Товарні знаки і торгові марки - це зареєстровані
символи, знаки, слова, речення, які дають
власнику право виділяти або ідентифікувати
певне підприємство, продукт чи послуги.
Фірмова назва - найменування
юридичної особи. Права і обов'язки підприємств,
пов'язані з використанням фірмового найменування,
визначаються чинним законодавством.
Право на промислові зразки - виключні привілеї
на використання художньо-конструкторських
рішень (дизайн), що визначають зовнішній
вигляд продукції.
Право на програми для ЕОМ - право на опублікування,
відтворення, розповсюдження та інші дії
по введенню в господарський обіг сукупності
даних і команд, призначених для функціонування
ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з
метою отримання результату.
Право на бази даних - право на опублікування,
відтворення, розповсюдження та інші дії
щодо введення в господарський обіг сукупності
даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані
для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ.
Гудвіл відповідно до П(С)БО 19 - це перевищення
вартості придбання над часткою покупця
у справедливій вартості придбаних ідентифікованих
активів та зобов'язань на дату придбання[16].
Правильність
організації обліку та контролю за
наявністю та рухом нематеріальних
активів на підприємстві забезпечується
затвердженням Наказу „Про облікову
політику”. В даному наказі обов'язково
необхідно передбачити:
·
основні первинні документи з
обліку нематеріальних активів та графік
їх документообігу;
·
діапазон термінів корисного використання
нематеріальних активів;
·
метод та порядок нарахування
амортизації нематеріальних активів;
·
перелік субрахунків та аналітичних
рахунків, необхідних для організації
аналітичного обліку нематеріальних активів;
·
порядок оцінки нематеріальних активів
та визначення ліквідаційної вартості;
·
список осіб, які б відповідали
за збереження інформації;
·
перелік орендованих нематеріальних
активів.
Бухгалтерський
облік нематеріальних активів ведеться
щодо кожного об'єкта за відповідними
групами.
При організації обліку
нематеріальних активів необхідно пам'ятати,
що деякі з них підлягають обов'язковій
державній реєстрації, а саме:
·
патент на винахід;
·
свідоцтво на корисну модель;
·
патент на промисловий зразок;
·
товарний знак;
·
знак обслуговування.
Реєстрація
всіх інших видів нематеріальних
активів здійснюється за бажанням правовласника.
Право власності підтверджує
сам факт створення цих активів.
Планом
рахунків для обліку нематеріальних
активів передбачені такі рахунки:
Таблиця 2.1.1 Структура рахунку 12 «Нематеріальні
активи»
Субрахунки |
Види нематеріальних
активів |
121 „Права користування
природними ресурсами” |
Права користування надрами,
іншими ресурсами природного середовища,
геологічною та іншою інформацією
про природне середовище |
122 „Права користування майном” |
Права користування земельною
ділянкою, будівлею, право на оренду
приміщень тощо |
123 „Права на знаки
для товарів і послуг” |
Права на товарні знаки,
торговельні марки, фірмові назви
тощо |
124 „Права на об'єкти
промислової власності” |
Права на винаходи, корисні
моделі, промислові зразки, сорт рослин,
породи тварин, „ноу-хау”, захист від
недобросовісної конкуренції тощо |
125 „Авторські і суміжні
з ними права” |
Права на літературні
і музичні твори, програми для
ЕОМ, бази даних тощо |
126 „Гудвіл” |
Перевищення вартості придбання
над часткою покупця у справедливій
вартості придбаних активів і
зобов'язань на дату придбання |
127 „Інші нематеріальні
активи” |
Права на здійснення діяльності,
використання економічних та інших
привілеїв тощо |
Рахунок 12 „Нематеріальні активи” призначений
для обліку і узагальнення інформації
про наявність та рух нематеріальних активів.
По дебету цього рахунку відображається
придбання або отримання в результаті
розробки (від інших фізичних або юридичних
осіб) нематеріальних активів, а по кредиту
- вибуття внаслідок продажу, безоплатної
передачі або неможливості отримання
підприємством в подальшому економічних
вигод від його використання, а також сума
уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок
є активним, балансовим, призначений для
обліку господарських засобів [9].
Рахунок 19 „Негативний
гудвіл” (призначений для ведення
обліку зменшення вартості негативного
гудволу з моменту його виникнення). По дебету цього рахунку відображається
сума негативного гудволу, яка визнана
доходом, а по кредиту - вартість виникнення
негативного гудволу. Цей рахунок є контрактивним,
балансовим, призначений для обліку господарських
засобів[14].
2.2 Нормативно-правове регулювання
обліку основних засобів та нематеріальних
активів основних засобів та нематеріальних
активів
Для
обліку та інвентаризації осиних фондів
та нематеріальних активів слід керуватися
такими законодавчими актами[6]:
1.
Закон України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність
України" №996-XIV від 16.07.99 р.
2.
Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".
Затверджено Наказом Міністерства фінансів
України №92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 18 травня
2000 р. за №288/4509).
3.
Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 8 "Нематеріальні
активи". Затверджено Наказом Міністерства
фінансів України №242 від 18.10.99 р. (зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 2 листопада
1999 р. за №750/4043).
4.
Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 14 "Оренда". Затверджено
Наказом Міністерства
фінансів України №181 від 28.07.2000 р. (зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 10 серпня
2000 р. за №487/4708; із змінами: Наказ Мінфіну
України №591 від 24.09.2004 p.).
5.
План рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських
операцій підприємств та організацій
№291, від 30.11.99 p., із змінами і доповненнями
за станом на 20.09.2004 р.
6.
Інструкція про застосування
Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов'язань
і господарських операцій підприємств
та організацій №291 від 30.11.99 р. (зареєстровано
в Міністерстві юстиції України №893/4186
від 21.12.99 p.).
7.
Закон України "Про податок
на додану вартість" №168/97-ВР
від 03.04.97 р. з подальшими змінами
і доповненнями.
8.
Закон України "Про
оподаткування прибутку підприємств"
№283/97-БР від 22.05.97 р. із змінами і доповненнями,
внесеними Законом України №349-IVвід 24.12.2002
p., №1957-IVвід 01.07.2004 p.
9.
Наказ Міністерства статистики
України "Про затвердження
типових форм первинного обліку"
№352 від 29.12.1995 р.
10.
Постанова №166 "Порядок визначення
розміру збитків від розкрадання,
нестачі, знищення (псування) матеріальних
цінностей", затверджений Постановою
КМУ №116 від 22.01.96 р.
11.
Наказ Головного архівного управління ''Про перелік
типових документів" №41 від 20.07.1998 р.
12.
Методичні рекомендації з бухгалтерського
обліку основних засобів, затверджені
Наказом Міністерства фінансів
України №561 від 30.09.2004 р.
13.
Лист Державної податкової адміністрації
України ''Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій
при продажу основних фондів №10413/6/23-2119
від 18.11.2004 р.
У
нинішній час випущено немало методичної
літератури та наукових праць щодо
висвітлення економічної суті основних
фондів та нематеріальних активів, вивчення
методів інвентаризації, особливостей
бухгалтерського обліку основних фондів
та нематеріальних активів.
В
Україні учбові заклади, промислові
підприємства, установи та організації
користуються методичною та науковою
літературою з висвітлення економічних питань,
пов'язаних з основними засобами, що розроблена
та видана українськими вченими чи економічними
інститутами як такою що відповідає внутрішнім
українським стандартам.
Разом
з тим у освіті використовується
й література іноземного походження, у якій висвітлюються
механізми впливу основних засобів на
виробничий процес, система їх відтворення,
методи підвищення ефективності їх використання.
Дані питання є дійсними для економіки
будь-якої країни світу і тому можуть бути
і використовуються для вивчення в Україні.
Та при цьому приоритетною для економічного
вивчення основних засобів є наукові праці
саме українських вчених [8, 24].
Сучасний
рівень розвитку бухгалтерського обліку
вимагає глибоких фахових знань
як самого бухгалтерського обліку,
так і економіки в цілому.
Сучасний бухгалтер повинен мати загальноекономічні
знання, розбиратись в питаннях фінансового
та трудового права, податкової системи,
орієнтуватись у виробничих процесах
на підприємстві. Як ті, що готуються стати
бухгалтерами, так і ті, що ними уже працюють,
мають користуватись спеціальною літературою,
що необхідна у роботі - підручниками,
тлумачними словниками, нормативно-законодавчими
актами відповідно до національних стандартів.
РОЗДІЛ 3. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
3.1 Методи інвентаризації основних
засобів та нематеріальних активів
Законом
України «Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні»
для підтвердження правильності
та достовірності даних бухгалтерського
обліку та звітності, передбачено
проведення підприємствами, їх об'єднаннями
та госпрозрахунковими організаціями
(далі - підприємство) незалежно від форм
власності інвентаризації майна, коштів
і фінансових.
Відповідальність
за організацію інвентаризації несе
керівник підприємства, який повинен
створити необхідні умови для її проведення
у стислі строки, визначити об'єкти, кількість
і строки проведення інвентаризації, крім
випадків, коли проведення інвентаризації
є обов'язковим.
Проведення
інвентаризації є обов'язковим:
·
при передачі майна державного підприємства
в оренду, приватизації майна державного
підприємства, перетворенні державного
підприємства в акціонерне товариство,
а також в інших випадках, передбачених
законодавством;
·
перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім
майна, цінностей, коштів і зобов'язань,
інвентаризація яких проводилась не раніше
1 жовтня звітного року. Інвентаризація
будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів
основних фондів може проводитись один
раз у три роки, а бібліотечних фондів
- один раз у п'ять років;
·
при зміні матеріально відповідальних
осіб (на день прийому - передачі справ);
·
при встановленні фактів крадіжок або
зловживань, псування цінностей (на день
встановлення таких фактів);
·
за приписом судово-слідчих органів;
· у разі техногенних
аварій, пожежі чи стихійного лиха (на
день після закінчення явищ);
·
при передачі підприємств та їх структурних
підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація
може не проводитися у разі передачі
підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного
органу, до сфери управління якого входять
ці підприємства;
·
у разі ліквідації підприємства
[12].
Основними
завданнями інвентаризації є - виявлення
фактичної наявності основних фондів,
нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, коштів, цінних
паперів та інших грошових документів,
а також обсягів незавершеного виробництва
в натурі, установлення лишку або нестачі
цінностей і коштів шляхом зіставлення
фактичної наявності з даними бухгалтерського
обліку. Крім цього, виявлення товарно-матеріальних
цінностей, які частково втратили свою
первісну якість, застарілих фасонів і
моделей, а також матеріальних цінностей
та нематеріальних активів, що не використовуються.
Перевірка дотримання умов та порядку
збереження матеріальних та грошових
цінностей, а також правил утримання та
експлуатації основних фондів, перевірка
реальності вартості зарахованих на баланс
основних фондів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, цінних
паперів і фінансових вкладень, сум грошей
у касах, на розрахунковому, валютному
та інших рахунках в установах банків,
грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської
заборгованості, незавершеного виробництва,
витрат майбутніх періодів, резервів наступних
витрат і платежів.