Метод розподілу сумарних витрат

2.4 Вибір обладнання

Вибір обладнання на практиці здійснюється одночасно з проектуванням  технологічного процесу. При цьому  найчастіше орієнтуються на наявний  склад обладнання.

Таблиця 4а - Відомість обладнання на потоковій лінії

Назва операції	Модель верстата	Габаритні розміри верстата, мм	Кіль-кість верстатів	Ціна, грн.		Потужність двигунів, кВт
				одного верстата	Всього	одного верстата	всього
Обробка отвору і торця	2Н135	1030×825	2	25100	50200	4	8
Протяжка отвору	7Б55У	4070×1600	1	130520	130520	17	17
Токарна обробка	1И611П	1820×970	3	145580	436740	3	9
Фрезерування торцевою фрезою	6Р80	1525×1875	2	50200	100400	3	6
Свердлення отвору 20	2Н125	915×785	1	20080	20080	2,5	2,5
Слюсарна обробка	Слюсарний верстат	1000×800	1	10040	10040	-	-
Миття	Мийка	950×750	1	15060	15060	0,5	0,5
Термічна обробка	Термопіч	1020×950	2	30120	60240	4	8
Внутрішнє шліфування	3К227А	5815×1900	3	180720	542160	4	12
Зовнішнє шліфування	3А-110В	1880×2025	2	155620	311240	4,2	8,4
Разом:	-	-	18	-	1676680	-	60

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4б - Відомість обладнання на потоковій лінії

Назва операції	Модель верстата	Габаритні розміри верстата, мм	Кіль-кість верстатів	Ціна, грн.		Потужність двигунів, кВт
				одного верстата	Всього	одного верстата	всього
Обробка отвору і торця	2Н135	1030×825	2	25100	50200	4	8
Протяжка отвору	7Б55У	4070×1600	1	130520	130520	17	17
Токарна обробка	1Б24СБ-6К	4330×1600	1	366460	366460	17	17
Фрезерування торцевою фрезою	6Р80	1525×1875	2	50200	100400	3	6
Свердлення отвору 20	2Н125	915×785	1	20080	20080	2,5	2,5
Слюсарна обробка	Слюсарний верстат	1000×800	1	10040	10040	-	-
Миття	Мийка	950×750	1	15060	15060	0,5	0,5
Термічна обробка	Термопіч	1020×950	2	30120	60240	4	8
Внутрішнє шліфування	3К227А	5815×1900	3	180720	542160	4	12
Зовнішнє шліфування	3А-110В	1880×2025	2	155620	311240	4,2	8,4
Разом:	-	-	16	-	1606400	-	68

 

2.5 Планування  потокової лінії

За допомогою графіка-регламенту можливо визначити ступінь завантаження недовантажених робочих місць і  час їх роботи впродовж періоду обслуговування, виявити економічно оправдане використання робітників на лінії і тим самим  усунути простої, визначити внутрішньо лінійні і оборотні заділи та побудувати графіки руху останніх (епюри оборотних  заділів).

 

 

 

Графік-регламент  роботи потокової лінії (варіант  а)

№ операції	T шт. хв	n. шт		Період обслуговування потокової  лінії Т0, годин		Табельний № робітника
1	5,26	2	4,2	1 година	2 година
2	1,92	1	1,4
3а	7,92	3	5,1
4	4,24	2	3,1
5	2,86	1	1,9
6	2,38	1	1,7
7	1,72	1	1,3
8	5	2	3,4
9	7,14	3	5,3
10	3,48	2	2,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графік-регламент  роботи потокової лінії (варіант  б)

№ операції	T шт. хв	n. шт		Період обслуговування потокової  лінії Т0, годин		Табельний № робітника
1	5,26	2	4,2	1 година	2 година
2	1,92	1	1,4
3б	3,02	1	1,9
4	4,24	2	3,1
5	2,86	1	1,9
6	2,38	1	1,7
7	1,72	1	1,3
8	5	2	3,4
9	7,14	3	5,3
10	3,48	2	2,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.7 Розрахунок  заділів на потоковій лінії

Для забезпечення безперервності роботи потокової лінії поряд  з іншими заходами необхідно створити ряд заділів. Внутрішньо лінійні  заділи на потокових лініях бувають: технологічними, транспортними, страховими та оборотними.

2.7.1 Технологічний  заділ

Технологічний заділ (З_техн) – загальна кількість деталей, що знаходяться в даний момент в процесі обробки на всіх операціях лінії:

,                                          (2.8)

де т – кількість операцій на лінії;

п_і – кількість робочих місць на кожній операції;

S – кількість одночасно оброблюваних деталей на кожному робочому місці, S = 1.

 

2.7.2 Транспортний  заділ

Транспортний заділ (З_тр) створюється деталями, які знаходяться на потоковій лінії поміж робочими місцями:

,                                            (2.9)

де  р – розмір транспортної партії деталей.

При поштучній передачі деталей  з операції на операцію величина р = 1.

 

2.7.3 Страховий  заділ

Страховий заділ (З_стр) створюється перед найбільш відповідальною (як правило, це найбільш трудомістка) операцією. Його величина встановлюється в розмірі 4-5% змінного завдання. Окрім цього, перед кожною операцією створюється 15-20 хвилинний страховий заділ деталей з метою створення можливості для незалежного початку роботи:

,                                         (2.10)

де  З_{стр і} – страховий заділ на і-тій операції, штук;

п_і – кількість верстатів на даній операції, штук;

t_шті – трудомісткість операції, хвилин.

 

З_{стр1=*2=8 шт}                                                                       З_{стр1=*2=8 шт}                                                                           

 

 

З_{стр2= *1=11 шт}                                                                 З_{стр2= *1=11 шт}

 

З_{стр3а=*3=8 шт}                                                                З_{стр3б=*1=7 шт}

 

 

З_{стр4=*2=10 шт}                                                                З_{стр4=*2=10 шт}

 

 

З_{стр5=*1=7 шт}                                                                  З_{стр5=*1=7 шт}

 

 

З_{стр6=*1=9 шт}                                                                  З_{стр6=*1=9 шт}

 

 

З_{стр7=*1=24 шт}                                                                 З_{стр7=*1=24 шт}

 

 

З_{стр8=*2=8 шт}                                                                          З_{стр8=*2=8 шт}

 

 

З_{стр9=*3=6 шт}                                                                        З_{стр9=*3=6 шт}

 

 

З_{стр10=*2 =12шт}                                                                    З_{стр10=*2 =12шт}

2.7.4 Оборотний  міжопераційний заділ

Оборотний міжопераційний заділ (З_об) створюється поміж суміжними операціями внаслідок їх різної трудомісткості (продуктивності). Його величина розраховується на основі графіка-регламенту роботи потокової лінії. Для того, щоб розрахувати міжопераційні оборотні заділи між суміжними операціями, період обслуговування Т₀ розподіляють на часткові періоди часу t₀, впродовж яких на двох суміжних операціях працює незмінна кількість верстатів.

Максимальну величину оборотного заділу, що знову утворюється (якщо результат виходить зі знаком плюс) або витрачається (якщо результат  виходить зі знаком мінус) для кожного  відрізку часу t₀ визначаємо по формулі:

,                                      

де  п_і, п_і+1 – кількість верстатів, працюючих одночасно, відповідно, на попередній та послідуючих операціях протягом часу t₀

З_{об1,2= 66*-7шт}

З_{об1,2 =  12 *-3 шт}

 

З_{об1,2=42*10шт}

 

З_{об2,3а= 42*4шт}

 

З_{об2,3а=36*9шт}

 

З_{об2,3а= 42*-13шт}

 

З_{об3а4= 30*-3шт}

 

З_{об3а4=12*2шт}

 

З_{об3а4=78*1шт}

 

З_{об4,5=30*5шт}

 

З_{об4,5=72*-10шт}

 

З_{об4,5=18*5шт}

 

З_{об5,6=30*12шт}

 

З_{об5,6=72*-9шт}

 

З_{об5,6=18*-19шт}

 

З_{об5,6=30*-6шт}

 

З_{об5,6=72*25шт}

 

З_{об5,6=18*14шт}

 

З_{об6,7=30*-5шт}

 

З_{об6,7=36*9шт}

 

З_{об6,7=54*8шт}

 

З_{об7,8=66*-3шт}

 

З_{об7,8=12*-5шт}

 

З_{об7,8=42*2шт}