Контрольная работа по "Бухгалтерскому учету"

     Різновидом  строкових операцій є опціонні. Вони передбачають право купівлі або  продажу валюти в майбутньому  за курсом, який зафіксовано в момент укладання угоди. За право купівлі  або продажу виплачується певна  премія. За сприятливого руху курсу  валюти протягом терміну операції право використовується, а в протилежному випадку - сплачена премія втрачається, і валютна операція не здійснюється. Таким чином, опціон більш вигідний при коливаннях курсу, що перевищують розмір премії.

     Ринок валютних опціонів сформувався ще на початку 80 років. Він забезпечує велику гнучкість в операціях з валютою, оскільки мінімізує ступінь валютного ризику. При купівлі опціону за певну винагороду (премію) одна особа надає іншій право купити (опціон "кол") або продати (опціон "пут") валюту за узгодженим курсом у будь-який день встановленого терміну, або взагалі відмовитися від операції без відшкодування збитків (тобто без відшкодування виплаченої премії).

     Необхідність  таких операцій викликана прагненням її учасників завчасно встановити курс, за яким будуть проводитися розрахунки по валютних операціях у майбутньому. Суть форвардної валютної операції полягає у тому, що продавець бере на себе зобов'язання через певний термін (до одного року) передати покупцю валюту, а покупець зобов'язується прийняти її і сплатити йому у відповідності з умовами угоди.

     При форвардних угодах встановлюється курс, за яким будуть здійснюватися розрахунки у майбутньому. Він носить назву  строкового (форвардного) курсу. В його основі лежить курс касових операцій, що існує на момент укладання форвардної угоди, а також надбавки (репорт, ажіо) чи знижок (депорт, дизажіо).

     Встановлення  курсів валют строкових операцій з іноземною валютою відрізняється  від встановлення курсів готівкових операцій. У банківській практиці це здійснюється за допомогою встановлення премії (репорту) або знижки (депорту) відносно курсу з готівкових операцій. Встановлення премії означає, що певна валюта котирується дорожче з операції на термін, ніж з готівкових касових операцій, і нижче за курси операцій "спот". Для кожної валюти і кожного виду операцій (на 1, 3, 6 місяців) котирування встановлюється форвардний курс, який включає готівковий курс, а також премію або знижку, їх розмір залежить від ступеня стійкості валюти і перспектив еволюції її курсу. Наприклад, хронічна нестабільність валюти і очікуване різке зниження її курсу виявляються у високій знижці при купівлі-продажу даної валюти на термін. Навпаки, валюта, що має велику перспективу на термін, котирується з премією.

     При прямому котируванні валют премія додається до курсів "спот", а знижка віднімається. При непрямому котируванні діє протилежне правило: премія віднімається, а знижка додається до курсів "спот". Премія продавців перевищує премію покупців, оскільки банк, продаючи іноземну валюту, курс якої на термін підвищується, прагне отримати велику суму в національній валюті при її продажу і віддати меншу надбавку у національній валюті при купівлі іноземної. Знижка продавців менша за знижку покупців, оскільки банк прагне забрати собі велику знижку у національній валюті при купівлі на неї іноземної валюти, яка уже дешевшає. І навпаки, при продажу цієї іноземної валюти він надає клієнтам меншу знижку у національній валюті. 
З переходом до плаваючих валютних курсів необхідність строкових операцій для страхування ризику зросла. При здійсненні форвардної операції проміжок часу між її укладенням і виконанням значно більший, ніж при касовій операції, і може становити декілька місяців (до року). Як правило, термін і курс форвардної операції обумовлюється при підписанні контракту.

     Крім  того, до касового курсу встановлюються надбавки (репорт, ажіо) або знижки (депорт, дизажіо). Розмір репорту або депорту  залежить не тільки від обсягу форвардних операцій, але й від різниці  у процентних ставках окремих валют. Ці надбавки і знижки іменуються ставками "своп". Курс строкової операції визначається як співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку в момент укладання угоди, різницею в процентних ставках окремих валют.

     Ці  фактори не можна розглядати ізольовано. Наприклад, якщо процентні ставки іноземної валюти значно зростають, то підвищується і попит на цю валюту на касовому ринку, тому підвищується також і курс "спот". Одночасно знижується попит на строковому валютному ринку, а відповідно і форвардний курс. У такій ситуації має місце депорт за форвардним курсом відносно касового курсу. При плаваючих валютних курсах від характеру діючої тенденції його руху (вгору або вниз) залежить як попит, так і пропозиція валюти.

     Використання  форвардних валютних операцій вигідне для імпортерів і експортерів при отриманні більш надійної основи для калькуляції угод, оскільки при укладанні договору незалежно від співвідношення курсів валют на момент сплати, в обох його сторін існує впевненість в отриманні встановленої суми. Операції здійснюються за оголошеними комерційним банком форвардними курсами з депортом або репортом до касового курсу.

     Розрізнюють два види строкових валютних операцій:

     1. Проста форвардна операція

     У цьому випадку зворотна операція укладається не одночасно. Сторони домовляються лише надати певну суму до певного терміну і за встановленим курсом. Цей вид форвардних операцій у зовнішній торгівлі використовується з метою страхування від зміни валютного курсу.

     2. Валютні операції "своп" - це купівля іноземної валюти за умов "спот" в обмін на національну валюту із зобов'язанням її подальшого викупу через певний термін. При цьому сума іноземної валюти, що отримується до встановленого терміну, збільшується (зменшується) на величину ставки "своп" при обміні валюти з депортом (репортом). Операції здійснюються центральними і комерційними банками з метою придбання необхідної для міжнародних розрахунків валюти, підтримки певних залишків на поточних рахунках диверсифікації валютних резервів.

     Процентні операції "своп" передбачають зобов'язання однієї із сторін угоди виплатити іншій стороні проценти за ставкою, яка може підвищуватися або знижуватися в обмін на отримання платежів за фіксованою ставкою. Виграє той учасник операції, який більш точно спрогнозує кон'юнктуру на ринку позикових капіталів. 
Нерідко операції "своп" проводяться із золотом. У цьому випадку дорогоцінний метал продається на умовах "спот" з одночасною його зворотною купівлею на певний термін, але за ціною, що включає середню процентну ставку.

     Операції "своп" проводить центральний банк, що дозволяє йому без фактичного зменшення золотих резервів отримати кредити для фінансування дефіциту платіжного балансу. 
 

     2. Депозити як джерело формування ресурсів комерційного банку 

     Найбільш  суттєвим і важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази банківських установ виступають депозитні операції.

     Депозит (вклад) – це гроші або інші кошти  в готівковій або безготівковій  формі, у національній або іноземній  валюті, передані власником (юридичною  або фізичною особою) або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на встановлених договором умовах, з обов’язковим поверненням вкладнику.

       До  останнього часу у вітчизняній банківській  практиці питанням керування депозитами не приділялося належної уваги, що було зв'язано з надмірною централізацією керування процесами формування і використання позичкового фонду. Перед заснуваннями банків на місцях не ставилася задача забезпечення видачі коротко- і довгострокових позичок у залежності від розмірів і специфіки мобилизуемых ними кредитних ресурсів. Планові баланси кредитних вкладень і ресурсів відділеннями банків не складалися.

       У нинішніх умовах значної децентралізації  діяльності банків продумана організація  депозитних операцій стає невід'ємним  фактором забезпечення ліквідності комерційних банків. У цьому зв'язку особливий інтерес має закордонний досвід регулювання банківської ліквідності через керування пасивами і його застосування до вітчизняної практики. Для нашої практики будуть актуальні різні інструменти депозитної політики закордонних банків. Становлять інтерес як традиційні інструменти ( термінові депозити, депозити до запитання і т.д. ) так і нові (наприклад, депозитні сертифікати ).

       До  депозитних операцій відносяться операції банку по залученню коштів у внески з метою їхнього прибуткового розміщення. Внесок - це кошти в наявній чи безготівковій формі в національній чи іноземній валюті, передані в банк їхнім чи власником третім обличчям з доручення і за рахунок власника для збереження на визначених умовах. Операції, зв'язані з залученням засобів у внески є основним джерелом формування банківських ресурсів.

       Депозитним  може бути будь-як відкритому клієнту  в банку рахунок, на якому зберігаються його кошти, включаючи активно - пасивні  рахунки при наявності на них кредитового сальдо.

       Існують різні ознаки класифікації депозитів. У залежності від вкладника депозити прийнятий розділяти на депозити фізичних осіб і депозити юридичних осіб. У залежності від терміну і порядку вилучення депозити поділяються на вклади до запитання і термінові.

       З погляду призначення депозити можна  розділити на три групи: до запитання, термінові й ощадні.

       Вклади  до запитання призначені для здійснення поточних розрахунків, розміщаються в  комерційних банках на поточних чи контокоррентных рахунках і можуть бути чи частково цілком поповнені чи затребувані в будь-який час. Зняття вкладів до запитання не є стабільними, що обмежує можливість і сферу їхнього використання банками. Тому власникам поточних рахунків виплачується низький чи відсоток не виплачується взагалі.

       Однак власник такого рахунка повинний оплачувати послуги банку по його веденню, а для процентних рахунків комісія береться з депозитного  відсотка.

         Термінові депозити - це кошти,  розміщені в банку на строго  обумовлений термін. Вони, у порівнянні з вкладами до запитання, що мають в основному короткостроковий характер, вносяться на більш тривалий термін. Строкові вклади можуть бути двох видів: власне строкові вклади і внески з попереднім повідомленням про закриття. Власне строкові вклади повертаються власнику в заздалегідь обумовлений термін. Для зняття внесків з попереднім повідомленням у банк повинне надійти від вкладника повідомлення. Термін надання повідомлення про зняття внеску заздалегідь обмовляється між банком і вкладником. Повідомлення про зняття засобів дозволяє банкам рефінансувати свої активні операції за рахунок інших джерел і в такий спосіб понизити розмір операційних витрат .

       Ряд депозитів можна умовно віднести до термінового. Термін по них безпосередньо  не встановлюється, але його можна визначити , виходячи з цільового призначення коштів, що знаходяться на рахунку. Так, засобу для фінансування і кредитування капітальних вкладень зберігаються на рахунках від моменту їхнього відкриття і до початку фінансування і кредитування.

       Ощадні  вклади призначені для нагромадження  грошових заощаджень. Для них характерно повільне збільшення і використання засобів тільки через тривалий період часу. Особливістю ощадних вкладів  є надання іменних свідчень про наявність внеску у формі ощадної книжки, де вказуються особистість вкладника і правила користування рахунком, а також відображаються всі операції по рахунку.

       З метою залучення внесків населення  використовуються різні форми заощаджень:

       - на поточних рахунках, пристосованих  для безготівкових платежів ;

       - виграшні ;

       - преміальні ;

       - молодіжні ;

       - спеціальні внески з регулярним  внесенням засобів на рахунок  і з одержанням їх у визначений термін.

     Депозити  є важливим джерелом ресурсів банків. Здійснення депозитних операцій — одна з найважливіших економічних передумов для організації діяльності банківської установи, оскільки за рахунок залученого капіталу покривається основна частина потреб банку. Поряд із цим ефективне функціонування ринку внесків і депозитів неможливе без забезпечення, з одного боку, відповідних зовнішніх умов на рівні централізованого захисту депозитних коштів і, з другого боку, зваженої депозитної стратегії на рівні окремої банківської установи.