Облік поточної дебіторської заборгованості

 

371 «Розрахунки за виданими авансами»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

373 «Розрахунки за нарахованими  доходами»

374 «Розрахунки за претензіями»

375 «Розрахунки за відшкодуванням  завданих збитків»

376 «Розрахунки за позиками членам  кредитних спілок»

377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

 

Аналітичний облік на субрахунках ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Розглянемо особливості обліку на цих субрахунках.

 

1. Розрахунки за виданими авансами

 

Для обліку розрахунків за авансами, виданими іншим підприємствам, використовується субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».

За дебетом субрахунка 371 «Розрахунки  за виданими авансами» обліковуються  суми виданих авансів, а також  суми, сплачені за рахунками за виконані роботи за проміжними рахунками.

Сплата постачальникам авансових  платежів відображається такими записами:

 

Д-т 371 «Розрахунки за виданими авансами»

К-т 30 «Каса»

або К-т 31 «Рахунки в банках»

або К-т 33 «Інші кошти»

 

За кредитом субрахунка 371 «Розрахунки  за виданими авансами» обліковуються суми, погашені зарахуванням при розрахунках за поставлені матеріали, товари, виконані роботи, суми авансів, які повернені постачальниками та підрядниками як невикористані, тощо. Ці події відображаються в бухгалтерському обліку такими записами:

 

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

 або Д-т 30 «Каса»

або Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 371 «Розрахунки за виданими авансами»

 

2. Розрахунки з підзвітними особами

 

У процесі діяльності підприємства мають місце господарські операції, пов’язані з видачею грошей підзвітним особам. Службовці отримують грошові кошти для різних цілей – закупівлі запасів, матеріалів, товарів, поїздок у відрядження та ін.

Видача під звіт грошових коштів підзвітним особам та строки подання  звіту перед підприємством регламентується Порядком ведення касових операцій у національній валюті України.

Видача готівки проводиться  з каси підприємства за умови повного  звіту конкретної підзвітної особи  за раніше виданими під звіт сумами.

Для обліку підзвітних сум у бухгалтерському  обліку використовується рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом субрахунка обліковуються суми, видані під звіт, за кредитом – суми, які підтверджені у звіті та документами, а також повернені невикористані суми. Це відображається такими записами:

• видача грошових коштів з каси підзвітній особі:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними  особами»

К-т 30 «Каса»

 

Підзвітна особа складає звіт про  витрачені кошти. На підставі затвердження звіту здійснюють такі записи в бухгалтерських регістрах:

 

1. придбання товарно-матеріальних цінностей за рахунок підзвітних сум:

 

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані  предмети»

Д-т 28 «Товари»

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними  особами»

 

2. оплата витрат, пов’язаних з виробництвом, збутом, управлінням, витрати на відрядження: 

 

Д-т 91 «Загальновиробничі витрати»

Д-т 92 «Адміністративні витрати»

Д-т 93 «Втрати на збут»

Д-т 94 «Інші витрати операційної  діяльності»

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними  особами»

 

3. повернення невитрачених підзвітних сум:

 

Д-т 30 «Каса»

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними  особами»

 

4. утримання неповернених підзвітних сум із заробітної плати службовця:

 

Д-т 66 «Розрахунки з оплати праці»

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

 

Аналітичний облік на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться за кожною підзвітною особою та кожним отриманим авансом окремо. Сальдо субрахунка 372 «Розрахунки з  підзвітними особами» може бути як за дебетом, так і кредитовим. У Балансі сальдо за субрахунком відображають розгорнуто: дебетове сальдо – у складі оборотних активів у рядку 210 «Інша поточна дебіторська заборгованість», кредитове сальдо – у складі поточних забов’язань у рядку 610 «Інші поточні зобов’язання».

 

3. Розрахунки за нарахованими дохами

 

На субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими дохами» ведеться облік  нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню. За дебетом рахунка відображається нарахування дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення.

Відображається це такими записами:

 

1. нарахування доходів:

Д-т 373 «Розрахунки за нарахованими дохами»

К-т 73 «Інші фінансові доходи»  Кредит 74 «Інші доходи»

2. отримання нарахованих доходів:

 

Д-т 30 «Каса» (при внесенні грошових коштів у касу підприємства) або

Д-т 31 «Рахунки в банках» (при внесенні грошових коштів на рахунки в банку)

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» (при  отриманні основних засобів, нематеріальних активів), інші

К-т 373 «Розрахунки за нарахованими дохами»

 

 

 

4. Розрахунки за претензіями

 

Виникнення розрахунків за претензіями  на підприємстві пов’язане з нестачею товарів при постачанні, отриманням товарів невідповідної якості, помилковим списанням банком грошових коштів з  розрахункового рахунка та ін.

Розрахунки за претензіями обліковуються на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

За дебетом субрахунка 374 «Розрахунки  за претензіями» відображаються:

 

1. розрахунки за претензіями до постачальників та підрядників, транспортних організацій у разі виявлених розбіжностей цін, тарифів, які було застережено в договорах, помилках у розрахунках;
2. розрахунки за претензіями до постачальників матеріалів, товарів щодо якості поставлених запасів, яка не відповідає вимогам договору;
3. розрахунки за претензіями щодо нестач при постачанні;
4. втрати від простоїв автотранспорту та браку з вини постачальників.

 

Усі зазначені вище події відображаються в бухгалтерському обліку таким  записом:

 

Д-т 374 «Розрахунки за претензіями»

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками  та підрядниками»

 

5. розрахунки за штрафами, пенями та неустойками, які стягуються з постачальників та замовників за невиконання договірних зобов’язань, у розмірах, обумовлених договором або присуджених арбітражним судом. У бухгалтерському обліку це відображається записом:

 

Д-т 374 «Розрахунки за претензіями»

К-т 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»

 

6. розрахунки за претензіями щодо помилково списаних грошових коштів розрахункових рахунків підприємства установами банків. Відображаються такими записами:

 

Д-т 374 «Розрахунки за претензіями»

К-т 31 «Рахунки в банках»

 

7. розрахунки за претензіями щадо виданих авансів при порушенні умов договорів поставок та ін.:

 

Д-т 374 «Розрахунки за претензіями»

К-т 371 «Розрахунки за виданими авансами»

 

За кредитом субрахунка 374 «Розрахунки  за претензіями» відображається списання сум претензій у кореспонденції з рахунками:

 

1. грошових коштів – при зарахуванні претензійних сум:

 

Д-т 30 «Каса»

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 374 «Розрахунки за претензіями»

 

2. витрат – якщо постачальники відмовляються від претензій або суд відхиляє претензії:

 

Д-т 949 «Інші витрати операційної  діяльності»

К-т 374 «Розрахунки за претензіями»

 

Суми претензій, які відхиляються арбітражним судом та не будуть відшкодовані повертаються на рахунки, з яких вони були списані.

Підставою для запису операцій на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» є акти приймання вантажів, рішення арбітражних органів, письмове погодження постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведеться за кожним дебітором окремо.

 

5. Розрахунки за відшкодування завданих збитків 

 

Нестачі та збитки на підприємстві можуть бути виявлені в результаті проведення інвентаризації майна, грошових коштів та цінних паперів.

Збитки від нестач, пошкоджень та крадіжок оцінюють згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Країни від 22 січня 1996 р. № 116 (зі змінами та доповненнями), а також Законом України «Про визначення збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 6 червня 1995 р. № 217/95 – ВР (зі змінами та доповненнями).

Бухгалтерський облік розрахунків  за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і  втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, здійснюється на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». За дебетом цього субрахунка відображаються суми виявлених нестач, а за кредитом – списання цих сум.

При виявленні нестач і втрат  у бухгалтерському обліку проводиться  такий запис:

 

Д-т 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

К-т 30 «Каса»

 

Одночасно суми невідшкодованих нестач обліковуються на за балансовому  субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі  і втрати від псування цінностей», на якому ведеться аналітичний облік  за кожним боржником окремо.

Після встановлення конкретних винуватців суми списуються із за балансового  субрахунка з одночасними записами в бухгалтерському обліку:

 

Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

К-т 716 «Відшкодування раніше списаних активів»

 

Запис:

 

Д-т 30 «Каса»

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

 

Якщо нестачі утримуються із заробітної плати винуватця, це відображається записом:

 

Д-т 66 «Розрахунки з оплати праці»

К-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

 

Аналітичний облік розрахунків  за відшкодування завданих збитків  ведеться за кожним дебітором окремо.

 

6. Розрахунки з іншими дебіторами

 

На субрахунку 377 «Розрахунки з  іншими дебіторами» ведеться облік  дебіторської заборгованості, яку не було відображено на інших рахунках та субрахунках, а саме: усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), розрахунки за орендними операціями, розрахунки, пов’язані зі здійсненням спільної діяльності, розрахунки з реалізації необоротних активів та запасів (крім реалізації, пов’язаної з основною діяльністю) та інші розрахунки.

За дебетом субрахунка «Розрахунки  з іншими дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання.

 

Висновок

 

Отже, низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості.

Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 "Дебіторська  заборгованість".

Дебіторська заборгованість включає  всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).

Згідно П(С)БО 10 "Дебіторська  заборгованість" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість –  сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги  визнається активом одночасно з  визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

До нетоварних операцій відносяться  розрахунки за виданими авансами, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями, розрахунки за відшкодуванням завданих збитків, розрахунки за позиками членам кредитних спілок, розрахунки з іншими дебіторами.

 

Список використаної літератури

 

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
2. Закон України "Про визначення розмірів збитків, заподіяних підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей" від 06.06.95 р.
3. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навчальний для студентів вищих навчальних закладів. Київ - 2007.
4. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навчальний посібник. К.: «Знання», 2007.
5. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.:Кондор, 2009.
6. http://www.refine.org.ua/pageid-5162-1.html