Облік довгострокових зобов’язань підприємства та порядок розрахунків по них

Кафедра фінансів, обліку і аудит

 

 

 

МОДУЛЬНА  КОНТРОЛЬНА РОБОТА №3

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Бухгалтерський облік та аудит»

 

ТЕМА:

«Облік довгострокових зобов’язань підприємства та порядок розрахунків по них»

 

Виконала:

Оцінка _________ За національною шкалою ________

 

 

Голова комісії: __________

Члени комісії: __________

 

 

Київ 2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………………3

Розділ 1………………………………………………………………………………………5

1. Поняття про зобов’язання………………………………………………………………5
2. Класифікація зобов’язань ………………………………………………………………6

Розділ 2……………………………………………………………………………………….9

2.1  Структура довгострокових  зобов’язань……………………………………………….9

2.2 Нормативно – правове  регулювання обліку та аудиту  довгострокових зобов’язань в  Україні………………………………………………………………………………………14

Практична частина…………………………………………………………………………19

Висновок……………………………………………………………………………………39

Література…………………………………………………………………………………..40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Зобов'язання (П(С)БО 2) — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок  минулих подій і погашення  якої, як очікується, призведе до зменшення  ресурсів підприємства, що втілюють в  собі економічні вигоди.

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо. Інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо. Підходи до визначення зобов'язань різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. У вузькому значенні -виникають із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є:

• господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Договір є юридичним фактом.

Господарські зобов'язання регулюються:

• Договором  
• Законодавчими та нормативними актами  
• Договорами, укладеними на підставі чинного нормативного акту 

Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина  визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора, - боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом зобов'язального права виступає дія. В бухгалтерському обліку поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві:

• зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;
• поняття "зобов'язання" в праві та бухгалтерському обліку мають різний зміст;
• договір - тільки юридичний факт, тому в бухгалтерському обліку відображаються договірні зобов'язання в момент їх виконання, а не виникнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

1. Поняття про зобов’язання

Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити  та існує ймовірність зменшення  економічних вигод у майбутньому  внаслідок його погашення. Погашення  зобов'язання можна здійснювати  шляхом:

• сплати кредиторові грошових коштів;
• відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості;
• переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

У кожному разі погашення  зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх  економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла  кредиторська заборгованість, виписують  вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість) замінюється  іншим (зобов'язанням за виданим  векселем). Однак остаточне погашення  зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх  економічних вигод.

Значна частина зобов'язань  підприємства виникає під час  нарахування витрат. Підприємство нараховує  витрати і у відповідних сумах  одночасно повинно визнати зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень –  все це є типові приклади визнання зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду  та підлягають сплаті у наступних  періодах, виникає зобов'язання щодо нарахованих відсотків.

Відсутність на дату складання  фінансової звітності достатніх  умов для визнання тих зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі  підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов'язання не підлягає погашенню).

 

1.2. Класифікація  зобов’язань: 

Для бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:

• довгострокові зобов'язання;
• поточні зобов'язання;
• забезпечення;
• непередбачені зобов'язання;
• доходи майбутніх періодів.

1.2.1. Довгострокові  зобов'язання 

Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) – зобов'язання, які  повинні бути погашені впродовж більш  як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний  цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові  кредити банків; інші довгострокові  фінансові зобов'язання; відстрочені  податкові зобов'язання; інші довгострокові  зобов'язання. Довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, відображають у Балансі за їхньою теперішньою  вартістю.

 

1.2.2. Поточні  зобов'язання 

Поточні зобов'язання (Current Liabilities) – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з  дати балансу.

До поточних зобов'язань  належать: короткострокові кредити  банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові  векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна  заборгованість за розрахунками (з  отриманих авансів, з бюджетом, з  позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення .

 

1.2.3. Забезпечення 

Особливим видом зобов'язань  є забезпечення, які не мають чітко  визначеного терміну та суми погашення  на дату балансу. Оцінку забезпечень  здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень  зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

Забезпечення створюють  на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток  працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань  щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба  мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх  збитків від діяльності підприємства.

Обтяжливий контракт (Onerous Contract) – контракт, витрати (яких не можна  уникнути) на виконання якого перевищують  очікувані економічні вигоди від  нього.

 

1.2.4. Непередбачені  зобов'язання 

Особливу групу зобов'язань  становлять ті категорії, які обліковують  за Балансом, але є дуже важливими  позиціями з погляду оцінки впливу потенційних наслідків певних подій  на перспективи розвитку підприємства. Серед них потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобов'язання.

Непередбачене зобов'язання (Contingent Liabilities) – це:

• зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;
• теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

 

1.2.5. Доходи  майбутніх періодів 

Доходи майбутніх періодів (Deferred Revenues, Unearned Revenues) – це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх  звітних періодах. У поточному  періоді такі доходи визнають як особливий  вид зобов'язань. До доходів майбутніх  періодів належать, зокрема, доходи у  вигляді отриманих авансових  платежів за здані в оренду основні  засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка  від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву:

II. Забезпечення наступних  витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

 

 

 

Розділ 2 Економічна сутність довгострокових зобов’язань підприємства.

2.1 Структура  довгострокових зобов’язань підприємства

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають  юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих  відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських  операцій: передачі майна, виконання  робіт, надання послуг тощо, а Інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і  має при цьому право вимагати відповідну винагороду – сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Підходи до визначення зобов'язань  різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна. В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний  контракт. У вузькому значенні –  виникають із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський  договір. Цивільний кодекс (ЦК) України  називає господарський договір  однією з найпоширеніших підстав  виникнення зобов'язань. Договір є  юридичним фактом. Однак не всі  зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними  актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка  має право вимагати від іншої  сторони виконання певної дії, називається  кредитором, а сторона, яка зобов'язана  виконати вимогу кредитора, – боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а  об'єктом зобов'язального права  виступає дія.

В бухгалтерському обліку поняття "зобов'язання" вужче, ніж  в цивільному законодавстві: зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає  не тільки з Цивільного кодексу, а  й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;

В бухгалтерському обліку зобов’язання відображаються у пасиві балансу, та представлені п’ятьма розділами.