Облік малоцінних і швидко зношуваних предметів на складі і в експлуатації

При визначенні складу предметів, облік  яких ведеться на рахунку 22, можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні  по бухгалтерському обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, затвердженому  листом Міністерства фінансів СРСР від 18.10.79 р. № 166 (далі - Положення № 166).

При цьому, відповідно до постанови  Верховної Ради України "Про порядок

тимчасової дії на території  України окремих актів законодавства  СРСР" від 12.09.91р. № 1545-ХН, Положення № 166 діє в частині, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до Положення № 166 бухгалтерський облік МШП ведеться по місцях збереження і перебування, а також по особах, відповідальних за їхню схоронність, у розрізі наступних груп:

>   інструменти і пристосування  загального користування;

>  спеціальні інструменти і  спеціальні пристосування;

>  змінне устаткування;

>  технологічна тара;

>  виробничий інвентар;

>  господарський інвентар;

>   спеціальний одяг, спеціальне  взуття і запобіжні пристосування;

>  постільні приналежності;

>   інші малоцінні та швидкозношувані  предмети.

При віднесенні предметів  до складу МШП, наведених у Положенні  № 166, варто дотримуватись основного критерію — термін корисного використання (експлуатації) цих предметів на підприємстві не повинний перевищувати один рік.

1.3Документообіг МШП  

  Типові форми первинних облікових  документів з обліку МШП затверджено  наказом Мінстату від 22.05.96 р.  № 145. І незважаючи на те  що їхнє застосування не обов'язкове (див., приміром, лист Держкомстату  від 05.12.05 р. № 14/1-2-25/102), більшість  підприємств застосовує типові  форми. А саме:

— ф. № МШП-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)» — застосовують для обліку зміни запасу інструментів на складі тих підприємств, де облік ведеться за принципом встановлення постійного запасу оборотного (обмінного) фонду. Складається у двох примірниках;

— ф. № МШП-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів» — використовують при обліку МШП, виданих під розписку працівникові чи бригадиру зі складу цеху для тривалого користування. Складається комірником в одному примірнику;

— ф. № МШП-3 «Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)» — оформляють для обліку інструментів, переданих для заточування або в ремонт. Використовується на підприємствах, де заточення і ремонт інструментів централізовані. Замовлення виписує комірник у двох примірниках;

— ф. № МШП-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів» — використовують для оформлення поломки і втрати МШП. Акт складає майстер або начальник цеху в одному примірнику. У разі поломки, псування чи втрати МШП з вини працівника — у двох примірниках (для цеху і бухгалтерії). Працівникові, який пред'являє акт вибуття, замість непридатного чи втраченого предмета видають придатний і записують до картки обліку МШП;

— ф. № МШП-5 «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні» — застосовують для оформлення списання інструментів і пристроїв, що стали непридатними, а також при оформленні обміну на придатні. Використовують ті підприємства, які ведуть облік за методом обмінного фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху. Непридатні інструменти здають на склад для утилізації;

— ф. № МШП-6 «Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв» — використовують для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, які видають працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху;

— ф. № МШП-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв» — застосовують для обліку видачі МШП працівникам підприємства в індивідуальне користування за нормами. Відомість заповнює у двох примірниках комірник окремо на видачу і на повернення зазначених МШП. За цією формою ведуть облік отриманого від працівників спецодягу, спецвзуття для прання, дезінфекції, ремонту та на літнє зберігання;

— ф. № МШП-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів» — використовують для списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання МШП та здачі їх на склад для утилізації. Складається комісією в одному примірнику на підставі ф. № МШ-4.

  Незважаючи на те що спецформ для оприбуткування МШП не встановлено, на практиці частенько використовують прибутковий ордер ф. № М-4.

1.4 Аналітичний та синтетичний облік руху МШП.

Аналітичний облік МШП

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства.

З метою забезпечення збереження даних  предметів в експлуатації на підприємствах  повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний  і кількісний облік.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік  МШП, як повернуті на склад з експлуатації.

Синтетичний облік МШП

Облік МШП здійснюється на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети” (табл. №1).

По дебету рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети” кореспондує з рахунками:

631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” – оприбуткування Малоцінні та швидкозношувані предмети, що надійшли від постачальника;

372 „Розрахунки з підзвітними особами” – оприбуткування МШП, придбаних підзвітною особою за грошові кошти;

23 „Виробництво” – оприбуткування МШП власного виробництва;

30 „Каса” – придбання МШП за готівку;

46 „Неоплачений капітал” – оприбуткування МШП, внесених до статутного капіталу тощо.

Таблиця №1

Характеристика  рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Назва та шифр	Призначення	По дебету відображаються	По кредиту відображаються	Обліковий регістр	Місце в звітності
22 „МАЛОЦІННІ ТА ШВИДКОЗНОВУВАНІ  ПРЕДМЕТИ	Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству та знаходяться  у складі запасів	Придбання (отримання) або виготовлення МШП за первісною вартістю	Відпуск МШП в експлуатацію за обліковою  вартістю зі списанням на рахунки  обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких  предметів	Журнал – ордер №10	Баланс (ф.№1) р.100

Записи по кредиту рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети” здійснюються в кореспонденції з дебетом рахунків:

423 „До оцінка активів” – проведення суми уцінки МШП;

39 „Витрати майбутніх періодів” – списання МШП на підготовку та освоєння виробництва;

23 „Виробництво” – витрачено МШП для виробництва продукції;

91 „Загально виробничі витрати”;

92 „Адміністративні витрати”;

93 „Витрати на збут” – списано МШП на інші потреби тощо.

 

1.5. ПРИДБАННЯ

Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній  вартості.

Первісною вартістю МШП, придбаних  за плату, є собівартість, що складається  з наступних фактичних витрат:

•    сум,   що  сплачуються  постачальнику   (продавцю)   відповідно  до  договору   за

винятком  непрямих податків;

сум увізного мита;

•    сум непрямих податків у зв'язку з придбанням МШП, що не відшкодовуються підприємству;

•    транспортно-заготівельних  витрат (витрат на заготівлю МШП, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування МШП  усіма видами транспорту до місця  їхнього використання, включаючи  витрати по страхуванню ризиків  транспортування МШП), Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних МШП чи загальною сумою  відбиваються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних  витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку МШП на кінець звітного місяця і сумою МШП, що вибули (використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих МШП, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних  витрат і вартості вибулих МШП  із відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими  відбите вибуття цих МШП. Середній відсоток транспортно-заготівельних  витрат визначається шляхом розподілу  суми залишків транспортно-заготівельних  на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних  витрат за звітний місяць на суму залишку  МШП на початок місяця і МШП, що надійшли за звітний місяць; • інших  витрат, безпосередньо зв'язаних дз придбанням МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

— наднормативні  втрати і нестачі МШП;

— відсотки за користування позиками;

— витрати  на збут;

загальногосподарські й інші подібні  витрати, безпосередньо не зв'язані  з придбанням і доставкою МШП  і доведенням їх до стану, у якому  вони придатні для використання в  запланованих цілях.

1.6 Відпуск МШП зі складу

 

1.7 Облік вибуття та списання МШП

 

1.8. БЕЗОПЛАТНЕ ОДЕРЖАННЯ

Первісною   вартістю   МШП,   отриманих   підприємством   безоплатно,   є   їхня справедлива вартість. Вартість безоплатно отриманих МШП  відбивається в складі інших доходів  на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду.

Приклад

Підприємством безоплатно отриманий  господарський інвентар, по справедливій вартості 270 грн.

У регістрах бухгалтерського обліку дана операція відбивається наступними записами:

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
			дебет	кредит
1	2	3	4	5	6
1	Прибуткова накладна	Оприбуткування госпінвентарю	22	631	270
Валовий дохід — 270 грн.
2	Договір (лист) про безоплатну передачу	Відображення доходу підприємства від  безоплатного отримання госпінвентарю	631	745	270
3	Бухгалтерська довідка	Списання суми доходу на фінансовий результат	745	793	270

 

1.9. ПЕРЕДАЧА В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.

Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:

1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Суть цього методу полягає в  тому, що вартість запасів, що вибувають  визначається окремо по кожній одиниці  запасів, тобто одиниця запасів  вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при  надходженні.

2. Метод середньозваженої собівартості

Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасів  розподілом сумарної вартості залишку  таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у  звітному місяці запасів на сумарну  кількість запасів на початок  звітного місяця й отриманих у  звітному місяці запасів.

3. Метод нормативних витрат

При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначається виходячи з норм витрат на одиницю  продукції (робіт, послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для  того щоб нормативні витрати були максимально наближені до фактичних  витрат, норми витрат і ціни повинні  регулярно (наприклад, з періодичністю  один раз на місяць) перевірятися і  переглядатися підприємством.

4. Метод ціни продажів

Даний метод оцінки вартості вибуття  запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки  на товари. Собівартість реалізації в  такому випадку визначається як різниця  між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою  торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих  у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку  товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих  у звітному місяці товарів.

5. Метод ФІФО

Оцінка запасів по методу ФІФО грунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом надходження запасів.

6.МетодЛІФО

Оцінка запасів по методу ЛІФО припускає, що запаси використовуються в послідовності, протилежній їхньому надходженню  на підприємство, тобто першими вибувають  одиниці запасів, що придбані чи виготовлені  останніми, у результаті чого на кінець періоду залишаються одиниці  запасів, придбані чи виготовлені першими. При цьому запаси, що вибувають  першими, оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів. Вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості перших за часом надходження запасів.