Облік зобов’язань

      Аналітичний облік ведеться за кожним виданим  векселем та за строками погашення. 

      Рахунок 52 „Довгострокові зобов’язання за облігаціями” має такі субрахунки:

      521  „Зобов’язання за облігаціями”;

      522  „Премія за випущеними облігаціями”;

      523  „Дисконт за випущеними облігаціями”.

      По  кредиту субрахунку 521 ведеться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, по дебету – погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

      По  кредиту субрахунку 522 ведеться нарахування сум премій за випущеними облігаціями, тобто суми перевищення ціни розміщення облігацій на їх номінальною вартістю. Ці суми є доходом емітента та списуються  в кредит субрахунку 733 „Інші доходи від фінансових операцій”. По дебету – погашення заборгованості за нарахованих премій за облігаціями.

      По  дебету субрахунку 523 ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, тобто від’ємна різниці між ціною розміщення облігацій та їх номінальною вартістю. Ця сума є витратами емітента та списується по мірі їх амортизації з даного субрахунку у дебет субрахунку 952 „Інші фінансові витрати”. По кредиту субрахунку 523 – списання нарахованих сум. Субрахунок 523 це своєрідна альтернатива субрахунку 522.

      Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.

      Бухгалтерські проводки за операціями з довгостроковими  облігаціями такі:

1. Розміщенні (продані) облігації

Дебет 311 – Кредит 521

2.  Відображено суму неамортизованої  премії

Дебет 521 – Кредит 522

Дебет 522 – Кредит 39

3. Нараховано проценти

Дебет 952 – Кредит 684

4.   У складі доходів відображено  амортизація премії

Дебет 522 – Кредит 733

6. Зобов’язання за облігаціями відображені як поточні

Дебет 521 – Кредит 611

7. Погашення облігацій

Дебет 611 – Кредит 311 

     4. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками 

     Найбільш  розповсюдженою і важливою формою виникнення зобов’язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці є розрахунки між постачальниками, підрядниками та покупцями.

     Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, МШП тощо), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

     Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

     Закупівля необхідних виробничих запасів і  товарів може здійснюватися наступними способами:

• безпосередньо конкретним підприємством;
• через агентів, які купують за свій рахунок чи від імені підприємства;
• через закупівельні бази, які утворюються кількома підприємствами.

     Отже, для узагальнення інформації про  розрахунки по поточній заборгованості з постачальниками та підрядниками підприємства використовують такі рахунки  і субрахунки бухгалтерського обліку:

• Рахунок 63 „Розрахунки з  постачальниками та підрядниками”. Цей рахунок балансовий, розрахунковий.

     По  кредиту рахунку 63 – відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи та послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо. Всі ці операції відображаються на рахунку 63 незалежно від того, коли здійснювався акцепт рахунку-фактури.

• Субрахунок  371 „Розрахунки за виданими авансами”, призначений для обліку розрахунків за поточними авансами, виданими іншим підприємствам, організаціям.

     По  дебету цього рахунку відображають суми виданих авансів (попередньої  оплати) за товари, роботи, послуги, у  кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів. Таким чином, підприємство відображає виникнення поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

     За  кредитом субрахунку  371 відображаються суми, погашені у порядку взаємозаліку з постачальниками та підрядниками за  поставлені матеріали, виконані роботи в кореспонденції з рахунком 63, а також суми повернення постачальниками як невикористані в кореспонденції з рахунками грошових коштів.

     Товарно-матеріальні цінності, отримані від постачальників, зараховують до складу активів з відображення за дебетом рахунків 15 „Капітальні інвестиції”, 20 „Виробничі запаси”, 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 28 „Товари” та кредиту відповідного субрахунку 63„Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Оприбуткування виробничих запасів, товарів оформлюється прибутковим ордером (типова форма № м-4) або прибутковою накладною вільної форми.

     Прийомна  від підрядника виконаних робіт (наданих послуг) відображається на рахунку 23 „Виробництво” або у  складі відповідних рахунків обліку витрат діяльності.

5. Облік розрахунків з  бюджетом

 

     Визначення  поняття „податок та збір (обов’язків платіж)” надано у ст.. 2 Закону про систему оподаткування.

     Податки – це обов’язкові платежі підприємств та окремих фізичних осіб в державний або місцевий бюджет.

     Обов’язкові платежі – це обов’язкові платежі підприємств та окремих фізичних осіб в державні цільові фонди.

     І податки, і обов’язкові платежі  сплачуються у порядку та на умовах, визначених законами України про  оподаткування.

     Ці  поняття можна ще більш конкретизувати: податок – це обов’язковий безвідплатний платіж, а обов’язковий платіж є однією з умов здійснення відносно платників державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими компетентними органами та посадовими особами юридично значущих дій, у тому числі надання певних прав або видачу дозволів.

     Для здійснення розрахунків з бюджетом з податків та обов’язкових платежів необхідно самостійно розрахувати суму, що належить сплаті до бюджету та своєчасно її перерахувати.

     Всі податки в бюджет мають код  відповідно до Бюджетної класифікації.

     Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

     Податковий  кредит – суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

     Для обліку розрахунків за податками  й платежами використовується рахунок 64 „Розрахунки за податками й платежами”, який має декілька субрахунків.

     На  цьому рахунку узагальнюється інформація про усі види платежів до бюджету, включаючи податки з працівників  підприємств, та за фінансовими санкціями, що справляються до бюджету.

     Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений  для обліку джерел засобів.

     По  кредиту рахунку 64 відображається нараховані платежі до бюджету, по дебету –  належні до відшкодування з бюджету  податки, їх сплата, списання тощо.

     Аналітичний облік на субрахунках 641 „Розрахунки з податків” і  642 Розрахунки з обов’язкових платежів” ведеться в розрізі видів податків і платежів,  основними з яких є:

• Податок на прибуток підприємств;
• Податок на додану вартість;
• Податок з доходів фізичних осіб;
• Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів;
• Земельний податок;
• Комунальний податок;
• Податок з реклами;
• Акцизний збір.

     На  субрахунку 641 „Розрахунки за податками” ведеться облік податків за їх видами, і відповідно їм до цього субрахунку відкривають аналітичні рахунки:

     641.1 „ПДВ”

     641.2 „Податок на прибуток”

     641.3 „Акцизний збір”

     641.4 „Податок з доходів фізичних осіб”.

     Згідно  з п.18 П(С)БУ 16 „витрати” податки, збори та обов’язкові платежі  передбачені законодавством у загальному випадку відносять до адміністративних витрат та відображаються на рахунку 92 „Адміністративні витрати”.

     Особливості бухгалтерського  обліку ПДВ. 

     Для обліку ПДВ Планом рахунків та інструкцією  до його застосування передбачено такі субрахунки 641 рахунку:

     641 „Розрахунки з податків” (аналітичний рахунок „податок на додану вартість”);

     643 „Податкові зобов’язання”;

     644 „Податковий кредит”.

     В бухгалтерському обліку сума податкових зобов’язань відображається за кредитом субрахунку 641, а сума податкового кредиту – за дебетом цього рахунку. Різниця між кредитовим та дебетовим оборотами - це сума, що належить до сплати до бюджету.

     Отже, сальдо субрахунку 641 за дебетом або  кредитом  - це суми переплати або  недоплати по ПДВ.

     Субрахунки 643 „Податкові зобов’язання” і  644 „Податковий кредит” – це допоміжні та використовуються тоді, коли податковий кредит або податкові зобов’язання по ПДВ враховані у податковому обліку у поточному, звітному періоді, а отримання товарів, робіт, послуг або їх відвантаження (виконання) відбуваються у наступних періодах. Суми на цих рахунках не беруть участь при визначені суми ПДВ, що належать до сплати до бюджету в звітному періоді.

     На  субрахунку 643 „Податкові зобов’язання” ведеться облік суми ПДВ, розрахованого виходячи з сум отриманих авансів за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що повинно відвантажити (виконати).

     На  субрахунку 644 „Податковий  кредит” ведеться облік сум ПДВ, на яку підприємство отримало право зменшити своє податкове зобов’язання.

     Порядок відображення в бухгалтерському  обліку операцій з нарахування податків та обов’язкових платежів покажемо на прикладі нарахування ПДВ (приклад 1). Кореспонденція рахунків з нарахування інших податків і платежів здійснюється за такою ж схемою: за дебетом відображаються рахунки нарахованих зобов’язань з оплати праці, нарахованих доходів та витрат тощо, з яких вираховуються, або до складу яких входять відповідні суми податків та обов’язкових платежів, а кредитуються при цьому відповідні субрахунки рахунків 64 “Розрахунки за податками й платежами” чи 65 “Розрахунки за страхуванням”.

     Приклад 1. Облік податку на додану вартість