрізняються між собою. Треба знати що в міжнародній практиці методам визначення собівартості надається велике значення, так як від величини собівартості залежить валовий прибуток.

    Це  важний момент, який необхідно враховувати  підприємством при виборі конкретного метода оцінки вибуття товару. В нижче приведеній таблиці показано, яким образом обраний метод визначення собівартості реалізованих товарів оказує вплив на валовий прибуток підприємства.

                          

 

    Як  видно з таблиці, метод ЛИФО дає  мінімальне значення валового прибутку, а метод ФИФО – максимальне її значення. Згідно пункту 29 П(С)БО 9 у пояснювальній записці к фінансовій звітності необхідно вказати використаний метод оцінки вибуття товарів. При цьому якщо використовується метод ЛИФО, то у примітках приводиться різниця між вартістю товарів, вказаних у балансі підприємства, і найменшій з вартості, визначеній з використанням методів ФИФО, середньозваженої собівартості, чистій вартості реалізації.

    Таким чином, метод ЛИФО має слідуючи відміни:

    - у відміні з іншими методами  оцінки  вибуття товарів дає найменше значення валового прибутку.

    - для того щоб показати різницю  між вартістю, розрахованої по  методу ЛИФО, і найменшою вартістю, необхідно при списанні товарів вести облік їх вибуття ще й по методам ФИФО, середньозваженої  собівартості, чистій вартості реалізації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.   Облік надходження товарів. Розрахунок ТЗВ. 

    Для обліку оприбуткування і руху товарних засобів застосовують форми первинних документів, затверджених Наказом Міністерства статистики України від 21. 06. 96 р. №193 [40].

    Отриманий і належним чином оприбуткований товар передається до відділів (секцій) торгівельного підприємства для реалізації на підставі накладної-вимоги на внутрішнє переміщення типової форми М – 11.

    Основним  документом, що дозволяє проконтролювати збереження і рух товарів, на торговельному підприємстві є товарний звіт.

    Для обліку руху товарів та їх залишків на підприємстві використовується рахунок 28“Товари”.

    Рахунок 28 “Товари”має такі субрахунки:

    281 “Товари на складі”;

    282 “Товари в торгівлі”;

    283 “Товари на комісії”;

    284 “Товари під товарами”;

    285 “Товарна націнка”;

    289 “Транспортно заготівельні витрати”;

    Придбані  або одержані товари зараховують  на баланс підприємства за первісною  вартістю. Поняття первісної вартості залежить від способу одержання товарів. 

 
 
 
 

 

 
 
 
 
 

    Не  включають до первинної вартості запасів, а відносять до витрат періоду, в якому вони були здійснені (встановленні):

• понаднормативні втрати та нестачі запасів;
• відсотки за користування позиками;
• витрати на збут;
• загальногосподарські та інші подібні витрати, що безпосередньо не пов’язані з придбанням, доставкою запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

    Первісна  вартість у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених П(С)БО 9 «Запаси».

    Облік товарів одержаних  як внесок до статутного капіталу. Згідно з П(С)БО № 9 первісною вартістю товарів, внесених до статутного капіталу підприємства, є узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість.

    Підставою для оприбуткування товарів є акт прийняття-передачі або накладні, якщо засновник є юридичною особою. Вартість запасів за накладною чи будь-яким іншим документом, що фіксує факт передачі, має відповідати оцінці власників (зазначеній у протоколі сумі).

    Операцію  внесення товарів до статутного капіталу відображають на зазначених нижче рахунках бухгалтерського обліку.

    На  суму внеску до статусного капіталу:

    Дт 46 «Неоплачений капітал»;

    Кт 40 «Статутний капітал»;

    При одержані товару як внеску до статутного капіталу:

    Дт 281 «Товари на складі»;

    Кт 46 «Неоплачений капітал»;

    Облік безоплатного одержання  товарів. За безоплатного одержання товарів, згідно з П(С)БО 9, первісною вартістю є їхня справедлива вартість. За відсутності іншої інформації справедливою вартістю можна вважати ціну, зазначену в документах (актах, накладних тощо) на передачу. На суму (з урахуванням ПДВ), зазначену в документах, збільшиться дохід підприємства. За безоплатного отримання товару підприємство має зробити таку проводку: