Облік кредитів банку

Реферат

Курсова робота містить 37 сторінок, 2 таблиці, 18 джерел.

Об'єкт дослідження: облік  кредитів банку.

Мета роботи: дослідження  обліку кредитів банку.

Методи дослідження: аналіз, синтез, опис.

У курсовій роботі здійснено  дослідження особливостей обліку кредитів банку. Розглянуто класифікацію банківських  кредитів та процес банківського кредитування. Розглянуто характеристику рахунків бухгалтерського  обліку кредитів банку. Виділені особливості  синтетичний та аналітичний облік  короткострокових та довгострокових кредитів.

Актуальність теми: в  Україні в нових умовах господарювання великого поширення набуло комерційне кредитування, при якому здійснюється продаж товарів на умовах розстрочки платежу, тому дослідження особливостей обліку кредитів банку є досить актуальним завданням фінансового обліку на сьогоднішній день.

Курсова робота складається  зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

У першому розділі висвітлені теоретичні основи банківського кредитування. У другому розділі виділені особливості  обліку кредитів банку. У третьому розділі  виконані практичні завдання.

Банківський кредит, синтетичний та аналітичний облік, короткостроковий кредит, довгостроковий кредит.

ЗМІСТ

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи банківського кредитування
• 1.1 Поняття і класифікація банківських кредитів
• 1.2 Процес банківського кредитування
• Розділ 2. Облік кредитів банку
• 2.1 Характеристика рахунків бухгалтерського обліку кредитів банку
• 2.2 Синтетичний та аналітичний облік короткострокових кредитів
• 2.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових кредитів
• Розділ 3. Практичні завдання
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Відповідно до Закону України  «Про банки і банківську діяльність»  методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в банках покладено на Національний банк України [1, с.15]. Свою діяльність у цьому напрямку НБУ здійснює на підставі загальноприйнятих  у міжнародній практиці принципів  і стандартів бухгалтерського обліку, а також враховує національні  стандарти бухгалтерського обліку і звітності, які розроблені Міністерством  фінансів України. Нормативні документи  з питань обліку і звітності, що використовуються в державній статистиці, погоджуються з Державним комітетом статистики України.

Введення бухгалтерського  обліку і звітності в комерційних  банках здійснюється згідно з нормативними актами, затвердженими НБУ, а саме [1, с.16]:

- інструкцією про застосування  плану рахунків бухгалтерського  обліку комерційних банків;

- положенням про організацію  бухгалтерського обліку і звітності  в банках України;

- правилами організації  фінансової та статистичної звітності  банків України;

- методичними вказівками  про ведення параметрів аналітичного  обліку;

- планом рахунків бухгалтерського  обліку комерційних банків України.

В основу організації системи  бухгалтерського обліку і звітності  покладено загальноприйняті елементи бухгалтерського обліку: об'єкти обліку і бухгалтерські рахунки; метод  подвійного запису; план рахунків і  баланс; синтетичний і аналітичний  облік; документація. Разом з цим  організація цих елементів у  банках має деякі особливості, що випливають зі специфіки діяльності банку як фінансового посередника (вид діяльності: торгівля грошима; у загальному плані об'єкт обліку - це грошовий обіг, що обліковується  за банківськими рахунками); функцій  комерційних банків.

До таких особливостей можна віднести:

- зміст і структуру  плану рахунків;

- складання щоденного  балансу;

- параметри і форми  ведення аналітичного обліку;

- відображення банківської  операції в обліку на момент  її здійснення.

Актуальність теми: в  Україні в нових умовах господарювання великого поширення набуло комерційне кредитування, при якому здійснюється продаж товарів на умовах розстрочки платежу, тому дослідження особливостей обліку кредитів банку є досить актуальним завданням фінансового обліку на сьогоднішній день.

Мета роботи: дослідження  особливостей обліку кредитів банку.

Завдання для досягнення мети: визначити сутність поняття  «банківський кредит», виділити класифікацію банківських кредитів; проаналізувати процес банківського кредитування; виділити характеристику рахунків бухгалтерського  обліку кредитів банку; визначити та виділити особливості синтетичного та аналітичного обліку короткострокових кредитів, визначити та виділити особливості  синтетичного та аналітичного обліку довгострокових кредитів; виконати практичні  завдання.

Методи дослідження: аналіз, синтез, опис.

Об'єкт дослідження: облік  кредитів банку.

Питання обліку кредитів банку  знайшло віддзеркалення в роботах  багатьох вчених. Великий вклад до розробки даного питання внесли фахівці  бухгалтерського обліку, банківської  справи, економісти, такі як Герасимович  А.М., Швець В.Г., Бутинець Ф.Ф., Ткаченко Н.М., Чебанова Н.В., Бабіч В.В., Васюта-Беркут О.І., Грабова Н.М., Кудря-Висоцька О.П., Лишиленко О.В., Пушкар М.С., Скирпан  О.П., Сопко В., Стражева Н.С. та ін.

Розділ 1.

Теоретичні основи банківського кредитування

1.1 Поняття і класифікація  банківських кредитів

Кредитування - процес складний та багатогранний і в умовах переходу до ринкової економіки набуває нових  й ефективних шляхів застосування і  розвитку. У даний час кредитні операції носять рівноправний і добровільний характер і обидві сторони (кредитор і позичальник) виконують активну  роль щодо своїх обов'язків і прав, які закріплюються між ними. Посередницька  діяльність комерційних банків на фінансових ринках, яка складається з виявлення тимчасово вільних коштів вкладників, залучення в банк і надання їх у вигляді кредитів особам, що мають потребу в позикових коштах, приносить реальну користь усьому суспільству [2, с.180].

Пунктом 10 Положення НБУ "Про кредитування" передбачено, що основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки  на розрахункових та поточних рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки, до запитання  та строкові міжбанківські 4 кредити  та кошти, одержані від випуску цінних паперів [2, с.191].

Банківський кредит - будь-яке  зобов'язання банку надати певну  суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке  зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в  обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також  на зобов'язання на сплату процентів  та інших зборів з такої суми.

Кредитні операції, як вид  господарської діяльності комерційних  банків, ґрунтуються на глибокому  розумінні економічних, фінансових і правових підвалин бізнесу. Кредит може бути повернений у строк тільки тоді, коли забезпечена його цільова  ефективність.

У процесі кредитування клієнтів комерційні банки завжди зустрічаються  з суперечностями між дохідністю кредитних операцій, ризиками і ліквідністю  вкладених у позички коштів. Чим  більший дохід приносять позички, тим вищий ступінь кредитного ризику і нижча ліквідність вкладених  у кредити активів, і навпаки. Якщо кредитна політика банку буде спрямована тільки на забезпечення високої  ліквідності позичок, то він програє  в конкуренції з іншими банками  у прибутковості, а якщо пріоритетним буде прагнення тільки до високої  прибутковості кредитів, то банк втратить платоспроможність, що межує з банкрутством.

Комерційні банки повинні  володіти певними заходами для запобігання  виникнення збитків від кредитної  діяльності, серед яких найважливіше значення мають правові.

Основні правові, фінансові  та економічні принципи кредитування знаходять свій прояв у кредитній  політиці комерційного банку. Головними  елементами ефективного управління кредитами є: ретельно розроблена кредитна політика, якісне управління портфелем, ефективний контроль за кредитами і  добре підготовлений для цієї роботи персонал.

Основні економічні та правові  основи кредитування знайшли своє закріплення  в чинному законодавстві України. Банк може отримати ліцензію на надання  кредитів позичальникам за умови  виконання таких вимог, які затверджені  Національним банком у Положенні "Про, порядок ліцензування банків в Україні" та "Про кредитування" [2, с.192].

Надання кредитів здійснюється виключно на комерційних засадах  з обов'язковим додержанням таких  умов:

- позичальнику кредити  надаються в безготівковій формі  шляхом оплати розрахункових  документів з позичкового рахунку.  Перевага надається такій формі  розрахунку, яка передбачає оплату  за розрахунковими документами  за фактично відвантажену продукцію  (виконані роботи, надані послуги)  та акредитивні форми. Попередня  оплата за рахунок кредитних  коштів не дозволяється, за винятком  випадків, передбачених положенням "Про кредитування";

- кредити для розрахунків  із громадянами за укладеними  з ними договорами за здану  сільськогосподарську продукцію  надаються в безготівковому порядку  шляхом перерахування коштів  на особові рахунки громадян. В окремих випадках ці кошти  можуть видаватися готівкою;

- в окремих випадках  кошти в рахунок наданого кредиту  можуть бути перераховані на  поточний рахунок позичальника  для використання їх на цілі, передбачені кредитним договором,  зі збереженням права контролю  банку за цільовим використанням  кредиту;

- сума кредиту, що  надається позичальнику, знаходиться  в межах ліміту, встановленого  для відділення (дирекції).

Питання про надання  кредиту в сумі, що перевищує граничний  розмір, у межах якого має право  приймати рішення кредитний комітет  відділення банку, вирішується за підпорядкованістю  кредитним комітетом дирекції банку, а при перевищенні граничного розміру, встановленого для дирекції кредитним комітетом банку на підставі обґрунтованого клопотання відділення банку або дирекції.

Здійснюється кредитування тільки тих видів діяльності, які  передбачені Статутом (положенням) позичальника.

Класифікація банківських  кредитів

Видача кредитів відноситься  до найбільш великої групи статей банківських активів кредитних  операцій. В основу їх класифікації можуть бути покладені різні критерії: види позичальників, цілі, характер та строк кредиту, наявність забезпечення позички, предмет кредитування, економічна сфера застосування, методи надання  та способи погашення, характер та спосіб сплати відсотків, число кредиторів і таке інше [3, с.115].

Кредитування має дві  різновидності: кредитування діяльності господарчого суб'єкта у формі прямої видачі грошових сум (фінансовий кредит) і кредитування як різновидність  розрахунків із розстрочкою платежів.

Найбільш детальну класифікацію банківських кредитів дає А. Мороз. У якості критеріїв класифікації він вказує: призначення і характер використання позикових коштів; наявність  і характер забезпечення; строки використання; методи надання і способи Погашення; характер і спосіб сплати процентів; число кредиторів [4, с.207].

Залежно від цих критеріїв  банківські кредити діляться за призначенням і характером використання позикових  коштів:

- позики торгово-промисловим  підприємствам;

- позики під нерухомість;

- споживчі кредити;

- сільськогосподарські  позики;

- контокорентний кредит;

- кредит під цінні  папери;

- кредити, пов'язані з  вексельним обігом;

- міжбанківські кредити;

- кредити небанківським  фінансовим установам

- кредити органам влади.

За характерам і способом сплати процентів виділяють позики з:

- фіксованою процентною  ставкою;

- плаваючою процентною  ставкою;

- сплатою процентів у  міру використання позичених  коштів (звичайні позики)

- сплатою процентів одночасно  з отриманими позиченими коштами  (дисконтний кредит).

Кредити з фіксованою процентною ставкою характерні для стабільної економіки, однак можуть видаватися на короткий строк і в умовах інфляції.

З метою зменшення ризику недоодержання прибутку або уникнення  збитків, особливо в умовах високих  темпів інфляції та при видачі кредитів на тривалий строк, банки використовують позики з плаваючою процентною ставкою. У цьому випадку відповідно до кредитного договору процентні ставки періодично переглядаються і, звичайно, співвідносяться з рівнем облікової  ставки Національного банку України  і темпами інфляції.

У більшості банківських  кредитів процент сплачується через  певний відрізок часу після їх видачі (як правило, 1 раз у місяць). Це так  звані звичайні позички [5, с.434].

На відміну від звичайних  кредитів, надання дисконтного кредиту  передбачає утримання позикового проценту (дисконту) при його видачі.

Прикладом такого кредиту  є обліковий кредит (покупка m банком перевідних векселів у клієнтів векселетримачів).

За кількістю кредиторів кредити комерційним банків можуть підрозділятися на:

- надані одним банком;

- синдиковані (консорціумні) кредити;

- паралельні.

Найбільш поширеними є  кредити, видані одним банком. За методами надання розрізняють позики, які  надані:

- у разовому порядку;

- відповідно до відкритої  кредитної лінії (лімітом кредитування, кредити по необхідності);

- гарантовані кредити.

За строками використання, (терміновості) кредити підрозділяються  на:

- строкові;

- безстрокові (до вимоги);