Облік власного капіталу

Складність управління власним  капіталом полягає в тому, що в  процесі поточної діяльності відбуваються безперервні зміни, пов'язані зі збільшенням або зменшенням як його загальної величини, так і окремих  його складових. Для управління власним  капіталом необхідна облікова інформація про засновників, їх частку у статутному капіталі, розмір прибутку та напрями  його використання, ступінь незалежності підприємства від залучених джерел фінансування.

2.3. Відображення  даних про власний капітал  в облікових регістрах.

У регістрах при журнальній формі  ведення бухгалтерського обліку операції з обліку власного капіталу, забезпечень, цільового фінансування і цільових надходжень, а також  страхових резервів відображаються в Журналі 7. (Схема 2).

Схема 2 Порядок відображення власного капіталу та зобов’язань  при журнальній формі ведення  обліку

У Журналі 7 відображаються операції про зміну в складі власного капіталу підприємства, про нарахування  та витрачання забезпечень майбутніх  витрат і платежів та коштів цільового  призначення. Відомості 7.1, 7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних  щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх  витрат і платежів за період з початку  поточного року.

Структура журналу 7.

	Журнал 7
	3 кредиту рахунків 40,41,42,43,44,45,46,47,48,49 в дебет рахунків
Відомість 7.1 аналітичного обліку додаткового капіталу (до рахунку 42)		Відомість 7.2 аналітичного обліку нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) (до рахунку 44)	Відомість 7.3 аналітичного обліку забезпечень майбутніх витрат і  платежів (до рахунку 47)

Записи до Журналу 7 здійснюються на підставі підсумків відомостей аналітичного обліку або (при невеликій кількості  операцій) безпосередньо на підставі первинних документів.

Дані з рахунків 40 "Статутний  капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний  капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові  надходження", 49 "Страхові резерви" знаходять відображення у Журналі 7 підсумками за місяць кредитових та дебетових  оборотів і сальдо за зазначеними  рахунками у розрізі статей аналітичного обліку.

Інформація про наявність  і рух власного капіталу та забезпечень  зобов'язань знаходить відображення в наступних формах фінансової звітності (Додаток 4).[9]

Розділ III Відображення власного капіталу у звіті

3.1.Порядок складання  звіту про власний капітал

Звіт про власний капітал  складають за формою, поданою в  додатку до П(С)БО 5. (Додаток 8)

Складові власного капіталу подано у розділі І пасиву Балансу. Вони відображуються в бухгалтерському  обліку одночасно з відображенням  активів або зобов'язань, які призводять до зміни власного капіталу.

Взаємозв'язок Звіту про  власний капітал і Балансу  показано на рис 1.2 Взаємозв'язок Звіту  про власний капітал і Балансу

Рис.1.2. Взаємозв'язок Звіту  про власний капітал і Балансу

Звіт про власний капітал  розкриває інформацію про зміни  у складі власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду (Додаток 5). Він заповнюється у такій послідовності.

Крок 1. Перенесення залишку  власного капіталу на початок року у розрізі статей із розділу І  пасиву Балансу.

Крок 2. Коригування зазначеного  залишку внаслідок зміни облікової  політики, виправлення помилок та інших змін, передбачених П(С)БО 6 "Виправлення  помилок і зміни у фінансових звітах".

Крок 3. Визначення скоригованого  залишку власного капіталу на початок  року у розрізі статей.

Крок 4. Відображення змін у  власному капіталі внаслідок переоцінки активів. Такі операції вплинуть на статтю "Інший додатковий капітал" –  дооцінка збільшить її, а уцінка – зменшить (буде відображена у  дужках).

Крок 5. Перенесення чистого  прибутку (збитку) за звітний період із Звіту про фінансові результати.

Крок 6. Відображення впливу розподілу прибутку на власний капітал. Подаються дані, які відображають розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. Такі операції призведуть до зменшення  статті "Нерозподілений прибуток" і збільшення, відповідно, статей "Статутний  капітал" та/або "Резервний капітал".

Крок 7. Відображення впливу на власний капітал внесків учасників  до статутного чи пайового капіталу.

Крок 8. Подання інформації про вилучення капіталу. Тут наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій чи з ін. причин. Викуп акцій призведе до збільшення статті "Вилучений капітал", а їх перепродаж або анулювання – до її зменшення.

Крок 9. Відображення інших  змін у складі власного капіталу:

– списання невідшкодованих  збитківза рахунок статутного або пайового капіталу;

– вартості безплатно отриманих  активів, що зумовило до зростання власного капіталу, не пов'язаного із підвищенням  ефективності діяльності підприємства.

Крок 10. Визначення загальної  суми змін у складі власного капіталу за звітний рік внаслідок:

– переоцінки активів;

– чистого прибутку (збитку) за звітний період;

– розподілу прибутку;

– внесків учасників;

– вилучення капіталу;

– інших змін у капіталі.

Крок 11. Визначення залишку  власного капіталу на кінець року у  розрізі його складових і порівняння одержаних даних із відповідними даними розділу 1 пасиву Балансу.[20]

3.2.Розкриття інформації  про власний капітал у примітках  до фінансових звітів

Усі підприємства повинні  розкривати у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного).

Вимоги щодо розкриття  інформації у фінансовій звітності  особливо стосуються акціонерних товариств, звіти яких повинні відповідати  принципам прозорості та відкритості, що діють на світовому ринку капіталів. Тому акціонерні товариства мають подавати у примітках до фінансових звітів інформацію про:

1) загальну кількість  та номінальну вартість акцій,  на які передбачається здійснити  передплату;

2) загальну кількість  та номінальну вартість акцій,  на які здійснена передплата  порівняно з передбаченими величинами;

3) загальну суму коштів, одержаних у ході передплати  на акції, з окремим виділенням:

– грошових коштів, внесених як плата за акції, із зазначенням  кількості акцій;

– вартісної оцінки майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням  кількості акцій;

– загальної суми іноземної  валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій  та курсу, за яким валюту зараховано в  обліку;

4) акції у складі статутного  капіталу за окремими типами  і категоріями, зокрема про:

– кількість випущених  акцій із зазначенням неоплаченої  частини статутного капіталу;

– номінальну вартість акції;

– зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

– права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі  обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

– акції, що належать товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

– перелік засновників  і кількість акцій, якими вони володіють;

– кількість акцій, які  перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5 %;

– акції, зарезервовані для  випуску згідно з опціонами та іншими контрактами із зазначенням  їх термінів і сум;

– накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими  акціями;

– суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але  формально не затверджені. Усі інші підприємства подають у примітках  до фінансових звітів інформацію про:

– розподіл часток статутного капіталу між власниками;

– права, привілеї або обмеження  щодо цих часток;

– зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

Динаміка власного капіталу – один із найістотніших і найважливіших  показників, оскільки відображує здатність  підприємства підтримувати ефективність свого господарювання. Це показник того, чи є підприємство "діючим", чи відповідає воно визнаному у Законі "Про бухгалтерський облік і  фінансову звітність в Україні" принципу безперервності, тобто чи можна, оцінюючи активи і зобов'язання підприємства, виходити із припущення, що його діяльність триватиме і надалі. Так, високі темпи зростання власного капіталу свідчать про здатність  підприємства формувати і ефективно  розподіляти прибуток, уміння підтримувати фінансову рівновагу за рахунок  внутрішніх джерел. Водночас зменшення  обсягів власного капіталу, як правило, є наслідком неефективної, збиткової  діяльності і може призвести до банкрутства. Ось чому інформація про власний  капітал підприємства у її динаміці є такою важливою для користувачів фінансової звітності.[19]

3.3. Взаємозв’язок  Звіту про власний капітал  з іншими формами звітності

Взаємозв’язок та Звіту  про власний капітал з іншими формами звітності можна прослідкувати за даними додатків 6 і 7.[5]

Висновки

Отже, джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення  підприємства його стартовий капітал  втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє  собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також використовує залучені кошти, в результаті чого виникають  борги. Боргові зобов'язання підтверджують  права і вимоги кредиторів щодо активів  підприємства (А = З + К) і мають вищий  пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал  підприємства визначається як різниця  між вартістю його майна і борговими  зобов'язаннями: К = А – З.

Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності  і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в НИХ  власного капіталу і представляють  собою чисті активи підприємства.

До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший  додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений  капітал.

Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки: 40 "Статутний  капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний  капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений  капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської  діяльності підприємства, але не є  Статутним капіталом. Цей капітал  належить власникам і направляється  на задоволення потреб господарюючого суб'єкту, проте він не закріплений  по частках за кожним з учасників.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний  або пайовий капітал.

Складання Звіту про власний  капітал регламентується П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". В цьому звіті відображаються всі зміни, які відбулися з  власним капіталом за звітний  період, в розрізі елементів (статей) власного капіталу. Цей звіт поєднується  з іншими формами звітності.

В основі побудови Звіту  про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним  чином: сальдо на початок звітного періоду  плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і  останнього рядка співпадають.

Ведення рахунків бухгалтерського  обліку класу 4 "Власний капітал  і забезпечення зобов'язань" дозволяє переносити залишки по зазначених статтях  прямо в баланс підприємства.

Список літературних джерел

1. ЗУ «Про бухгалтерський  облік та фінансові звітність  в Україні» від 16 липня 1999 року.

2. Білуха М.Т. Теорія  бухгалтерського обліку: Підручник  для вузів. К.: Либідь, 2000. – 692 с.

3. Бухгалтерский учет в торговле: Учеб для студентов / Я.В.Соколов, А.Д.Зыков, А.П.Капралов и др. – 2-е изд. – М.: Экономика, 1986. – 432 с.

4. Бухгалтерський облік  у галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Захожий В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М; за ред. Захожая В.Б.,Базася М.Ф. – К.: МАУП, 2005 – 958 с.

5. Бухгалтерський облік:  Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.ISBN 966–574–379–1

6. Бухгалтерський фінансовий  облік: Підручник для вузів  / За ред. Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 608 с.

7. Голов С. Звіт про рух грошових коштів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №4. – С. 3-15.

8. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. – К.: Либідь, 2000. – 567 с.

9. Грабова Н.Н. Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.

10. Губачова О. Звіт про власний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №4. – С. 32-39.

11. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник За заг. ред. проф. Р.Т.Джоги. — К.: КНЕУ, 2003. — 483;с.