Кодекс професійної етики аудиторів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Львівський інститут економіки  і туризму

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

на тему:

«Кодекс професійної етики аудиторів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

ст.гр.БОФ/09

Мачишин Зоряна

Львів 2013

Вступ

1. Поняття та сутність етичних  норм у професії аудитора.

2. Особливості Кодексу професійної  етики аудиторів.

3. Категорії етики аудитора та  їх характеристика.

4. Складові професійної культури  аудитора.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми. Оскільки в сучасному суспільстві діяльності аудиторів приділяється досить важлива роль, існує об'єктивна необхідність підтримувати в суспільній думці повага й довіра до професії аудитора. Для підтримки високих моральних якостей і професійної відповідальності аудиторів професійні аудиторські організації розробляють етичні кодекси аудиторів.

Існує міжнародний етичний  кодекс аудитора, на основі якого розроблений кодекс професійної етики аудиторів України, схвалений Аудиторською палатою України.

Етика професійного поводження аудиторів визначає моральні, моральні цінності, які затверджує у своєму середовищі аудиторське співтовариство, готове захищати їх від всіх можливих порушень і зазіхань.

Основні професійні етичні принципи, пов'язані з аудиторською діяльністю, включають: чесність, об'єктивність, професійну компетентність, сумлінність, конфіденційність, професійну поведінку.

Мета роботиполягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси професійної етики аудиторів.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

· визначити поняття професійної  етики аудитора;

· охарактеризувати основні  вимоги, які висуваються до аудитора;

· дослідити особливості Кодексу професійної етики аудиторів;

· проаналізувати складові професійної культури аудитора.

Об’єктом дослідженняє основи та загальні риси професійної етики аудитора.

Предметом дослідженнявиступає складові професійної культури аудитора та етичні норми професії аудитора.

 

 

 

 

 

1. Поняття та  сутність етичних норм у професії  аудитора

Професійна  етика - це специфічний моральний кодекс людей певної професії, сукупність правил поведінки певної соціальної групи, що забезпечує моральний характер взаємовідносин, зумовлених або пов'язаних із професійною діяльністю, а також галузь науки, що вивчає специфіку появи моралі в різноманітних видах діяльності.

Професійна етика існує  лише в тих видах діяльності, які  носять постійний характер, мають  свої традиції, елементи морально-психологічного плану, що склалися. Цим вимогам цілком відповідає і аудиторська діяльність.

Аудиторська етика закріплює  і відображає в практичному плані високий ступінь регламентації багатьох сторін моральної діяльності аудиторів. Значна частина етичних положень знаходить правове закріплення в законах, нормативах та кодексі професійної етики аудитора.

Аудиторська етика як система  спеціальних знань про мораль аудитора вивчає сферу свідомості та поведінки аудиторів, моральних відносин і закономірностей їх формування. Професійна зрілість аудитора характеризується не тільки визначеною сумою знань, вмінь і навичок, але включає й відповідний рівень морального розвитку особистості, опанування нею моральних вимог своєї професії.

На аудитора покладається відповідальність за вивід бухгалтерської (фінансової) звітності перед багатьма заінтересованими сторонами: власниками, державою, акціонерами, біржами тощо. При цьому, як свідчить міжнародна практика, необхідно строго додержуватись етичних і технічних норм роботи аудитора, розроблених в багатьох країнах. Так, в США є кодекс етичних норм Американського інституту бухгалтерів. Європейським Союзом експертів по бухгалтерському обліку і фінансам розроблені норми професійної етики, на основі яких зроблені окремо національні етичні норми, відображені в положеннях про аудиторів.

Такі етичні норми аудиторів  повинні бути розроблені в Україні  і в других країнах СНД. В основу таких норм покладені прийняті в міжнародній практиці етичні принципи:

- оплата праці аудитора;

- взаємовідносини з клієнтами;

- конфіденційність;

- незалежність, чесність  і об’єктивність;

- внутрішньопрофесійна поведінка;

- незалежність в роботі  аудитора проявляється в тім,  що його заключення по фінансовій  діяльності повинно бути відокремлено  від різного роду впливу клієнта, інвесторів, податкової інспекції. Це можливо, коли аудитор діє чесно і об’єктивно[10, c. 126-127].

Чесність в проведенні аудитором заключається в правдивім заключенні, відповідній дійсності реальності.

Об’єктивність означає, що заключення аудитора основане безперечно по відношенню до клієнтах і другим заінтересованим особам (банкам, інвесторам, окремим акціонерам). Потрібно також відмітити, що у аудитора складаються особові специфічні відносини з клієнтом, так як він отримує від нього гонорар за працю, а також може представляти окремі конструктивні консультаційні послуги і бути заінтересованим, щоб не загубити його в майбутньому.

Це і в деякій мірі може вплинути на незалежність аудитора. Це є суб’єктивні фактори, які можуть вплинути на незалежність аудитора, і як результат – необ’єктивне, нечесне заключення. Цим фактором протистоять об’єктивні фактори до яких слід віднести юридичну відповідальність (заборона діяльності в якості аудитора, тобто позбавлення його сертифікату), втратити репутацію, і чисто професійні протиріччя якому-небудь наміру вплинути на чесність, об’єктивність аудитора.

Велике значення в забезпеченні незалежності, чесності і об’єктивності  аудитора мають норми Закону України  “Про аудиторську діяльність”.

На незалежність аудитора можуть вплинути і такі фактори, як:

- оплата праці;

- індивідуальні відношення  з клієнтом;

- фінансова залежність.

В деяких країнах по цьому питанню розроблені спеціальні норми. Так в Англії це правило керівництва: “Керівництво по етиці: професійна незалежність” (1979 рік), де сказано, що гонорари не повинні бути дуже високими (винагорода від одного клієнта повинна складати не більше 15% всієї суми гонорарів); в Німеччині ця сума не повинна перевищувати 25% всіх доходів аудитора.

Аудитор не має права получати комісійні  винагороди, а також інші види винагород  відповідно до виконаної ним роботи.

На незалежність аудитора можуть впливати такі індивідуальні відносини аудитора з клієнтами, як близька дружба, сімейні  зв’язки, спільний інтерес з керівником чи робітником фірми-клієнта.

Фінансова залежність може мати, коли аудитор має акції фірми-клієнта, аудиторська фірма представляє  кредити клієнту, чи навпаки, отримує  від аудитора-клієнта винагороду.

Всі ці фактори слід враховувати уже при назначені аудитора. І коли аудитор не певен, що він може забезпечити свою незалежність, то він повинен відказатись від проведення аудиту[4, c. 118-120].

Коли висновки аудитора і  клієнта по окремим питанням аудиту не співпадають, то можуть мати місце  наступні варіанти рішень:

- клієнт вносить зміни  в бухгалтерську звітність;

- аудитор дає словесне  заключення;

- запрошує другого аудитора.

Супутні аудиту роботи не повинні  впливати на незалежність його проведення.

Аудитор повинен бути ввічливим з клієнтом, але в той же час об’єктивним і у випадку конфлікту, або добиватися свого по принциповим питанням, чи відказатись від подальшої роботи.

В міжнароднім нормативі  “Основні принципи, регулюючі аудит” описані спільні принципи проведення аудиту, так як вони одинакові в  цілому для аудиту і окремим його етапам.

В спільних нормативах на ряду з розглянутими вище спільними принципами незалежності, об’єктивності і чесності значна увага приділяється, майстерності, компетентності і конфіденційності.

Рівень професійної майстерності і компетентності перед усім визначаються окремим стажем роботи, вивченням спільних і спеціальних дисциплін, здачею кваліфікаційного екзамену на отримання сертифікату для здійснення аудиторської діяльності.

Для здачі кваліфікаційного екзамену на отримання сертифікату  аудитор-кандидат повинен знати  основу аудиту (теорію і практику), фінансовий і управлінський облік, методику і організацію аудиту, право, питання податкового обкладення.

Аудитор повинен виконувати свою роботу в рамках його компетенції чи компетенції аудиторської фірми[11, c. 163-165].

В розвинутих країнах, як правило, аудитори спеціалізуються на представлення  окремих видів послуг; комп’ютеризації  обліку і аудиту, приватизацію, аудит банківської системи. Ці послуги повинні бути тісно пов’язані з бухгалтерським обліком, аналізом, внутрішнім аудитом, тобто все з аудиторської професії.

Конфіденційність заключається в тому, що отримані в процесі аудиту факти, інформацію, дані про фірму-клієнта аудитор не має права розкривати третій стороні (за виключенням, коли на це є згода клієнта) і використовувати для корисних цілей чи з ціллю нанесення шкоди іншій особі.

При взятті бухгалтерських документів чи облікових реєстрів за рішенням суду чи слідчих органів у аудитора повинні залишатися їх копії. Особові робочі документи (в записах) аудитора взяттю не підлягають, так як вони являються його власністю. Слід відмітити, що за порушення конфіденційності на аудитора можуть покладатися адміністративні стягнення, штраф чи навіть він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Аудитор вступає у відносини  не тільки з клієнтом, але й з колегами по аудиторській фірмі, що потребує зберігання етичних принципів внутрішньопрофесійної поведінки.

Аудитор не може відбивати  клієнтів у інших аудиторів (аудиторських фірм). В міжнародній практиці великих аудиторських фірм має місце професійне розподілення праці між аудиторами. І для цього, коли на фірмі є більш кваліфіковані спеціалісти по окремим напрямкам аудиту чи супутні аудиту роботи, то необхідно повідомити про це клієнта.

Аудитор повинен слідкувати за престижем своєї професії.

Звичайно, набір етичних норм аудитора може мінятися, уточнюватися з розвитком ринкових відносин, аудиторської діяльності, однак в його основу повинні бути покладені всеприйняті норми[9, c. 139-140].

2. Особливості  Кодексу професійної етики аудиторів

Кодекс професійної етики  у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.

Кодекс професійної етики  може складатися або з загальних  тез, котрі визначають зразок ідеальної  поведінки, або з окремих специфічних  правил, котрі вказують на те, яка  поведінка є неприйнятною. Перевагою  загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної  діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики".

Цей розділ кодексу складається  з двох частин:

- перша частина - п'ять принципів етики;

- друга частина - обговорення  цих принципів.

Нижче перелічені ці п'ять принципів етики:

• Незалежність і об'єктивність. Аудитор завжди мусить бути об'єктивним і незалежним від тих, на кого він працює.
• Компетентність і технічні стандарти. Аудитор повинен дотримуватись установлених його професією технічних стандартів і постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень та якість послуг, які він надає.
• Відповідальність перед клієнтами. Аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх своїх професійних вмінь і зусиль, працюючи в їх інтересах.
• Відповідальність перед колегами. Аудитор зобов'язаний поводити себе так, щоб сприяти співпраці і встановленню гарних стосунків зі своїми колегами, та підвищувати репутацію своєї професії.
• Інші обов'язки і дії: присяжний бухгалтер повинен вести себе таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню престижу своєї професії.